Ухвала

від 15.11.2017 по справі 583/1700/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №583/1700/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Ковальова О. О. Номер провадження 22-ц/788/1745/17 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю. Категорія - 23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 жовтня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства Куземин-Агро про визнання договору оренди землі недійсним,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПП Куземин -Агро про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29 липня 2015 року площею 2,7123 га, кадастровий номер НОМЕР_1 укладеного між ПП Куземин-Агро та ОСОБА_3, та скасування його державної реєстрації відмовлено.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 жовтня 2017 року виправлено описку у вступній та резолютивній частині рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 жовтня 2017 року по справі № 583/1700/17, провадження № 2/583/838/17.

Абзац перший вступної та резолютивної частини рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 жовтня 2017 року викладено в такій редакції: В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Приватного підприємства Куземин - Агро про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29 липня 2015 року площею 2,7123 га, кадастровий номер НОМЕР_1 укладеного між ПП Куземин-Агро та ОСОБА_3, та скасування його державної реєстрації - відмовити .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

При цьому зазначає, що одразу після отримання інформації про неможливість реєстрації договорів з СТОВ Скіф , укладених ще 25 березня 2014 року, вона звернулась до Охтирського МВ УМВС України з заявою, в якій зазначила, що її земельна ділянка перейшла у розпорядження ПП Куземин-Агро всупереч її волі, що будь-яких договорів з ПП Куземин-Агро вона не укладала та не підписувала. З аналогічною заявою вона звернулась і до Охтирської міськрайонної прокуратури, а 18 листопада 2016 року - до ПП Куземин - Агро про добровільне припинення реєстрації оренди і одразу була припинена довіреність, видана на ім'я ОСОБА_5, керівника ПП Куземин - Агро . Таким чином, вона чітко дала зрозуміти, що на підписання договору оренди на спірну земельну ділянку у неї не було наміру.

Суд не надав оцінку тій обставині, що вона не отримала жодної копійки за оренду землі від ПП Куземин - Агро та навпаки, по цей час отримує орендну плату від СТОВ Скіф відповідно до укладеного договору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача Білери П.П., який проти скарги заперечував, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_3, виданого 01 липня 2005 року на підставі свідоцтва про право на спадщину НОМЕР_4 посвідченого Охтирською райдержнотконторою 26 січня 2005 року за № 97, на праві власності належить земельна ділянка площею 2,8826 га (2,7123 га та 0,1703 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Куземинської сільської ради Охтирського району Сумської області (а.с. 16).

25 березня 2014 року ОСОБА_3 та ТОВ Скіф уклали договір оренди земельної ділянки № 409/1, згідно з яким позивач надала товариству в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7123 га кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с. 14).

29 липня 2015 року між ОСОБА_3 та ПП Куземин - Агро укладено договір оренди землі, згідно з яким позивач надала в оренду земельну ділянку загальною площею 2,7123 га строком на 10 років (а.с. 19-22).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено відсутність вільного волевиявлення та наміру позивача при укладенні оспорюваного договору оренди земельної ділянки площею 2,7123 га, кадастровий номер НОМЕР_2 з ПП Куземин -Агро , від 29 липня 2015 року.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі , орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 15 Закону України Про оренду землі , істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 02 лютого 2017 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПП Куземин-Агро , відмовлено ОСОБА_3 у визнанні недійсним договору оренди земельної ділянки площею 2,7124 га, кадастровий номер НОМЕР_2 з підстав укладення його під впливом обману (а.с. 32-35).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2016 року відмовлено ОСОБА_3 у визнанні недійсним договору оренди земельної ділянки площею 2,7124 га, кадастровий номер НОМЕР_2 з підстав укладення його внаслідок помилки (а.с. 36-38).

Судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що ОСОБА_3 особисто в присутності нотаріуса двічі: 25 березня 2014 року та 07 серпня 2014 року підписала довіреність на ім'я ОСОБА_5, який є директором ПП Куземин - Агро і якою надала останньому право бути її представником в усіх державних органах з питань належного оформлення документів на земельну ділянку (пай) та укладення договору оренди землі. Згідно з наданими представнику повноваженнями, ПП Куземин - Агро відповідно до чинного законодавства і провело державну реєстрацію договору, укладеного між позивачем та підприємством 29 липня 2015 року.

Таким чином, вищевказаними рішеннями судів встановлено, що ОСОБА_3 мала намір на укладення договору оренди земельної ділянки з ПП Куземин-Агро , оспорюваний договір не був укладений нею під впливом недобросовісних дій інших осіб, чи внаслідок помилки.

Вказані обставини не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи, відповідно до положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Отже, ОСОБА_3, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не довела обставин, на які вона посилалась в обґрунтування позову, а саме, що договір земельної ділянки від 29 липня 2015 року був укладений без її вільного волевиявлення.

Посилання позивача на те, що вона зверталась з відповідними заявами до правоохоронних органів з приводу того, що її земельна ділянка перейшла у розпорядження ПП Куземин -Агро всупереч її волі і будь яких договорів з відповідачем вона не укладала, не заслуговують на увагу, оскільки примірник оригіналу спірного договору від 29 липня 2015 року був оглянутий в суді першої інстанції ще при розгляді її позовної заяви про визнання договору недійсним з підстав введення її в оману і цей примірник був підписаний власноручно позивачем, що є доказом того, що вказаний договір був укладений.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не надав оцінку тій обставині, що ОСОБА_3 не отримала жодної копійки за оренду землі від ПП Куземин - Агро та навпаки, по цей час отримує орендну плату від СТОВ Скіф , відповідно до укладеного договору, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки зазначені обставини не були предметом розгляду в суді першої інстанції при розгляді цієї справи, а тому вони, відповідно до положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України, знаходяться поза межами розгляду апеляційним судом.

За встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3 Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

При вирішенні справи судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну оцінку доказам сторін і зібраним у справі доказам.

Таким чином, підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке б могло бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді -