Рішення

від 08.11.2017 по справі 702/735/17

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/702/291/17

Справа № 702/735/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

в складі : головуючої - судді: Мазай Н.В.

з секретарем Ясінською О.А.

сторони : не з"явились

третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 : не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до суб"єкта владних повноважень - Лукашівської сільської ради Монастирищенського району, посадової особи суб"єкта владних повноважень в особі ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, визнання рішення незаконним,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про про визнання дій посадової особи - суб єкта владних повноважень в особі ОСОБА_3 неправомірними, визнання дій органу місцевого самоврядування неправомірними, визнання рішення незаконним, посилаючись на те, що у листопаді місці 2016 року він двічі звернувся до суб єкта владних повноважень - Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області про скасування саме рішення сесії сільської ради за № 18-8/VІ від 18.03.2013 року. Підставою для скасування даного рішення було те, що суб єктом владних повноважень було порушене його право на доступ до публічної інформації в частині, що стосувалось найму надати водний об єкт - ставок Середній в довгострокову оренду. По друге, на підставі тих норм, які були зазначені у спірному рішенні, у сесії не було юридичних підстав виносити рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо створення фермерського господарства на земельній ділянці під водоймою для риборозведення орієнтованою площею 15,2494 га. в с. Лукашівці на підставі ст.ст. 12, 31, 93 Земельного кодексу України. 23.12.2016 року сесія Лукашівської сільської ради в його присутності розглядала його звернення, зареєстровані під вх.№ 13 від 21.11.2016 року і за № 21 від 28.11.2016 року. Керуючись саме ст. 44 Конституції України , ст. ст. 26, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Земельного кодексу України, Рішення Конституційного суду України за № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року, Законом України Про звернення громадян , - вирішила: 1) відмовити ОСОБА_1В.у його зверненні про скасування рішення сільської ради за № 18-8/ VІ від 18.03.2013 року у зв'язку з його необ єктивністю та невідповідністю нормам чинного законодавства України, а саме Рішенню Конституційного Суду України за № 7-рп/2009 від 16.04.2009р; 2)внести зміни до рішення № 18-8/ VІ від 18.03.2013 замінивши ст..ст. 31,93 Земельного кодексу України на ст.ст. 124 ч. 2, ч.3 ст. 134 ; 3) внести зміни до акту приймання-передачі водного об єкта оренди - ставка Середнього додатку до договору оренди водного об єкта, змінивши слова лютий на березень . Того ж дня, з метою надання раніше прийнятому рішенню видимості законності, сесія своїм рішенням за № 7-5/VІІ від 23.12.2016 , вдруге, продублювала своє попереднє рішення та відповідно до ст. ст. 19, 144 Конституції України, рішення Конституційного Суду України за № 7-рп/2009 від 16.04.2009, ст.ст. 26, 59 Закону України про місцеве самоврядування в Україні - вирішила: 1) внести зміни до рішення № 18-8/ VІ від 18.03.2013, замінивши ст. ст. 31, 93 Земельного Кодексу України на ст.ст. 124 ч. 2 та 134 (ч.3); 2) внести зміни до акту прийому-передачі водного об єкта - ставка Середнього , додатку до договору оренди водного об єкта, замінивши слова лютого на березень . Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленого цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів . Його порушені права, свободи та законні інтереси були порушені суб єктом владних повноважень при прийнятті ним кулуарного рішення за № 18-8/ VІ від 18.03.2013, про яке крім особи, на користь якої приймалось рішення, більше нікому не було відомо. Крім того на підставі ст.ст. 12, 31, 93 Земельного кодексу України у суб єкта владних повноважень не було юридичного права надавати дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку під водоймою для створення фермерського господарства для зайняття риборозведенням. Крім того, ст. 51 Водного кодексу України чітко регламентує, що водні об єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. 11.10.2013 року виготовлений проект землеустрою був погоджений сесією Лукашівської сільскої ради за № 2о-3/VІ і був наданий дозвіл на оренду двох земельних ділянок під водоймою на 49 років для створення фермерського господарства під риборозведення, а 28.03.2014 був укладений договір оренди водного об єкта. Конституційний Суд України зазначає, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Таким чином, рішення сесії сільської ради за № 18-8/VІ від 18.03.2013 вичерпало свою дію на стадії розробки проекту землеустрою, не кажучи про дату укладення договору оренди водного об єкта від 28.03.2014р. Зі змісту частини другої ст. 144 Конституції України та частини десятої ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законом України визначається незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Кожному гарантується оскарження в суді рішень, органів місцевого самоврядування безпосередньо на підставі Конституції України за ч. 3 ст. 8 та ч. 2 ст. 55. Просить визнати дії посадової особи - суб єкта владних повноважень в особі ОСОБА_3 неправомірними при прийняті органом місцевого самоврядування рішення за № 7-2/VІ від 23.12.2016 , - визнати дії органу місцевого самоврядування неправомірними при прийнятті рішення за № 7-5/VІ від 23.12.2017 ; - визнати рішення за № 18-8/ VІ від 18.03.2013, прийнятих органом місцевого самоврядування з порушенням Законів України та Конституційного Суду України, рішення за № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року, незаконним.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву про розгляд справи у його вдсутність.

В судове засідання представник відповідача, посадова особа ОСОБА_3 не з явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. На адресу суду надали заяву про розгляд справи у їх вдсутність.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 в судове засідання не з явився. Надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та заперечення проти позову відповідно до якого вважає даний позов безпідставним та необгрунтованим через наступне. Підставами свого позову ОСОБА_2 вказує на порушення його права на доступ до публічної інформації в частині, що стосувалась наміру надати водний об єкт - ставок Середній , невідповідність зазначених в оскаржуваному рішенні нумерації статей Земельного кодексу України. Рішення яке оскаржує позивач було прийняте 18.03.2013 року, тобто більше 3-х років до подання позову. Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК). За таких обставин, позивач пропустив визначений законом строк судового захисту. Після прийняття Лукашівською сільською радою оскаржуваного рішення та передачі йому об єкту оренди, він почав використовувати об єкт оренди за цільовим призначенням. Провів розчищення прилеглої території, проводить поточний ремонт гідротехнічних споруд. Здійснив зариблення ставу, після чого почав охороняти об єкт оренди. Відповідно до договору оренди надав можливість здійснювати ловлю риби. Тобто, з квітня 2014 року всім мешканцям с. Лукашівка було достаменно відомо, що спірний ставок передано в оренду. В позовній заяві не вказано жодної норми закону, яка була порушена при винесені оскаржуваних рішень та укладенні договору оренди. Зазначення в оскаржуваному рішенні Лукашівської сільської ради помилкової нумерації статей Земельного кодексу України, не може бути підставою для визнання такого рішення незаконним, адже підстави, процедура прийняття та суть прийнятого рішення не було змінено опискою в нумерації статей. 13.06.2013 року Черкаським обласним управлінням водних ресурсів надано висновок про відповідність проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під водоймою загальною площею 15,5021 га для риборозведення з метою створення фермерського господарства на території Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області. Згідно ст.14 Закону України Про аквакультуру , рибогосподарський водний об'єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України. Відповідно до ст.85 Водного кодексу України, порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах регулюється главою 21 Земельного кодексу України. Так, відповідно до ст. 134 Земельного кодексу України, 1. Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до ч.2 ст.134 Земельного кодексу, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, 15.10.2014 року було здійснено державну реєстрацію юридичної особи - фермерського господарства Фарватор , номер запису в Єдиному реєстрі 1 012 102 0000 000676; юридичній особі присвоєно ідентифікаційний код - 39443578. Основним видом економічної діяльності є прісноводне рибництво (аквакультура). Згідно витягу відділу статистики у Монастирищенському районі від 21.10.2014 року за № 31-12/469 організаційно правова форма ФГ Форватор - фермерське господарство. Вид діяльності за КВЕД2010 - 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура) та інші. Всі умови договору оренди водного об єкта виконуються в повному обсязі За власні кошти він виготовив всю технічну документацію на об єкт оренди, (розробка паспорта водного об єкта, за виготовлення проекту відведення ним також сплачено. Провів зариблення об єкту оренди. Позивач в с. Лукашівка не зареєстрований і як наслідок не може вважатися членом громади села Лукашівка. На час винесення оскаржуваних рішень Лукашівською сільською радою та передачі в оренду йому земельної ділянки під водоймою, позивач не звертався із заявою про передачу даного об єкта йому в оренду. Вважає, що кінцевою метою позивача є не захист інтересів громади села Лукашівка, а свої власні корисливі інтереси. Після побутової сварки, між ним та позивачем, останній заявив, що знайде спосіб забрати у нього ставок і не тільки. Даний позов за поточний рік є 3-м позовом ОСОБА_2 до Лукашівської сільської ради і до нього, як до третьої особи, що стосується ставу, який він орендує. Змість того, щоб займатися господарською діяльністю він змушений витрачати власні кошти та час на доказування своєї правоти. Вважає, що позивачем не доведено жодного порушення його законних прав, які б підлягали захисту в судовому порядку. Згідо ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Враховуючи викладене вище, просить в задоволенні позову ОСОБА_2 до суб єкта владних повноважень - виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області про визнання дій посадової особи - суб єкта владних повноважень в особі ОСОБА_3 неправомірними, визнання дій органу місцевого самоврядування неправомірними, визнання рішення незаконним- відмовити в повному обсязі.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення повністю та виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов язків.

Так, оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст. ст. 57-66 ЦПК України . Відповідно до вимог ст. ст. 10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу , чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Судом встановлено, що згідно рішення ХVІІІ сесії Лукашівської сільської ради VІ скликання від 18.03.2013 року № 18-8/VI Про надання дозволу для виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_1 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо створення фермерського господарства на земельній ділянці під водоймою для риборозведення орієнтовною площею 15,2494 га в с. Лукашівка. Після погодження проекту в порядку, встановленому ст.186 Земельного кодексу України, на ОСОБА_1 покладений обов язок подати проект землеустрою до Лукашівської сільської ради для його затвердження та передачі її в оренду (а.с. 5, 56).

Згідно рішення ХХ сесії Лукашівської сільської ради VІ скликання № 20-3/VI від 11.10.2013 року Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельних ділянок під водоймами в оренду ОСОБА_1 для створення фермерського господарства затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок під водоймами в оренду ОСОБА_1 для створення фермерського господарства в адмінмежах с. Лукашівки (кадастрові номери: 7123484500:01:001:0145 та 7123484500:01:001:0146) та надані йому в оренду терміном на 49 років дві земельні ділянки під водоймами площею 15,2494 га та 0,2527 га за рахунок земель водного фонду Лукашівської сільської ради, що розташовані у межах с. Лукашівка на території Монастирищенського району Черкаської області для риборозведення (а.с. 6, 53).

Згідно рішення Лукашівської сільської ради від 18.05.2012 року № 12-2/VI Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_1 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під водоймою в оренду для створення фермерського господарства орієнтовною площею 14,4 га в с. Лукашівка Монастирищенського району Черкаської області, після погодження проекту в порядку, встановленому ст.186 Земельного кодексу України, покладено на ОСОБА_1 обов язок проект землеустрою подати до Лукашівської сільської ради для його затвердження та передачу земельної ділянки в оренду (а.с. 58).

Згідно договору оренди водного об єкта від 28.03.2014 року, який укладений між орендодавцем Лукашівською сільською радою, в особі голови сільської ради ОСОБА_3 та орендарем ОСОБА_1 орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування водний об єкт для рибогосподарських потреб ставок Середній , який розташований в с. Лукашівка Монастирищенського району Черкаської області. Об єктом оренди за цим договором є: вода (водний простір) водного об єкта 169,04 тис. куб. м, земельна ділянка під водним об єктом 14,4803 га, під прибережною захисною смугою 0,7691 га 7123484500:01:001:0145. Договір укладено на 49 років, умовами договору визначений розмір орендної плати за водний простір та за земельну ділянку, договір підписаний його сторонами (а.с. 61-64).

Згідно акту прийому-передачі водного об єкту оренди ставка Середній від 28.03.2014 року, відповідно до умов договору оренди водного об єкту від 28.02.2014 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування (оренду) об єкт оренди, а саме став Середній , який знаходиться в межах села Лукашівка Монастирищенського району Черкаської області загальною площею 14,48 га, акт підписаний сторонами (а.с. 64, зворотній бік).

Згідно рішення VII сесії Лукашівської сільської ради VII скликання від 23.12.2016 року № 7-2/VIІ Про розгляд заяв ОСОБА_2 № 13 від 21.11.2016 та №21 від 28.11.2016 ОСОБА_2 відмовлено у його звернення про скасування рішення сільської ради за № 18-8/ VI від 18.03.2013 у зв язку з його необ єктивністю та невідповідністю нормам чинного законодавства України, а саме рішення Конституційного суду України за № 7-рп/2009 від 16.04.2009. Крім цього, внесені зміни до рішення № 18-8/ VI від 18.03.2013, а саме замінені ст.ст. 31, 93 Земельного кодексу України на ст. ст. 124 (ч.2), 134 (ч.2, ч.3); внесені зміни до акту прийому-передачі водного об єкту оренди ставка Середній , додатку до договору оренди водного об єкта, замінені слова лютого на березня (а.с. 7, 54).

Рішенням Лукашівської сільської ради № 8-2/VIІ від 20.01.2016 року внесено зміни до рішень сільської ради: Пункт 1 рішення сільської ради № 7-2/ VII Про розгляд заяв ОСОБА_2 за № 13 від 21.11.2016 та № 21 від 28.11.2016 викласти в такій редакції: Відмовити ОСОБА_2 у його вимозі про скасування рішення сільської ради за № 18-8/VI від 18.03.2013 у зв язку з її необ єктивністю та невідповідністю нормам чинного законодавства України, а саме рішенню Конституційного суду України за № 7-рп/2009 від 16.04.2009 . Пункт 1 рішення сільської ради № 7-3/VII Про розгляд заяв ОСОБА_2 за № 26 від 12.12.2016 викласти в такій редакції: Відмовити ОСОБА_2 у наданні йому комунального майна у безстрокове і безоплатне користування, так як відповідно до чинного законодавства передача майна здійснюється виключно на умовах оренди не інакше як за результатами проведення конкурсу (а.с. 59).

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про аквакультуру , аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Відповідно до ст. 14 ЗУ Про аквакультуру рибогосподарський водний об'єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України .

Відповідно до ч. 1 ст. 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Частинами 2 та 3 ст. 134 Земельного кодексу України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Так, ст. 123 Земельного кодексу України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Земельні ділянки водного фонду, на яких розміщені об'єкти водного фонду, є нерухомими речами у розумінні ч. 1 ст. 181 ЦК України і можуть передаватися в оренду громадянам або юридичним особам відповідними державними органами або органами місцевого самоврядування лише у комплексі (разом) і в порядку передбаченому ст. 124 , 134 Земельного кодексу України та ст. 6 Закону України Про оренду зелі .

Відповідно до абзацу 14 ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Ця норма на час винесення рішень відповідачем, укладення договору оренди від 28.03.2014 та передачі об єкту оренди орендарю була чинною, виключена з ч.2 ст.134 ЗК України на підставі ЗУ № 1012-УІІІ від 18.02.2016 року, що спростовує посилання позивача на те, що його права на доступ до публічної інформації були порушені в частині, що стосувалась наміру надати водний об єкт-ставок Середній в довгострокову оренду.

Судом також встановлено, що згідно рішення сесії Лукашівської сільської ради від 23.12.2016 року № 7-5/VIІ Про внесення змін до рішення сільської ради від 18.03.2013 № 18-8/VI Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та акту прийому-передачі водного об єкта ставка Середній внесені зміни до рішення № 18-8/ VI від 18.03.2013, а саме замінені ст. ст. 31, 93 Земельного кодексу України на ст. ст. 124 (ч.2), 134 (ч.2, ч.3); внесені зміни до акту прийому-передачі водного об єкту оренди ставка Середній - додатку до договору оренди водного об єкта, замінені слова лютого на березня (а.с. 8, 57).

Посилання позивача на те, що при прийнятті даного рішення порушені вимоги рішення Конституційного суду України за № 7-рп/2009 від 16.04.2009, спростовується самим вказаним рішенням відповідно до якого в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що уточнення рішеннями сесій Лукашівської сільської ради від 23.12.2016 року № 7-2/VIІ Про розгляд заяв ОСОБА_2 № 13 від 21.11.2016 та №21 від 28.11.2016 та від 23.12.2016 року № 7-5/VIІ Про внесення змін до рішення сільської ради від 18.03.2013 № 18-8/VI Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та акту прийому-передачі водного об єкта ставка Середній , рішення ХVІІІ сесії Лукашівської сільської ради VІ скликання від 18.03.2013 року № 18-8/VI Про надання дозволу для виготовлення проекту землеустрою в частині посилання на нормативно-правову базу, а саме з ст. ст. 31, 93 Земельного кодексу України на ст. ст. 124 (ч.2), 134 (ч.2, ч.3), не є підставою для визнання рішення сільської ради не дійсним та не порушує вимог рішення Конституційного суду України за № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року, оскільки вказані уточнення не змінюють підстави, процедури та суті прийнятого сільською радою рішення від 18.03.2013 року № 18-8/VI та не скасовують його.

Крім цього, позивачу неодноразово відповідачем надавалися відповіді на його звернення з питань прийняття рішень про передачу в оренду водойми, а саме лист Лукашівської сільської ради № 90 від 14.11.2016 року, лист Лукашівської сільської ради № 100 від 02.12.2016 року, лист Лукашівської сільської ради № 110 від 16.12.2016 року (а.с. 65-67).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, водний об єкт та земельна ділянка під ним передані орендарю у відповідності з діючим законодавством на час прийняття відповідних рішень та фактичної передачі об єктів оренди.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України.

При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Позивачем ОСОБА_2, в порушення вимог статті 60 ЦПК України , яка покладає обов'язок на кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, на адресу суду не було надано жодних об'єктивних доказів як порушення відповідачем законодавства при прийнятті оскаржуваних позивачем рішень, так і порушення безпосередньо його законних прав чи охоронюваних законом інтересів, доказів, які б стали підставою для задоволення позовних вимог, судом такі підстави не встановлені, а тому суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог саме з підстав недоведеності позову.

Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього ( постанова Пленуму Верховного суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі ).

Суд вважає, що підстави, для відмови в задоволенні позову в зв язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, про, що зазначає третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1, відсутні та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості (рішення від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгс та інші про Сполученого Королівства ).

За змістом позовної заяви, позивач зазначає, що саме в листопаді місяці 2016 року він звернувся до відповідача про скасування оспорюваного рішення і відповідачем дане твердження не спростоване.

Доказів того, що позивачу було відомо про оспорюване рішення сільської ради до листопада місяця 2016 року, суду не надано, а тому суд вважає, що звернення позивача з даним позовом до суду відбулося в межах строку позовної давності, а тому підстав для відмови в задоволенні позову через пропуск строків позовної давності, суд не вбачає.

Судові витрати вирішуються в порядку, передбаченому ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного ст. 122, 123, ч.2 ст.134 Земельного Кодексу України, ст. 51, 85 Водного кодексу України (в редакціях, які діяли на час винесення рішень відповідачем), Законом України Про аквакультуру № 5293-УІ від 18.09.2012, ст. ст. 11, 16 ЦК України та керуючись ст. 3, 5-8, 10, 11, 14, 60, 88, 158-159, 197, 208-210, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до суб"єкта владних повноважень - Лукашівської сільської ради Монастирищенського району, посадової особи суб"єкта владних повноважень в особі ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, визнання рішення незаконним відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя : Н.В. Мазай

Повний текст рішення складено 13.11.2017 року.