Рішення

від 02.11.2017 по справі 638/8041/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/8041/17

Провадження № 2/638/3543/17

03.11.2017 р. Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод залізничної техніки»</a>, третя особа Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова, про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25.05.2017 року до Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод залізничної техніки»</a>, третя особа Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова, про зобов`язання вчинити певні дії. В своєму позові ОСОБА_1 просив зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський завод залізничної техніки»</a> надати ОСОБА_1 довідку на підтвердження його роботи:

1)У військовій частині НОМЕР_1 у період 02.11.1985 р. по 21.09.1992 р. «плавильщиком металла и сплавов» 3 розряду з оплатою «сдельщика, занятого на вредних работах» (наказ про прийняття на роботу від 12.11.1985 р. №249, наказ про звільнення від 21.09.1992 р. №219);

2)У ДП 48 завод залізничної техніки у період з 19.01.2006 р. по 18.04.2007 р. ковалем-штампувальником 2 розряду цеху №1 (наказ про прийняття на роботу від 16.01.2006 р. №5, наказ про звільнення від 18.04.2007 р. №58);

В яких необхідно вказати відомості:

1)Про сферу діяльності підприємства (Військова частина НОМЕР_1 ) на якому ОСОБА_1 працював з 02.11.1985 р. по 21.09.1992 р., про характер виконуваних ним робіт, тобто підтвердити особливий характер пільгової роботи, яку він виконував у цей період, та інформацію щодо його зайнятості повний робочий день но важкими умовами праці;

2)Відомості про зайнятість ОСОБА_1 повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці під час роботи на ДП 48 завод залізничної техніки у період з 19.01.2006 р. по 18.04.2007 р. ковалем штампувальником 2 розряду цеху №1.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вказав про те, що даний вид захисту є неправильним і що відповідач ніколи не знаходився в трудових правовідносинах з позивачем.

Суд, дослідивши доводи позивача, його представника, представника відповідача, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зістаттею 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зістаттею 214 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно достатті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно до частини 1статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно достатті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положеннямстатті 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріпленостаттею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначенийстаттею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як встановлено матеріалами справи, 22 червня 2015 року позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України в Шевченківському (раніше - Дзержинському) районі м. Харкова з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах. Підставою для такого звернення було те, що станом на 22.06.2015р. загальний стаж роботи ОСОБА_1 по Списку №1 складав 37 років 4 міс. 5 днів з урахуванням строкової служби в армії і навчання у технікумі, а пільговий стаж - 8 років 1 місяць 19 днів, що давало йому право на оформлення і отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Управління ПФУ відмовило йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, посилаючись на відсутність у нього необхідного пільгового стажу, а також на відсутність довідки про підтвердження особливого характеру пільгової роботи, якою фактично цей стаж мав бути підтвердженим. (а.с. 20-21).

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2015р. суд визнав нечинним рішення УПФ щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії та зобов`язав відповідача зарахувати йому до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 02 листопада 1985р. по 21 серпня 1992р.. з 19 січнії 2006р. по 09 серпня 2006р., з 10 серпня 2006р. по 18 квітня 2007р. на посаді коваля-штампувальника в військовій частині НОМЕР_1 та в державному підприємстві 48 завод залізничної техніки Держспецтрансслужби (військова частина НОМЕР_2 ). (а.с.34-36)

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015р. апеляційну скаргу УПФ в Дзержинському районі м. Харкова залишено без задоволення, постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2015 року - без змін.(а.с.37-39)

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2016 року вищевказані рішення були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з посиланням на те, що УПФ правомірно вимагало уточнюючу довідку щодо умов праці ОСОБА_1 .

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час викою роботи, па підставі яких видана зазначена довідка.

ОСОБА_1 звертався до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод залізничної техніки»</a>, з вимогою про надання необхідних довідок, про що свідчить його звернення від 08.04.2015 року, на яке було отримано відповідь від 05.05.2015 року №05/05-1.

Листом від 05.05.2015 року №05/05-1 ТОВ «Харківський завод залізничної техніки» повідомив ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 ніколи не знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Харківський завод залізничної техніки»; документів, які б підтверджували факт роботи ОСОБА_1 на 48 Центральному заводі залізничної техніки у період з 19.01.2006 року по 18.04.2007 року, ТОВ «Харківський завод залізничної техніки» від інших юридичних осіб не отримувало. Враховуючи відсутність в розпорядженні ТОВ «Харківський завод залізничної техніки» будь-яких документів щодо роботи ОСОБА_1 на 48 Центральному заводі залізничної техніки у період з 19.01.2006 року по 18.04.2007 року, ТОВ «Харківський завод залізничної техніки» не має можливості надати довідку на підтвердження роботи ОСОБА_1 на 48 Центральному заводі залізничної техніки у період з 19.01.2006 року по 18.04.2007 року. (а.с.27)

Але з даним твердженням відповідача, суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, ТОВ «Харківський завод залізничної техніки» є правонаступником 48 Центрального заводу залізничної техніки. (а.с. 23)

Відповідно до статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в резулультаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реоргані юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно статті 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організац правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майна права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Тобто до ТОВ «Харківський завод залізничної техніки» як до правонаступника перейшли не лише права 48 Центрального заводу залізничної техніки, але і обов`язки, а тому твердження відповідача, що ОСОБА_1 ніколи не перебував у трудових відносинах з ТОВ «Харківський завод залізничної техніки» є необгрунтованими, оскільки судовим рішенням від 19.07.2016 року (справа №820/1603/16) встановлені обставини перебування позивача у трудових відносинах з 48 Центральним заводом залізничної техніки правонаступником якого є ТОВ «Харківський завод залізничної техніки».

Також судом встановлено, що Відповідно до даних трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має такі записи:

1. 12.04.1984 року прийнятий до військової частини № НОМЕР_1 за направленням вантажником з правом керування електротранспортом, наказ № 77 від 09.04.1984 року;

17. 19.01.2006 року прийнятий в ДП 48ЗЗТ ДССТ (в/ч Т 0800) ковалем штампувальником 2 розряду цеху № 1 за строковим трудовим договором, з роботою в особливо шкідливих, особливо важких умовах праці, наказ № 5 від 16.01.2006 року. (а.с. 5-11)

В довідці державного підприємства Міністерства оборони України 48 центральний завод залізничної техніки (військова частина НОМЕР_4 ) № 30/386 від 14.05.2003 р. зазначається, що ОСОБА_1 дійсно працював на 48 Центральному заводі залізничної техніки (військова частина НОМЕР_4 ) плавильником металу та сплавів в шкідливих умовах з 2 листопада, наказ № 249 від 12.11.1985 року до 21 вересня, наказ № 219 від 21.09.1992 року.(а.с. 12)

В довідці галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/3417 від 26.03.2015 року зазначається, що ОСОБА_1 (прізвище дано мовою оригіналу, російською) працював у військовій частині НОМЕР_1 :

прийнятий на посаду вантажника з 12 квітня 1984 року (наказ № 77 від 09 квітня 1984 року),

переведений на посаду «резчик металла» з 24 грудня 1984 року (наказ № 293 від 21 грудня 1984 року),

переведений на посаду «переквалификант плавильщика» з 2 серпня 1985 року (наказ № 168 від 06 серпня 1985 року),

присвоєний 3 розряд «плавильщика металла и сплавов» з оплатою «сдельщика занятого на вредных работах» з 2 листопада 1985 року (наказ № 249 від 12 листопада 1985 року), звільнений 21 вересня 1992 року (наказ № 219 від 21 вересня 1992 року).

ОСОБА_1 до щорічних чергових відпусток додавались 12 додаткових днів за роботу в шкідливих умовах (наказ № 216 від 21 вересня 1988 року, наказ № 126 від 26 червня 1989 року, наказ № 157 від 26 червня 1990 року). Атестаційні матеріали в/ч НОМЕР_1 на зберігання до архіву не надходили.

Згідно витягу з історичного формуляру військову частину НОМЕР_1 з 1 січня 1996 року перейменовано у військову частину НОМЕР_4 (Директива ГШ № 115/1/0120 від 2 березня 1994 року), з 1 грудня 2004 року в/ч НОМЕР_4 передано до Міністерства транспорту та зв`язку України та надано нове умовне найменування в/ч НОМЕР_2 (Директива МО України № Д 312/1/025 від 12 жовтня 2004 року).(а.с.13)

Наказом командира військової частини А 3463 від 20 березня 2003 року № 54 (по стройовій частині) Міністерства оборони України «Про затвердження переліку професій військової частіш НОМЕР_4 , які мають право на пільгове пенсійне забезпечення по списку № 1 і № 2 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36 та атестуванні робочих місць» затверджено з 19 березня 2003 р. «Перелік професій військової частини зі шкідливими умовами праці, які надають право на пільгове пенсійне забезпечення по списку № 1 і № 2», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36.

Атестувати 19 березня 2003 р. робочі місця військової частини, які надають право на пільгове пенсійне забезпечення згідно списку № 1 і № 2, оформлені протоколи виміру метрологічних факторів, проведених з 17 березня Центральною санітарно-гігієнічною лабораторією санепідемстанції Південної залізної дороги Міністерства охорони здоров`я України, державного підприємства «Харківський науково дослідний інститут гігієни праці і профзахворювань» та Протоколу комісії військової частини по атестуванні робочих місць від 19 березня 2003 р. наступні робочі місця: цех № 1 по Списку 1: розділ XI підрозділ 2 позиція 11.2а кузнець штампувальник; розділ XI підрозділ 2 позиція 11.2а нагрівальник металу.

Підстава: протокол визначення важності та навантаження праці, протокол виміру шуму та вібрації, протокол виміру метрологічних факторів, протокол дослідження повітря закритих приміщень. Протокол від 19 березня 2003 року засідання комісії по атестуванню робочих місць зі шкідливими і важкими умовами праці.(а.с.14)

В довідці Головного управління статистики у Харківській області від 09.04.2015 р. № 06.3 11/1598 зазначається, що державне підприємство 48 завод залізничної техніки державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина НОМЕР_2 ), ідентифікаційний код НОМЕР_5 змінено в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та державне підприємство «48 завод залізничної техніки», ідентифікаційний код 08112520 в серпні 2006 р. на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.08.2006 р. № 14801050004003650.

Державне підприємство «48 завод залізничної техніки», ідентифікаційний код 08112520, видалено з ЄДРПОУ 30.09.2013 р. на підставі відомостей реєстраційної картки про припинення державної реєстрації юридичної особи, номер запису № 14801120023003650.(а.с. 21)

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 26.02.2015 року у державного підприємства «48 Завод залізничної техніки» наявний запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи від 27.09.2013 р., № 14801120023003650, припинено за рішенням засновників.

Наявні дані про юридичних осіб правонаступників: товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський завод залізничної техніки»</a>, 61051, м. Харків, вул. Заводу Комсомолець, буд. 36.

Дані обставини також були підтверджені показаннями свідка ОСОБА_2 , яка вказала, що працювала з ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 в літейному цеху по 1 категорії, а вона по 2 категорії, вона працювала з 1972 року по 1994 рік, а ОСОБА_1 прийшов в 1985 році по 1992 рік, працювали в одному цеху в тяжких умовах праці, повний робочий день з 07-00 год. до кінця робочої зміни. Для підтвердження свідок вказала, що має трудову книжку та архівну довідку. Вказала, про те, що ОСОБА_3 там працював кожний день, окрім лікарняних та відпусток.

Суд аналізуючи надані суду докази, пояснення сторін та свідка в їх сукупності приходить до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до вимогст. 88ЦПК Українистороні,на користь якоїухвалено рішення, суд присуджує з другої сторонипонесенінею і документальнопідтверджені судові витрати.Позивачем було надано квитанцію №1 від 25.05.2017 року про сплату судового збору у розмірі 640 грн., тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод залізничної техніки»</a> на користь ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод залізничної техніки»</a>, третя особа Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова, про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський завод залізничної техніки»</a> надати ОСОБА_1 довідку на підтвердження його роботи:

3)У військовій частині НОМЕР_1 у період 02.11.1985 р. по 21.09.1992 р. «плавильщиком металла и сплавов» 3 розряду з оплатою «сдельщика, занятого на вредних работах» (наказ про прийняття на роботу від 12.11.1985 р. №249, наказ про звільнення від 21.09.1992 р. №219);

4)У ДП 48 завод залізничної техніки у період з 19.01.2006 р. по 18.04.2007 р. ковалем-штампувальником 2 розряду цеху №1 (наказ про прийняття на роботу від 16.01.2006 р. №5, наказ про звільнення від 18.04.2007 р. №58);

В яких необхідно вказати відомості:

3)Про сферу діяльності підприємства (Військова частина НОМЕР_1 ) на якому ОСОБА_1 працював з 02.11.1985 р. по 21.09.1992 р., про характер виконуваних ним робіт, тобто підтвердити особливий характер пільгової роботи, яку він виконував у цей період, та інформацію щодо його зайнятості повний робочий день но важкими умовами праці;

4)Відомості про зайнятість ОСОБА_1 повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці під час роботи на ДП 48 завод залізничної техніки у період з 19.01.2006 р. по 18.04.2007 р. ковалем штампувальником 2 розряду цеху №1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод залізничної техніки»</a> судові витрати на користь ОСОБА_1 у розмірі 640,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя