Постанова

від 08.11.2017 по справі 520/2241/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 520/2241/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Калашнікова О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю представника апелянта - Кравченко В.В.,

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2017 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 045/17 від 09 лютого 2017 року по справі про адміністративне правопорушення повністю. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, оскаржувана постанова винесена з порушенням установленого законом порядку.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 26 червня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 виконала роботи з реконструкції належної їй квартири і надала до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яка була зареєстрована за № ОД 142162311387 від 18.08.2016 року. Відповідно до вказаної декларації будівельні роботи за вказаною адресою проводилися на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Інспекцією ДАБК в м. Одеси при УАМ ОМР за № 926/07 від 20.11.2007 року; проектна документація з реконструкції квартири без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані розроблено ТОВ Промпроект (ЄДРПОУ 21852552); проектна документація з реконструкції квартири за даною адресою затверджено замовником будівництва ОСОБА_3; категорія складності об`єкту ІІ. 01.02.2017 року головним спеціалістом інспекційного відділу №1 УДАБК Одеської міськради Шевиріним Д.Ю. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил по реконструкції квартири ОСОБА_3, яка проживає: АДРЕСА_1. За результатами перевірки 01.02.2017 року складено акт, в якому зазначено, що виїздом на місце 01.02.2017 року встановлено, що будівельні роботи з реконструкції квартири були проведені зі зміною попередніх геометричних розмірів: а саме на земельній ділянці прибудинкової території загального користування зведена прибудова, зовнішніми розмірами у плані орієнтовно 2,47 х 3,44 м, яка безпосередньо з`єднана з квартирою. Загальна площа квартири згідно декларації складає 73,1 кв.м., а згідно договору купівлі-продажу 63,8 кв.м. На підставі вказаних фактів відповідач дійшов висновку про зазначенняв декларації недостовірних даних, що є порушенням ч. 10 ст. 39 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності . На підставі висновків акту передвіки відповідачем було прийнято Припис (до матеріалів справи додано припис без 1 сторінки а.с.23-25) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано ОСОБА_3 усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 01.03.2017 року. Також, 01.02.2017 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого встановлено порушення ОСОБА_3 вимог ч. 10 ст. 39 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , а саме: зазначення в декларації про готовність об'єкту до експлуатації недостовірних даних, відповідальність за яке передбачена ч. 12 ст. 96 КУпАП у розмірі 8500 грн. 09.02.2017 року заступником начальника Управління начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міськради Якименко Р.К. прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення №045\17, якою встановлено порушення позивачем ч. 10 ст. 39 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності та визнано ОСОБА_3 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 12 ст. 96 КУпАП, накладено на неї штраф у розмірі 8500 грн.

Правомірність та обґрунтованість постанови у справі про адміністративне правопорушення №20 від 29.02.2016 року є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку відповідач не довів суду правомірність дій інспектора при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і законність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Правовий статус Державної архітектурно-будівельної інспекції України та повноваження їх посадових осіб визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08 квітня 2011 року №439/2011.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність , для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі також Закон № 3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку ( 553-2011-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок № 553).

Згідно п.5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірки, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до п.16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном (п.15 Порядку №553).

Відповідно до п.18 Порядку №533 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюЗгідно до п.19 Порядку №533 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Статтею 4 Закону України Про архітектурну діяльність передбачено, що під час створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який, зокрема, включає прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Згідно п.1 Положення №439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України ерез Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Як встановлено п.6 Положення №439/2011, Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, діє від її імені, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.9 Положення №439/2011, Держархбудінспекція України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Згідно ст. 3 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

У відповідності до ст. 4 цього ж Закону, порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 року Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники. Штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. (п. 2 постанови).

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, діє від її імені, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та діяла на підставі, у спосіб та у межах, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.04.2016р. №579-VII Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про регулювання містобудівної діяльності , ;Про архітектурну діяльність та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м. Одеси.

Таким чином, на відповідача як на орган контролю поширюється дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"

Згідно з ч. 10 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 03.01.2017 р. за зверненням юридичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства було прийнято наказ № 01-13/1ДАБК про проведення позапланової перевірки кВ. АДРЕСА_2.

На підставі цього наказу 31.01.2017 р. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було видано направлення для проведення позапланової перевірки, щодо реконструкції квартири без змін геометричних розмірів фундаментів у плані по АДРЕСА_2, строк дії направлення з 01.02.2017 р. по 07.02.2017 р.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до позовної заяви, факт присутності позивача під час проведення перевірки Управлінням 01.02.2017 р. на об`єкті не заперечується, а відмова інспектора пред`явити посвідчення і направлення до перевірки є підставою не допуску на об`єкт до перевірки, чого позивачем не було вчинено.

Також з матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що 06.02.2017 р. нею було отримано пакет документів, а саме - акт перевірки від 01.02.2017 р., припис про усунення порушення вимог законодавства та протокол про адміністративне правопорушення від 01.02.2017 р., в якому зазначено, що розгляд протоколу відбудеться 09.02.2017 р. о 10.00 год.

Таким чином, судом встановлено, що про розгляд протоколу про адміністративне правопорушення позивач була сповіщена належним чином, однак не скористалась своїм правом надати письмові пояснення, зауваження або заперечення.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи представника позивача про порушення прав ОСОБА_3 у зв`язку з відмовою у перенесенні розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки позивач завчасно була повідомлена про його розгляд, однак пояснень, зауважень або заперечень до Управління не подавала.

У відповідності до ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, умовою притягнення позивача до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення в його діях, який мав бути встановлений при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 11, ч. 12 ст. 96 КУпАП експлуатація об'єктів будівництва, які завершені будівництвом з 19 січня 2012 року та не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів I категорії складності, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачені частиною одинадцятою цієї статті, вчинені щодо об'єктів II категорії складності, - тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У п. 13 Декларації про готовність до експлуатації об`єкта ОД 142162311387 від 18.08.2016 р. , який належить до І-ІІІ категорії складності згідно ч. 4 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності інформацію про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою не зазначено (а.с. 30-34).

Як вбачається з Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.02.2017 року відповідно до декларації, реконструкція квартири проводиться без зміни геометричних розмірів, однак виїздом на місце 01.02.2017 року встановлено, що будівельні роботи з реконструкції вищевказаної квартири були проведені зі зміною попередніх геометричних розмірів, а саме: на земельній ділянці прибудинкової території загального користування зведено прибудову, зовнішніми розмірами у плані орієнтовно 2.47 м х 3,44 м, яка безпосередньо з'єднана з вищевказаною квартирою. Загальна площа реконструйованого об'єкту, згідно зареєстрованої декларації за № ОД 142162311387 від 18.08.2016 року - 73,1 м.кв. До реконструкції загальна площа квартири, відповідно до договору купівлі-продажу від 07.04.2016 року складала 63,8 м.кв.

Згідно з ч. 4. ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

За результатами перевірки встановлено, що виконання будівельних робіт за даною адресою проведено з розширенням загальної площі квартири за рахунок прибудови, що в свою чергу потребує наявності права власності або користування земельною ділянкою.

Таким чином, замовником будівництва ОСОБА_3 наведено недостовірні дані в зареєстрованій декларації про готовність об'єкту до експлуатації № ОД 142162311387 від 18.08.2016 року, а саме: реконструкція квартири проведена зі зміною геометричних розмірів, що в свою чергу потребує набуття права власності або користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 2. ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Враховуючи вищевикладене встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_3 у зареєстрованій декларації про готовність об'єкту до експлуатації № ОД 142162311387 від 18.08.2016 року наведені недостовірні данні стосовно інформації про документ, який посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, чим порушено ч. 10 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Вказане також підтверджується фото фіксацією об`єкту містобудування (а.с. 55-57).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської, приймаючи оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення діяли у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством та жодних порушень не вчинили, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими, безпідставними, такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 червня 2017 року - скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик