Рішення

від 07.11.2017 по справі 914/2039/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2017р. Справа № 914/2039/17

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Сало О.А.

за позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України Центральний проектний інститут в особі філії Львівський проектний інститут , м. Львів,

до відповідача: Міністерства оборони України в особі Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України,

про: стягнення боргу

ціна позову: 178804,80 грн.

Представники:

Позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність від 24.11.2016р. №823);

Відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України Центральний проектний інститут в особі філії Львівський проектний інститут до Міністерства оборони України в особі Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про стягнення боргу. Ціна позову 178804,80 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 09.10.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.10.2017р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалі Господарського суду від 24.10.2017р. у справі, зокрема, у зв'язку із неявкою повноважного представника Відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду у справі, зокрема, щодо подання відзиву на позовну заяву.

Представнику Позивача оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 ГПК України. Крім того, в ухвалах Господарського суду Львівської області у даній справі, які скеровані Сторонам, в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення та письмове повідомлення про оголошення ухвали про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38, 59 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору з обґрунтуванням наявності підстав для стягнення з Відповідача боргу.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, явка визнавалася обов'язковою, вимог ухвал суду у справі не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 -3 ГПК України, господарський суд створює Сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі, на обов'язковість виконання якої вказувалось в ухвалах про відкладення розгляду справи, окрім подання відзиву на позовну заяву, Сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 4 -3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 ГПК України (витребування доказів) (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Сторонам щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4 -7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судових засіданнях впродовж розгляду справи суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши і дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

17.12.2014р. між Державним підприємством Міністерства оборони України Центральний проектний інститут в особі директора філії Львівський проектний інститут ДП МО України Центральний проектний інститут (надалі - Позивач, Виконавець) та Міністерством оборони України в особі начальника Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, який діє на підставі Положення та довіреності Міністерства оборони України від 20.10.2014р. №220/722/д (надалі - Відповідач, ОСОБА_2) укладено Договір на виконання проектних робіт м.Львів, вул. кн.Ольги, 93-квартирний житловий будинок, шифр 10/05. Корегування проекту №227/ДКБ-292 (надалі - Договір), за умовами якого (п.1.1. Договору) ОСОБА_2 доручив, а Виконавець зобов'язувався за плату в узгоджені строки розробити за завданням ОСОБА_2 та передати йому скореговану проектно-кошторисну документацію Робочого проекту по об'єкту: м.Львів, вул. кн.Ольги, 93-квартирний житловий будинок, шифр 10/05, а ОСОБА_2 зобов'язувався прийняти і оплатити розроблену Виконавцем документацію.

Згідно пункту 2.1. Договору передавання оформленої в установленому порядку документації здійснюється супроводжувальними документами Виконавця.

Відповідно до пункту 2.2. Договору при завершення робіт Виконавець надає ОСОБА_2 здачі-приймання проектних робіт разом з додатком до нього комплекту документації, передбаченої технічним завданням і умовами Договору.

ОСОБА_2 протягом 10 днів з дня отримання ОСОБА_2 здачі-приймання проектних робіт і звітних документів, зазначених у п.2.2. Договору, зобов'язаний надіслати Виконавцеві підписаний ОСОБА_2 здачі-приймання робочого проекту або мотивовану відмову від прийняття робіт (п. 2.4. Договору).

Згідно пункту 2.5. Договору якщо у встановлений термін Виконавець не отримає підписаний ОСОБА_2 здачі-приймання проектних робіт чи мотивованої відмови від його підписання, робота вважається прийнятою без зауважень з виконанням всіх умов договору.

Пунктом 3.1. Договору Сторонами встановлено, що вартість робіт, які є предметом Договору за Кошторисом (Додаток №3 до Договору) складає 298008,00 грн., в тому числі 49668,00 грн. ПДВ. Фінансування об'єкту будівництва передбачено за рахунок коштів бюджетної програми КПКВ 2101190 Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України , за рахунок коштів загального фонду КЕКВ 3121, з них: 1 етап - проектні роботи - стадія Проект 119203,20 грн., в тому числі 19867,20 грн. ПДВ; 2 етап - проектні роботи стадія Робоча документація - 178804,80 грн., в тому числі 29800,80 грн. ПДВ. Ціна Договору є твердою.

Згідно пункту 3.2. Договору розрахунки за Договором здійснюються платіжним дорученням ОСОБА_2 протягом трьох банківських днів після підписання ОСОБА_2 здачі-прийняття проектної продукції.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, що обумовлена Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 6.1. Договору Договір вступає в силу з часу його підписання і діє до 31.12.2014р. та виконання Сторонами всіх умов і завдань, які ним передбачено.

Протоколом погодження договірної ціни на проведення проектних робіт (додаток №2 до Договору) Сторонами встановлено вартість робіт за Договором в сумі 248340,00 грн., крім того 49668,00 грн. податку на додану вартість, що разом становить 298008,00 грн.

Календарним планом виконання проектних робіт (додаток №4 до Договору) Сторонами погоджено, що 1 етап - проектні роботи - стадія Проект має бути виконаний до 30 календарних днів від дати підписання Договору Сторонами та отримання всіх вихідних даних від ОСОБА_2; 2 етап - проектні роботи стадія Робоча документація - до 30 календарних днів після видачі стадії Проект та отримання всіх вихідних даних від ОСОБА_2.

Графіком фінансування (додаток №5 до Договору) Сторонами встановлено, що вартість робіт за Договором в розмірі 298008,00 грн. сплачується ОСОБА_2 у четвертому кварталі 2014р. за умови наявності коштів на рахунках МО України.

ОСОБА_3 Договір та додатки до нього підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

В подальшому, Додатковою угодою від 31.12.2014р. до Договору Сторонами погоджено викласти пункт 6.1. Договору в наступній редакції:

Договір вступає в силу з часу його підписання і діє до 31.12.2015р. та виконання Сторонами всіх умов і завдань, які ним передбачено. Договір укладено в чотирьох примірниках (три для ОСОБА_2, один - для Виконавця), що мають однакову юридичну силу.

Також, Додатковою угодою б/д б/н до Договору Сторони, серед іншого, дійшли згоди щодо того, що, у зв'язку із доведенням кошторисних призначень на 2015 рік по будівництву об'єкту: м.Львів, вул. кн.Ольги, 93-квартирний житловий будинок, шифр 10/05 вноситься зміна у розрахунок вартості проектних робіт на 2015 рік.

Загальна вартість проектних робіт по Об'єкту становить 298008,00 грн., в тому числі 49668,00 грн. ПДВ за рахунок коштів Державного Бюджету України.

Вартість виконаних проектних робіт по Об'єкту за 2014 рік становить 119203,20 грн., в тому числі 19867,20 грн. ПДВ за рахунок коштів Державного Бюджету України.

Фінансування у 2015 році буде здійснюватися у розмірі 178804,80 грн., в тому числі 29800,80 грн. ПДВ за рахунок коштів бюджетної програми КПКВ 2101190 Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України , за рахунок коштів загального фонду КЕКВ 3121 за рахунок коштів спеціального фонду.

Окрім того, вказаною Додатковою угодою до Договору Сторонами погоджено, що 1 етап - проектні роботи - стадія Проект виконано Виконавцем; 2 етап - проектні роботи стадія Робоча документація - повинен бути виконаний в першому кварталі 2015р.

Графіком фінансування (додаток №5 до Договору в редакції Додаткової угоди до Договору б/д б/н) Сторонами встановлено, що вартість робіт за Договором в розмірі 178804,80 грн. сплачується ОСОБА_2 у першому кварталі 2015р. за умови наявності коштів на рахунках МОУ.

ОСОБА_3 Додаткові угоди до Договору підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

Позивачем взяті на себе договірні зобов'язання виконано належним чином, ОСОБА_3 здачі-приймання проектно-кошторисної документації за Договором від 29.12.2015р. №8 передано, а Відповідачем прийнято виконані роботи за Договором на суму 178804,80 грн.

ОСОБА_3 підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з оплати виконаних та переданих Позивачем Відповідачу робіт у 2015р. не виконано, внаслідок чого утворився борг в розмірі 178804,80 грн.

Належних, достатніх та допустимих доказів повного чи часткового погашення суми вказаного боргу станом на час розгляду справи по суті Сторонами суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

З підстав наведеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 178804,80 грн. вартості виконаних та переданих за Договором робіт.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

В силу положень ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Частиною другою вказаної статті передбачено, що у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами ч.1 ст.887 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до частини другої вказаної статті д договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У пункті 6 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. №01-06/374/2013 Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) вказано, що, за приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

При цьому суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено у пункті 1.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (у чинній станом на момент вирішення спору по суті редакції), що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Окрім цього, у пункті 5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. №01-06/374/2013 Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) вказано, що, згідно з частиною першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність ОСОБА_2 і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005р., постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446 та в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012р. у справі №15/5027/715/2011).

При цьому суд зазначає, що підписання ОСОБА_2 здачі-приймання проектно-кошторисної документації за Договором від 29.12.2015р. №8, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , і який відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і пункту 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані і прийняті роботи. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012).

Згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.2 вказаної статті визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, зокрема, підтвердження Позивачем факту здійснення робіт за Договором, відсутності заперечень Відповідача як щодо самого факту здійснення Позивачем робіт за Договором, так і щодо їх кількісних та якісних характеристик, підписання Відповідачем ОСОБА_4 здачі-приймання проектно-кошторисної документації за Договором від 29.12.2015р. №8, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 178804,80 грн. суми основного боргу з оплати виконаних за Договором робіт є підставними та обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.4 -7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

07.11.2017р. у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 13.11.2017р.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем за подання позовної заяви до господарського суду згідно Платіжного доручення від 27.09.2017р. №516 сплачено 2682,10 грн. судового збору. Оригінал вказаного платіжного доручення є додатком №1 до позовної заяви.

Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України Про судовий збір .

Згідно ч.1; п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір (у чинній станом на момент подання позовної заяви до суду редакції) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Нормою статті 7 Закону України Про Державний Бюджет України на 2017 рік установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу: в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена у п.2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповненнями), що статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна; відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду заявлено одну вимогу майнового характеру - про стягнення з Відповідача на користь Позивача 178804,80 грн. основного боргу з оплати виконаних за Договором робіт, Відтак, сума судового збору за подання вказаної позовної заяви до господарського суду становить 2682,07 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч.2 ст.7 Закону України Про судовий збір у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Суд зазначає і аналогічна правова позиція висловлена у пункті 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або в ухвалі про припинення провадження у справі з підстав, наведених у статті 80 ГПК (крім випадків якщо провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), або в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

Враховуючи неподання Позивачем передбаченого Законом клопотання про повернення сплаченого судового збору у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд зазначає про відсутність правових підстав для вирішення питання щодо такого повернення. Проте, наведене не позбавляє Позивача права звернення до суду з відповідним клопотанням.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнути з Відповідача на користь Позивача 2682,07 грн. судового збору.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4 -3 , 4 -5 , 4 -7 , 20, 22, 33, 38, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 179, 193, 216, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.3, 6, 11, 15, 16, 509, 526, 527, 530, 549, 610-612, 627, 629, 632, 837, 887 Цивільного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задоволити повністю.

2 . Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м.Київ, просп.Повітрофлотський, буд.6; ідентифікаційний код 00034022) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України Центральний проектний інститут (03151, м.Київ, вул.Народного ополчення, буд.5-А; ідентифікаційний код 07989865) в особі філії Львівський проектний інститут Державного підприємства Міністерства оборони України Центральний проектний інститут (79005, Львівська область, м.Львів, вул.І.Франка, буд.61; ідентифікаційний код 37515252) 178804,80 грн. основного боргу та 2682,07 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т. Б.