У к р а ї н а
У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем
України
13.03.07
Справа №7/319-пн-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського
суду у складі:
при секретарі- Шерник О.В.
за участю представників:
позивача за первісним позовом: не з'явився;
відповідача за первісним позовом: не з'явився;
третьої особи: не з'явився;
розглянув відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Червоночабанської сільської ради. с. Червоний Чабан Херсонської області на
рішення господарського суду Херсонської області від 17.11.2006 року у справі №
7/319-ПН-06
за первісним позовом: Відкритого акціонерного товариства
"Червоний Чабан", с. Червоний Чабан Херсонської області
до відповідача: Червоночабанської сільської ради, с.
Червоний Чабан Херсонської області
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог
на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду
Державного майна України в Херсонській області, м. Херсон
про визнання за ВАТ "Червоний Чабан", с.
Червоний Чабан Херсонської області права власності на адміністративну будівлю
за зустрічним позовом Червоночабанської сільської ради,
с. Червоний Чабан Херсонської області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
"Червоний Чабан", с. Червоний Чабан Херсонської області
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог
на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду
Державного майна України в Херсонській області, м. Херсон
про визнання за Червоночабанською сільською радою, с.
Червоний Чабан Херсонської області права комунальної власності на
адміністративну будівлю
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду за №
142 від 24.01.2007р. справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий -
Антонік С.Г. суддів: Яценко О.М., Юхименко О.В..
Колегія
суддів прийняла справу до провадження.
Судове
засідання 13.03.2007 року закінчилось прийняттям постанови.
Рішенням
господарського суду Херсонської області від 17.11.06 року (суддя Закурін М.К.)
позовні вимоги за первісним позовом задоволені. Визнано за Відкритим
акціонерним товариством “Червоний Чабан”, с. Червоний Чабан Херсонської області
право власності на адміністративну будівлю, стягнуто з Червоночабанської
сільської ради, с. Червоний Чабан Херсонської області на користь Відкритого
акціонерного товариства “Червоний Чабан”, с. Червоний Чабан Херсонської області
85 грн. компенсації за сплату державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволені позовних
вимог за зустрічним позовом відмовлено. При задоволенні первісних позовних
вимог суд послався на положення статей 328,392 ЦК України, а при відмові у
задоволенні зустрічних - на статтею 344 ЦК України.
Червоночабанська сільська рада, с. Червоний Чабан Херсонської області
(відповідач за первісним позовом у справі) з рішенням господарського суду не
погодилася та звернулася до Запорізького апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою. В скарзі та доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що
суд помилково пов'язує момент виникнення права власності з моментом
приватизації, в той час, як позивач за первісним позовом вважає цим моментом 1979 рік. Позивач за зустрічним
позовом тривалий час більше 25 років користується спірним приміщенням,
будь-яких претензій, вимог, позовів з боку ВАТ «Червоний Чабан» не надходило.
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позивач є правонаступником прав
та обов'язків колишнього державного племеного заводу «Червоний Чабан», але
застосував цей висновок лише для встановлення факту набуття власності позивачем
на спірну будівлю, що унеможливлює застосування норми статті 344 ЦК України
щодо терміну користування спірним майном - більше 10 років, відповідачем. Суд
неправомірно не застосував частину 2 статті 344 ЦК України, незастосування цієї
норми матеріального права стало підставою відмови у задоволені зустрічного
позову. Факт володіння спірним майном позивачем за зустрічним позовом терміном
більше 25 років встановлено у судовому засіданні. Суд допустився помилки щодо
застосування частини першої статті 344 ЦК України, помилка суду в застосуванні
цієї норми майнового права стала незаконною підставою в відмові у задоволенні
зустрічного позову у цій справі.
Просить
прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволені позовних вимог ВАТ
«Червоний чабан» по первісному позову та задовольнити позовні вимоги
Червоночабанської сільської ради по зустрічному позову.
Представники
позивача за первісним позовом у судовому засіданні 25.01.2007 року та відзиві
на апеляційну скаргу проти доводів апеляційної скарги заперечують, рішення суду
вважають законним та обґрунтованим. Зазначають, що сільська рада не заперечує,
що у 1979р. спірна будівля побудована державним підприємством племінним заводом
«Червоний Чабан», правонаступником якого є ВАТ «Червоний Чабан». Це
підтверджується, відповідними документами: інвентаризаційними описами, в тому
числі станом на 01.01.1995р. та інвентаризаційною карткою № 22, у яких це майно
обліковане в держплемзаводі "Червоний Чабан" під назвою адмінбудівля
"сільська рада" з зазначенням її спорудження у 1979р. Це майно РВ
Фонду державного майна передало за актом приймання-передачі №234 від
19.06.1997р. новоствореному відкритому акціонерному товариству "Червоний
Чабан", яке стало правонаступником реорганізованого державного
підприємства. Таким чином, спірна будівля увійшла до статутного фонду створеного
у процесі приватизації відкритого акціонерного товариства і стала належать
останньому на праві власності на підставі ст. 345 ЦК України, Закону України
"Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992р., Закону України
"Про власність" від 07.02.1991р., Закону України "Про
підприємства в Україні" від 27.03.1991р., в статті 10 якого записано, що
джерелами формування майна підприємства є надходження від роздержавлення і
приватизації власності. Згідно зі статтею 344 ЦК України, на підставі якої
сільська рада просила визнати за нею право власності на будівлю, володіння
чужою річчю має бути добросовісним, тобто якщо володілець не знав і не міг
знати про те, що володіє чужою річчю. Але сільська рада визнає, що з самого
початку користування нею цією будівлею їй було відомо, що остання побудована
місцевим держплемзаводом "Червоний Чабан". Крім того, сільська рада в
особі її голови ще у 2003 році, тобто до набрання чинності нового ЦК України, а
отже і статті 344 ЦК заявляла клопотання перед відповідними органами Фонду державного
майна України про передачу спірної будівлі на баланс сільської ради.
Просить
апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Представник
третьої особи в судовому засіданні присутнім не був. У поясненнях направлених
на адресу Запорізького апеляційного господарського суду зазначає, що при
приватизації державного майна Держплемзаводу „Червоний Чабан" спірна
будівля сільської ради знаходилася на балансі заводу, як державне майно,
включена до інвентаризаційних описів та увійшла до статутного фонду ВАТ
„Червоний Чабан". Зазначена будівля сільської ради в установленому порядку
не передавалася до комунальної власності та знаходилася у складі державного
майна Держплемзаводу, що підтверджується інвентаризаційними описами. В плані
приватизації цього заводу, в розділі III, зазначені об'єкти, які не підлягають
приватизації у складі державного майна заводу, але спірна будівля сільської
ради там відсутня. Вважає апеляційні вимоги відповідача безпідставними та
такими що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з
обмеженим фінансуванням просить провести судове засідання за відсутності його
повноважного представника.
12.03.2007
року від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення
розгляду справи у зв'язку з неможливістю присутності представника третьої
особи. Колегія суддів залишає зазначене клопотання без задоволення, оскільки як вище
зазначалось, третя особа просить провести судове засідання за відсутності його
повноважного представника.
Згідно статті
99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський
суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У
відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у
процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і
додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не
зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість
рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи
законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши
матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників
позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом у судовому
засіданні 25.01.2007 року, суд
ВСТАНОВИВ:
Розглянувши
лист правління ВАТ "Червоний чабан" № 87/01-6 від 10.05.2006р про
підтвердження права власності на будівлю сільської ради, керуючись Законом
України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконком сільської
ради Червоночабанської сільської ради
Каланчацького району Херсонської області рішенням № 27 від 14.06.2006
року відмовив правлінню ВАТ "Червоний чабан" в підтвердженні права
власності на будівлю сільської ради, оскільки підтвердження права власності не
є компетенцією виконкому сільської ради (а.с.26 т.1).
Отримавши
відмову ВАТ "Червоний чабан" звернулося до господарського суду
Херсонської області за захистом права власності на будівлю розташовану за
адресою: с.Червоний Чабан, вул. Леніна, 7.
Колегія
суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм
чинного законодавства при винесенні рішення суду, знаходить апеляційну скаргу
такою, що підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав:
Звертаючись
із позовними вимогами ВАТ «Червоний Чабан» (позивач за первісним позовом) в
якості підстав для задоволення позову, і, як наслідок, визнання за ним права
власності на спірну будівлю, зазначає факт будівництва цієї будівлі
Держплемзаводом «Червоний Чабан», правонаступником якого він є.
В процесі
розгляду справи 14.11.2006 року позивачем за первісним позовом, було уточнено
позовні вимоги: просить визнати право власності на підставі статі 345 ЦК
України. Колегія суддів звертає увагу, що зазначена стаття регулює набуття
право власності в процесі приватизації саме фізичною особою. Позивач за
первісним позовом є юридичною особою.
Але з метою
дотримання основних засад судочинства, колегія суддів вважає за необхідне
надати правову оцінку первісно заявленим доводам, а саме набуття права
власності внаслідок будівництва.
Особливістю
спірних правовідносин є той факт, що будівля, яка є предметом позову збудована
за радянських часів господарським способом.
Загальновідомим є той факт, що за часів Радянського союзу, існувала лише
одна форма власності-державна. Неможливо визнати будівлю збудовану державним
підприємством за радянських часів приватною власністю останнього, у розумінні
нині діючого законодавства.
Сторони
підтвердили у судовому засіданні той факт, що відсутні жодні документи, які
були б достовірним підтвердженням права власності на предмет спору. Це
підтверджується також довідкою архівного відділу Каланчацької державної
адміністрації Херсонської області від 14.08.2006 року (а.с.39).
Факт
будівництва спірної будівлі саме позивачем, не заперечується сторонами, але
факт будівництва будівлі не є безумовною ознакою належності особі що її
збудувала, на правах власності, тим більше з урахуванням періоду часу коли це
будівництво відбувалось.
Представник
позивача за первісним позовом не заперечує, що спірна будівля з самого початку
зводилась не для власних потреб, а як будівля сільради. Це підтверджується
також актом відводу земельної ділянки від 30.07.1965 року (а.с. 43 т.1).
Підставою виділення земельної ділянки для будівництва став наказ директора
держплемзавода від 24.08.1965 року із чітким зазначенням, що зазначена ділянка
виділяється для будівлі сільської ради (а.с.62 т. 1). Замовником за договором на проведення проектних
робіт від 24.01.1972 року № 71 виступала
сільрада (а.с.41,42).
Не
приймається в якості доказу, який підтверджує право власності,- наказ ФДМУ по
Херсонській області № 143 від 26.02.1997 року та сам план приватизації в силу
положень статі 4 ГПК України, тим більше, що відомості для складення такого
плану надавались ВАТ «Червоний Чабан», який безпідставно вважає спірну будівлю
своєю власністю.
Колегією
суддів не приймаються до уваги доводи позивача за первісним позовом, що право
власності також підтверджується знаходженням на балансі підприємства спірної
будівлі (а.с. 19 т.1). Знаходження майна на балансі відповідача не є ознакою
його права власності на це майно, оскільки баланс підприємства є формою
бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових
зобов'язань на конкретну дату і не визначає підстав знаходження майна у
підприємства.
А відтак, суд
першої інстанції без достатніх правових підстав задовольнив первісні позовні
вимоги, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.
Стосовно
зустрічних позовних вимог колегія суддів зазначає наступне:
Правовою
підставою для визнання права власності за Червоночабанською сільською радою, с.
Червоний чабан Херсонської області позивач за зустрічним позовом визначає
статтю 344 ЦК України(а.с. 32 т.1).
Згідно з ч. 1
ст. 344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю на
нерухоме майно набувається за рішенням суду, зокрема, у випадку, коли особа,
яка добросовісно заволоділа чужим майном, продовжує відкрито, безперервно
володіти ним протягом десяти років, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до
п. 1 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей Кодекс
набирає чинності з 1 січня 2004 р., а п. 8 цих положень встановлено, що правила
статті 344 Цивільного кодексу України
про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння
майном почалося за три роки до набрання чинності
цим Кодексом. Таким чином, визнання права власності за набувальною давністю не
може мати місця раніше 1 січня 2011 р, в той час, як позивач за первісним
позовом зазначив набувальну давність, як підставу для задоволення позову у 2006
році (момент подання зустрічної позовної заяви). Така правова позиція
підтверджується Постановою Верховного суду України від 16.08.2005 року у справі
№ 8/509.
За викладених
вище обставин, у задоволенні зустрічних позовних вимог, з підстав заявлених у
зустрічній позовній заяві (ст. 344 ЦК України) слід відмовити.
Враховуючи
вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове скасування
рішення господарського суду та часткове задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.
101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну
скаргу Червоночабанської сільської ради. с. Червоний чабан Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від 17.11.2006 року у справі
№ 7/319-ПН-06 задовольнити частково.
Рішення
господарського суду Херсонської області від 17.11.2006 року у справі
№7/319-ПН-06 скасувати частково.
Резолютивну
частини рішення викласти в наступній редакції:
«У задоволенні первісних позовних вимог відмовити
У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити
Суд | Запорізький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 702420 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Запорізький апеляційний господарський суд
Яценко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні