Рішення
від 31.10.2017 по справі 910/1261/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2017Справа №910/1261/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег доПублічного акціонерного товариства Сбербанк третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрно-кредитний центр провизнання договору та додаткової угоди недійсними та зобов'язання вчинити дії

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Штогрин С.В. - представник за довіреністю б/н від 17.01.2017;

від відповідача: Кошлій Р.В. - представник за довіреністю б/н від 09.12.2016;

від третьої особи: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.01.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег з вимогами до Публічного акціонерного товариства Сбербанк про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити дії.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що Іпотечний договір від 14.09.2011, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований в реєстрі за №4873, уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег не підписувався, а був підписаний невідомою сторонньою особою без необхідного обсягу повноважень, та не спрямований на настання правових наслідків, обумовлених ним, з огляду на що є недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. При цьому, позивач зазначив, що на виконання умов оспорюваного Іпотечного договору відповідачу були передані оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, а саме на комплекс будівель та споруд: основна будівля А , прибудова а , вартова Б , навіси В,Г та споруди: дев'ять ганків до А , три ганки до а, двоє сходів до А , паркан №1, підпірна стіна №2, бордюр №3, світові опори №4, ворота №5, ганок до В , загальною площею 16780,6 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег . За таких обставин, оскільки Іпотечний договір від 14.09.2011 підлягає визнанню недійсним, оригінали правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки підлягають поверненню позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 порушено провадження у справі № 910/1261/17, розгляд справи призначено на 21.02.2017.

30.01.2017 відділом діловодства суду отримано від позивача заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

03.02.2017 відділом діловодства суду отримано від позивача заяву про прискорення розгляду заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 частково задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову; накладено арешт на комплекс будівель та споруд (загальною площею 16780,6 кв.м.), а саме: основна будівля "А"; прибудова "а"; вартова "Б"; навіси "В, Г" та споруди: дев'ять ганків до "А", три ганки до а; двоє сходів до "А"; паркан № 1; підпірна стінка №2, бордюр №3; світові опори №4; ворота №5; ганок до "В" за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57; ідентифікаційний код: 33940502)4 заборонено Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов'язані з реєстрацією прав на комплекс будівель та споруд (загальною площею 16780,6 кв.м.), а саме: основна будівля "А"; прибудова "а"; вартова "Б"; навіси "В, Г" та споруди: дев'ять ганків до "А", три ганки до а; двоє сходів до "А"; паркан № 1; підпірна стінка №2, бордюр №3; світові опори №4; ворота №5; ганок до "В" за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57; ідентифікаційний код: 33940502); зупинено стягнення за виконавчим написом, вчиненим 20.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Верповською Оленою Володимирівною, зареєстрованим в реєстрі за № 2114, щодо примусового виконання якого було відкрито виконавче провадження ВП №50907857 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.04.2016, винесеної старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла В.Е.

17.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову; заява про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

20.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла зустрічна позовна заява; заява про скасування заходів забезпечення позову; заява про прискорення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову; заява про витребування доказів та виклик у судове засідання особи, для надання пояснень; заява про застосування наслідків позовної давності; заява про самовідвід судді.

20.02.2017 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Сбербанк надійшла зустрічна позовна заява про визнання факту зловживання правом зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег при виконанні умов Іпотечного договору від 14.09.2011, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований в реєстрі за №4873.

21.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову; заява про прискорення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову; заява про витребування доказів та виклик у судове засідання особи, для надання пояснень та заява про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 07.03.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Сбербанк" у прийнятті зустрічної позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" про визнання факту зловживання правом у справі № 910/1261/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити дії на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

22.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про скасування заходів забезпечення позову, про прискорення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.

23.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову.

24.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про скасування заходів забезпечення позову, про прискорення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.

28.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про скасування заходів забезпечення позову, про прискорення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, про витребування доказів та виклик у судове засідання ОСОБА_9, про поведінку представника позивача, несумісну з нормами моралі та масштабну підробку документів та витребування оригіналів документів, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

02.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про скасування заходів забезпечення позову, про прискорення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, про витребування доказів та виклик у судове засідання ОСОБА_9, про поведінку представника позивача, несумісну з нормами моралі та масштабну підробку документів та витребування оригіналів документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2017 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Сбербанк" у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 07.03.2017, у режимі відеоконференції.

03.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про скасування заходів забезпечення позову, про прискорення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, про витребування доказів та виклик у судове засідання ОСОБА_9, про поведінку представника позивача, несумісну з нормами моралі та масштабну підробку документів та витребування оригіналів документів, а також про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

06.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про скасування заходів забезпечення позову, про прискорення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, про витребування доказів та виклик у судове засідання ОСОБА_9, про поведінку представника позивача, несумісну з нормами моралі та масштабну підробку документів та витребування оригіналів документів, про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, про виділення матеріалів оскарження за апеляційною скаргою банку на ухвалу суду від 22.02.2017 для направлення до Київського апеляційного господарського суду, а також заяву про самовідвід.

07.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про скасування заходів забезпечення позову, про прискорення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, про поведінку представника позивача, несумісну з нормами моралі та масштабну підробку документів та витребування оригіналів документів.

Оцінивши у судовому засіданні 07.03.2017 подану відповідачем 06.03.2017 заяву, у якій представник відповідача просив, виходячи з етичних міркувань, невідкладно вирішити питання про самовідвід, суд дійшов висновку, що даною заявою відповідачем не було заявлено відвід судді, а тому з огляду на те, що самовідвід заявляється суддею у разі наявності передбачених нормами ст. 20 Господарського процесуального кодексу України підстав, дане питання судом не розглядається (відповідно до ухвали суду від 07.03.2017).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2017 зупинено провадження у справі №910/1261/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити дії до повернення матеріалів справи №910/1261/17 до Господарського суду міста Києва (з огляду на подання сторонами апеляційних скарг на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 про відому прийнятті зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства Сбербанк у справі № 910/1261/17 та необхідністю надсилання матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду).

09.03.2017 та 10.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про скасування заходів забезпечення позову.

09.03.2017 та 10.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про поведінку представника позивача несумісну з нормами моралі та масштабну підробку документів та витребування оригіналів документів, копії яких було долучено позивачем до матеріалів справи.

09.03.2017 та 10.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви, в яких відповідач просив суд витребувати у позивача оригінал Іпотечного договору від 14.09.2011 з усіма змінами та доповненнями; викликати та опитати в судовому засіданні ОСОБА_9, з метою встановлення факту, чи підписувала вказана особа оспорюваний договір.

09.03.2017 та 10.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про прискорення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.

20.03.2017, 21.03.2017, 22.03.2017, 23.03.2017, 27.03.2017, 03.04.2017, 11.04.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про поведінку представника позивача несумісну з нормами моралі та масштабну підробку документів та витребування оригіналів документів, копії яких було долучено позивачем до матеріалів справи.

20.03.2017, 21.03.2017, 22.03.2017, 23.03.2017, 27.03.2017, 03.04.2017, 04.04.2017, 05.04.2017, 06.04.2017, 11.04.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви, в якій відповідач просив суд витребувати у позивача оригінал Іпотечного договору від 14.09.2011 з усіма змінами та доповненнями; викликати та опитати в судовому засіданні ОСОБА_9, з метою встановлення факту, чи підписувала вказана особа оспорюваний договір.

20.03.2017, 21.03.2017, 22.03.2017, 27.03.2017, 03.04.2017, 04.04.2017, 05.04.2017, 06.04.2017, 11.04.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про прискорення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 у справі № 910/1261/17 ухвалу Господарського суду міста Києва 22.02.2017 у справі № 910/1261/17 (про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Сбербанк") залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.20147 (про забезпечення позову) змінено; резолютивну частину ухвали викладено у редакції: Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково. Накласти арешт на комплекс будівель та споруд (загальною площею 16780,6 кв.м.), а саме: основна будівля "А"; прибудова "а"; вартова "Б"; навіси "В, Г" та споруди: дев'ять ганків до "А", три ганки до а; двоє сходів до "А"; паркан № 1; підпірна стінка №2, бордюр №3; світові опори №4; ворота №5; ганок до "В" за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57; ідентифікаційний код: 33940502). В задоволенні решти заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.03.2017 у справі № 910/1261/17 (про зупинення провадження у справі № 910/1261/17) скасовано, справу № 910/1261/17 повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду.

12.04.2017 матеріали справи № 910/1261/17 повернулись до Господарського суду міста Києва.

12.04.2017, 14.04.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про поведінку представника позивача несумісну з нормами моралі та масштабну підробку документів та витребування оригіналів документів, копії яких було долучено позивачем до матеріалів справи.

12.04.2017, 14.04.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про скасування заходів забезпечення позову.

12.04.2017, 14.04.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви, в якій відповідач просив суд витребувати у позивача оригінал Іпотечного договору від 14.09.2011 з усіма змінами та доповненнями; викликати та опитати в судовому засіданні ОСОБА_9, з метою встановлення факту, чи підписувала вказана особа оспорюваний договір.

14.04.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про прискорення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2017 розгляд справи № 910/1261/17 призначено на 19.05.2017 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 21.04.2017 про виправлення описки).

26.04.2017, 27.04.2017, 03.05.2017, 04.05.2017, 11.05.2017, 12.05.2017, 13.05.2017, 15.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про поведінку представника позивача несумісну з нормами моралі та масштабну підробку документів та витребування оригіналів документів, копії яких було долучено позивачем до матеріалів справи.

26.04.2017, 27.04.2017, 03.05.2017, 04.05.2017, 11.05.2017, 12.05.2017, 13.05.2017, 15.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви, в якій відповідач просив суд витребувати у позивача оригінал Іпотечного договору від 14.09.2011 з усіма змінами та доповненнями; викликати та опитати в судовому засіданні ОСОБА_9, з метою встановлення факту, чи підписувала вказана особа оспорюваний договір.

26.04.2017, 27.04.2017, 03.05.2017, 04.05.2017, 12.05.2017, 13.05.2017, 15.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заяви про прискорення розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.

03.05.2017, 04.05.2017, 11.05.2017 та 12.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

12.05.2017 з Київського апеляційного господарського суду надійшов запит про надсилання до Київського апеляційного господарського суду справи № 910/1261/17 (у зв'язку з надходженням від Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" заяви про виправлення описки у постанові від 03.04.2017).

19.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-кредитний центр та Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" надійшли заяви про заміну сторони (відповідача) у справі № 910/1261/17 з Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрно-кредитний центр .

У судовому засіданні 19.05.2017 представник позивача подав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив суд визнати недійсним Іпотечний договір, укладений 14.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" та Публічним акціонерним товариством "Сбербанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за № 4873, та Договір про внесення змін № 1 до Іпотечного договору, укладений 07.03.2013, зареєстрований за № 1420; зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 14.09.2011, а саме на комплекс будівель та споруд: основна будівля "А"; прибудова "а"; вартова "Б"; навіси "В, Г" та споруди: дев'ять ганків до "А", три ганки до а; двоє сходів до "А"; паркан № 1; підпірна стінка №2, бордюр №3; світові опори №4; ворота №5; ганок до "В" за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57; ідентифікаційний код: 33940502).

Розглянувши у судовому засіданні 19.05.2017 подані відповідачем заяви про скасування заходів забезпечення позову (аналогічні за змістом та наведених в них підставах), суд відмовив в їх задоволенні з підстав, вказаних в ухвалі суду від 19.05.2017.

Розглянувши у судовому засіданні 19.05.2017 подані відповідачем заяви, в яких відповідач просив суд витребувати у позивача оригінал Іпотечного договору від 14.09.2011 з усіма змінами та доповненнями, суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні з підстав, вказаних в ухвалі суду від 19.05.2017.

Що стосується заявленого відповідачем клопотання про виклик у судове засідання ОСОБА_9, суд відклав вирішення вказаного клопотання до наступного судового засідання.

Всі інші подані відповідачем клопотання були розглянуті судом у судовому засіданні 19.05.2017, про що зазначено в ухвалі суду від 19.05.2017.

Розглянувши у судовому засіданні 19.05.2017 подану позивачем заяву про зміну предмету позову, суд прийняв її до розгляду, про що зазначено в ухвалі суду від 19.05.2017.

Таким чином, суд здійснює розгляд даної справи в редакції позовних вимог, викладених позивачем у поданій до суду 19.05.2017 заяві про зміну предмету позову, а саме про визнання недійсними Іпотечного договору від 14.09.2011 та Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011, та зобов'язання відповідача передати позивачу оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки.

У судовому засіданні 19.05.2017 судом було відкладено вирішення питання про розгляд заяв про заміну сторони (відповідача) у справі з Публічного акціонерного товариства Сбербанк на Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-кредитний центр (подані через канцелярію суду 19.05.2017).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2017 зупинено провадження у справі № 910/1261/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити дії до повернення матеріалів справи № 910/1261/17 до Господарського суду міста Києва (у зв'язку з необхідністю надсилання матеріалів справи № 910/1261/17 до Київського апеляційного господарського суду).

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 скасовано; ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 у справі № 910/1261/17 (про забезпечення позову) залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 (про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви) залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 (про зупинення провадження у справі) залишено без змін.

23.08.2017 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 910/1261/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 поновлено провадження у справі № 910/1261/17, розгляд справи призначено на 26.09.2017.

25.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-кредитний центр" надійшло клопотання про заміну відповідача на його правонаступника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 10.10.2017.

09.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-Кредитний Центр отримано заяву про розгляд заяви про заміну сторони у справі та доручення доказів, відповідно до якої товариство просить суд здійснити процесуальну заміну відповідача у справі на процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрно-Кредитний Центр .

09.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-Кредитний Центр отримано клопотання про призначення судової криміналістичної почеркознавчої експертизи підпису, в яком просив суд призначити у справі № 910/1261/17 судову криміналістичну почеркознавчу експертизу підпису; на вирішення експертів поставити питання: - чи виконано підпис від імені ОСОБА_9 в Іпотечному договорі від 14.09.2011 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою; - чи виконано підпис від імені ОСОБА_9 в Договорі про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою.

У судовому засіданні 10.10.2017, розглянувши подані 19.05.2017, 25.092017 та 09.10.2017 заяви про заміну відповідача у справі № 910/1261/17 на його правонаступника, суд відмовив в їх задоволенні з підстав, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.10.2017.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрно-кредитний центр ; розгляд справи відкладено на 24.10.2017.

24.10.2017 відповідачем подано клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

24.10.2017 відповідачем подано клопотання, в якому відповідач просив суд витребувати у позивача оригінал Іпотечного договору від 14.09.2011 з усіма змінами та доповненнями; викликати та опитати в судовому засіданні ОСОБА_9, з метою встановлення факту, чи підписувала вказана особа оспорюваний договір.

24.10.2017 відповідачем подано заяву про застосування позовної давності.

24.10.2017 відповідачем подано клопотання про огляд судом письмових доказів, а саме оригіналів матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення Іпотечного договору б/н від 14.09.2011 у місці їх знаходження - м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119, офіс 12 (приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П.).

Розглянувши у судовому засіданні 24.10.2017 подане відповідачем клопотання, в якому відповідач просив суд витребувати у позивача оригінал Іпотечного договору від 14.09.2011 з усіма змінами та доповненнями; викликати та опитати в судовому засіданні ОСОБА_9, з метою встановлення факту, чи підписувала вказана особа оспорюваний договір, суд дійшов наступного висновку.

Так, за змістом ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, обставини, які може підтвердити цей доказ.

Суд зазначає, що позивач під час розгляду справи неодноразово наголошував на тому, що у нього відсутній оригінал оспорюваного договору, з огляду на що та беручи до уваги, що відповідачем не доведено обставин, що оригінал Іпотечного договору від 14.09.2011 з усіма змінами та доповненнями має позивач, суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про витребування доказів (оригіналу Іпотечного договору від 14.09.2011 з усіма змінами та доповненнями).

Що стосується клопотання відповідача про виклик у судове засідання ОСОБА_9 з метою встановлення факту, чи підписувала вказана особа оспорюваний договір, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Суд зазначає, що метою участі посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів є вирішення питань щодо обставин справи, дослідження наявних у справі доказів чи збирання нових доказів, інших питань, що виникають під час судового розгляду.

Водночас, з огляду на те, що в матеріалах справи наявні достатні докази для вирішення спору у даній справі (враховуючи предмет та підстави позову), суд не вбачає підстав для виклику у судове засідання ОСОБА_9 для надання пояснень по справі.

За таких обставин, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про виклик у судове засідання ОСОБА_9

Розглянувши у судовому засіданні 24.10.2017 подане відповідачем клопотання про огляд судом письмових доказів, а саме оригіналів матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення Іпотечного договору б/н від 14.09.2011 у місці їх знаходження - м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119, офіс 12 (приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П.), суд відмовив в його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ст. 39 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може провести огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі складності подання цих доказів. За результатами огляду та дослідження складається протокол, який підписується суддею. Протокол приєднується до матеріалів справи.

Суд зазначає, що неодноразово ухвалами від 21.02.2017, від 20.04.2017, від 19.05.2017, від 12.09.2017, від 26.09.2017 та від 10.10.2017 в порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язував приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П. надати копії матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення Іпотечного договору б/н від 14.09.2011, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" та Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", який зареєстровано в реєстрі за № 4873.

Однак, нотаріус вимог ухвал суду не виконав, копії матеріалів вказаної нотаріальної справи суду не надав.

Водночас, суд зазначає, що огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження здійснюється судом в разі складності подання цих доказів (відповідно до ст. 39 Господарського процесуального кодексу України).

Втім, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності підстав для огляду судом оригіналів матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення Іпотечного договору б/н від 14.09.2011 у місці їх знаходження - м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119, офіс 12 (приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П.), у зв'язку з чим суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання відповідача.

У судовому засіданні 24.10.2017 представник позивача подав клопотання про призначення у справі № 910/1261/17 судової почеркознавчої експертизи, в якому просив призначити у справі № 910/1261/17 судову криміналістичну почеркознавчу експертизу; на вирішення експертів поставити питання: - чи виконано підпис від імені ОСОБА_9 на 8 сторінці оспорюваного договору від імені особи, якою він зазначений, чи іншою особою; - чи виконано підпис від імені ОСОБА_9 на 2 сторінці Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою; - чи виконано підпис від імені ОСОБА_9 на 8 сторінці оспорюваного договору під впливом збиваючих факторів (природних, штучних); - чи виконано підпис від імені ОСОБА_9 на 2 сторінці Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011 під впливом збиваючих факторів (природних, штучних).

Розглянувши у судовому засіданні 24.10.2017 клопотання позивача (від 24.10.2017) та третьої особи (від 09.10.2017) про призначення судової експертизи, суд відмовив в їх задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Суд звертає увагу на те, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 Про деякі питання практики призначення судової експертизи ).

Водночас, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні достатні докази, необхідні для вирішення спору по суті, у зв'язку з чим підстави для призначення судової почеркознавчої експертизи відсутні.

У судовому засіданні 24.10.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 31.10.2017.

24.10.2017 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Сбербанк надійшла заява про відвід судді Отрош І.М. та винесення окремої ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 відмовлено у задоволенні вказаної заяви Публічного акціонерного товариства Сбербанк .

27.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про скасування заходів до забезпечення позову.

31.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/1261/17 до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2017.

Розглянувши у судовому засіданні 31.10.2017 подане позивачем клопотання про зупинення провадження у справі, суд відмовив в його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю, так як ухвала суду про відмову у заміні сторони правонаступником не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України).

Представник позивача у судовому засіданні 31.10.2017 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.10.2017 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

Представник третьої особи у судове засідання 31.10.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про призначене не судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 24.10.2017 та розпискою про оголошення перерви від 24.10.2017.

У судовому засіданні 31.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14.09.2011 між Публічним акціонерним товариством Дочірній банк Сбербанку Росії , яке змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство Сбербанк (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фудмаркет (позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в національній валюті України, надає позичальнику кредитні кошти за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у термін, зазначені в ст. 8 цього договору, і виконувати інші умови цього договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011 належне виконання позичальником зобов'язань за цим договором забезпечується, в тому числі, іпотекою нежитлової нерухомості - комплекс будівель і споруд загальною площею 16674,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 63479000 грн. 00 коп., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег .

Згідно з п. 2.2 Договору про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011 забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань, передбачене п. 2.1 цього договору, оформлюється окремим договором, що укладається одночасно з цим договором або після його укладення та іменується для розуміння цього договору надалі як договір забезпечення.

Відповідно до п. 2.9 Договору про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011 в день укладення цього договору майно, зазначене у п. 2.1 цього договору, повинно бути передане банку в іпотеку.

Згідно з п. 4.2 Договору про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011 кредитна лінія відкривається та у банку виникають зобов'язання з надання позичальнику кредиту після того, як банку надано відповідні документи (протоколи, довіреності, розпорядження, тощо), якими надано повноваження на укладення цього договору та/чи договорів забезпечення або затвердження цього договору та/чи договорів забезпечення, якщо цього вимагає діюче законодавство України та/чи статутні документи позичальника та/чи юридичних осіб, що від свого імені надали гарантію, поручительство та/або заставу в забезпечення зобов'язань позичальника по цьому договору; нотаріально засвідчений договір забезпечення щодо застави/іпотеки майна, зазначеного у п. 2.1 цього договору; у зв'язку з нотаріальним посвідченням договору забезпечення щодо іпотеки нерухомого майна, зазначеного у п. 2.1 цього договору, накладена заборона його відчуження, у зв'язку з чим внесено запис в Єдиний державний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та в Державний реєстр іпотек і банк має оригінал відповідної виписки зі згаданого реєстру про реєстрацію іпотеки та заборони відчуження.

Позивачем долучено до позовної заяви копію Іпотечного договору від 14.09.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., іпотекодержателем за яким є Публічне акціонерне товариство Дочірній банк Сбербанку Росії , а іпотекодавцем - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег .

Відповідно до п. 1.1 Іпотечного договору від 14.09.2011 в забезпечення виконання зобов'язань боржника, які випливають з Договору про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011 (основний договір), укладеного між іпотекодержателем та боржником (Товариством з обмеженою відповідальністю Фудмаркет ) іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку майно, зазначене у п. 3.1 цього договору.

Згідно з п. 3.1 Іпотечного договору від 14.09.2011 предметом іпотеки є комплекс будівель та споруд, а саме: основна будівля "А", прибудова "а", вартова "Б", навіси "В, Г" та споруди: дев'ять ганків до "А", три ганка до а, двоє сходів до "А", паркан № 1, підпірна стінка № 2, бордюр № 3, світові опори № 4, ворота № 5; ганок до "В", загальною площею 16780,6 кв.м., який знаходиться за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцеві (Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег ) на праві власності.

Згідно з п. 6.1 Іпотечного договору від 14.09.2011 за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель за цим договором має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені іпотекою, у повному обсязі, що визначається н момент фактичного відшкодування (задоволення).

У преамбулі до Іпотечного договору від 14.09.2011 зазначено, що іпотекодавцем є Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег в особі директора ОСОБА_9, яка діє на підставі Статуту та Протоколу № 02-2006 засідання зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег від 23.06.2006.

На восьмій сторінці Іпотечного договору від 14.09.2011 у статті 10 (підписи та реквізити сторін) зазначено, що від іпотекодавця вказаний договір підписано ОСОБА_9 (міститься підпис) та проставлено відбиток печатки з найменуванням та ідентифікаційним кодом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег .

Крім того, позивачем долучено до позовної заяви копію Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., яким було внесено зміни до п. 2.1 Договору про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011.

У преамбулі до Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011 зазначено, що іпотекодавцем є Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег в особі директора ОСОБА_9, яка діє на підставі Статуту та Протоколу № 02-2006 засідання зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег від 23.06.2006.

На другій сторінці Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011 у статті 6 (підписи та реквізити сторін) зазначено, що від іпотекодавця вказаний договір підписано ОСОБА_9 (міститься підпис) та проставлено відбиток печатки з найменуванням та ідентифікаційним кодом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег .

Звертаючись з даним позовом до суду (з урахуванням заяви про зміну предмету позову, поданої 19.05.2017, яка була прийнята судом до розгляду), позивач вказав на те, що Іпотечний договір від 14.09.2011, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований в реєстрі за №4873, та Договір про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до вказаного іпотечного договору, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований в реєстрі за №1420, уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег не підписувався, а був підписаний невідомою сторонньою особою без необхідного обсягу повноважень, та не спрямований на настання правових наслідків, обумовлених ним, з огляду на що є недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. При цьому, позивач зазначив, що на виконання умов оспорюваного Іпотечного договору відповідачу були передані оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, а саме на комплекс будівель та споруд: основна будівля А , прибудова а , вартова Б , навіси В,Г та споруди: дев'ять ганків до А , три ганки до а, двоє сходів до А , паркан №1, підпірна стіна №2, бордюр №3, світові опори №4, ворота №5, ганок до В , загальною площею 16780,6 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег . За таких обставин, оскільки Іпотечний договір від 14.09.2011 підлягає визнанню недійсним, оригінали правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки підлягають поверненню позивачу.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з підпунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, угода може бути визнана недійсною лише з підстав, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Суд зазначає, що, по суті, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег у даній справі (з огляду на заявлені підстави позову) обґрунтовані обставинами неукладення між позивачем та відповідачем Іпотечного договору від 14.09.2011 та Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011, так як будь-яким уповноваженим представником позивача вказані правочини не підписувались.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У ст. 18 Закону України Про іпотеку зазначено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; 2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 4) посилання на видачу заставної або її відсутність. У разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України (в редакції станом на 14.09.2011 - надалі Цивільний кодекс України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Суд зазначає, що обов'язковою умовою укладення договору є не лише досягнення згоди щодо відповідного переліку умов, які для певного виду договору є істотними, але і дотримання вимог щодо правосуб'єктності особи, яка є стороною договору чи діє від її імені, адже договір, виходячи з положень ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну, припинення цивільних прав та обов'язків, а отже домовленість в правовому розумінні (така, що може призвести до правомірних наслідків у вигляді встановлення, зміни, припинення правовідношення), може мати місце виключно за умови укладення договору належною стороною особисто (її уповноваженим представником), оскільки тільки така особа має право визначати для себе (як сторони) права та обов'язки за наслідками відповідної домовленості.

Таким чином, суд повинен встановити факт наявності волевиявлення особи на укладення договору.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Як встановлено судом, у преамбулі до Іпотечного договору від 14.09.2011 зазначено, що іпотекодавцем є Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег в особі директора ОСОБА_9, яка діє на підставі Статуту та Протоколу № 02-2006 засідання зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег від 23.06.2006.

Як встановлено судом, у преамбулі до Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011 зазначено, що іпотекодавцем є Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег в особі директора ОСОБА_9, яка діє на підставі Статуту та Протоколу № 02-2006 засідання зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег від 23.06.2006.

Втім, позивач зазначає, що Іпотечний договір від 14.09.2011 та Договір про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011 підписані не ОСОБА_9, а невідомою особою.

Суд зазначає, що у п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 № 11 зазначено, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо).

Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами . Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Таким чином, суд повинен встановити обставини фактичного виконання сторонами Іпотечного договору від 14.09.2011 (з урахуванням Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011).

Як встановлено судом, відповідно до п. 2.1 Договору про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011 належне виконання позичальником зобов'язань за цим договором забезпечується, в тому числі, іпотекою нежитлової нерухомості - комплекс будівель і споруд загальною площею 16674,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 63479000 грн. 00 коп., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег .

Як встановлено судом, відповідно до п. 1.1 Іпотечного договору від 14.09.2011 в забезпечення виконання зобов'язань боржника, які випливають з Договору про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011 (основний договір), укладеного між іпотекодержателем та боржником (Товариством з обмеженою відповідальністю Фудмаркет ) іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку майно, зазначене у п. 3.1 цього договору.

Таким чином, укладення Іпотечного договору від 14.09.2011 було обумовлено необхідністю забезпечення виконання зобов'язань боржника за Договором про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011, при цьому кредитним договором було передбачено обов'язок щодо забезпечення передання в іпотеку об'єкту нерухомого майна, який повністю відповідає предмету оспорюваного договору іпотеки.

24.10.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем було долучено до матеріалів справи копію Протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег № 1-2014 від 21.03.2014.

У вказаному протоколі зазначено, що порядком денним загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег , які проводяться 21.03.2014 (тобто, після дати оспорюваного договору та додаткового договору до нього), є розгляд клопотання ТОВ Фудмаркет , пов'язаного зі зміною умов фінансування ТОВ за Договором про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011, укладеного з Публічним акціонерним товариством Сбербанк , щодо погодження нового графіку зменшення кредитної лінії; надання повноважень директору Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег на укладення договору про внесення змін до Іпотечного договору від 14.09.2011.

При цьому, у Протоколі № 1-2014 від 21.03.2014 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег зазначено, що по першому питанню було погоджено клопотання ТОВ Фудмаркет , пов'язане зі зміною умов фінансування ТОВ за Договором про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011, укладеного з Публічним акціонерним товариством Сбербанк , щодо погодження нового графіку зменшення кредитної лінії; по другому питанню - погоджено надання повноважень директору Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег ОСОБА_9 на укладення договору про внесення змін до Іпотечного договору від 14.09.2011.

Протокол № 1-2014 від 21.03.2014 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег підписано головою загальних зборів учасників, секретарем та учасниками позивача (скріплено печатками юридичних осіб учасників позивача).

Крім того, відповідачем 24.10.2017 долучено до матеріалів справи копію листа Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег (вих. № 53-02/16 від 05.02.2016), адресованого Публічному акціонерному товариству Сбербанк , в якому позивач зазначає, що 14.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег та Публічним акціонерним товариством Сбербанк було укладено Іпотечний договір від 14.09.2011, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за № 4873.

У вказаному листі позивач вказує на те, що з метою перевірки наявності предмету іпотеки у Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег він направляє банку документи, а саме: виписку з балансового рахунку станом на 01.02.2016 щодо майна, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 14.09.2011, виписку з балансового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег щодо балансової вартості майна, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 14.09.2011 (лист підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег ОСОБА_9 та скріплено печаткою позивача).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем вчинялись фактичні дії на виконання Іпотечного договору від 14.09.2011 з урахуванням Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011, зокрема, після дат вчинення оспорюваних правочинів (після 14.09.2011 та після 07.03.2013) проводились загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег , на яких вирішувались питання щодо внесення змін до Іпотечного договору від 14.09.2011 (Протокол № 1-2014 від 21.03.2014 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег ) та надавались банку документи щодо предмету іпотеки за Іпотечним договором від 14.09.2011 (відповідно до листа № 53-02/16 від 05.02.2016).

Крім того, у позовній заяві, обгрунтовуючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача передати оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, позивач зазначив, що оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки були передані відповідачу на виконання Іпотечного договору від 14.09.2011.

У письмових поясненнях, поданих 10.10.2017, позивач зазначив, що для отримання позичальником за Договором про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011 кредитних коштів було необхідно надати забезпечення у вигляді, зокрема, іпотеки. З цією метою між позивачем, відповідачем та ТОВ Фудмаркет велися переговори, в ході яких позивач і передав відповідачу правовстановлюючі документи на нерухоме майно (предмет іпотеки за Іпотечним договором від 14.09.2011).

Наведене свідчить про наявні підстави стверджувати, що як Іпотечний договір від 14.09.2011, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за № 4873, так і Договір про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011, були укладені Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег , про що, зокрема, свідчать фактичні дії позивача на виконання умов Іпотечного договору від 14.09.2011 (з урахуванням Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011).

При цьому, суд зазначає, що на долучених позивачем до матеріалів справи копіях оспорюваних правочинів наявний відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег , що, навіть за наявності сумнівів щодо особи-підписанта оспорюваних правочинів, безумовно свідчить про схвалення вказаних правочинів позивачем.

Водночас, що стосується тверджень позивача (відповідно до письмових пояснень, поданих 10.10.2017), що у нього виникають сумніви щодо того, що відбиток печатки на оспорюваних правочинах є відбитком печатки саме Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег , суд вважає їх необгрунтованими, так як жодних доказів викрадення/втрати печатки позивачем суду не надано (в тому числі, доказів звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою про викрадення печатки, тощо).

Крім того, судом встановлено, що у червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Сбербанк про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (справа № 910/11656/16).

Так, 20.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною було вчинено виконавчий написи, що зареєстровані в реєстрі за №2114, яким запропоновано звернути стягнення на комплекс будівель та споруд (загальною площею 16780,6 кв.м.), а саме: - основна будівля А ; - прибудова а ; - вартова Б ; - навіси В, Г та споруди: дев'ять ганків до А , - три ганка до а; - двоє сходів до А ; - паркан № 1; - підпірна стінка №2, - бордюр №3; - світові опори №4; - ворота №5; - ганок до В .

Зазначене майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належить Іпотекодавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР БЕРЕГ , 01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 57, код ЄДРПОУ 33940502, п/р 260073757801 в АТ БАНК ПЕТРОКОМЕРЦ-Україна , МФО 300120, на праві власності. Зазначене майно передано в іпотеку ПАТ СБЕРБАНК за іпотечним Договором від 14.09.2011 року.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег у справі № 910/11656/16 були обґрунтовані тим, що на думку позивача при вчинені виконавчого напису відповідачем не було підтверджено безспірність заборгованості, виконавчий напис вчинено не на оригіналі іпотечного договору, а на його копії, жодних вимог до позивача як до іпотекодавця позивачу не надсилались, а також виконавчий напис не містить всіх реквізитів, які є обов'язковими для наявності.

У рішенні Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі № 910/11656/16, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2017, судом було встановлено, що 14.09.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" та Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк СБЕРБАНК" укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за №4874 відповідно до п. 1.1 якого в забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (Боржник), які випливають із договору про відкриття кредитної лінії №115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011, укладеного між Іпотекодержателем (відповідач) та Боржником, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії (надалі - Основний договір), які (зобов'язання) зокрема, але не обмежуючись, перелічені у статті 2 цього договору та можуть виникнути в майбутньому за чинним Основним договором, Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в заставу майно, зазначене в п. 3.1 цього договору.

При розгляді справи № 910/11656/16 Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег не заперечувався факт укладення Іпотечного договору від 14.09.2011 (з урахуванням Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011).

Крім того, судом встановлено, що у жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег звернулось до Печерського районного суду міста Києва із позовною заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни про визнання дій нотаріуса протиправними та визнання виконавчого напису № 2114 від 20.04.2015 таким, що не підлягає виконанню (справа № 757/48868/16-ц).

Позовні вимоги у справі № 757/48868/16-ц обґрунтовані порушенням, на думку позивача, вимог закону при вчиненні оспорюваного виконавчого напису (відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 15.11.2016).

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10.07.2017 у справі № 757/48868/16-ц позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег залишено без розгляду (у зв'язку із задоволенням заяви позивача про залишення позову без розгляду).

При розгляді справи № 757/48868/16-ц Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег не заперечувався факт укладення Іпотечного договору від 14.09.2011 (з урахуванням Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011).

Також, у рішенні Господарського суду міста Києва від 05.08.2016 у справі № 910/32326/15 (спір у вказаній справі виник у зв'язку з невиконанням Договору про спільну діяльність від 16.02.2015), яке не оскаржувалось та набрало законної сили, судом було встановлено, що з метою забезпечення виконання боржником (Товариством з обмеженою відповідальністю Фудмаркет ) зобов'язань за Кредитним договором (Договором про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011) банком були укладені договори, зокрема, Іпотечний договір від 14.09.2011 з ТОВ Торгівельний центр Берег , предметом іпотеки за яким є комплекс будівель та споруд, а саме: основна будівля А , прибудова а , вартова Б , навіси В,Г та споруди: дев'ять ганків до А , три ганка до а, двоє сходів до А , паркан № 1, підпірна стінка № 2, бордюр №3, світові опори № 4, ворота № 5; ганок до В , загальною площею 16780,6 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

При цьому, судом у справі № 910/32326/15 було встановлено, що до моменту укладення Договору про спільну діяльність від 16.02.2015, рухоме та нерухоме майно , яке відповідачі повинні були передати в якості внесків у спільну діяльність, перебували у заставі ПАТ Сбербанк в якості забезпечення виконання ТОВ Фудмаркет грошового зобов'язання за Кредитним договором.

При розгляді справи № 910/32326/15 Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег не заперечувався факт укладення Іпотечного договору від 14.09.2011 (з урахуванням Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011).

Крім того, судом встановлено, що Апеляційним судом Київської області в ухвалі від 05.10.2016 у справі № 362/2459/16-ц судом було встановлено, що 14 вересня 2011 року між ПАТ Сбербанк та ТОВ Фудмаркет був укладений договір про відкриття кредитної лінії №115Н/1129/КЛ із змінами та доповненнями, за умовами якого позичальнику було надано кредит у сумі 29186387,69 доларів США з кінцевим строком повернення 08.12.2015 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань були укладені відповідні договори застави/іпотеки з ТОВ Фудмаркет , ТОВ Фудмережа , ТОВ Альта Експерт , ТОВ Торгівельний центр Берег відповідно до яких товариства передали своє майно.

Крім того, у постанові Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 у справі № 910/19081/16 (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перша інвестиційна компанія з управління нерухомістю до Товариства з обмеженою відповідальністю Альта Експерт та Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег про визнання договорів дійсними та зобов'язання вчинити дії) судом встановлено, що 14.09.2011 між банком (Публічним акціонерним товариством Сбербанк ) та ТОВ Фудмаркет укладено Договір про відкриття кредитної лінії №№115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011 зі змінами та доповненнями, за умовами якого позичальнику було надано кредит в розмірі 29186387,69 доларів США, з кінцевим строком повернення 08.12.2015.

На підставі укладеного між банком та ТОВ Торгівельний центр Берег Іпотечного договору від 14.09.2011, посвідченого нотаріусом та зареєстрованого в реєстрі за №4873 оформлено забезпечення у вигляді іпотеки майна: а саме: основна будівля "А", прибудова "а", вартова "Б", навіси "В,Г" та споруди: дев'ять ганків до "А", три ганка до а, двоє сходів до "А", паркан № 1, підпірна стінка № 2, бордюр №3, світові опори № 4, ворота № 5; ганок до "В", загальною площею 16 780,6 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

При розгляді справ № 910/19081/16 та № 362/2459/16-ц Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег не заперечувався факт укладення Іпотечного договору від 14.09.2011 (з урахуванням Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011).

Крім того, судами у справах № 910/11656/16, № 910/32326/15, № 362/2459/16-ц та № 910/19081/16 було встановлено факт укладення оспорюваного іпотечного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо укладення між позивачем та відповідачем Іпотечного договору від 14.09.2011 встановлені у рішеннях судів у справах № 910/11656/16, № 910/32326/15, № 362/2459/16-ц та № 910/19081/16, які набрали законної сили, та не потребують доказування при розгляді даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами обставин, що як Іпотечний договір від 14.09.2011, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за № 4873, так і Договір про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011, позивачем не укладались.

Крім того, позивач у позовній заяві зазначив, Іпотечний договір від 14.09.2011 не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законом.

У постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 6-1873цс16 викладено правову позицію, відповідно до якої для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п'ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Крім того, відповідно до п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11, фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Суд зазначає, що позивачем не доведено суду належними та допустимим доказами, що Іпотечний договір від 14.09.2011 (з урахуванням Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011) містить ознаки, що характерні для фіктивних правочинів, а саме: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Зокрема, позивачем не доведено, що як відповідач, так і позивач, вчиняючи оспорюваний договір, заздалегідь мали намір, умисел його не виконувати, тобто мали інші цілі, ніж передбачені оспорюваним договором, та відповідно воля сторін була іншою, ніж об'єктивне волевиявлення.

Так, як встановлено судом, оспорюваний Іпотечний договір від 14.09.2011 (з урахуванням Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011) був укладений на виконання Договору про відкриття кредитної лінії № 115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011 та фактично виконувався позивачем, про що, зокрема, свідчать проведення загальних зборів учасників позивача щодо вирішення питання про внесення змін до іпотечного договору та надання на вимогу банку документів щодо перевірки предмету іпотеки.

З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованими посилання позивача як на підставу для визнання недійсним Іпотечного договору від 14.09.2011 та Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011 положення ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним), оскільки позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності ознак фіктивності вказаних оспорюваних правочинів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег до Публічного акціонерного товариства Сбербанк про визнання недійсними Іпотечного договору, укладеного 14.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" та Публічним акціонерним товариством "Сбербанк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрованого в реєстрі за № 4873, та Договору про внесення змін № 1 до Іпотечного договору, укладеного 07.03.2013, зареєстрованого за № 1420 є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просив суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 14.09.2011, а саме на комплекс будівель та споруд: основна будівля "А"; прибудова "а"; вартова "Б"; навіси "В, Г" та споруди: дев'ять ганків до "А", три ганки до а; двоє сходів до "А"; паркан № 1; підпірна стінка №2, бордюр №3; світові опори №4; ворота №5; ганок до "В" за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57; ідентифікаційний код: 33940502).

Обгрунтовуючи позовні вимоги у вказаній частині, позивач зазначив, що оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки були передані відповідачу на виконання Іпотечного договору від 14.09.2011 . За таких обставин, оскільки Іпотечний договір від 14.09.2011 Договір про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011 підлягають визнанню недійсними, на підставі ст. 216 Цивільного кодексу України, оригінали правовстановлюючих документів підлягають поверненню позивачу.

Водночас, суд зазначає, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 14.09.2011 позивач обґрунтовує положеннями ст. 216 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 № 11 зазначено, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК, бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе). У вирішенні питання про застосування передбачених законом наслідків недійсності правочину, який є оспорюваним (а не нікчемним), господарському суду слід виходити зі змісту позовних вимог. Якщо спір з приводу таких наслідків між сторонами відсутній, у господарського суду немає правових підстав зобов'язувати їх вчиняти дії, прямо передбачені законом, зокрема частиною першою статті 216 ЦК України, частиною другою статті 208 ГК України.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у позові Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег про визнання Іпотечного договору від 14.09.2011 та Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011 недійсними, підстави для застосування наслідків недійсності вказаних оспорюваних правочинів (реституції) відсутні, з огляду на що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег до Публічного акціонерного товариства Сбербанк про зобов'язання відповідача повернути оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 14.09.2011 задоволенню не підлягають.

При цьому, суд зазначає, що наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину , тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином (відповідно до п. 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 № 11).

Судом встановлено, що 19.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРАРНО-КРЕДИТНИЙ ЦЕНТР (сторона 2) та Публічним акціонерним товариством СБЕРБАНК (сторона 1) було укладено Договір №28-2_100, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором за плату, сторона 1 відступила, а сторона 2 набула від сторони 1 належні їй права грошової вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії №115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011 з усіма змінами і доповненнями до нього, який укладений між Стороною 1 та ТОВ ФУДМАРКЕТ , в обсязі, що визначається згідно з цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору відступлення, під правами вимоги розуміються всі права, що наявні у сторони 1 за Кредитним договором, остаточний обсяг яких визначається на дату повної оплати ціни договору.

Пунктом 3.1. договору відступлення передбачено, що ціна цього договору складає суму грошових коштів у розмірі 60000000,00 грн., які відповідно до п. 3.3 договору перераховуються стороні 1 в день укладання цього договору.

Згідно з умовами п. 3.4. договору права вимоги за кредитним договором вважаються відступленими (переданими) та набутими (прийнятими) стороною 2 з моменту та виключно після належного виконання стороною 2 умов п.п. 3.1.-3.3. договору, про що в день отримання стороною 1 ціни договору в повному обсязі між сторонами укладається відповідний акт приймання-передачі прав вимоги.

Судом встановлено, що 19.04.2017 сторонами було складено акт приймання-передачі прав вимоги, що є додатком №1 до договору №28-2_100 від 19.04.2017, відповідно до якого підписанням даного акту сторони підтвердили, що права вимоги сторона 1 передала стороні 2 на підставі договору №28-2_100 від 19.04.2017 в повному обсязі та претензій щодо їх передачі сторони одна до одної не мають.

Судом встановлено, що 19.04.2017 сторонами було складено акт приймання-передачі документів, що є додатком №2 до договору №28-2_100 від 19.04.2017, відповідно до якого сторона 1 передала, а сторона 2 прийняла документацію згідно з переліком, зазначеним в акті.

Судом встановлено, що 19.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРАРНО-КРЕДИТНИЙ ЦЕНТР (новий кредитор/новий іпотекодержатель) та Публічним акціонерним товариством СБЕРБАНК (первісний іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 14.09.2011, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований у реєстрі за №3209, відповідно до якого первісний іпотекодержатель (ПАТ Сбербанк ) відступив, а новий іпотекодержатель (ТОВ АГРАРНО-КРЕДИТНИЙ ЦЕНТР ) прийняв усе та будь-яке належне первісному іпотекодержателю право вимоги за іпотечним договором включаючи, але не обмежуючись, право звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 14.09.2011, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований у реєстрі за №4873, і за рахунок предмета іпотеки задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному розмірі, у разі невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором №115-Н/11/29/КЛ від 14.09.2011; з моменту набрання чинності цим Договором до нового іпотекодержателя перейшли усі права і зобов'язання первісного іпотекодержателя як сторони, що іменується Іпотекодержатель у зобов'язаннях, що виникли на підставі Іпотечного договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором.

Судом встановлено, що сторонами вказаного договору 19.04.2017 було складено акт приймання-передачі документів, згідно з яким первісний іпотекодержатель передав новому іпотекодержателю оригінал іпотечного договору від 14.09.2011, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований у реєстрі за №4873.

В ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 у справі № 910/1261/17, якою було відмовлено у заміні відповідача Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на Товариство з обмеженою відповідальністю АГРАРНО-КРЕДИТНИЙ ЦЕНТР у порядку заміни сторони на правонаступника, судом було встановлено, що спір у справі виник з підстав наявності, за твердженням позивача, підстав для визнання недійсним іпотечного договору від 14.09.2011, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований у реєстрі за №4873, а також застосування наслідків недійсного правочину - повернення документів (оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотечного договору від 14.09.2011, а саме на комплекс будівель та споруд: основна будівля А , прибудова а , вартова Б , навіси В,Г та споруди: дев'ять ганків до А , три ганки до а, двоє сходів до А , паркан №1, підпірна стіна №2, бордюр №3, світові опори №4, ворота №5, ганок до В , загальною площею 16780,6 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег ).

Таким чином, предметом позовних вимог є визнання недійсним іпотечного договору від 14.09.2011, який укладено між позивачем та відповідачем та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований у реєстрі за №4873, а також застосування наслідків недійсного правочину - повернення документів на предмет іпотеки.

Так, оскільки позовні вимоги у справі заявлені про визнання недійсним іпотечного договору, суд дійшов висновку, що заміна кредитора у зобов'язанні, що становить предмет договору, за наслідками відступлення йому права вимоги, не може свідчити про існування підстав для процесуального правонаступництва у такому спорі, оскільки за наслідками заміни кредитора у зобов'язанні, кожна зі сторін якого є одночасно і боржником і кредитором, не здійснюється заміна сторони договору.

Тобто, вимога позивача про визнання недійсним договору зводиться до необхідності встановлення судом наявності підстав, з якими закон пов'язує недійсність договору - а саме іпотечного договору, який було укладено саме між позивачем та відповідачем, та вимоги про повернення документів заявлені позивачем саме в порядку реституції - застосування наслідків недійсного правочину, а отже відповідачем у справі повинна бути саме та особа, яка оспорюваний договір уклала з позивачем.

При цьому, навіть у випадку передачі відповідачем документів на предмет іпотеки особі, на користь якої було відступлено право вимоги за іпотечним договором, заявлені позивачем вимоги про повернення таких документів - обґрунтовані саме необхідністю застосування наслідків недійсності договору іпотеки (підстава позову), а отже можуть бути заявлені виключно до сторони оспорюваного правочину.

Таким чином, суд зазначає, що відступлення прав вимоги за іпотечним договором може бути підставою для заміни кредитора у зобов'язанні (у матеріальних правовідносинах) - сторони, яка отримує право вимоги на предмет іпотеки, водночас не може бути підставою для процесуального правонаступництва у даній справі з огляду на заявлені позивачем предмет та підстави позову.

Отже, у випадку передачі позивачем оригіналів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 14.09.2011 відповідачу та у випадку передачі вказаних оригіналів документів відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю АГРАРНО-КРЕДИТНИЙ ЦЕНТР , позивач (в частині вимог про повернення документів) мав би право подати клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача - ТОВ АГРАРНО-КРЕДИТНИЙ ЦЕНТР (в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України), змінивши при цьому підстави позову (так як заявлені позивачем вимоги про зобов'язання передати оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 14.09.2011 обгрунтовані лише положеннями ст. 216 Цивільного кодексу України, які можуть бути застосовані виключно до сторони оспорюваного правочину - відповідача у справі).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег до Публічного акціонерного товариства Сбербанк про визнання Іпотечного договору від 14.09.2011 та Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011 недійсними та зобов'язання повернути оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 14.09.2011 є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

При цьому, відповідачем 20.02.2017 та 24.10.2017 були подані заяви про застосування позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому, у п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29.05.2013 № 10 зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

За таких обставин, враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у позові Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег до Публічного акціонерного товариства Сбербанк про визнання Іпотечного договору від 14.09.2011 та Договору про внесення змін № 1 від 07.03.2013 до Іпотечного договору від 14.09.2011 недійсними та зобов'язання повернути оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 14.09.2011 у зв'язку з необґрунтованістю, підстави для застосування позовної давності, заявленої відповідачем, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача з огляду на відмову у позові.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2017, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017, було частково задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову; накладено арешт на комплекс будівель та споруд (загальною площею 16780,6 кв.м.), а саме: основна будівля "А"; прибудова "а"; вартова "Б"; навіси "В, Г" та споруди: дев'ять ганків до "А", три ганки до а; двоє сходів до "А"; паркан № 1; підпірна стінка №2, бордюр №3; світові опори №4; ворота №5; ганок до "В" за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57; ідентифікаційний код: 33940502)4 заборонено Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов'язані з реєстрацією прав на комплекс будівель та споруд (загальною площею 16780,6 кв.м.), а саме: основна будівля "А"; прибудова "а"; вартова "Б"; навіси "В, Г" та споруди: дев'ять ганків до "А", три ганки до а; двоє сходів до "А"; паркан № 1; підпірна стінка №2, бордюр №3; світові опори №4; ворота №5; ганок до "В" за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний центр Берег (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57; ідентифікаційний код: 33940502); зупинено стягнення за виконавчим написом, вчиненим 20.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Верповською Оленою Володимирівною, зареєстрованим в реєстрі за № 2114, щодо примусового виконання якого було відкрито виконавче провадження ВП №50907857 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.04.2016, винесеної старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла В.Е.

Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

За таких обставин, у зв'язку з висновками суду щодо відсутності підстав для задоволення позову у даній справі, заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 у справі № 910/1261/17, підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 68, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

2. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 у справі № 910/1261/17.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 13.11.2017

Суддя І.М. Отрош


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	31.10.2017
Оприлюднено	14.11.2017
Номер документу	70193938
Судочинство	Господарське

Отрош І.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 31.10.2017 по справі 910/1261/17ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/1261/17

Рішення від 31.10.2017

Рішення
від 31.10.2017 по справі 910/1261/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА