Ухвала

від 08.08.2006 по справі 5/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

          "08" серпня 2006 р.                                                                      Справа №5/143

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Олбі-Рошен”, м.Чернівці

до відповідача малого приватного підприємства “Атлас”, м.Чернівці

про стягнення 9158 грн. 87 коп.

Суддя   Дутка В.В.

Представники:

від позивача –Палій С.І., доручення від 02.01.2006р.

від відповідача –Бузило В.Ф., довіреність від 04.01.2005р.

СУТЬ СПОРУ: Справу порушено за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Олбі-Рошен”, м.Чернівці до малого приватного підприємства “Атлас”, м.Чернівці про стягнення 9158 грн. 87 коп. заборгованості за договором поставки від 02.04.2004р.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2006р. розгляд справи призначено на 13.07.2006р., сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідач у відзиві позовні вимоги вважає безпідставними з наступних підстав:

-          позовна заява направлена в порушення ст.ст. 5, 6, 57 ГПК України, до позовної заяви не додано доказів досудового врегулювання спору;

-          сума боргу 9158 грн. 59 коп. погашена 27.06.2006р.

Судові витрати відповідач просить покласти на позивача.

Позивач подав суду клопотання про зміну ціни позову, де просить припинити провадження у справі у зв'язку з сплатою боргу відповідачем після порушення провадження у справі (27.06.2006р.) у сумі 9158 грн. 59 коп., в решті позовних вимог, а саме 0,28 грн. позивач відмовився, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою від 13.07.2006р. розгляд справи відкладений на 08.08.2006р. у зв'язку з неявкою в засідання представника позивача та необхідністю витребування додаткових доказів. Зокрема, господарському суду надані виписка з рахунку та копія платіжного доручення від 27.06.2006р. № 988, де відповідачем погашений  борг зг. угоди б/н від 03.01.04р., а не за спірним договором від  02.04.2004р.

Позивач в додатковому обґрунтуванні позовних вимог від 08.08.2006р. зазначив, що дебіторська заборгованість відповідача виникла в результаті поставки товару по договору поставки від 02.04.2004р. та доданих до матеріалів справи накладних. Даний договір з моменту його укладення був пролонгований до 2006р., так як ні від однієї із сторін не надходило письмових заяв про його розірвання. У зв'язку з цим і не виникало потреби укладати якийсь інший (новий) договір поставки, так як вищезгаданий є чинним.

На вимогу суду копію договору б/н від 03.01.2004р. позивач не може надати, оскільки у позивача немає такого (не укладався). Відповідач сплачуючи дебіторську заборгованість помилково вказує про сплату за угодою без номера від 03.01.2004р. Всупереч цьому позивач зарахував проплату в рахунок погашення заборгованості відповідача в цілому.

В судовому засіданні представник позивача просив припинити  провадження у справі, судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача вважає позов безпідставним, зокрема з підстав, викладених у відзиві, договір від 02.04.2004р. вважає таким, що припинив свою дію.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи добровільне погашення відповідачем заборгованості після подання позову в сумі 9158 грн. 59 коп., відмову від позовних вимог в частині стягнення 0,28 грн., суд припиняє провадження у справі, враховуючи таке.

Відповідно до укладеного між сторонами договору від 02.04.2004р., позивач зобов'язався систематично поставляти та передавати у власність відповідача товар в кількості і асортименті погодженого замовлення, а покупець зобов'язувався прийняти товар та здійснити оплату на умовах договору (а.с.7).

Пунктом 4.2. договору сторони погодили, проведення оплати за одержані товари протягом 10 календарних днів з моменту поставки товарів, про що свідчить підпис відповідача в накладній позивача.

Згідно п.8.1., договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2004р.

За п.8.2. дія договору автоматично пролонгується на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не повідомить про намір розірвати даний договір у письмові формі іншу сторону не менш, ніж за 30 календарних днів до закінчення дії даного договору, але в будь-якому випадку даний договір вважається дійсним до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за даним договором.

Оскільки жодна із сторін не відмовилася від укладеного договору, договір не розірваний у встановленому порядку, він є чинним на день слухання справи.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно товаро-транспортних накладних, акту звірки взаємних розрахунків між сторонами від 31.05.2006р. відповідач отримав товар на суму 9158 грн. 58 коп. (а.с.8-25, 35-37).

Проте, відповідач не провів розрахунків в строк, передбачений п.4.2. договору.

Після звернення позивача з позовом, а саме 27.06.2006р. відповідач оплатив борг в сумі 9158 грн. 59 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 988, випискою з рахунку (а.с.30, 34), вказавши при цьому призначення платежу зг. угоди б/н від 03.01.04р.

Однак, судом встановлено, що призначення платежу вказано відповідачем помилково, оскільки договору від 03.01.2004р. між сторонами не існує.

Іншого договору, крім договору від 02.04.2004р., між сторонами не укладено і такі обставини не спростовані сторонами.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 9158 грн. 59 коп., згідно договору від 02.04.2004р. є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Разом з тим, враховуючи погашення боргу в сумі 9158 грн. 59 коп. після подання позову, суд припиняє провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України,  в решті позовних вимог припиняє провадження на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою від позову, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру позовних вимог провадження по яких припинено.

Щодо твердження відповідача про неподання позивачем доказів досудового врегулювання спору, то суд зазначає, що згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі № 1-2/2002 досудовий порядок врегулювання спору не є обов'язковим для сторін, його використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п.1-1, п.4 ст. 80, ст.116 Господарського процесуального кодексу України, суд                                         

УХВАЛИВ:

1.          Припинити провадження у справі.

2.          Стягнути з малого приватного підприємства “Атлас”, м.Чернівці, вул.Заводська, 7, код 21420433, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Олбі-Рошен”, м.Чернівці, вул. Проектна, 3, код 32452591, державне мито 100 грн. 98 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 116 грн. 82 коп.

          Видати накази.

                          Суддя                                                В.В.Дутка