Рішення

від 27.08.2010 по справі 2-1117/2010

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 27.08.2010

ЄУ № 2-1117/2010

Провадження №2-1117/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2010 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Ю.О. Бондар

при секретарі В.П.Сумароковій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про зобов'язання нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Новопсковському районі Луганської області, в якому зазначила, що вона належить до соціальної категорії Дитина війни і відповідачем в 2007-2010 р.р. їй не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії за період з 01 червня 2007 року по 01 липня 2010 рік у встановленому розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй, як дитині війни недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01 червня 2007 року по 01 липня 2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум, згідно зі ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Позивач в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, на заявлених позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. В наданому до суду запереченні просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції закону яка діяла до

01.01.2008року, було передбачено, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи

державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на ЗО % мінімальної пенсії за віком. У 2007 році виплати відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" проводилося лише інвалідам (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 50 відсотків від розміру встановленої надбавки учасників війни (стаття 111 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік"). Стаття 7 Закону №2195 передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.02р. №8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.02 р. за № 442/6730. П.2.3 цього положення

передбачає ефективне використання коштів, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають. Законом "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була викладена у новій редакції. Тепер дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Розмір зазначеного підвищення становив: з 01.01.2008 - 47 грн. (10% від 470 грн.), з 01.04.2008 - 48,10 грн. (10% від 481 грн.) Після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 (№10- рн/2008) постановою Кабінету Міністрів від 28.05.2008 №530 встановлено, що діти війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") отримують підвищення: з 22.05.2008 - 48,10 грн., з 01.07.2008 - 48,20 грн., з

01.10.2008 - 49,80 грн. Саме в таких розмірах управління Пенсійного фонду і виплачує підвищення дітям війни. Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік", ст.54 встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розмірах що діяли в грудні 2008 року. Ухвалою Конституційного Суду від

19.05.2009 (№27-у/2009) підтверджено, що у частині третій статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком (установленого абзацом 1 частини 1 цієї статті) виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом та непоширення вказаного мінімального розміру пенсії за віком на правовідносини, що виникають на підставі інших законів. Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, установленого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону №1058-ІУ, на

правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону №2195- IV.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 має правовий статус дитина війни , що підтверджується посвідченням № 105738 від 14.08.1992 року.

В червні 2010 року позивач звернувся до відповідача - ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі з заявою про перерахунок доплати до пенсії за віком, як дитині війни за період з 01.06.2007 р. по 01.07.2010 р.

21.06.2010року відповідачем було повністю відмовлено позивачу у перерахунку та виплаті доплати до пенсії, як дитині війни, оскільки законодавчо не врегульовано питання таких виплат, що підтверджено листом відповідача.

З січня 2008 року позивачу виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджено довідкою відповідача.

Суд вважає, що така відмова не відповідає вимогам закону.

Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, має право на отримання державної соціальної підтримки , а саме підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які не є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України Про державний бюджет на 2007 рік , якими була зупинена дія статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , визнані такими, що не відповідають Конституції.

Відповідно до статті 62 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.

Законом України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України Про соціальний захист дітей війни , зокрема, ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося , що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 Внесення змін до деяких законодавчих актів України , Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України Про соціальний захист дітей війни визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Законом України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає : з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 1 жовтня 2008 року - 498 грн.

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України та відповідно до ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .

Законом України Про соціальний захист дітей війни визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Таким чином, після прийняття вищезазначених рішень Конституційного Суду України, а також враховуючи те, що дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялася на 2009- 2010 р.р. чинним законодавством, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік таз 22.05.2008 року.

Встановлені в судовому засіданні обставини дають підставу суду зробити висновок про те, що в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року право позивача на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було обмежено відповідачем, який незаконно не здійснив відповідний перерахунок та виплату пенсії у відповідності до зазначеної норми Закону без належних для цього правових підстав, а тому суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача по справі - управління Пенсійного фонду України у Новопсковського районі, щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є неправомірною.

Крім того, суд зобов'язує відповідача усунути порушення прав позивача шляхом здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії у відповідності до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 01.07.2010 р. з урахуванням того, що позивачу з січня 2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Що стосується вимоги позивача щодо зобов'язання провести підвищення пенсії з 01.06.2007 р. по 08.07.2007 р. та з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, то вона є не обґрунтованою, в зв'язку з тим, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність тільки з дня ухвалення Конституційним Судом України рішень про їх неконституційність.

Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями.

Щодо доводів відповідача стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач відповідно до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.З ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії , передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» .

Згідно ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Суд відповідно до ст. 88 ЦПК вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду позову у розмірі 37 грн., сплачені ним при подачі позову до суду.

Враховуючи, що відповідач звільнений від сплати державного мита на підставі п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито» , суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача державне мито у розмірі 8 грн. 50 коп., сплачене ним при подачі позову до

суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, ст.ст. 64,124,152 Конституції України, ст.ст. 3,6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 01 липня 2010 р.р. відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 01 липня 2010 р., з урахуванням фактично здійснених виплат, з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України „Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» .

Стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з інформаційно - технічним забезпеченням розгляду цивільної справи у Новопсковському районному суді Луганської області у розмірі 37 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 8 грн. 50 коп.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя