Постанова

від 14.11.2017 по справі 810/1425/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1425/17 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0040401304 від 31.10.2016 року, яким збільшено грошове зобов'язання на суму 670990,00 грн. та №0040411304 від 31.10.2016 року, яким збільшено грошове зобов'язання на суму 51009,38 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_2 за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року як фізичною особою - платником податків.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт перевірки, в якому було зазначено наступні порушення, а саме:

- пп. 170.2.2., п.п.170.2.6 п.170.2 ст.170 ПК України, а саме: не включено позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами в сумі 2 720 500,00 грн. до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2015 року, що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 536 792,00 грн.

- пункту 16 прим 1 Підрозділу 10 розділу XX перехідних положень ПК України, а саме: не включено позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами в сумі 2 720 500,00 грн. до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2015 р, що призвело до заниження суми військового збору в розмірі 40 807,50 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення № 0040401304 від 31.10.2016 року відповідно до якого ОСОБА_2 збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на суму 670 990,00 грн., з них збільшення за податковим зобов'язаннями на суму 536 792,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 134 198,00 грн. та № 0040411304 від 31.10.2016 року відповідно до якого ОСОБА_2 збільшено грошове зобов'язання за платежем військовий збір на суму 51 009,38 грн., з них збільшення за податковим зобов'язаннями на суму 40 807,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 0201,88 грн.

Позивачка оскаржила до ГУ ДФС у Київській області вищезазначені повідомлення-рішення. Відповідна скарга платника податків від 18.11.2016 року, була прийнята ГУ ДФС у Київській області (вх. № 9666/14 від 18.11.2016 р. ГУ ДФС у Київській області).

ГУ ДФС у Київській області листом вих. № (2270/14/10-36-10-01-04 від 06.12.2016 року) надіслало рішення про продовження строку розгляду скарги, відповідно до якого було продовжено строк розгляду скарги до 17.01.2017 року (включно).

Судом встановлено, що зазначене рішення ГУ ДФС у Київській області було надіслане та вручене ОСОБА_2 особисто 26.12.2016 року.

Рішенням ГУ ДФС у Київській області №122/ФОП/10-36-10-01-04 від 17.01.2017 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2, а податкові повідомлення-рішення №0040401304 від 31.10.2016 року, яким збільшено грошове зобов'язання на суму 670990,00 грн. та №0040411304 від 31.10.2016 року, яким збільшено грошове зобов'язання на суму 51009,38 грн. залишено без змін.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті з порушенням норм податкового законодавства, позивачка звернулась з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Так, згідно пп. 161.1.1 п. 161.1 ст. 161 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Водночас, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом (п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу (пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

Разом з цим, п. 170.2 ст. 170 ПК України визначено оподаткування інвестиційного прибутку.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПК України).

При цьому, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Відповідно до пп. а) 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПК України, для цілей цього пункту термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Згідно пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами чи деривативами визначається платником податків. При цьому платник податку визначає інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів, окремо від інвестиційного прибутку за операціями з цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на такому ринку.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти висновку, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

При цьому, фізична особа самостійно визначає суму доходів і витрат від операцій з інвестиційними активами, відображає фінансовий результат від таких операцій у річній декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок на доходи фізичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом було складено акт від 23 вересня 2016 року №247/1304/НОМЕР_1, в якому зазначено, що згідно з даними інформаційної системи Податковий блок , до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було подано платником податків фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік (вх. №1600004710 від 14.03.2016 року) та поданого додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан та доходи (вх. №1600007410 від 14.03.2016 року) ''Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами" (№1600007411 від 14.03.2016 року), фізична особа-платник податків ОСОБА_2 отримала дохід у сумі 2 720 500,00 грн. від продажу інвестиційних активів, сума витрат на придбання інвестиційних активів склала 2 720 500,00 грн. відповідно, фінансовий результат операцій з інвестиційними активами відсутній.

При перевірці відомостей, що містяться в інформаційних базах даних 1С Податковий блок , ЦБД ДРФО ДФС України про суми виплачених доходів фізичним особам та інших зовнішніх джерелах інформації за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року платник податків-фізична особа ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) отримала дохід:

- ТОВ РІЕЛТІ-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 31999753) нараховано та виплачено доходу за 2015 рік в сумі - 46 114,90 грн. - 101 ознака заробітна плата. Сума податку на доходи фізичних осіб нарахованого та перерахованого в бюджет за 2015 рік 6668,23 грн.;

- ТОВ РІАЛ ЕСТЕЙТ ЕНТЕРПРАЙЗ (код СДРПОУ 39740074) нараховано та виплачено доходу за 2015 рік в сумі - 11 392,8 грн. - 101 ознака заробітна плата. Сума податку на доходи фізичних осіб нарахованого та перерахованого в бюджет за 2015 рік 1647,30 грн.;

- TOB ІНТЕР СЛОВО (код ЄДРПОУ 36592425) нараховано та виплачено доходу за 2015 рік в сумі - 674 300,00 грн. - 112 ознака інвестиційний прибуток. Сума податку на доходи фізичних осіб нарахованого та перерахованого в бюджет за 2015 рік 0,00 грн.

24.03.2016 року відповідачем фізичній особі - платнику податків ОСОБА_2 було направлено запит №2166/1704 про надання пояснення та їх документальні підтвердження по факту господарської діяльності в 2015 році, зокрема: сума доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу та суми понесених витрат на придбання інвестиційного активу, згідно поданої до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (вх. №1600007410 від 14.03.2016 року).

19.04.2016 року на адресу податкового органу від позивача надійшли пояснення, в яких зазначено, що 28.09.2007 року ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) придбала у фізичної особи ОСОБА_6 частку у статутному капіталі ТОВ ПАРС-ІНВЕСТ (50%) на підставі Договору купівлі-продажу частки у статутному ТОВ ПАРС-ІНВКСТ від 28.09.2007 року та розрахувалася за придбане майно грошовими коштами, про що свідчить розписка продавця. В процесі господарської діяльності виникла необхідність і збільшувався статутний капітал ТОВ ПАРС-ІНВЕСТ .

25.12.2007 року позивачка внесла додатковий внесок у розмірі 126 050 (сто двадцять шість тисяч п'ятдесят) грн. у касу підприємства, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру № 7 від 25.12.2007 року.

04.11.2009 року ОСОБА_2 придбала у фізичної особи ОСОБА_7 частку у статутному капіталі ТОВ ПАРС- ІНВЕСТ (50%) на підставі Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ ПАРС- ІНВЕСТ від 04.11.2009 року та розрахувалася за придбане майно, про що свідчить розписка продавця.

29.07.2015 року позивачка продала всю свою частку двом юридичним особам по номінальній вартості, згідно Договору № 1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ ПАРС-ІНВЕСТ від 29.07.2015 року (74.86 %) та Договору № 2 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ ПАРС-ІНВЕСТ від 29.07.2015 року (25.14%). Вказана операція і відображена у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік.

Відповідно до пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 розділу IV Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 165.1.2 і пп. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Продаж частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю власником - фізичною особою (резидентом України).

Прибуток фізичної особи від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, відповідно до пп. 164.2.9 ПКУ відноситься до інвестиційного прибутку, щодо якого п. 170.2 ПКУ встановлюються особливості нарахування та оподаткування.

Як зазначалося вище, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу (пп. 170.2.2 п. 170.2 ст.170 ПКУ).

Із акту перевірки вбачається, що ОСОБА_2 були надані копії наступних документів:

- Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРС-ІНВЕСТ" від 28.09.2007 року;

- Розписки ОСОБА_8 від 28.09.2007 року;

- Квитанції до прибуткового касового ордеру № 7 від 25.12.2007 року;

- Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРС-ІНВЕСТ" від 04.11.2009 року;

- Розписки ОСОБА_7 від 04.11.2009 року;

- Договір № 1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРС-ІНВЕСТ" від 29.07.2015 року;

- Договір № 2 купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРС-ІНВЕСТ" від 29.07.2015 року.

В апеляційній скарзі податковий орган зазначає, що документами які підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання корпоративного права фізичною особою-платником податку, у тому числі нерезидентом, є договори купівлі-продажу корпоративного права, акти приймання-передачі корпоративного права, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.

Із договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 29 липня 2015 ркоу вбачається, що позивачка як продавець продала частину своєї частки у статутному капіталі ТОВ ПАРС-ІНВЕСТ . Розмір частки становить 2 720 500 грн. Розмір частки, що відчужується за договором становить 2 036 500 грн.

Згідно розписок грошові кошти за частку у статутному капіталі особи, що їх придбали, отримали.

Частиною 1 ст.147 ЦК України визначено, що учасник товариство з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статуному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Згідно з частиною 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встанволених закроном або домовленістю сторін.

Відповідно до частини 1 ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (прокупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну винагороду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки за участю фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

Як вбачається із акту перевірки, фізична особа ОСОБА_2 отримала дохід у сумі 2 720 500 грн від продажу інвестиційних активів, сума витрат на придбання інвестиційних активів склала 2 720 500 грн. Відповідно, фінансовий результат операцій з інвестиційними активами відсутній.

У зв'язку з поданням податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік фізичною особою - платником податків ОСОБА_2 з від'ємним значенням суми податку на доходи фізичних осіб та у зв'язку з відсутністю фінансового результату з операцій інвестиційними активами податковим органом зроблено висновок про наявність розбіжностей, оскільки позивачка не включила загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами 2 720 500 грн. до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Погодитись з такими доводами податкового органу колегія суддів не має правових підстав., оскільки позивачем надано до матеріалів справи відповідні документи, зокрема договори купівлі-продажу за 2009 рік відповідно до яких позивачка придбала частку у статутному капіталі ТОВ ПАРС-Інвест , розмір якого становить відповідно 1 360 250 грн. та 1 234 000 грн.

Факт розрахунку підтверджується відповідними розписками про отримання продавцем вищезазначених сумм за придбаниц позивачем частку у статутному фонді.

Та обставина, що податковий орган не врахуванв розписки відповідно до яких позивачка отримання грошові кошти за продаж належної їй частки у статутному капіталі товариства, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вважає такі розписки належним доказом, який підтверджує сплату позивачкою та сплату позивачці коштів взамін за придбані та у подальшому продані корпоративні права у ТОВ ПАРС-ІНВЕСТ та свідчать про понесені позвачкою витрати на придбання інвестиційного активу та про отримання доходу від їх продажу.

Відповідно до преамбули Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, зареєстрованої в Мінюсті України 13 січня 2005 року за №40/10320 (в редакції чинній на дату здійснення розрахунків) (далі Положення НБУ №637) на яку безпідставно посилається відповідач, це положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України" та визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою. Таким чином, термін "готівкові розрахунки" визначений пунктом 1.2 Положення НБУ №637 застосовується лише щодо ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а не громадянами України між собою по укладеним між ними договорами (правочинами).

Зазначене підтверджується також змістом ст. 33 Закону України "Про Національний банк України" на виконання якого було власне розроблене Положення НБУ №637. Зокрема, згідно п. 6 ст. 33 вищезазначеного закону, для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.

Вимоги Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 № 22 поширюються на всіх учасників виключно безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними (п. 1.3. Інструкції). Разом із тим, розрахунки за відповідними договорами купівлі-продажу укладеними в 2007-2009 роках між платником податків та попередніми власниками часток - фізичними особами, у статутному капіталі ТОВ "ПАРС-ІНВЕСТ" були здійснені готівковими коштами, про що власне складені відповідні розписки.

Крім того, Податковий кодекс України не визначає обов'язкового переліку документів, які можуть підтверджувати вартість інвестиційного активу, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи є достатніми доказами, що підтверджують понесення витрат на придбання інвестиційних активів у сумі 2 720 500,00 грн.

У свою чергу, відповідачем не спростовано факту понесення позивачем витрат на придбання інвестиційного активу у розмірі 2 720 500,00 грн. та не зазначено правової норми, яка б зобов'язувала фізичних осіб при розрахунку інвестиційного прибутку підтверджувати витрати чи доходи на придбання або продаж інвестиційного активу розрахунковими чи касовими документами.

Відповідно до пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України визначено, що платники податку зобов'язані, зокрема, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

На вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку;

У відповідності до зазначеної правової норми платник податку не зобов'язаний подавати разом із податковою декларацією відповідні підтверджуючі документи, а повинен лише вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, та отримувати і зберігати протягом строку давності, документи первинного обліку.

Якщо під час перевірки у відповідача виникли сумніви у підтвердженні відповідних сум витрат на придбання позивачем інвестиційного активу, він міг вимагати надання необхідних документів, для підтвердження достовірності даних податкової декларації.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0040401304 від 31.10.2016 року та №0040411304 від 31.10.2016 року, оскільки відповідач, приймаючи оскаржування рішення, діяв з порушенням вимог чинного законодавства.

Щодо невручення позивачці рішення за скаргою платника податків, то колегія суддів вважає, що доводи суду першої інстанції в цій частині є помилковими.

Як вбачається із матеріалів справи скарга на податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у м Київській області від 31.10.2016 року була розглянута Головним управлінням ДВС у Київській області. При цьому податковим органом рішенням від 06.01.2017 року №2270/14/10-36-10-01-04 строк розгляду скарги продовжено до 17.01.2017 року.

17.01.2017 року на адресу ОСОБА_2 та Броварської ОДПІ направлено рішення про результати розгляду скарги, про що свідчить долучена до справи копія поштового відправлення.

Рішення не було вручено позивачці у зв'язку з неотриманням адресатом та повернуто за закінченням терміну зберігання.

Колегія суддів не має підстав вважати, що податковий орган не вручав рішення за результатами розгляду скарги позивачці. Сам факт невручення поштового відправлення у зв'язку з закінченням терміну зберігання не можна вважати неврученням документу з вини податкового органу.

Проте, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови, оскільки суд припустився під час ухвалення судового рішення помилки, яка не може бути виправлена судом апеляційної інстанції у т.ч. і шляхом зміни судового рішення.

Із позовної заяви вбачається, що до суду з адміністративним позовом звернулась фізична особа ОСОБА_2, що підтвердив в ході апеляційного розгляду представник позивачки.

Перевірка Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проводилась фізичної особи - платника податків ОСОБА_2. Податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом стосовно фізичної особи ОСОБА_2

Незважаючи на вищезазначене, суд першої інстанції розглянув спір та ухвалив постанову за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, тоді як такий позов до суду не подавався і не був предметом судового розгляду.

Згідно статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Отже, оскільки судом першої інстанції ухвалено постанову з порушенням вимог чинного законодавства України, остання підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 31.10.2016 року №0040401304.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 31.10.2016 року №0040411304.

Присудити на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 10420 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 15 листопада 2017 року.