Постанова

від 10.01.2018 по справі 702/735/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/101/18Головуючий по 1 інстанції - Мазай Н.В. Категорія: 19 Доповідач в апеляційній інстанції - Бородійчук В.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБородійчука В.Г. суддівКарпенко О.В., Фетісової Т.Л. секретарАнкудінов О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до суб'єкта владних повноважень - Лукашівської сільської ради Монастирищенського району, посадової особи суб'єкта владних повноважень в особі ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_8 про визнання дій неправомірними, визнання рішення незаконним.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

09 серпня 2017 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання дій посадової особи - суб'єкта владних повноважень в особі ОСОБА_7 неправомірними, визнання дій органу місцевого самоврядування неправомірними, визнання рішення незаконним, посилаючись на те, що у листопаді 2016 року він двічі звернувся до суб'єкта владних повноважень - Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області про скасування рішення сесії сільської ради за № 18-8/VІ від 18 березня 2013 року.

Підставою для скасування даного рішення було те, що суб'єктом владних повноважень було порушене його право на доступ до публічної інформації в частині, що стосувалось найму надати водний об'єкт - ставок Середній в довгострокову оренду. По друге, на підставі тих норм, які були зазначені у спірному рішенні, у сесії не було юридичних підстав виносити рішення про надання дозволу ОСОБА_8 на розробку проекту землеустрою щодо створення фермерського господарства на земельній ділянці під водоймою для риборозведення орієнтованою площею 15,2494 га. в с. Лукашівці на підставі ст.ст. 12, 31, 93 Земельного кодексу України.

23 грудня 2016 року сесія Лукашівської сільської ради розглядала його звернення, зареєстровані під вх.№ 13 від 21 листопада 2016 року і за № 21 від 28 листопада 2016 року.

Керуючись ст. 44 Конституції України, ст.ст. 26, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Земельного кодексу України, Рішення Конституційного суду України за № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року, Законом України Про звернення громадян , - вирішила:

1) відмовити ОСОБА_6 у його зверненні про скасування рішення сільської ради за № 18-8/ VІ від 18 березня 2013 року у зв'язку з його необ'єктивністю та невідповідністю нормам чинного законодавства України, а саме Рішенню Конституційного Суду України за № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року;

2)внести зміни до рішення № 18-8/ VІ від 18 березня 2013 року, замінивши ст.ст. 31, 93 Земельного кодексу України на ст.ст. 124 ч. 2, ч.3 ст. 134;

3) внести зміни до акту приймання-передачі водного об'єкта оренди - ставка Середнього додатку до договору оренди водного об'єкта, змінивши слова лютий на березень .

Того ж дня, з метою надання раніше прийнятому рішенню видимості законності, сесія своїм рішенням за № 7-5/VІІ від 23 грудня 2016 року вдруге, продублювала своє попереднє рішення та відповідно до ст. ст. 19, 144 Конституції України, рішення Конституційного Суду України за № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року, ст.ст. 26, 59 Закону України про місцеве самоврядування в Україні - вирішила:

1) внести зміни до рішення № 18-8/ VІ від 18 березня 2013 року, замінивши ст. ст. 31, 93 Земельного Кодексу України на ст.ст. 124 ч. 2 та 134 (ч.3);

2) внести зміни до акту прийому-передачі водного об'єкта - ставка Середнього , додатку до договору оренди водного об'єкта, замінивши слова лютого на березень .

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_6 вказує, що його права, свободи та законні інтереси були порушені суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішення за № 18-8/VІ від 18 березня 2013 року, про яке крім особи, на користь якої приймалось рішення, більше нікому не було відомо.

Крім того, на підставі ст.ст. 12, 31, 93 Земельного кодексу України у суб'єкта владних повноважень не було юридичного права надавати дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку під водоймою для створення фермерського господарства для зайняття риборозведенням.

Також, ст. 51 Водного кодексу України чітко регламентує, що водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. 11 жовтня 2013 року виготовлений проект землеустрою був погоджений сесією Лукашівської сільскої ради за № 2о-3/VІ і був наданий дозвіл на оренду двох земельних ділянок під водоймою на 49 років для створення фермерського господарства під риборозведення, а 28 березня 2014 року був укладений договір оренди водного об'єкта.

Позивач вказав, що Конституційний Суд України зазначає, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, рішення сесії сільської ради за № 18-8/VІ від 18 березня 2013 року вичерпало свою дію на стадії розробки проекту землеустрою, не кажучи про дату укладення договору оренди водного об'єкта від 28 березня 2014 року. Зі змісту частини другої ст. 144 Конституції України та частини десятої ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законом України визначається незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Кожному гарантується оскарження в суді рішень, органів місцевого самоврядування безпосередньо на підставі Конституції України за ч. 3 ст. 8 та ч. 2 ст. 55.

Просив визнати дії посадової особи - суб'єкта владних повноважень в особі ОСОБА_7 неправомірними при прийняті органом місцевого самоврядування рішення за № 7-2/VІІ від 23 грудня 2016 року, - визнати дії органу місцевого самоврядування неправомірними при прийнятті рішення за № 7-5/VІІ від 23 грудня 2016 року; - визнати рішення за № 18-8/VІ від 18 березня 2013 року, прийнятих органом місцевого самоврядування з порушенням Законів України та рішення Конституційного Суду України за № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року, незаконними.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2017 року як незаконне.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 зазначив, що суд першої інстанції проігнорував надані ним докази в обгрунтування позовних вимог та не дав належної оцінки наявним матеріалам справи, чим порушив норми матеріального та процесуального права та дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, зазначив, що сесія Лукашівської сільської ради не мала юридичного права своїми рішеннями № 7-2/VII та № 7-5/VII від 23 грудня 2016 року вносити зміни у рішення № 18-8/VІ від 18 березня 2013 року і саме рішення № 18-8/VІ від 18 березня 2013 року станом на 23 грудня 2016 року є таким, що порушує публічний порядок, вчинене з метою, що суперечить інтересам громадян та порушує конституційні права і свободи людини і громадянина та за своєю суттю є нікчемними.

Тому, вважає, що районний суд не в повній мірі дослідив та проаналізував вищевстановлені доводи і ухвалив незаконне рішення, яке не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

П. 9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження у вказаній справі відкрито до набрання чинності редакції ЦПК України (15 грудня 2017 року), а тому розгляд подання, у відповідності до п. 9 Перехідних положень ЦПК України, продовжується за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням ХVІІІ сесії Лукашівської сільської ради VІ скликання від 18 березня 2013 року № 18-8/VІ Про надання дозволу для виготовлення землеустрою ОСОБА_8 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо створення фермерського господарства на земельній ділянці під водоймою для риборозведення орієнтовною площею 15,2494 га в с. Лукашівка. Після погодження проекту в порядку, встановленому ст. 186 ЗК України, на ОСОБА_8 покладений обов'язок подати проект землеустрою до Лукашівської сільської ради для його затвердження та передачі її в оренду (а.с. 5, 56).

Згідно рішення ХХ сесії Лукашівської сільської ради VІ скликання № 20-3/VI від 11 жовтня 2013 року Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельних ділянок під водоймами в оренду ОСОБА_8 для створення фермерського господарства затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок під водоймами в оренду ОСОБА_8 для створення фермерського господарства в адмінмежах с. Лукашівки (кадастрові номери: НОМЕР_1 та НОМЕР_2) та надані йому в оренду терміном на 49 років дві земельні ділянки під водоймами площею 15,2494 га та 0,2527 га за рахунок земель водного фонду Лукашівської сільської ради, що розташовані у межах с. Лукашівка на території Монастирищенського району Черкаської області для риборозведення (а.с. 6, 53).

Згідно рішення Лукашівської сільської ради від 18 травня 2012 року № 12-2/VI Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_8 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під водоймою в оренду для створення фермерського господарства орієнтовною площею 14,4 га в с. Лукашівка Монастирищенського району Черкаської області, після погодження проекту в порядку, встановленому ст. 186 ЗК України, покладено на ОСОБА_8 обов'язок проект землеустрою подати до Лукашівської сільської ради для його затвердження та передачу земельної ділянки в оренду (а.с. 58).

Згідно договору оренди водного об'єкта від 28 березня 2014 року, який укладений між орендодавцем Лукашівською сільською радою, в особі голови сільської ради ОСОБА_7 та орендарем ОСОБА_8 орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування водний об'єкт для рибогосподарських потреб ставок Середній , який розташований в с. Лукашівка Монастирищенського району Черкаської області. Об'єктом оренди за цим договором є: вода (водний простір) водного об'єкта 169,04 тис. куб.м, земельна ділянка під водним об'єктом 14,4803 га, під прибережною захисною смугою 0,7691 га НОМЕР_1. Договір укладено на 49 років, умовами договору визначений розмір орендної плати за водний простір та за земельну ділянку, договір підписаний його сторонами (а.с. 61-64).

Згідно акту прийому-передачі водного об'єкту оренди ставка Середній від 28 березня 2014 року, відповідно до умов договору оренди водного об'єкту від 28 лютого 2014 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування (оренду) об'єкт оренди, а саме: став Середній , який знаходиться в межах села Лукашівка Монастирищенського району Черкаської області загальною площею 14,48 га, акт підписаний сторонами (а.с. 64, зворотній бік).

Згідно рішення VII сесії Лукашівської сільської ради VII скликання від 23 грудня 2016 року № 7-2/VIІ Про розгляд заяв ОСОБА_6 № 13 від 21 листопада 2016 року та № 21 від 28 листопада 2016 року ОСОБА_6 відмовлено у його звернення про скасування рішення сільської ради за № 18-8/ VI від 18 березня 2013 року у зв'язку з його необ'єктивністю та невідповідністю нормам чинного законодавства України, а саме рішення Конституційного суду України за № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року. Крім цього, внесені зміни до рішення № 18-8/ VI від 18 березня 2013 року, а саме, замінені ст.ст. 31, 93 Земельного кодексу України на ст. ст. 124 (ч.2), 134 (ч.2, ч.3); внесені зміни до акту прийому-передачі водного об'єкту оренди ставка Середній , додатку до договору оренди водного об'єкта, замінені слова лютого на березня (а.с. 7, 54).

Рішенням Лукашівської сільської ради № 8-2/VIІ від 20 січня 2016 року внесено зміни до рішень сільської ради: Пункт 1 рішення сільської ради № 7-2/VII Про розгляд заяв ОСОБА_6 за № 13 від 21 листопада 2016 року та № 21 від 28 листопада 2016 року викладено в такій редакції: Відмовити ОСОБА_6 у його вимозі про скасування рішення сільської ради за № 18-8/VI від 18 березня 2013 року у зв'язку з її необ'єктивністю та невідповідністю нормам чинного законодавства України, а саме рішенню Конституційного суду України за № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року . Пункт 1 рішення сільської ради № 7-3/VII Про розгляд заяв ОСОБА_6 за № 26 від 12 грудня 2016 року викладено в такій редакції: Відмовити ОСОБА_6 у наданні йому комунального майна у безстрокове і безоплатне користування, так як відповідно до чинного законодавства передача майна здійснюється виключно на умовах оренди не інакше як за результатами проведення конкурсу (а.с. 59).

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про аквакультуру , аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Відповідно до ст. 14 ЗУ Про аквакультуру рибогосподарський водний об'єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Частинами 2 та 3 ст. 134 Земельного кодексу України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до абз. 14 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Апеляційним судом встановлено, що вищевказана норма на час винесення рішень відповідачем, а саме: укладення договору оренди від 28 березня 2014 року та передачі об'єкту оренди орендарю була чинною і була виключена з ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України на підставі ЗУ № 1012-VІІІ від 18 лютого 2016 року.

В зв'язку з цим, рішенням сесії Лукашівської сільської ради від 23 грудня 2016 року № 7-5/VІІ Про внесення змін до рішення сільської ради від 18 березня 2013 року № 18-8/VІ Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та акту прийому-передачі водного об'єкта ставка Середній внесені зміни до рішення № 18-8/VІ від 18 березня 2013 року, а саме: замінені ст.ст. 31, 93 Земельного кодексу України на ст. 124 (ч. 2), ст. 134 (ч. 2, ч. 3); внесені зміни до акту прийому-передачі водного об'єкту оренди ставка Середній - додатку до договору оренди водного об'єкта, замінені слова лютого на березня (а.с. 8, 57).

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначив, що сесія Лукашівської сільської ради не мала юридичного права своїми рішеннями № 7-2/VII та № 7-5/VII від 23 грудня 2016 року вносити зміни у рішення № 18-8/VІ від 18 березня 2013 року і саме рішення № 18-8/VІ від 18 березня 2013 року станом на 23 грудня 2016 року є таким, що порушує публічний порядок, вчинене з метою, що суперечить інтересам громадян та порушує конституційні права і свободи людини і громадянина та за своєю суттю є нікчемними.

Посилання особи, що подає апеляційну скаргу на вищевказані обставини та на порушення Лукашівською сільською радою при прийнятті своїх рішень вимог рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року спростовуються наступним.

Вищевказаним рішенням Конституційного Суду України було ухвалено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, аналізуючи рішення Лукашівської сільської ради від 23 грудня 2016 року № 7-2/VІІ Про розгляд заяв ОСОБА_6 № 13 від 21 листопада 2016 року, № 21 від 28 листопада 2016 року та від 23 грудня 2016 року № 7-5/VІІ Про внесення змін до рішення сільської ради від 18 березня 2013 року № 18-8/VІ Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та акту прийому-передачі водного об'єкта ставка Середній , рішення ХVІІІ сесії Лукашівської сільської ради VІ скликання від 18 березня 2013 року № 18-8/VІ Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою в частині посилання на нормативно-правову базу, а саме з ст.ст. 31, 93 Земельного кодексу України на ст.ст. 124 (ч.2), 134 (ч.2, ч.3) не є підставою для визнання рішення сільської ради не дійсним.

Такий висновок районного суду є правильним і апеляційний суд погоджується з тим, що він не порушує вимог рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року, оскільки вказані уточнення не змінюють підстави, процедури та суті прийнятого сільською радою рішення від 18 березня 2013 року № 18-8/VІ та не скасовують його.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частини першої та другої статті 55 Конституції України.

При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент звернення її до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч. 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно визначено правову природу спірних правовідносин, позивачем не надано обгрунтованих та підтверджуючих доказів в обгрунтування своїх позовних вимог, а тому висновок районного суду є правильним і скасуванню не підлягає, оскільки Лукашівська сільська рада приймаючи оскаржувані рішення, діяла в межах визначених повноважень та у відповідності до встановлених вимог законодавства і порушень з її боку в частині ухвалення оскаржуваних рішень ні суд першої ні суд апеляційної інстанції не вбачає.

Правильним є і висновок суду в частині стягнення судових витрат, оскільки відповідає встановленим вимогам ЦПК України.

Крім того, колегією суддів під час рогляду справи в суді апеляційної інстанції було вивчено та надано належну оцінку доводам апеляційної скарги, враховано подані сторонами доводи в підтвердження та заперечення вимог апеляційної скарги і визнано, що підстав, які б давали право для зміни чи скасування рішення суду осбою, що подала апеляційну скаргу не наведено.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до суб'єкта владних повноважень - Лукашівської сільської ради Монастирищенського району, посадової особи суб'єкта владних повноважень в особі ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_8 про визнання дій неправомірними, визнання рішення незаконним залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий -

Судді -