Постанова

від 12.09.2018 по справі 583/1700/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 583/1700/17

провадження № 61-30098св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: АнтоненкоН. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І. ,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - приватне підприємство Куземин-Агро ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 жовтня 2017 року у складі судді Ковальової О. О. та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Левченко Т. А., Ткачук С. С.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_5 як представник ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства Куземин-Агро (далі - ПП Куземин-Агро ) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 2,7123 га кадастровий номер НОМЕР_1.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 28 лютого 2007 року між сторонами укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1.

У липні 2015 року ОСОБА_4 повідомлено про необхідність переоформлення договору оренди з ПП Куземин-Агро строком на 3 роки, з цією метою вона надалапрацівнику ПП Куземин-Агро державний акт на право власності на землю серії НОМЕР_2, підписала декілька бланків договорів та посвідчила у приватного нотаріуса Охтирського районного нотаріального округу довіреність на ім'я директора ПП Куземин-Агро для реєстрації договору.

Посилаючись на відсутність у ОСОБА_4 наміру на укладення договору оренди вказаної земельної ділянки, представник позивача просив позов задовольнити.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 жовтня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 12 жовтня 2017 про виправлення описки, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю заявлених позовних вимог.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 жовтня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4

У касаційній скарзі, поданій 05 грудня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суди невірно оцінили наявні в справі докази та порушили принцип безпосередності судового процесу, поклавши в основу рішення відомості з інших судових справ, що розглядалися з інших правових підстав та по суті не відповідають фактичним обставинам. Суди не надали оцінки договору оренди цієї ж земельної ділянки укладеного нею зі СТОВ Скіф та акта прийому-передачі, за якими саме СТОВ Скіф вона передала спірну земельну ділянку в оренду.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

24 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

На час розгляду справи Верховним Судом заперечення/відзиви на касаційну скаргу не надійшли.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Суди встановили, що ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого 01 липня 2005 року на підставі свідоцтва про право на спадщину НОМЕР_4, посвідченого Охтирською райдержнотконторою 26 січня 2005 року за № 97, на праві власності належить земельна ділянка площею 2,8826 га (2,7123 га та 0,1703 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Куземинської сільської ради Охтирського району Сумської області.

29 липня 2015 року між ОСОБА_4 та ПП Куземин-Агро укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач надала в оренду відповідачу земельну ділянку загальною площею 2,7123 га кадастровий номер НОМЕР_1 строком на 10 років.

Звертаючись з цим позовом ОСОБА_4 вказувала на відсутність в неї вільного волевиявлення та наміру укладати 29 липня 2015 року договір оренди земельної ділянки площею 2,7123 га, кадастровий номер НОМЕР_1 з ПП Куземин-Агро .

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першої-третьої, п'ятої та шостої статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Суди встановили, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 02 лютого 2017 року, ухваленим у справі за позовом ОСОБА_4 до ПП Куземин-Агро , ОСОБА_4 відмовлено у визнанні недійсним договору оренди земельної ділянки від 29 липня 2015 року площею 2,7124 га, кадастровий номер НОМЕР_1 з підстав укладення його під впливом обману.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2016 року, ухваленим у справі за позовом ОСОБА_4 до ПП Куземин-Агро , ОСОБА_4 відмовлено у визнанні недійсним договору оренди земельної ділянки від 29 липня 2015 року площею 2,7124 га, кадастровий номер НОМЕР_1 з підстав укладення його внаслідок помилки.

Згідно з частиною третьою статті 61 ЦПК України у редакції чинній на час ухвалення рішень, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що ОСОБА_4 особисто в присутності нотаріуса двічі: 25 березня 2014 року та 07 серпня 2014 року підписала довіреність на ім'я ОСОБА_6, який є директором ПП Куземин-Агро , якою надала останньому право бути її представником в усіх державних органах з питань належного оформлення документів на земельну ділянку (пай) та укладення договору оренди землі. Згідно з наданими представнику повноваженнями ПП Куземин-Агро провело державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами 29 липня 2015 року.

Відповідно до статті 60 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи судами, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судами не встановлено та матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів ОСОБА_4 про укладення договору оренди земельної ділянки від 29 липня 2015 року всупереч її вільного волевиявлення.

Ураховуючи наведене суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Вирішуючи спір між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановили обставини справи, дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про те, що судами не надано жодної оцінки договору оренди цієї ж земельної ділянки укладеного нею з іншим підприємством не заслуговують на увагу, оскільки зазначені обставини не є предметом спору.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновку судів першої та апеляційної інстанції, оскільки ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 15 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.І. Крат