Постанова

від 26.12.2018 по справі 702/735/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 702/735/17

провадження № 61-11322св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А.С., Усика Г.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Лукашівська сільська рада Монастирищенського району Черкаської області, посадова особа суб'єкта владних повноважень в особі Журавель Любов Стратонівна,

третя особа - ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 10 січня 2018 року у складі суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., Фетісової Т. Л.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до суб'єкта владних повноважень Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, посадової особи суб'єкта владних повноважень в особі Журавель Л. С. про визнання дій суб'єкта владних повноважень та його посадової особи неправомірними, визнання незаконними та скасування рішень сільської ради.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що його права, свободи та законні інтереси були порушені суб'єктом владних повноважень при прийнятті рішення № 18-8/VI від 18 березня 2013 року, про яке було відомо лише особі на користь якої воно приймалося. Крім того, відповідно до вимог статей 12, 31, 93 ЗК України у суб'єкта владних повноважень не було юридичного права надавати дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку під водоймою для створення фермерського господарства для зайняття риборозведенням. Рішення сесії сільської ради № 18-8/VI від 18 березня 2013 року вичерпало свою дію на стадії розробки проекту землеустрою, не кажучи про дату укладення договору оренди водного об'єкту від 28 березня 2014 року, а тому не могли бути змінені органом місцевого самоврядування, а можуть бути визнані незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просив визнати дії посадової особи суб'єкта владних повноважень при прийняття рішення № 7-2/ VII від 23 грудня 2016 року неправомірними, визнати дії органу місцевого самоврядування неправомірними при прийнятті рішення № 7-5/ VII від 23 грудня 2016 року, визнати рішення органу місцевого самоврядування № 18-8/VI від 18 березня 2013 року незаконним.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2017 року у складі головуючого судді Мазай Н. В. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем в порушення вимог статті 60 ЦПК України 2004 року, яка покладає обов'язок на кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, на адресу суду не було надано жодних об'єктивних доказів як порушення відповідачем законодавства при прийнятті оскаржуваних позивачем рішень, так і порушення безпосередньо його законних прав чи охоронюваних законом інтересів, доказів, які б стали підставою для задоволення позовних вимог, судом такі підстави не встановлені.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 10 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2017 року залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У лютому 2018 ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом проігноровано доводи позивача і надані ним докази, які лягли в обґрунтування позовних вимог, унаслідок чого апеляційний суд безпідставно дійшов висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.

У травні 2018 року Лукашівська сільська рада Монастирищенського району Черкаської області подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено про законність і обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень, за відсутності доказів порушення законодавства сільською радою при прийнятті оскаржуваних рішень.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Установлено, що рішенням Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області від 18 березня 2013 року № 18-8/VІ ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо створення фермерського господарства на земельній ділянці під водоймою для риборозведення орієнтовною площею 15,2494 га у селі Лукашівка Монастирищенського району Черкаської області. Після погодження проекту у встановленому статтею 186 ЗК України порядку, на ОСОБА_6 покладено обов'язок подати проект землеустрою до Лукашівської сільської ради для його затвердження.

Рішенням Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області № 20-3/VI від 11 жовтня 2013 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок під водоймами в оренду ОСОБА_6 для створення фермерського господарства в адміністративних межах села Лукашівки Монастирищенського району Черкаської області та надані йому в оренду терміном на 49 років дві земельні ділянки під водоймами площею 15,2494 га та 0,2527 га за рахунок земель водного фонду сільської ради, що розташовані у межах села Лукашівка на території Монастирищенського району Черкаської області для риборозведення.

Рішенням Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області від 18 травня 2012 року № 12-2/VI ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під водоймою в оренду для створення фермерського господарства орієнтовною площею 14,4 га у селі Лукашівка Монастирищенського району Черкаської області, після погодження проекту в порядку, встановленому статтею 186 ЗК України , покладено на ОСОБА_6 обов'язок проект землеустрою подати до Лукашівської сільської ради для його затвердження та передачу земельної ділянки в оренду.

На підставі договору оренди водного об'єкта від 28 березня 2014 року, укладеного між орендодавцем Лукашівською сільською радою Монастирищенського району Черкаської області, в особі голови сільської ради Журавель Л. С. та орендарем ОСОБА_6, орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування водний об'єкт для рибогосподарських потреб ставок Середній , який розташований у селі Лукашівка Монастирищенського району Черкаської області. Об'єктом оренди за цим договором є: вода (водний простір) водного об'єкта 169, 04 тис. куб. м, земельна ділянка під водним об'єктом 14,4803 га, під прибережною захисною смугою 0,7691 га. Договір укладено на 49 років, умовами договору визначений розмір орендної плати за водний простір та за земельну ділянку, договір підписаний його сторонами.

Відповідно до акту прийому-передачі водного об'єкту оренди ставка Середній від 28 березня 2014 року, складеного до договору оренди водного об'єкту від 28 лютого 2014 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування (оренду) об'єкт оренди, а саме: став Середній , який знаходиться у межах села Лукашівка Монастирищенського району Черкаської області загальною площею 14,48 га, акт підписаний сторонами.

Рішенням Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області від 23 грудня 2016 року № 7-2/VIІ Про розгляд заяв ОСОБА_4 № 13 від 21 листопада 2016 року та № 21 від 28 листопада 2016 року позивачу відмовлено у задоволенні його звернення про скасування рішення сільської ради за № 18-8/ VI від 18 березня 2013 року у зв'язку з його необ'єктивністю та невідповідністю нормам чинного законодавства України, а саме рішенню Конституційного суду України за № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року . Крім цього, внесені зміни до рішення № 18-8/ VI від 18 березня 2013 року, а саме, замінено посилання на статті 31, 93 ЗК Українипосилання на частину другу статті 124, частини другу, третю статті 134 ЗК України; внесені зміни до акту прийому-передачі водного об'єкту оренди ставка Середній , додатку до договору оренди водного об'єкта, а саме замінено слова лютого на березня .

Рішенням Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області № 8-2/VIІ від 20 січня 2017 року внесено зміни до рішень сільської ради, зокрема пункт 1 рішення сільської ради № 7-2/VII Про розгляд заяв ОСОБА_4 за № 13 від 21 листопада 2016 року та № 21 від 28 листопада 2016 року викладено у такій редакції: Відмовити ОСОБА_4 у його вимозі про скасування рішення сільської ради за № 18-8/VI від 18 березня 2013 року у зв'язку з її необ'єктивністю та невідповідністю нормам чинного законодавства України, а саме рішенню Конституційного суду України за № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009року ; пункт 1 рішення сільської ради № 7-3/VII Про розгляд заяв ОСОБА_4 за № 26 від 12 грудня 2016 року викладено у такій редакції: Відмовити ОСОБА_4 у наданні йому комунального майна у безстрокове і безоплатне користування, так як відповідно до чинного законодавства передача майна здійснюється виключно на умовах оренди не інакше як за результатами проведення конкурсу .

Аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг (стаття 1 Закону України Про аквакультуру ).

Згідно вимог статті 14 Закону України Про аквакультуру рибогосподарський водний об'єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до ВК України.

За правилами частини першої статті 85 ВК України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Частинами 2 та 3 статті 134 ЗК України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до частини другої статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Вказана норма права була чинною на час прийняття рішень сільської ради про укладення договору оренди від 28 березня 2014 року та передачі об'єкту оренди орендарю ОСОБА_6, і була виключена на підставі Закону України № 1012-VІІІ від 18 лютого 2016 року Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів , у зв'язку з чим сільською радою були внесено зміни до рішення № 18-8/VІ від 18 березня 2013 року, а саме змінено посилання на статті 31, 93 ЗК України на частину другу статті 124, частини другу, третю статті 134 ЗК України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16 квітня2009 року ухваленого щодо аспекту конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР(з наступними змінами) орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцієюі законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частини першої та другої статті 55 Конституції України .

Установивши, що Лукашівська сільська рада Монастирищенського району Черкаської області, приймаючи оскаржувані рішення, діяла в межах визначених повноважень та у відповідності до встановлених вимог чинного законодавства, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, оскільки внесення змін у постановлені рішення щодо посилання на нормативну-правову базу, зміни до якої внесено у встановленому законом порядку, не є підставою для визнання таких дій неправомірними, а рішень недійсними, порушень з її сторони в частині ухвалення оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, доказам у справі надана належна правова оцінка.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтованого погодився з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову

Доводи касаційної скарги позивача спростовуються вищенаведеними нормами законодавства та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 10 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. О. Кузнєцов А.С. Олійник Г.І. Усик