Справа № 755/7669/17
1-кс/755/4661/17
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ "04" жовтня 2017 р.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Офір Капітал» та Приватного підприємства «ІК Офір» розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про скасування арешту на видаткові операції з грошовими коштами, які знаходяться на поточних рахунках ТОВ «Офір Капітал» та ПП «ІК Офір» у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 320171000400000030, -
в с т а н о в и в:
22 серпня 2017 року ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про скасування арешту майна.
Як вбачається з клопотання, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 01.07.2017 року було накладено арешт на рахунки ТОВ «Офір Капітал»
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні, клопотання підтримав та зазначив, що арешт на видаткові операції з грошовими коштами, які знаходяться на поточних рахунках ТОВ «Офір Капітал» та ПП «ІК Офір» в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Київ накладений необґрунтовано, а також те, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба, а тому підлягає скасуванню повністю.
Крім того, адвокат ОСОБА_3 зазначив, що відносно ТОВ «Офір Капітал» та ПП «ІК Офір» кримінальне провадження в ЄРДР не зареєстроване та досудове розслідування не здійснюється. Також, ТОВ «Офір Капітал» не здійснювало виплат заборгованості на ТОВ «Оренто», що підтверджується документально. ПП «ІК Офір» протягом своєї господарської діяльності взагалі не мало ніяких фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Оренто».
Досудове слідство в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 320171000400000030 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.
Так, в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження вбачається, що невстановлені особи створили ряд юридичних осіб з ознаками фіктивності в т. ч. ТОВ «Оренто», які здійснювали незаконну діяльність, яка полягала у перерахуванні коштів на фізичних та юридичних осіб, з одночасним ухиленням від сплати податків.
Також заявник вказує на те, що на цей час, відпала потреба у застосуванні заходу у виді арешту майна, а тому ним подане клопотання згідно вимог ст. 174 КПК України про скасування цього арешту, оскільки на цей час слідчими не доведено, що грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках ТОВ «Офір Капітал» (код ЄДРПОУ 40163445) рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 та ПП «ІК Офір» (код ЄДРПОУ 22001069) рахунок № НОМЕР_6 в приміщенні Печерської філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Київ (МФО 300711) на які накладено арешт, є предметом злочину, одержані в наслідок вчинення кримінального правопорушення та є доходами від нього, можуть слугувати доказом (ст. 98 КПК України) чи засобом для забезпечення відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням, оскільки посадових осіб власника грошових коштів не визнано у встановленому законом порядку особами, щодо яких може бути застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, так як жодна особа ТОВ «Офір Капітал» та ПП «ІК Офір» не вчиняла жодного кримінального правопорушення.
Прокурор в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено в ЄРДР №320171000400000030, якій ініціював арешт майна, в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки кошти, які знаходяться на рахунках вище вказаних підприємств визнані речовими доказами.
Вислухавши доводи заявника, дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного:
відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру зазначені у ст. 963 КК України, зокрема:
1) чинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у ст. ст. 209 і 306, ч. 1 і 2 ст. 368-3, ч. 1 і 2 ст. 368-4, ст. ст. 369 і 369-2 КК України;
2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов`язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у ст. ст. 209 і 306, ч. 1 ч. 2 ст. 368-3, ч. 1 ч. 2 ст. 368-4, ст. ст. 369 і 369-2 КК України;
3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у ст. ст. 258-258-5 КК України;
4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених ст. ст. 109, 110, 113, 146, 147, ч.ч. 2-4 ст. 159-1, ст. ст. 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України.
Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.
Злочини, передбачені ст. ст. 109, 110, 113, 146, 147, ч.ч. 2-4 ст. 159-1, ст. ст. 160, 209, 260, 262, 306, ч. 1 ч. 2 ст. 368-3, ч. 1 ч. 2 ст. 368 44, ст.ст. 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України, визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.
Відповідно до положень п.п. 2 п. 2.6 розділу 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального проваджений, заслуханого та обговорено на засіданні пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яке відбулось 07 лютого 2014 року (надалі - «Узагальнення»), арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння. Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які з силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні - підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.
Вказане в ухвалі про арешт майна нерухоме майно належить Особі-володільцю на праві приватної масності. Особа-володілець є юридичною особою, створеною у формі господарського товариства - товариства з обмеженою відповідальністю. Частиною третьою статті 96 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК») встановлено, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вище викладене, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати арешт на майно ТОВ «Офір Капітал» та ПП «ІК Офір», оскільки ані ТОВ «Офір Капітал» та ПП «ІК Офір», ані посадові особи вище вказаного товариств не є підозрюваними, обвинуваченими, особами які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, що могла би бути завдана учасниками ТОВ «Офір Капітал» та ПП «ІК Офір» чи бенефінціарами, незалежно від того, є вони фігурантами будь-якого кримінального провадження або їх пов`язаними особами чи ні.
Таким чином відсутні підстави для застосування спеціальної конфіскації до вище вказаного нерухомого майна.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 174 КПК України, ст. ст. 96 2, 96 3, 96 6, 96 9 КК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В :
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт на видаткові операції з грошовими коштами, які знаходяться на поточних рахунках ТОВ «Офір Капітал» (код ЄДРПОУ 40163445) рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 та ПП «ІК Офір» (код ЄДРПОУ 22001069) рахунок № НОМЕР_6 в приміщенні Печерської філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Київ (МФО 300711), накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 01.06.2017 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2017 |
Оприлюднено | 08.03.2023 |
Номер документу | 70195819 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Дніпровський районний суд міста Києва
Федосєєв С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні