Ухвала

від 09.11.2017 по справі 439/703/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/10298/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання - Торкот Д. О.;

представника відповідача - Мандзі В. І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Бродівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Бродівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Бродівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2017 року Бродівським районним судом Львівської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_2 до Бродівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання протиправним рішення відповідача № 22/03-31 від 30 березня 2017 року про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення ; зобов'язання відповідача призначити та зробити нарахування пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за період роботи в облтубсанаторії с. Підгірці Бродівського району на посаді палатної санітарки з 01 червня 1988 року по 24 грудня 1996 року (з урахуванням положень ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення ) починаючи з 01 березня 2017 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що оскільки робота в інфекційних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до норм ст.60 Закону України Про пенсійне забезпечення , відтак пільгового стажу, що дає позивачу право на вихід на пенсію за віком па пільгових умовах у ОСОБА_2 понад 17 років, а рішення відповідача № 22/03-31 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення є неправомірним.

Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2017 року позов задоволено. Визнано рішення № 22/03-31 від 30 березня 2017 року управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі про відмову ОСОБА_2 у призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення протиправним. Зобов'язано Бродівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області призначити та провести нарахування пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення ОСОБА_2 за період її роботи в Облтубсанаторії с.Підгірці Бродівського району на посаді палатної санітарки з 01 червня 1988 року по 24 грудня 1996 року (з урахуванням положень ст.60 Закону України Про пенсійне забезпечення ) починаючи з 01 березня 2017 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Бродівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Також зазначено, що позивач не має права на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає в наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що ОСОБА_2 починаючи з 01 червня 1988 року по 24 грудня 1996 року працювала на посаді палатної санітарки в Облтубсанаторії с. Підгірці Бродівського району Львівської області, що підтверджується даними її трудової книжки (а.с.6-7).

Після досягнення 51 року, а саме 01 березня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ (а.с.49).

До заяви про призначення пенсії позивачем було долучено уточнюючу довідку, видану Бродівською центральною районною лікарнею від 05 лютого 2016 року № 43/01-10 (а.с.8), довідку про заробіток для обчислення пенсій від 01 березня 2017 року №143/01-10, видану Бродівською центральною районною лікарнею (а.с.50), копію трудової книжки, довідку про стаж роботи на посаді палатної санітарки, копію диплому тощо. В матеріалах пенсійної справи міститься розрахунок загального стажу роботи позивача, який становить більше 25 років (а.с.40).

Рішенням органу Пенсійного фонду України від 30 березня 2017 року за № 22/03-31 ОСОБА_2 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років (а.с.9-10).

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення та Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 213-УІІІ від 02.03.2015 (чинними на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць, зокрема, для жінок це право настає після досягнення 51 року і за загального стажу роботи не менше як 21 рік, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівники, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи - жінкам. Перелік виробництв, робіт, професій, посад і показників, за якими період трудової діяльності може бути віднесений до пільгового стажу, затверджено постановами Кабінету Міністрів України. А Порядок застосування Списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, урегульований наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року.

Згідно із цим Порядком, під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи, які затверджені постановами Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року; Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року; КМУ №162 від 11.03.1994 року; КМУ №36 від 16.01.2003 року. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у сфері реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

Звідси вбачається що атестація робочих місць в Облтубсанаторії с. Підгірці могла бути проведена в термін до 21 серпня 1997 року включно, однак до вказаної дати медичну установу було ліквідовано, а позивача 24 грудня 1996 року у зв'язку з ліквідацією було звільнено з роботи, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці № 5 від 24 грудня 1996 року (а.с.7).

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Однак, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993р.№ 637).

З матеріалів справи вбачається, що така уточнююча довідка ОСОБА_2 була подана у Бродівське об'єднане управління ПФУ Львівської області для підтвердження її права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що хоча атестація робочого місця, на якому працювала позивач у період з 21 серпня 1992 року по 24 грудня 1996 року (до моменту ліквідації установи) не була проведена, ОСОБА_2 слід зарахувати вказаний період роботи до пільгового стажу, оскільки, на переконання суду, така атестація не була проведена з вини установи, при цьому, недотримання цих вимог адміністрацією не може бути підставою для порушення прав та інтересів працівників.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що відмова Бродівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є необґрунтованою та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бродівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області - залишити без задоволення, а постанову Бродівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2017 року в справі № 439/703/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей І. О. Яворський

Повний текст судового рішення виготовлено 13 листопада 2017 року.