Ухвала

від 08.11.2017 по справі 823/1493/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1493/17 Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Кривохижій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про зобов'язання у двотижневий строк затвердити проект відведення позивачу у власність земельної ділянки в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року позивачу відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 КАС України у зв'язку із неналежністю розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання у двотижневий строк затвердити проект відведення позивачу у власність земельної ділянки в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Так, листом Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 29.08.2017 № 7534/6-17 повідомлено позивача про невідповідність поданого ним проекту землеустрою вимогам ст. 50 Закону України Про землеустрій .

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні повноважень власника землі відповідач не є суб'єктом владних повноважень, а є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В свою чергу, під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Згідно із ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач; суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта /суб'єктів/, дотримання якого забезпечується правовими механізмами.

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Колегія суддів вважає, що у випадку, коли відповідачем не прийнято рішення про передачу земельної ділянки у власність чи оренду, то останній при вирішенні питань в галузі земельних відносин є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема розпорядчі та інші.

З урахуванням викладеного, виходячи з предмету спірних правовідносин, зважаючи на наявність у відповідача у спірних правовідносинах визначальних ознак суб'єктів владних повноважень у розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність у переданому на вирішення суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції.

На підставі викладеного, висновки суду першої інстанції з приводу того, що вказану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства є необґрунтованими.

Таким чином, відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 199, п. 4 частини першої ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року й направленні справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 199, 204, 206 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та не підлягає оскарженню як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя:

Судді: