Постанова

від 13.12.2018 по справі 439/703/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2018 року

м. Київ

справа №439/703/17

адміністративне провадження №К/9901/44780/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 439/703/17

за позовом ОСОБА_1 до Бродівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (далі - об'єднане управління ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою об'єднаного управління ПФУ

на постанову Бродівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Бунда А.О. та

ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Носа С.П., суддів Кухтея Р.В., Яворського І.О., -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати протиправним рішення управління ПФУ в Бродівському районі Львівської області (правонаступником якого є об'єднане управління ПФУ) від 30 березня 2017 року № 22/03-31 від 30 березня 2017 року про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-ХІІ);

- зобов'язати об'єднане управління ПФУ призначити та провести нарахування пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-ХІІ за період роботи з 01 червня 1988 року по 24 грудня 1996 року в Облтубсанаторії с.Підгірці Бродівського району на посаді палатної санітарки (з урахуванням положень статті 60 Закону № 1788-ХІІ), починаючи з 01 березня 2017 року.

Позов обґрунтовує тим, що оскільки робота в інфекційних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до норм статті 60 Закону № 1788-ХІІ, то пільгового стажу, що дає їй право на вихід на пенсію за віком па пільгових умовах у неї понад 17 років. ОСОБА_1 вважає відмову пенсійного фонду у призначенні їй пільгової пенсії протиправною, оскільки атестація робочих місць в Облтубсанаторії с. Підгірці могла бути проведена в термін до 21 серпня 1997 року, включно, а не проведена вона була в зв'язку з ліквідацією установи 24 грудня 1996 року. При цьому, характер роботи за весь період її перебування там не змінювався жодного разу. Крім того, вказує, що відповідальність за не проведення даної атестації покладається на керівника, а вона особисто жодним чином не могла вплинути на дану ситуацію.

Бродівський районний суд Львівської області постановою від 29 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року, задовольнив позовні вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що атестація робочих місць в Облтубсанаторії с. Підгірці могла бути проведена в термін до 21 серпня 1997 року Разом з цим, хоча атестація робочого місця, на якому працювала позивач у період з 21 серпня 1992 року по 24 грудня 1996 року (до моменту ліквідації установи) не була проведена, ОСОБА_1 слід зарахувати вказаний період роботи до пільгового стажу, оскільки, на переконання суду, така атестація не була проведена з вини установи, при цьому, недотримання цих вимог адміністрацією не може бути підставою для порушення прав та інтересів працівників.

29 листопада 2017 року об'єднане управління ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Бродівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також, документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає в наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 01 червня 1988 року по 24 грудня 1996 року працювала па посаді палатної санітарки в Облтубсанаторії с. Підгірці Бродівського району Львівської області, що підтверджується даними її трудової книжки (а.с.6-7).

Після досягнення 51 року, а саме, 01 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б статті 13 Закону №1788-ХІІ (а.с.49).

До заяви про призначення пенсії позивач долучила уточнюючу довідку, видану Бродівською центральною районною лікарнею від 05 лютого 2016 № 43/01-10 (а.с.8), довідку про заробіток для обчислення пенсій від 01 березня 2017 року №143/01-10, видану Бродівською центральною районною лікарнею (а.с.50), копію трудової книжки, довідку про стаж роботи на посаді палатної санітарки, копію диплому тощо. В матеріалах пенсійної справи міститься розрахунок загального стажу роботи позивачки, який становить більше 25 років (а.с.40).

Рішенням від 30 травня 2017 року за № 22/03-31 пенсійний орган відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-ХІІ у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років (а.с.9-10).

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами пункту б частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ право на призначення пільгової пенсії за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки після досягнення ними 51 року, народжені з 01 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно пункту 20 вищенаведеного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383) , встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось (пункт 4.5 Порядку № 383).

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що атестацію робочих місць в Облтубсанаторії с. Підгірці необхідно було провести в термін до 21 серпня 1997 року.

Разом з цим, суди встановили, що 24 грудня 1996 року позивач була звільнена з вказаної установи у зв'язку з її ліквідацією.

Проте, в матеріалах справи міститься довідка від 05 лютого 2016 року № 43/01-10, видана Бродівською центральною районною лікарнею м. Броди Львівської області, про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії (а.с. 8) відповідно до якої позивач з 01 червня 1988 року по 24 грудня 1996 року працювала повний робочий день за професією молодшого медичного персоналу і безпосередньо обслуговувала хворих на туберкульоз, з посиланням на Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за віком, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (підрозділ 2260000а розділу ХХІV).

Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки цієї довідки та не з'ясовано наявності чи відсутності відносин правонаступництва між Облсанаторієм с. Підгірці, де працювала позивач, та Бродівською центральною районною лікарнею, яка видала вказану уточнюючу довідку.

До того ж, на думку колегії суддів, факт ліквідації Облтубсанаторію с. Підгірці Бродівського району Львівської області не підтверджено належними та допустимими доказами, а посилання на цю обставину в записах трудової книжки позивачки, не є підтвердженням ліквідації установи, та не виключає правонаступництва, яке передбачає перехід всіх прав та обов'язків (в тому числі й щодо проведення атестації робочих місць) до правонаступника.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про те, що атестація робочих місць в Облтубсанаторії не була проведена до 21 серпня 1997 року (закінчення п'ятирічного строку, протягом якого вона повинна була бути проведена) у зв'язку із його ліквідацією, є передчасним.

За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що без установлення зазначених обставин на підставі належних та допустимих доказів та без надання їм належної правової оцінки, суди дійшли передчасних висновків та прийняли рішення, які не відповідають вимогам щодо їх законності і обґрунтованості.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Отже суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки встановили їх без дослідження належних доказів, що у відповідності до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

Керуючись пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень, статтями 242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Бродівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області задовольнити частково.

Постанову Бродівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року скасувати.

Справу № 439/703/17 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

В.М. Кравчук ,

Судді Верховного Суду