Рішення

від 09.11.2017 по справі 917/1564/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2017р. Справа № 917/1564/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУМЕТ", 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Шевченка, 37

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод", 39611, Полтавська область, м.Кременчук, проїзд Ярославський, 8

про стягнення 2 323 888,64 грн.

Суддя Киричук О.А.

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 5 від 21.09.17р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 22-14-87 від 12.05.17р.

Розглядається позов про стягнення 2 323 888,64 грн., в т.ч. 700 000,00 грн.- частину заборгованості за поставлений товар, 1 355 398,14 грн. інфляційних збитків, 268 490,50 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані простроченням відповідачем грошових зобов'язань по договору.

Відповідач 18.10.2017р. та 19.10.2017р. через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на відсутність боргу, неправильність здійснених позивачем нарахувань (вх. № 12717 від 18.10.17р. та вх. № 12748 від 19.10.17р.).

19.10.2017р. та 30.10.2017р. позивач через канцелярію суду надав пояснення по суті позовних вимог (вх. № 12749 від 19.10.17р. та вх. № 13122 від 30.10.17р.).

Крім того, 30.10.2017р. позивач через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог.

Так, в заяві про зменшення позовних вимог позивач заявив про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, частково інфляційних збитків та 3% річних і просить стягнути з відповідача 1 331 495,53 грн. інфляційних збитків, 268 191,92 грн. 3% річних.

Згідно ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи наведене, суд визнає подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, у зв"язку з чим приймає її до розгляду.

Таким чином, судом розглядаються вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача 1 331 495,53 грн. інфляційних збитків, 268 191,92 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 09.11.2017р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 09.11.2017р. представник відповідача проти позову заперечив за обґрунтуванням, наведеним у відзиві.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд, встановив:

16.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю БУМЕТ , м.Дніпро (надалі Позивач) та Публічним акціонерним товариством Кременчуцький колісний завод м. Кременчук (надалі Відповідач) було укладено Договір №13/19 (надалі Договір).

За умовами Договору №13/19 від 16.04.2014 року ТОВ БУМЕТ , як Продавець, прийняв на себе та виконав належним чином взяті на себе зобов'язання стосовно поставки, а ПАТ Кременчуцький колісний завод , як Покупець, прийняв на себе обов'язок прийняти та оплатити металопродукцію. ПАТ Кременчуцький колісний завод не виконав належним чином взяте на себе зобов'язання в частині оплати металопродукції.

Пунктом 3.2. укладеного між Сторонами Договору визначено порядок оплати - 100 % послідуюча оплата на розрахунковий рахунок Продавця згідно виставленого рахунку на протязі 5 банківських днів.

Позивач вказує, що на виконання умов договору відповідачу було поставлено металопрокат, всього на загальну суму 18 288 260,69 грн. на підставі видаткових накладних за №260811 від 26.08.14р.; №260812 від 26.08.14р; №260813 від 26.08.14р.; №260821 від 26.08.14р.; №260822 від 26.08.14р.; №260823 від 26.08.14р.; №260824 від 26.08.14р.; №081011 від 08.10.14р.; №081012 від 08.10.14р.; №081013 від 08.10.14р.; №081014 від 08.10.14р.; №081021 від 08.10.14р.; №081022 від 08.10.14р.; №081023 від 08.10.14р.; №081024 від 08.10.14р.; №0611 від 06.11.14р.; №1911 від 19.11.14р.; №801 від 08.01.15р.; №2101 від 21.01.15р.; №203 від 02.03.15р.; №704 від 07.04.15р.; №1905 від 19.05.15р.; №2005 від 20.05.15р.; №2505 від 25.05.15р.; №2705 від 27.05.15р.; №28051 від 28.05.15р.; №28052 від 28.05.15р.; №0506 від 05.06.15р.; №16061 від 16.06.15р.; №16062 від 16.06.15р.; №1706 від 17.06.15р.; №2506 від 25.06.15р.; №2606 від 26.06.15р.; №1407 від 14.07.15р.; №14072 від 14.07.15р.; №1008 від 10.08.15р.; №1709 від 17.09.15р.; №3009 від 30.09.15р.; №1611 від 16.11.15р.; №1911 від 19.11.15р.; №2011 від 20.11.15р.; №2111 від 20.11.15р.; №812 від 15.12.15р.; №1512 від 15.12.15р.; №2812 від 28.12.15р.; №2912 від 29.12.15р.; №116 від 12.01.16р.; №216 від 28.01.16р.; №316 від 03.02.16р.; №416 від 29.02.16р.; №516 від 16.03.16р.; №616 від 17.03.16р.; №716 від 17.03.16р.; №816 від 18.03.16р.; №916 від 19.03.16р.; №1016 від 21.03.16р.; №1116 від 05.04.16р.; №1216 від 05.04.16p.; №1316 від 06.04.16р.

За даними позивача, відповідачем було сплачено лише 12 619 846,29 грн., заборгованість ПАТ „Кременчуцький колісний завод" перед ТОВ „БУМЕТ" за поставлений металопрокат станом на 06.05.2016 року складала 5 668 414,40 грн.

У зв"язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по Договору, позивач звернувся до суду з позовною заявою (справа № 917/1340/16).

В процесі розгляду справи № 917/1340/16 за позовом ТОВ „БУМЕТ" до ПАТ „Кременчуцький колісний завод" про стягнення заборгованості за договором № 13/19 від 16.04.2014 року судом була винесена Ухвала від 06.03.2017 року про затвердження Мирової угоди від 02.03.2017 року, підписаної сторонами.

Так, у п.1. Угоди визначено, що Сторони визнають та підтверджують факт існування станом на 02.03.2017 року заборгованості ПАТ „Кременчуцький колісний завод перед ТОВ „Бумет за отриманий товар за період з січня 2016 року по квітень 2016 року, а саме за видатковими накладними №№ 216 від 28.01.16р.; № 316 від 03.02.2016р.; № 416 від 29.02.2016р.; № 516 від 16.03.2016р.; № 616 від 17.03.2016р.; № 716 від 17.03.2016р.; № 816 від 18.03.2016р.; № 916 від 19.03.2016р.; № 1016 від 21.03.2016р.; № 1116 від 05.04.2016р.; № 1216 від 05.04.2016р.; № 1316 від 06.04.2016р. у розмірі 5 668 414,40 (пять мільйонів шістсот шістдесят вісім тисяч чотириста чотирнадцять гривень 40 коп.) в т.ч. ПДВ. ТОВ „БУМЕТ відмовляється від стягнення частини заборгованості за отриманий товар у сумі 700 000,00 грн.. Таким чином заборгованість за отриманий товар складає 4 968 414,40 (чотири мільйона девятсот шістдесят вісім тисяч чотириста чотирнадцять гривень 40 коп.) в т.ч. ПДВ.

П.2. Угоди передбачено, що погашення заборгованості зазначеної у п.1 цієї Мирової угоди буде проводитися ПАТ „Кременчуцький колісний завод згідно наступного графіка:

1)до 31.03.2017 року включно 1 250 000,00 (один мільйон двісті пятдесят тисяч гривень 00 коп.)

2)до 30.04.2017 року включно 1 250 000,00 (один мільйон двісті пятдесят тисяч гривень 00 коп.)

3)до 31.05.2017 року включно 1 250 000,00 (один мільйон двісті пятдесят тисяч гривень 00 коп.)

4)до 30.06.2017 року включно 1 218 814,40 (один мільйон двісті вісімнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 40 коп.).

Відповідно до п.7. Мирової угоди, за умови виконання належним чином цієї Мирової угоди сторонами усі штрафні санкції, пеня, інфляційні витрати, 3% річних у справі № 917/1340/16, чи будь-які інші нарахування та витрати стягненню (відшкодуванню, поверненню) із ПАТ „Кременчуцький колісний завод не підлягають та не можуть бути заявлені до стягнення в подальшому.

Оскільки ПАТ „Кременчуцький колісний завод" зі своєї сторони не виконав належним чином умови Мирової угоди від 02.03.2017 року укладеної із ТОВ „БУМЕТ", то позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на відсутність боргу неправильність здійснених позивачем нарахувань. При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Наданими доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин, які виникли на підставі договору поставки.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що видатковими накладними за №260811 від 26.08.14р.; №260812 від 26.08.14р; №260813 від 26.08.14р.; №260821 від 26.08.14р.; №260822 від 26.08.14р.; №260823 від 26.08.14р.; №260824 від 26.08.14р.; №081011 від 08.10.14р.; №081012 від 08.10.14р.; №081013 від 08.10.14р.; №081014 від 08.10.14р.; №081021 від 08.10.14р.; №081022 від 08.10.14р.; №081023 від 08.10.14р.; №081024 від 08.10.14р.; №0611 від 06.11.14р.; №1911 від 19.11.14р.; №801 від 08.01.15р.; №2101 від 21.01.15р.; №203 від 02.03.15р.; №704 від 07.04.15р.; №1905 від 19.05.15р.; №2005 від 20.05.15р.; №2505 від 25.05.15р.; №2705 від 27.05.15р.; №28051 від 28.05.15р.; №28052 від 28.05.15р.; №0506 від 05.06.15р.; №16061 від 16.06.15р.; №16062 від 16.06.15р.; №1706 від 17.06.15р.; №2506 від 25.06.15р.; №2606 від 26.06.15р.; №1407 від 14.07.15р.; №14072 від 14.07.15р.; №1008 від 10.08.15р.; №1709 від 17.09.15р.; №3009 від 30.09.15р.; №1611 від 16.11.15р.; №1911 від 19.11.15р.; №2011 від 20.11.15р.; №2111 від 20.11.15р.; №812 від 15.12.15р.; №1512 від 15.12.15р.; №2812 від 28.12.15р.; №2912 від 29.12.15р.; №116 від 12.01.16р.; №216 від 28.01.16р.; №316 від 03.02.16р.; №416 від 29.02.16р.; №516 від 16.03.16р.; №616 від 17.03.16р.; №716 від 17.03.16р.; №816 від 18.03.16р.; №916 від 19.03.16р.; №1016 від 21.03.16р.; №1116 від 05.04.16р.; №1216 від 05.04.16p.; №1316 від 06.04.16р. підтверджується факт поставки на загальну суму 18 288 260,69 грн.

З огляду на визначений у договорі порядок розрахунку, зобов"язання по оплаті отриманого товару у відповідача виникло відповідно по закінченню п"ятиденного строку згідно виставленого рахунку.

Відповідач проводив оплату за поставлений товар частинами, дати проведення оплат і розміри відображені у виписці банку та розрахунку, що додані позивачем до позовної заяви та заяви про зменшення позовних вимог.

Про неправильність зарахування здійснених оплат чи неврахування якихось оплат відповідач в процесі розгляду не повідомляв.

На час звернення позивача з позовом відповідач повністю розрахувався за поставлений товар, проте з порушенням строків, визначених умовами договору.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 1 331 495,53 грн. інфляційних збитків, 268 191,92 грн. 3% річних.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення пеню, 3% річних та інфляційних нарахувань за період, протягом якого зобовязання відповідача належним чином не було виконано.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних (з урахуванням моменту виникнення зобов'язання щодо оплати за кожну поставку окремо та здійснених відповідачем проплат), суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних є правомірними та такими, що підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга. Закон").

При цьому, судом розцінюються критично посилання відповідача на те, що підставою для здійснених нарахувань є порушення відповідачем виконання мирової угоди від 02.03.17. в межах справи № 917/1340/16 господарського суду Полтавської області, затвердженої судом своєю ухвалою від 06.03.17, оскільки в тексті позовної заяви позивач вказує на порушення виконання зобов"язань саме умов Договору №13/19 від 16.04.2014, і зазначає, що інфляційні втрати та 3 % річних підлягають стягненню з відповідача, оскільки ПАТ „Кременчуцький колісний завод" зі своєї сторони не виконав належним чином умови Мирової угоди від 02.03.2017 року укладеної із ТОВ „БУМЕТ" (п.7 Мирової угоди - за умови виконання належним чином цієї ОСОБА_5 угоди сторонами усі штрафні санкції, пеня, інфляційні витрати, 3% річних у справі № 917/1340/16, чи будь-які інші нарахування та витрати стягненню (відшкодуванню, поверненню) із ПАТ „Кременчуцький колісний завод не підлягають та не можуть бути заявлені до стягнення в подальшому.).

Не є також обгрунтованими посилання відповідача на те, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних лише з 01.07.17. (виходячи з того, що умовами Мирової угоди передбачено сплату заборгованості з кінцевим терміном до 30.06.2017 року включно) з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов"язання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передбачених договором або законом.

Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, які не передбачають підставою припинення зобов"язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов"язання, передбачених договором або законом, зобовязання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов"язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов"язки сторін зобов"язання.

Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє зобов"язальних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов"язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Як зазначалося вище, в процесі розгляду справи № 917/1340/16 за позовом ТОВ „БУМЕТ" до ПАТ „Кременчуцький колісний завод" про стягнення заборгованості за договором № 13/19 від 16.04.2014 року судом була винесена Ухвала від 06.03.2017 року про затвердження Мирової угоди від 02.03.2017 року, підписаної сторонами.

За умовами мирової угоди відповідач зобов"язувався сплатити суму заборгованості згідно наступного графіка:

1)до 31.03.2017 року включно 1 250 000,00 (один мільйон двісті пятдесят тисяч гривень 00 коп.)

2)до 30.04.2017 року включно 1 250 000,00 (один мільйон двісті пятдесят тисяч гривень 00 коп.)

3)до 31.05.2017 року включно 1 250 000,00 (один мільйон двісті пятдесят тисяч гривень 00 коп.)

4)до 30.06.2017 року включно 1 218 814,40 (один мільйон двісті вісімнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 40 коп.).

Відповідно до п.7. Мирової угоди, за умови виконання належним чином цієї Мирової угоди сторонами усі штрафні санкції, пеня, інфляційні витрати, 3% річних у справі № 917/1340/16, чи будь-які інші нарахування та витрати стягненню (відшкодуванню, поверненню) із ПАТ „Кременчуцький колісний завод не підлягають та не можуть бути заявлені до стягнення в подальшому.

Згідно зі ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов"язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обовязків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставини).

Пунктом 7 мирової угоди обумовлено припинення зобов"язань по договору скасувальною обставиною, якою є виконання умов мирової угоди.

Оскільки відповідач не надав доказів виконання зобов"язання на умовах мирової угоди, умови мирової угоди не виконані, зобов"язання сторін не можуть вважатися припиненими, а тому позивач не позбавлений права на нарахування інфляційних та 3% річних за договором №13/19 від 16.04.2014 року.

Слід також зазначити, що обов"язок погасити заборгованість перед позивачем виник не у зв"язку з укладанням мирової угоди, а у зв"язку із невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору Договору №13/19 від 16.04.2014 року. Таким чином, наявність ухвали суду про затвердження мирової угоди, а також її часткове виконання відповідачем не є перешкодою для стягнення річних процентів та інфляційних втрат.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Отже, мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями Господарського процесуального кодексу України (постанова Верховного Суду України від 20.01.2009 N 24/489).

За даних обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обгрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивач, надаючи суду заяву про зменшення позовних вимог, просив суд повернути надмірно сплачену суму судового збору.

При вирішення питання повернення судового збору судом враховане наступне.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При подачі позову до суду позивачем квитанціцями № 0.0.833253610.2 від 21.08.2017р. на суму 7 858,33 грн., № 0.0.833231089.2 від 21.08.2017р. на суму 13 000,00 грн., № 0.0.833217976.2 від 21.08.2017р. на суму 14 000,00 грн., сплачено судовий збір в сумі 34 858,33 грн.

В процесі розгляду справи позивачем зменшено позовні вимоги. Судом були розглянуті вимоги в межах зменшених позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача 1 331 495,53 грн. інфляційних збитків, 268 191,92 грн. 3% річних.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, сума судового збору, що підлягає поверненню становить 10 863,02 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Кременчуцький колісний завод (проїзд Ярославський, буд. 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39611, код ЄДРПОУ 00231610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бумет (вул. Шевченка, буд. 37, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39114394) 1 331 495,53 грн. інфляційних збитків, 268 191,92 грн. 3% річних, 23 995,31 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Бумет (вул. Шевченка, буд. 37, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39114394) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 10 863,02 грн., перерахований квитанцією № 0.0.833231089.2 від 21.08.2017р. на суму 13 000,00 грн., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 917/1564/17.

Повне рішення складено 10.11.2017

Суддя О.А. Киричук