Ухвала

від 08.11.2017 по справі 826/26179/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/26179/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Кривохижій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Денресбуд до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень та довідки фактичної перевірки,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ Денресбуд звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2015 № 0026661702/8, податкове повідомлення-рішення від 05.11.2015 № 0026651702/109, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.09.2015 № Ю-16 0024351702, рішення № 0028921702/52 від 01.12.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, та визнати протиправною та скасувати довідку фактичної перевірки від 27.07.2015 № 96/26-56-17-02-09/38777219.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.11.2015 № 0026661702/8 та № 0026651702/109. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.09.2015 № Ю-16 0024351702. Визнано протиправним та скасовано рішення за № 0028921702/52 від 01.12.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного судового рішення, колегія суддів враховує положення ч. 1 ст. 195 КАС України, якою встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції позивачем не оскаржується, колегія суддів суду апеляційної інстанції не вбачає підстав для апеляційного перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року в частині, яка не оскаржується.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена фактична перевірка з питань дотримання ПП Денресбуд законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено довідку від 27.07.2015 № 96/26-56-17-02-09/38777219, в якій зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп. 164.2.1, 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, що призвело до заниження та несплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 5 384,12 грн.; пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, що призвело до заниження та несплати військового збору у сумі 558,50 грн.; п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , що призвело до заниження суми нарахувань по єдиному внеску на 15 042,76 грн. (а саме: за ставкою 36,8% - 13 702,31 грн., за ставкою 3,6% - 1 340,45 грн.).

13.08.2015 за результатами розгляду заперечень ПП Денресбуд на висновки довідки від 27.07.2015 № 96/26-56-17-02-09/38777219 текст такої довідки було відредаговано, шляхом перейменування довідки на акт.

17.08.2015 ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки від 27.07.2015 № 96/26-56-17-02-09/38777219 прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0020951702/91 (форми Р ), яким збільшила суму грошового зобов'язання позивача по податку з доходів найманих працівників (код платежу 11010100) на суму 8 645,98. (в тому числі 5 384,12 грн. - за основним платежем, 3 261,89 грн. - штрафні санкції);

- № 0020971702/6 (форми Р ), яким збільшила суму грошового зобов'язання позивача з військового збору (код платежу 11011000) на суму 896,86 грн. (в тому числі 558,50 грн. - за основним платежем і 338,36 грн. - штрафні санкції).

В той самий день відповідач на підставі акта перевірки від 27.07.2015 № 96/26-56-17-02-09/38777219 сформував вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ю-13 0020981702, якою ПП Денресбуд визначено до сплати суму недоїмки по єдиному соціальному внеску у розмірі 15 042,76 грн., а також виніс рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого внеску за № 00209901702/31, згідно якого до ПП Денресбуд відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосована штрафна санкція по єдиному внеску у розмірі 7 521,40 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України:

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17.08.2015 № Ю-13 0020981702 та рішення про застосування штрафних санкцій від 17.08.2015 № 00209901702/31 були скасовані згідно з рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 24.09.2015 № 14668/10/26-15-10-08-16 про результати розгляду первинної скарги з підстав невідповідності форм вказаних рішень чинним формам, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, та недотриманні ДПІ вимог пп. 3 п. 2 розд. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449;

- податкове повідомлення-рішення від 17.08.2015 № 0020951702/91 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб скасоване в частині основного платежу на 793,07 грн. та в частині штрафних санкцій на 460,31 грн. згідно з рішення Державної фіскальної служби України від 27.10.2015 № 22566/6/99-99-10-01-03-15 про результати розгляду повторної скарги з підстави невірно встановленої суми виплаченої ОСОБА_2 заробітної плати;

- податкове повідомлення-рішення від 17.08.2015 № 0020971702/6 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору скасоване в частині основного платежу на 82,25 грн. та в частині штрафних санкцій на 47,91 грн. згідно з рішення Державної фіскальної служби України від 27.10.2015 № 22566/6/99-99-10-01-03-15 про результати розгляду повторної скарги з підстави невірно встановленої суми виплаченої ОСОБА_2 заробітної плати.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями податкового органу позивач звернувся до суду про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як слідує з приписів п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім НБУ) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як визначено п.61.1 ст.61 ПК України, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України також визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно із п.1 ч.1 ст.7 вказаного Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.1 (крім абз.7) ч.1 ст.4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т.ч. в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

У відповідності до ч.5 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

А згідно із ч.5 ст.8 цього ж Закону, у разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Відповідно до вимог ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.п.4,5 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому, платники, зазначені у п.1 ч.1 статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абз.1 цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

У відповідності до приписів ч.2 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), само-зайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та розділом ІV цього Кодексу.

Крім того, як передбачено п.51.1 ст.51 ПК України, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно п. 110.1 ст. 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність в разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи..

Водночас, Законом України від 28.12.2014р. №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , який набрав чинності з 01.01.2015р., оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (п.161 підрозділ 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ).

Платниками збору є особи, визначені приписами п.162.1 ст.162 ПКУ, а саме: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Положеннями пп.168.1.1, пп.168.1.2, п..168.1.3 п.168.1 ст.168 ПК України також визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом 3-х банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п.п. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України ( вредакції, що діяла до 31.12.2014) об'єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Підпунктом 1.4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (а саме 1,5% від об'єкта оподаткування).

Згідно п.п. 1.5 і 1. 6 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПК України. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до тексту довідки від 27.07.2015 № 96/26-56-17-02-09/38777219 вбачається, що фактична перевірка ПП Денресбуд з питань дотримання ним законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування проводилася виключно на підставі пояснення фізичної особи - ОСОБА_2, датованого 09.07.2015.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було надано жодних належних документальних доказів на обґрунтування правомірності висновків акта фактичної перевірки, зокрема, відповідних первинних, розрахункових і звітних документів, пояснень та протоколів допиту ОСОБА_2 по фактах допуску її до роботи без укладання трудової угоди та отримання неофіційних сум доходів від позивача, тощо. Не надано також доказів того, що виплати конкретній фізичній особі неофіційних сум коштів у вигляді заробітної плати, що не були відображені у податковій/бухгалтерській звітності та не були оподатковані податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, інші документи, що ідентифікують ОСОБА_2 як працівника позивача.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: