Постанова

від 08.11.2017 по справі 902/312/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року Справа № 902/312/17 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: суддів:Студенця В.І., Могил С.К., Палія В.В. за участю представників сторін:від позивача - Беліменко О.О., від відповідача - не з'явився, розглянувши касаційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на постанову від Рівненського апеляційного господарського суду 05.07.2017 та на рішення відГосподарського суду Вінницької області 04.05.2017 у справі№ 902/312/17 за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" доДепартаменту соціальної політики Вінницької міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаУправління Державної казначейської служби України у місті Вінниці Вінницької області простягнення 2 139 868, 99 грн заборгованості за послуги зв"язку,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком") звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про стягнення 2 139 868, 99 грн заборгованості за послуги зв"язку.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.04.2017 порушено провадження у справі №902/312/17 за позовом ПАТ "Укртелеком" до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про стягнення 2 139 868, 99 грн заборгованості за послуги зв"язку.

Рішенням Господарського суду Вінницької області (суддя Нешик О.С.) від 04.05.2017 позов задоволено; стягнуто з Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на користь ПАТ "Укртелеком" 2 139 868, 99 грн боргу по компенсації витрат на надання послуг зв"язку на пільговій основі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Гудак А.В.- головуючого судді, судді Маціщук А.В., Мельник О.В.) від 05.07.2017 рішення Господарського суду Вінницької області від 04.05.2017 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 та рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.05.2017, Департамент соціальної політики Вінницької міської ради подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ст.ст. 48, 102 Бюджетного кодексу України та процесуального права - ст. 43 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.10.2017 касаційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 08.11.2017.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 06.11.2017 №08.03-04/5442 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №902/312/17 у зв'язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу для розгляду справи №902/312/17 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Студенець В.І., судді Могил С.К., Палій В.В.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Укртелеком" є оператором телекомунікацій і включений до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації і надає телекомунікаційні послуги фізичним особам, в тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати.

Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Вінницької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" у період з 01 січня по 31 грудня 2016 було надано послуги зв`язку на пільгових умовах населенню м. Вінниці, які мають право на пільги та на яких поширювались дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII, Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 №1584-ІІІ, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.2008 №203/98-ВР, Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 №2402-ІІІ на загальну суму 2 139 868, 99 грн.

ПАТ "Укртелеком" на адресу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради було направлено листи, а саме лист №06-375 від 16.02.2016, №06-591 від 17.03.2016, №06-791 від 15.04.2016, №06-791 від 15.05.2016, №06-1176 від 17.06.2016, №06-1302 від 12.07.2016, №06-1435-1/1 від 03.08.2016, №06-1617-1/1 від 05.09.2016, №06-1756-1/1 від 05.10.2016, №06-1900-1/1 від 04.11.2016, №06-2100-1/1 від 05.12.2015, в яких зазначено про надання відповідачу розрахунків з відповідним пакетом документів (зведені розрахунки, акти звірок за формою " 3-пільга", списки абонентів за формою " 2-пільга") по компенсації за пільгове надання телекомунікаційних послуг за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016.

Відповідно до п. 1 Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (далі- Положення) - єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей. Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги (п.3 Положення).

Згідно з ч. 1 п. 10 Положення, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" ПАТ "Укртелеком" звертався до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради з листами, разом з якими надсилалися звіти за формою-2 пільга "Розрахунок на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги по Вінницькій Філії ПАТ "Укртелеком".

Дані листи також надсилались на електронну адресу відповідача, що підтверджується витягами з електронної пошти позивача про відправлення повідомлень.

У п.11 Положення передбачено, що уповноважений орган щомісяця: звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.

Департамент соціальної політики Вінницької міської ради, як встановлено судами попередніх інстанцій, не спростовує факту надання позивачем послуг зв'язку пільговим категоріям населення на суму 2 139 868, 99 грн.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Укртелеком" до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про стягнення 2 139 868, 99 грн заборгованості за надані послуги зв"язку пільговим категоріям населення.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акта, що регулює господарську діяльність.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 610 ЦК України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Для громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня (ст. 48 Конституції України), який не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч.3 ст. 46 Конституції України). Звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Отже, установлене Законами України і гарантоване Конституцією України право окремих категорій громадян на пільги з оплати послуг зв'язку, не може бути порушеним шляхом звуження змісту та обсягу визначених прав, а саме, відсутністю бюджетного фінансування видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг.

Відповідно до п. 3 ст. 63 Закон України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Поряд з цим, ні Законом України "Про телекомунікації", ні Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

У статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" закріплено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом січня - грудня 2016 року ПАТ "Укртелеком" було надано послуги зв`язку на пільгових умовах населенню м. Вінниці, які мають право на пільги та на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII, Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 №1584-ІІІ, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ, Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.2008 №203/98-ВР, Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 №2402-ІІІ.

Згідно з п.є п.п.9 ч.1 ст. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення: інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Статтею 89 та ч.1 ст. 102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на державні програми соціального захисту (пільги окремим категорія громадян) здійснюються з місцевих бюджетів та проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.5 ст. 102 Бюджетного кодексу України (в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин) за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян надаються пільги ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); пенсіонерам з числа слідчих прокуратури; реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, а також здійснюються компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 затверджено "Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок), який відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України регламентує механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування) за рахунок субвенцій з державного бюджету.

У пункті 2 Порядку зазначено, що головні розпорядники бюджетних коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають відповідні пільги.

Відповідно до п. 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, реалізацію у сфері соціального захисту населення на території м. Вінниця здійснює Департамент соціальної політики Вінницької міської ради.

Згідно з пунктами 5, 7, 8 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення); Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення пропорційно фактичним зобов'язанням з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів. Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби; отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг, у тому числі на оплату пільг з послуг зв'язку, зокрема безпровідного доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Укртелеком" на виконання п.10 постанови Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2013 направлялись Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на паперових та електронних носіях розрахунки видатків на відшкодування витрат (за формою "2-пільга"), пов'язаних з наданням пільг за період з січня по грудень 2016 з списком абонентів за формою "2-пільга".

Відповідно до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2013, на відповідача як на розпорядника коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг покладено обов'язок щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводити розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації. Після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, уповноважений орган складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга"; реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що актом звірки розрахунків по компенсації витрат на надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення між Вінницькою філією ПАТ "Укртелеком" та Департаментом соціальної політики Вінницької міської ради за період січень-грудень 2016 підтверджено витрати на надання послуг зв'язку пільговим категоріям споживачів у розмірі 2 139 868, 99 грн.

При цьому, як зазначено судами попередніх інстанцій, відповідачем контррозрахунок суми заборгованості за спірний період не надано, сума заборгованості належними доказами не спростована.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

З огляду на те, що Закони України, якими встановлені пільги щодо оплати послуг зв'язку є чинними, їх дія не зупинена, то правові підстави для припинення позивачем нарахування пільг з оплати послуг зв'язку, по причині відсутності в Законі України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" положень щодо фінансування пільг з оплати послуг зв'язку, відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на підставі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин першої - четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені в абзаці 3 п.2.10 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого Наказом Міністерстві фінансів України 02.03.2012 № 309.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00), Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати та пільги з бюджету і які є діючими, та Закону України Про Державний бюджет на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон.

У пункті 26 цього ж рішення Європейський Суд зазначив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Також у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 905/2358/16 та від 15.05.2012 у справі № 11/446 зазначено, що за змістом ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Вказана правова позиція Верховного Суду України, відповідно до ст. 111 28 ГПК України є обов'язковою до застосування.

З урахуванням викладеного, а також встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи щодо надання ПАТ "Укртелеком" послуг зв'язку певним категоріям населення на пільгових умовах у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на загальну суму 2 139 868, 99 грн та невиконання Департаментом соціальної політики Вінницької міської ради, як головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення зобов'язання по відшкодуванню цих витрат, колегія суддів вважає обгрунтованими висновки попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків попередніх судових інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 та рішення Господарського суду Вінницької області від 04.05.2017 у справі № 902/312/17 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Могил С.К.

Палій В.В.