Постанова

від 13.06.2007 по справі 7/319-пн-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

13 червня 2007 р.                                                                                  

№ 7/319-пн-06 

Вищий господарський суд України у

складі колегії суддів:         

головуючого - судді                                                           

Кривди Д.С.,

суддів                                             

Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у

відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від

позивача:        Бабич С.Л.

від відповідача:    не з'явився

розглянувши 

касаційну  скаргу  Відкритого акціонерного товариства

"Червоний Чабан"

на постанову Запорізького апеляційного

господарського суду від 13.03.2007р. 

у справі № 7/319-пн-06 Господарського суду

Херсонської області

за позовом 

Відкритого акціонерного товариства "Червоний Чабан"

до Червоночабанської сільської ради

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного

майна України в Херсонській області

про визнання за ВАТ "Червоний

Чабан" права власності на адміністративну будівлю,

та зустрічний позов

Червоночабанської сільської ради

до Відкритого акціонерного товариства

"Червоний Чабан"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду

державного майна України в Херсонській області

про визнання за Червоночабанською

сільською радою  права власності на

адміністративну будівлю

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство

"Червоний Чабан" звернулося до Господарського суду Херсонської

області з позовом до Червоночабанської сільської ради про зобов'язання

Червоночабанської сільської ради визнати право власності ВАТ "Червоний

Чабан"  на адміністративну будівлю,

розташовану за адресою: с. Червоний Чабан, вул. Леніна, 7, Каланчацького  району Херсонської області.

Червоночабанська сільська рада

звернулася до Господарського суду Херсонської області з зустрічною позовною

заявою до Відкритого акціонерного товариства "Червоний Чабан" про

визнання за Червоночабанською сільською радою право комунальної власності

(власність адміністративно-територіальної одиниці в особі сільської ради) на

будівлю Червоночабанської сільської ради № 7 по вул. Леніна в с. Червоний Чабан

Каланчацького  району Херсонської

області.

Заявою від 13.11.2006р. Відкрите

акціонерне товариство "Червоний Чабан" уточнило позовні вимоги та

просить суд визнати право власності ВАТ "Червоний Чабан" на будівлю

сільської ради, розташовану за адресою Херсонська області, Каланчацький район,

с. Червоний Чабан, вул. Леніна, буд. 7 на підставі ст. 345 ЦК України.

Рішенням Господарського суду

Херсонської області від 17.11.2006р. (суддя М.К.Закурін) позовні вимоги за

первісним позовом задоволено: визнано за Відкритим акціонерним товариством

"Червоний Чабан"  право

власності на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: Херсонська

область, Каланчацький район, с. Червоний Чабан, вул. Леніна, буд. 7, в

задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено, стягнуто з  Червоночабанської сільської ради на користь

Відкритого акціонерного товариства "Червоний Чабан" витрати по сплаті

держмита у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Не погодившись з рішенням Господарського

суду Херсонської області від 17.11.2006р., Червоночабанська сільська рада

подала апеляційну скаргу.

Постановою Запорізького

апеляційного господарського суду від 13.03.2007р. (судді: С.Г.Антонік,

О.М.Яценко, О.В.Юхименко) апеляційну скаргу Червоночабанської сільської ради

задоволено частково: рішення Господарського суду Херсонської області від

17.11.2006р. скасовано частково, резолютивну частину рішення викладено в

наступній редакції: "У задоволенні первісних позовних вимог відмовити. У задоволенні

зустрічних позовних вимог відмовити".

Не погодившись з постановою

Запорізького апеляційного господарського суду від 13.03.2007р., Відкрите

акціонерне товариство "Червоний Чабан"  подало касаційну скаргу, в якій просить

скасувати  постанову Запорізького

апеляційного господарського суду від 13.03.2007р. та залишити в силі рішення

Господарського суду Херсонської області від 17.11.2006р. Свою вимогу Відкрите

акціонерне товариство "Червоний Чабан"   мотивує тим, що господарським судом

апеляційної інстанції неправильно застосовано норми  матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу,

перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським

судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд

України дійшов висновку, що касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства

"Червоний Чабан" підлягає задоволенню частково.

Господарським судом встановлено, що

оспорювана сторонами будівля збудована у 1979р. Замовником за договором на

проведення проектних робіт від 24.01.1972р. № 71 виступила сільська рада.

Правила щодо прав землекористування

у 1970р. було встановлено гл. 3 Земельного кодексу Української РСР, згідно ст.

16 якої надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку

відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови

Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної,

районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку,

встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або

рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони

надаються, і основні умови користування землею. Надання земельної ділянки, що є

в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення

даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37 - 41 цього Кодексу. Таким

чином, приписами даної правової норми встановлено, що земельна ділянка

надається в порядку відведення на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або

рішенням відповідного виконавчого комітету. При цьому у постанові або рішенні

про надання земельної ділянки вказується мета і умови користування землею.

Згідно ст. 20 Земельного кодексу

Української РСР відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і

союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших

землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею.

Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Підстави припинення права

землекористування підприємств, організацій і установ визначені ст. 35 Земельного

кодексу Української РСР, згідно якої право підприємств, організацій і установ

на користування наданою їм землею підлягає припиненню відповідно повністю або

частково у випадках: 1) відпадання потреби в земельній ділянці; 2) закінчення

строку, на який було надано земельну ділянку; 3) ліквідації підприємства,

організації або установи; 4) виникнення потреби вилучення земельної ділянки для

інших державних або громадських потреб; 5) неосвоєння протягом двох років

підряд наданої земельної ділянки. Право землекористування може бути також

припинене у випадку використання земельної ділянки не відповідно до тієї мети,

для якої вона надана, в разі безгосподарного використання землі, а також при

необхідності винесення підприємств за межі жилого району з санітарно-гігієнічних

умов. Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1,

3, 5 частини першої і частиною другою цієї статті провадиться за рішенням

(постановою) органів, які надали земельні ділянки, а у випадку, передбаченому

пунктом 4 частини першої цієї статті, - за рішенням (постановою) органів, які

мають право вилучати земельні ділянки.

Отже, для вирішення даного спору

необхідно дослідити обставини щодо того, кому було надано земельну ділянку на

якій розташована спірна будівля та для яких цілей.

Апеляційним господарським судом

встановлено, що будівництво оспорюваної будівлі здійснювалось на земельній

ділянці, яка була виділена за актом відводу від 30.07.1965р. Проте, в

матеріалах справи зазначений акт відводу відсутній, що свідчить про

порушення апеляційним господарським судом ст. 32, ст. 43 ГПК України.

Загальні положення щодо права

власності на час побудови оспорюваної будівлі містилися в гл. 6 Цивільного

кодексу Української РСР, згідно ст. 89 якої державна власність -спільне надбання

всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності. Держава є

єдиним власником всього державного майна, до об'єктів якого відповідно до ст.

90 Цивільного кодексу Української РСР належать земля, її надра, води і ліси є у

виключній власності держави і надаються тільки в користування. Державі належать

основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському

господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою

торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд,

а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Порядок розпорядження державним

майном, що належить до основних засобів був визначений ст. 91 Цивільного

кодексу Української РСР, згідно якої порядок передачі будівель, споруд,

устаткування та іншого майна, що належить до основних засобів державних

організацій, іншим державним організаціям, а також колгоспам, іншим

кооперативним та іншим громадським організаціям визначається законодавством

Союзу РСР і Української РСР.

Проте, вирішуючи спір щодо права

власності на будівлю, що була побудована у 1979р. господарський суд попередніх

інстанцій не досліджував правового режиму оспорюваної будівлі та не давав

правової оцінки відповідним обставинам, що свідчить про порушення господарським

судом правил щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду у судовому

процесі всіх обставин справи у їх сукупності.

Таким чином, прийняті по суті

справи судові рішення грунтуються на неповно з'ясованих обставинах, які входять

до предмету доказування, а отже неможливо зробити висновок про правильність

застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права.

Касаційна ж інстанція відповідно до

частини другої статті 111-7 ГПК України не має права встановлювати або вважати

доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові

господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того

чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази

або додатково перевіряти докази.

У новому розгляді справи суду

першої інстанції необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові,

дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до

закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3

ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого

акціонерного товариства "Червоний Чабан" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду

Херсонської області від 17.11.2006р. та постанову Запорізького апеляційного

господарського суду від 13.03.2007р. у справі № 7/319-пн-06  скасувати, а справу передати на новий розгляд

до Господарського суду Херсонської області.

Головуючий - суддя                                                       Кривда Д.С.

судді                                                                               

Жаботина Г.В.

Уліцький А.М.