Ухвала

від 07.11.2017 по справі 809/381/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/7629/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Обрізка І.М., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення,-

В С Т А Н О В И В:

10.03.2017 року позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати:

податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.08.2016 року №0029851701, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 165840,94 грн., в т.ч. основний платіж - 132 672,75 грн., штрафні (фінансові) санкції - 33 168,19 грн.;

податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.08.2016 року №0029841701, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 510 грн.;

податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.08.2016 року №00299861701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в розмірі 9947, 44 грн., в т.ч. основний платіж - 7957,95 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1989,49 грн.;

податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.08.2016 року №0029871701, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 510 грн.;

податкову вимогу відповідача №0029911701 від 29.08.2016 року про сплату боргу в сумі 104 840,86 грн.;

рішення відповідача №0029901701 від 29.08.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 11960,30 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, встановлено, що позивачем облік доходів та витрат належним чином не вівся - заповнювались тільки щомісячно підсумкові дані.

До документальної перевірки не надано всі первинні документи, в тому числі прихідні накладні на отримання товару (ТОВ Промкабель Електрика за грудень на загальну суму 5275,14 грн.), документи пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Тобто, позивачем не забезпечено зберігання документів протягом установлених строків їх зберігання (не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи) та не надано оригінали чи копії документів контролюючим органам при здійсненні податкового контролю, в порушення п.44.1, п.44.3 ст.44 ПК України.

Перевіркою встановлено, що підприємцем не виконувався обов'язок, передбачений п.85.1 ст.85 ПК України, про надання посадовим особам контролюючих органів після початку перевірки у повному обсязі всіх документів, що належали або пов'язані з предметом перевірки.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку 5, додатку 4 до податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2013-2015 рр. встановлено також розбіжності.

Документальною перевіркою виписок банку, накладних, податкових накладних, чеків, квитанцій, актів наданих послуг, актів здавання-прийняття виконаних робіт, касових ордерів, розшифровки витрат до декларацій встановлено, що вони не відповідають задекларованим показникам.

Суд першої інстанції звертає увагу, що в порушення п.177.2, п.177.4 п.177.10 ст.177 ПК України до складу витрат підприємцем безпідставно включались суми при відсутності в підтвердження витрат належних первинних документів витрачених сум згідно з операціями, за результатами або за участю яких у податковому періоді безпосередньо отриманий дохід.

Перевіркою правильності визначення чистого оподатковуваного доходу, відображеного в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2013-2015 роки з даними про суми чистого оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки, встановлено, що чистий дохід внаслідок вищевказаних порушень за 2013 рік занижено на 74086,39 грн., за 2014 рік на 101987,05 грн. та за 2015 рік на 530530,05 грн., чим порушено п.177.2, п.177.3 п.177.4 ст.177 ПК України.

Згідно вимог ст.177 ПК України та за ставкою податку з доходів вказаною в п. 167.1 ст.167 ПК України проведено розрахунок податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та донараховано 11112,96 грн. за 2013р., 15547,40 грн. за 2014р. і 106012,39 грн. за 2015р.

В ході перевірки встановлено, що в порушення п.51.1 ст.51, п.176.2 ст.ПК України фізичною особою-підприємцем не подавались до органу державної податкової служби податкові розрахунки форми 1-ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку .

Перевіркою достовірності відображення у звітності за 2013-2015 роки сум доходів, отриманих від здійснення діяльності, що підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та на які нараховується єдиний внесок, внаслідок неведення обліку та порушень нарахування єдиного внеску, встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% з урахуванням даних звітів ФОП ОСОБА_1, на який нараховувався єдиний внесок за 2013 рік на суму 85084,35 грн., за 2014 р. на суму 101987,05 грн., за 2015р. на суму 115064 грн.

Відтак, позивачем допущено порушення п.1 ч.2 ст.6 абз.1 п.2 ч.1 ст.7 п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , та як наслідок, донараховано єдиний внесок: за 2013 рік в сумі 29524,20 грн., за 2014 рік в сумі 35389,50 грн., за 2015 рік в сумі 39927,16 грн.

Також, перевіркою достовірності відображення у звітності за 2015 сум доходів, отриманих від здійснення діяльності, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб та на яких нараховується військовий збір, внаслідок неведення обліку та порушень, в т.ч. вказаних в п.п.2.1.2 п.2.1 розділу II акту перевірки, встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується військовий збір за 2015 рік на 530530,05 грн.

Таким чином, донарахування проведені вірно, штрафні санкції застосовано згідно чинного законодавства.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необгрунтованою, ФОП ОСОБА_1 оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не врахував, що при проведенні перевірки посадовою особою відповідача невірно визначено суми документально підтверджених витрат позивача. У період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. здійснював діяльність одноосібно на загальній системі оподаткування по торгівлі зазтобетонними виробами, які виготовлялись його контрагентом ПСК Прикарпаткоопбуд та торгівлі будівельними матеріалами.

Апелянт вказує на те, що враховуючи специфіку його господарської діяльності, його витрати в основному складаються із витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей (арматура, цемент, щебінь, пісок, електроди), які необхідні для виготовлення залізобетонних виробів (ЗБВ), витрат на оплату послуг за виготовлення ЗБВ, витрати на виплату заробітньої плати та інших нарахувань та оплата інших послуг господарської діяльності (в тому числі послуги банку, оплата за послуги зв'язку). Однак, при проведенні перевірки посадовою особою відповідача невірно визначено вартість товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) (арматури, цементу, щебіню, піска, ольволу, електродів), які були використані для виготовлення залізобетонних виробів та які були списані в результаті реалізації ЗБВ та отримання доходу. Таким чином, відповідачем помилково виключено зі складу витрат за 2013-2015 роки вартість товарно-матеріальних цінностей у сумі 455 491,28 грн.

Вказана позивачем вартість товарно-матеріальних цінностей підтверджується наявними у справі письмовими доказами - первинними документами: видатковими накладними, платіжними дорученнями та прихідними касовими ордерами, які підтверджують факт оплати за придбані позивачем арматуру, цемент, щебінь, пісок, ольвол, електроди. Факт передачі ТМЦ ПСК Прикарпаткоопбуд для виготовлення ЗБВ підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі матеріалів необхідних для виготовлення ЗБВ.

Підтвердженням того, що всі виготовленні на замовлення позивача ПСК Прикарпаткоопбуд ЗБВ були продані контрагентам та від їх реалізації позивачем отримано дохід підтверджується первинними документами, банківськими виписками, що засвідчують те, що контрагенти перерахували позивачу за отриману продукцію грошові кошти.

Наявні у матеріалах справи акти списання матеріалів на виготовлення ЗБВ підтверджують, що товарно-матеріальні цінності списувалися виключно у кількості, яка необхідна для виготовлення проданих ЗБВ.

За даними первинних документів позивач придбавав тільки ті матеріали, які складають основу залізобетонних виробів (арматура, цемент, щебінь, пісок, ольвол, електроди). Жодних інших матеріально товарних цінностей, які не були використані для виготовлення ЗБВ, позивач не придбавав і не списував.

Крім того, вся вироблена продукція реалізована в межах звітного періоду. Товарно-матеріальні цінності а саме: арматура, цемент, щебінь, пісок, ольвол, електроди були списані виключно в тій кількості, яка була використана в процесі виготовлення продукції, яка в свою чергу була повністю реалізована позивачем протягом звітного періоду, та від реалізації якої позивач отримав дохід.

Апелянт стверджує, що при визначенні доходу позивача ДПІ неправомірно повторно включено до доходу вартість товарно-матеріальних цінностей переданих позивачем ПСК Прикарпаткоопбуд в рахунок оплати за послуги по виготовленню ЗБВ на загальну суму 40069,58 грн.

Позивач в 2013-2015 роках частково оплачував послуги на виготовлення продукції за Договором на виготовлення продукції з давальницької сировини від 01.03.2012 року, оплачуючи рахунки за електроенергію, газ за ПСК Прикарпаткоопбуд , а також зарахувавши оплату за передані ПСК Прикарпаткоопбуд товарно-матеріальні цінності в рахунок сплати послуг, отриманих від ПСК Прикарпаткоопбуд .

Однак, відповідачем при розрахунку доходу позивача неправомірно повторно включено собівартість переданих ПСК Прикарпаткоопбуд ТМЦ в дохід позивача, оскільки собівартість цих матеріалів вже включена в ціну продукції, від реалізації якої позивачем отримано дохід.

Таким чином, дії відповідача щодо зменшення витрат позивача на суму 455 491,28 грн., які безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю та які підтверджуються первинними документами та включення до доходу позивача вартості ТМЦ в рахунок оплати послуг за виготовлення ПСК Прикарпаткоопбуд ЗБВ, є незаконним.

Апелянт вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що донарахування проведені вірно, штрафні санкції застосовано згідно чинного законодавства є неправомірним та не відповідає фактичним обставинам справи.

Разом з тим, судом першої інстанції самостійно не досліджено та не встановлено обставини справи, в тому числі суму понесених ФОП ОСОБА_1 документально підтверджених витрат за 2013-2015 роки, визначення яких є підставою винесення оскаржуваних рішень.

Стверджує, що висновок суду першої інстанції про невідповідність розрахунку документально підтверджених витрат фактичним обставинам справи є неправомірним.

Апелянт зветрає увагу на те, що згідно п.п. 5,6,7 Реєстру документів ОСОБА_1 позивачем надано для перевірки помісячні акти списання матеріалів за 2013-2015 роки; акти виконаних робіт за 2013-2014 роки. Крім того, на прохання посадової особи відповідача позивачем також було складено та надано річні акти за 2013, 2014, 2015 роки. Підтвердженням того, що посадовій особі відповідача під час перевірки надано документи, які вказані в розрахунку документально підтверджених витрат, засвідчено посадовою особою відповідача.

Також, в матеріалах справи містяться акти списання, на основі яких складено додаток 1 до позовної заяви -розрахунок документально підтверджених витрат та які підтверджують достовірність даних наведених у вказаному розрахунку.

Твердження суду про те, що позивачем до перевірки та суду надано різні варіанти одного і того ж договору, не відповідає дійсності. Чинним законодавством не встановлено заборони укладення кількох творів для регулювання відносин між контрагентами.

Апелянт зазначає, що твердження суду першої інстанції про ненадання до перевірки платіжних доручень не відповідає обставинам справи та не обгрунтовує законності оскаржуваних рішень, оскільки, в підтвердження здійснення операцій по банківських рахунках позивача перевіряючим досліджено виписки банку про рух коштів на рахунках, довідки банку, про що вказано на ст. 9 Акта перевірки. Виписки банку також містяться у матеріалах справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в період з 21.06.2016 року по 12.07.2016 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт №2936/09-15-13-04- 09/НОМЕР_1 від 19.07.2016 року.

7 червня 2016 року ФОП ОСОБА_1 було отримано вимогу про надання документів ДПІ у м. Івано-Франківську за № 4435/10/09-15-13-04-22/2467 від 15.04.2016року, якою зобов'язано його надати всі необхідні документи, що підтверджують дані податкових декларацій та розрахунків, пов'язаних із сплатою податків та інших обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року та вказано конкретний перелік документів.

У зв'язку із ненаданням необхідних документів для перевірки, згідно вимоги від 15.04.2016 року, 1 липня 2016 року відповідачем складено Акт ненадання документів, запропонованих надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1

В ході проведення перевірки встановлено наступні порушення:

- неналежне ведення ФОП ОСОБА_1 обліку доходів та витрат в порушення п.6 ст. 128 Господарського кодексу України, п.176.1 ст.176, п.177.2, п.177.3 п.177.4, п.177.10 ст.177 розділу IV ПК України, внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в розмірі 11 112,96 грн. за 2013р., в розмірі 15 547,40 грн. за 2014 р., в розмірі 10 6012,39 грн. за 2015р.;

- контролюючому органу при здійсненні податкового контролю, в порушення п.44.1, п.44.3 ст.44 ПК України, не надано документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, не забезпечено зберігання документів протягом установлених строків їх зберігання (не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи);

- в порушення п.51.1 ст. 51, п.п. б п.176.2 ст.176 ПК України неподання відомостей податкового розрахунку форми 1-ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за І-IV кв.2015рік ;

- порушення п.2 частини 1 ст.7, частини 11 ст.8, ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , внаслідок чого донараховано єдиного внеску в сумі 29 524,20 грн. за 2013р., в сумі 35 389,50 грн. за 2014р., в сумі 39 927,16 грн. за 2015 р.;

- порушення п.п.1.2, п.п.1.6 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, внаслідок чого донараховано військовий збір за 2015 рік в сумі 7 957,95 грн.

На підставі акта перевірки контролюючим органом 29.08.2016 року винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- №002985170, яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 165 840,94 грн., в т.ч. основний платіж - 132 672,75 грн., штрафні (фінансові) санкції - 33 168,19 грн.;

- №0029841701, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 510 грн.;

- №00299861701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в розмірі 9 947,44 грн., в т.ч. основний платіж - 7957,95 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1989,49 грн.;

- №0029871701, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 510 грн.;

Також, 29.08.2016 року ДПІ прийнято податкову вимогу №0029911701 про сплату позивачем боргу в сумі 104 840,86 грн. та рішення №0029901701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 11 960,30 грн.

Позивачем зазначені рішення оскажувались в адміністративному порядку, однак подані скарги були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску без змін.

Щодо заниження доходу та завищення валових витрат:

Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність одноосібно на загальній системі оподаткування по торгівлі залізобетонними виробами (в основному перемичками, плитами перекриття), які виготовлялись ПСК Прикарпаткоопбуд згідно укладеного договору на виготовлення продукції з давальницької сировини та будівельними матеріалами. Оплата за товар проводилась виключно по перерахунку.

Перевіркою правильності визначення валового доходу, відображеного в деклараціях про доходи, з даними про суми валового доходу, встановленими в ході перевірки Книги обліку доходів і витрат, виписок банку, актів звірок, актів та протоколів взаємозаліків, накладних та інших первинних документів, виявлено розбіжності внаслідок неналежного ведення обліку доходів і витрат, незадекларування всіх доходів.

Так, згідно пояснення представника ОСОБА_1, при визначенні доходів за 2013 рік помилково до складу доходів та витрат було включено суми податку на додану вартість. А згідно пояснення від 29.06.2016 року №22253/10 по картковому рахунку були поступлення від фізичних осіб за продані речі, оскільки було дано помилково рахунок ОСОБА_1

Фактично у період, що перевірявся, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав дохід в 2013 році в сумі 1 300 891,47 грн., в 2014 році в сумі 928 235,03 грн., в 2015 році в сумі 3 712 902,90 грн.

Відповідно до пояснення від 21.06.2016 року ОСОБА_1 дебіторську та кредиторську заборгованість представити не може, оскільки бухгалтерський облік не ведеться. Було надано для перевірки акти звірок тільки по деяких контрагентах.

Перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування встановлено, що ФОП ОСОБА_1 облік та витрат належним чином не вівся: заповнювались тільки щомісячно підсумкові дані, чим порушено п.п.6.2-6.5 п.6 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, затверджений наказом Міндоходів і зборів України від 16.09.2013 року за № 481.

Для документальної перевірки не надано всі первинні документи, в тому числі прихідні накладні на отримання товару (ТОВ Промкабель Електрика за грудень на загальну суму 5275,14 грн.), документи пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, тобто не забезпечено зберігання документів протягом установлених строків їх зберігання (не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності для складення якої використовуються зазначені документи) та не надано оригінали документів контролюючим органам.

До перевірки надано протоколи про залік взаємних вимог ПСК Прикарпаткоопбуд та ФОП ОСОБА_1 за надані послуги та поставлені товари: від 31.12.2013 року на суму 31 024,17 грн. (з ПДВ), від 31.12.2014 року - 17 059,33 грн. з (ПДВ). Акти взаємозаліку по зустрічних поставках товару (з ПДВ) ТОВ Контиліум та ФОП ОСОБА_1 від 31.07.2015 року за липень 2015 року на суму 90 000 грн., від 31.08.2015 року за серпень 2015 року на суму 10 9034,48 грн., від 30.10.2015 року за жовтень 2015 року на суму 83 103,09 грн., від 30.11.2015 року за листопад 2015 року на суму 45 390,41 грн., від 31.12.2015 року за грудень 2015 р на суму 770,16 грн.

Тобто, в порушення п.177.2 , п.177.3 ст.177 ПК України, ФОП ОСОБА_1 дохід за 2013 рік було завищено на суму 238 296,53 грн., за 2014 рік занижено на суму 19 395,00 грн., за 2015 рік занижено на суму 286 334,90 грн.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що для документальної перевірки в ДПІ у м.Івано-Франківську ФОП ОСОБА_1 було надано договір за №01-04 від 1 березня 2012 року (в якому 13 пунктів) на виготовлення продукції з давальнимцької сировини, де ФОП ОСОБА_1 іменується замовником , а ПСК Прикарпаткоопбуд іменується підрядчиком .

Згідно з п.1.1 представленого до планової перевірки договору на виготовлення продукції з давальницької сировини ФОП ОСОБА_1 зобов'язується оплатити (в тому числі витрати за електроенергію, газ, податкові платежі, пов'язані з виробництвом).

Однак, суду надано вже інший договір без номера від 1 березня 2012 року на виготовлення прордукції з давальницької сировини, де ПСК Прикарпаткоопбуд іменується виконавцем .

Відповідно до п.1.1 договору від 01.03.2013 року на виготовлення продукції з давальницької сировини (в якому вже 8 пунктів) ФОП ОСОБА_1 зобов'язується оплатити не тільки витрати за електроенергію, газ, податкові платежі, пов'язані з виробництвом, але і пальне, витрати праці, плату за послуги зв'язку, за розрахунково-касове обслуговування, експлуатацію обладнання.

Не було представлено для перевірки в ДПІ у м. Івано-Франківську і накладні, які додатково надані суду, в т.ч. від постачальника ТзОВ Еко Полігон (код 37793821, загальні суми без ПДВ) за № 38 від 14.08.2013 року (щебінь 330 т. і пісок 100 т. на загальну суму 41650.00 грн та квитанції до касових ордерів по оплаті готівкою в серпні 2013 року за № 38-1,38-2,38-3,38-4,38-5, накладну за № 19 від 03.03.2014 року на загальну суму 38 295,00 грн. (пісок 165 т, щебінь 210 т.), накладну № 26 від 08.05.2014 року на загальну суму 46330,00 грн. (пісок 140 т, щебінь 175 т), накладну № 32 від 19.05.2014 року на загальну суму 28800,00 грн (пісок 320 т), накладну № 33 від 20.06.2014 року на загальну суму 48750,00 грн (щебінь 390 т) та квитанції до прибуткових касових ордерів: № 19-1-19-5, № 26-1-26-5, № 32-1-32-3, № 33-1-334 по оплаті готівкою за березень-червень 2014 року. Тобто, додатково надані документи від ТзОВ Еко Полігон на загальну суму 203 825,00 грн. на отримання 1830 т піску та щебеню.

Слід зазначити, що основне місце обліку ТзОВ Еко Полігон було в Генічеській ОДПІ (податкова адреса м. Алушта, вул.Леніна,44/34, а за неосновним місцем (ДПІ у м. Івано-Франківську) знято з обліку 30.01.2014 року. З березня 2014 року дане підприємство взагалі не звітується.

Основний вид діяльності ТзОВ Еко Полігон (КВЕД 38.11-збирания безпечних відходів, який і вказано в декларації з податку на прибуток за 2013 рік), було зареєстровано платником ІІДВ свідоцтво за № 200019886 від 16.012012 року, скасовано 12.03.2014 року. Знову зареєстровано за № 200166275 від 12.03.2014 року, скасовано 01.06.2014 року.

Однак, ні в додатках 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ФОП ОСОБА_1 і ТзОВ Еко Полігон за серпень 2013 року, березень 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року, ні в детальній інформації по платниках ПДВ щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України за відповідні періоди немає жодних відомостей про суми поставленого товару ТзОВ Еко Полігон ФОП ОСОБА_1, що свідчить про недостовірність наданих суду документів.

На думку суду апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_1 надано суду перероблені з недостовірною інформацією реєстри отриманих податкових накладних. Так, відповідно до пояснення, наданого при проведенні перевірки від 23.06.2016 року, реєстри виданих і отриманих податкових накладних за 2013 рік не представлені у зв'язку з втратою при поломці комп'ютера, а велика частина видаткових та податкових і накланих знаходиться на даний час в Києві, по місцю тимчасового проживання (копія пояснення в матеріалах справи). Однак, відповідно до п.19 реєстру документів ОСОБА_1 (копія в матеріалах справи) в ДПІ у м. Івано-Франківську надано для перевірки відновлені вручну реєстри виданих і отриманих податкових накладних за 2013-2014 роки.

Так, в наданому суду реєстрі отриманих податкових накладних за березень 2014 року ФОП ОСОБА_1 відображено податкову накладну за №19 від 03.03.2014 року ТзОВ Еко Полігон на загальну суму 45 954,00 грн, в т.ч. ПДВ - 7 659,00 гри, що спростовується не тільки додатком 5 до декларації за березень 2014 року ФОП ОСОБА_1 (де відсутні дані в податковому кредиті по вказаному СПД і відповідні суми), детальною інформацією по платнику ПДВ щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту за березень 2014 р на рівні ДПА України, але і наданим для перевірки в ДПІ власноручно написаним реєстром отриманих податкових накладних за 2014 рік, де теж відсутня вищевказана податкова накладна (копія реєстру отриманих податкових накладних за 2014 рік, наданих в ДПІ, є в матеріалах справи і додається).

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що в матеріалах справи знаходиться акт здачі-прийняття робіт від 18.05.2015 року (виконавець ОСОБА_3, яка здійснювала діяльність одноосібно) на перевезення 371,386 т. піску по маршруту с. Куряни Тернопільської області - АДРЕСА_1 на суму 29710,86 грн. (без ПДВ) та відповідно квитанції касових ордерів по оплаті готівкою у травні 2015 року.

Однак, ОСОБА_3 здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування з 01.12.2014 року і основним видом її діяльності, згідно КВЕД 86.21 - загальна медична практитка. Предмет господарської операції позивача та його контрагента - ФОП ОСОБА_3 не узгоджується з видами її діяльності за КВЕД.

Тобто, ФОП ОСОБА_3 не могла надавати послуги вантажних перевезень ФОП ОСОБА_1, так як таким видом діяльності, як вантажні перевезення, свідоцтво ФОП ОСОБА_3 було доповнено тільки 12.08.2015 року.

Суд апеляційної інстанції акцентує увагу, що видаткові накладні постачальника Трансоптимал № РН-0000475 від 09.09.2015 року на отримання 25 т портландцементу на загальну суму 29 000,00 грн,. в т.ч. ПДВ - 4833,33 грн, №РН-0000498 від 15 вересня 2015 року на отримання 11,060 т портландцементу на загальну суму 12 829,60 грн., в т.ч. ПДВ - 2138,27 грн. завірені печаткою іншого підприємства - ПП ВКФ Екоенергосервіс .

Згідно представленого акту звірки з ПСК Прикарпаткоопбуд за 2013-2015 роки ФОП ОСОБА_1 надано послуг на загальну суму 1 057 278,88 грн. (з ПДВ), заборгованості станом на 01.01.2016 року немає.

Відповідно до представлених документів (накладних, виписок банку, касових ордерів, актів списання та ін.) вартість товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані та пов'язані з одержанням доходу в 2013 році становить 866 590,20 грн. (встановлено завищення на суму 597 997,80 грн.), в тому числі вартість списаних матеріалів для виготовлення залізобетонних виробів, що безпосередньо пов'язана з отриманням доходу в сумі 722687,88 грн., та вартість інших проданих товарів в сумі 143902,32 грн.

До складу інших витрат за 2013 рік відповідно до представлених документів враховано суму в розмірі 296855,88 грн. в т.ч. включено вартість послуг по виготовленню ЗБВ ПСК Прикарпаткоопбуд в сумі 292970,08 грн. (в тому числі послуги банку в сумі 1646,80 грн., оплата за послуги зв'язку в сумі 900 грн., вартість канцтоварів в сумі 915 грн., вісник ПСУ в сумі 184 грн. та інші послуги в сумі 240,00 грн.).

Відповідно до представлених документів (накладних, виписок банку, касових ордерів, актів списання та інше) вартість товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані та пов'язані з одержанням доходу в 2014 році становить 479291,31 грн, (встановлено завищення на суму 372908,69 грн., в тому числі вартість списаних матеріалів для виготовлення залізобетонних виробів, що безпосередньо пов'язана з отриманням доходу в сумі 479291,31грн.

До складу інших витрат за 2014 рік відповідно до представлених документів враховано суму в розмірі 290316,67 грн., в тому числі включено вартість послуг по виготовленню ЗБВ ПСК Прикарпаткоопбуд в сумі 289007 грн., послуги банку в сумі 648 грн., оплата за послуги зв'язку та ін. в сумі 661,67 грн.).

Відповідно до представлених документів (накладних, виписок банку, касових ордерів та ін.) вартість товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані та пов'язані з одержанням доходу в 2015 році становить 2685128,56 грн. (встановлено завищення на суму 570111,44 грн. в тому числі вартість списаних матеріалів для виготовлення залізобетонних виробів, що безпосередньо пов'язана з отриманням доходу в сумі 1656595,56 грн., та вартість інших проданих товарів в сумі 1028533,00 грн.).

До складу інших витрат за 2015 рік відповідно до представлених документів враховано суму в розмірі 352956,29 грн. в т.ч. включено вартість послуг по виготовленню ЗБВ ПСК Прикарпаткоопбуд в сумі 299088,33 грн (в тому числі, послуги банку в сумі 1800 грн., вартість канцтоварів в сумі 1200 грн., єдиний соціальний внесок в сумі 50067,96 та інші послуги в сумі 800 грн.).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наданий до позовної заяви розрахунок документально підтверджених витрат не відповідає фактичним даним, встановлених під час проведення перевірки на підставі первинних документів, наданих позивачу. Зокрема, позивачем вказано щомісячні акти списання використаних матеріалів, в той же час до перевірки було надано акти списання матеріалів за 2013 рік, 2014 рік та 2015 рік, що підтверджується складеним представником ФОП ОСОБА_1 реєстром документів наданих для перевірки, де ним вчинено запис: Документи пов'язані з підприємницькою діяльністю представлені повністю. Інших немає .

Окрім того, в поданому до перевірки акті списання матеріалів за 2014 рік на виготовлення ЗБВ загальна сума складає 579203,54 грн., а в поданому розрахунку № 1 за 2014 рік вказана сума складає вже 623741,81 грн. Однак, під час проведеної перевірки встановлено, що акти списання матеріалів по сумах повністю відповідають актам прийому- передачі матеріалів на виготовлення ЗБВ ПСК Прикарпаткоопбуд , що відображено в акті перевірки від 19.07.2016 року за№ 2936/09-15-13-04-09/НОМЕР_1.

Пунктом 138.1. ст. 138 Кодексу визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні обєкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. ст.138 Кодексу передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких ередбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 Кодексу до складу витрат не включаються витрати не пов'язані з провадженням господарської діяльності. Відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Кодексу не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ПК України (у редакції, яка діє з 01.01.2015 року) пунктом 177.2 ст.177 передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Пунктом 177.3. ст.177 передбачено, що для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.177.4.1, п.п.177.4.3,п.п.177.4.4 п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг),купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться виграти на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Перевіркою правильності визначення чистого оподатковуваного доходу, відображеного в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2013-2015 роки, з даними про суми чистого оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки встановлено, що в порушення п.177.2, п.177.3 п.177. 4 ст. 177 ПК України, позивачем чистий дохід внаслідок вищевказаних порушень за 2013 рік занижено на 74086,39 грн., за 2014 рік на 101987,05 грн. та за 2015 рік на 530530,05 грн.

Згідно вимог ст.177 ПК України та за ставкою податку з доходів, зазначеною в п. 167.1 ст. 167 ПК України, проведено розрахунок податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та донараховано 11 112,96 грн. за 2013р., 15 547,40 грн. за 2014р. і 10 6012,39 грн. за 2015р.

Разом з тим, згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п.2 ч.1, ч.3 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Частиною 11 ст.8 вищевказаного Закону передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у п. 4 і 5 ч.1 ст.4 цього Закону встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної п. 2 і 3 ч.1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно із п.3 ч.11 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, заниження позивачем загального оподатковуваного доходу призвело до неправильного нарахування та сплати ним єдиного соціального внеску, в зв'язку з чим ДПІ правомірно донараховано єдиний внесок: за 2013 рік в сумі 29524,20 грн., за 2014 рік в сумі 35389,50 грн., за 2015 рік в сумі 39927,16 грн.

Таким чином, висновки контролюючого органу про необхідність донарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосування до штрафних (фінансових) санкцій є правомірним та обґрунтованим.

Крім того, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України від 31.07.2014 року №1621-VII ПК України, а саме - розділ XX Перехідні положення , підрозділ 10 доповнено пунктом 16-1, відповідно до якого тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється військовий збір у розмірі 1,5 відсотка до доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Вказаний №1621-VII ПК України набрав чинності з 03.08.2014 року.

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд.ХХ ПК України платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст.162 цього Кодексу.

Згідно п.162.1 ст.162 ПК України встановлено, що платниками збору є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Підпунктом 1.2 п.16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 ПК України.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст.168 ПК України за ставкою 1.5% від об'єкта оподаткування.

Фізичні особи за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотків чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період. Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб є 2015 рік.

За результатами перевірки порядку нарахування та сплати військового збору встановлено заниження позивачем суми військового збору, що підлягає сплаті до бюджету у результаті порушень, які зазначені в п.2.1.2 п.2.1 п. 2.1 розділу другого акту перевірки. Чистий оподатковуваний дохід за результатами перевірки складає: 530 530,05 грн. х 1,5 = 7957,95 грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій та відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі №809/381/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я. С. Попко судді І. М. Обрізко Р. П. Сеник

Повний текст судового рішення виготовлено 13.11.2017 р.