Ухвала

від 15.11.2017 по справі 908/201/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 листопада 2017 року Справа № 908/201/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" на рішення та постановугосподарського суду Запорізької області від 10.05.2017 Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2017 у справі№ 908/201/17 господарського суду Запорізької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Грін Компані" доПублічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС СОЮЗ" простягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Подана Публічним акціонерним товариством "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" касаційна скарга на рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2017 у справі № 908/201/17 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

У п. 6 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" (з урахуванням змін і доповнень) роз'яснено, що треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК України). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (пункт 3 частини першої статті 111 3 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, адресою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС СОЮЗ" є: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Васильківська, 32-А .

У якості доказів надсилання касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС СОЮЗ" до касаційної скарги додано опис вкладення у цінний лист від 11.09.2017 та фіскальний чек поштової установи № 1271 від 11.09.2017.

Із вказаного опису вкладення у цінний лист вбачається, що касаційну скаргу надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС СОЮЗ" за адресою: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Васильківська, 32.

За таких обставин, зазначений опис вкладення у цінний лист не є належним доказом надсилання касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС СОЮЗ".

Водночас, фіскальний чек поштової установи № 1271 від 11.09.2017 також не є належним доказом надсилання касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС СОЮЗ", оскільки, поданий у сукупності з описом вкладення у цінний лист від цієї ж дати, він підтверджує факт надання однієї і тієї ж послуги поштового зв'язку, а відтак не свідчить про надсилання касаційної скарги за іншою адресою, ніж та, що зазначена у наведеному описі вкладення у цінний листа, враховуючи при цьому, що у вказаному чеці у графі "куди" не міститься повної адреси одержувача (зазначено лише "08150 Боярка").

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.01.2017, чинній на час подання позовної заяви, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Водночас у касаційній скарзі скаржник просить суд касаційної інстанції відстрочити Публічному акціонерному товариству "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення по справі.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання, скаржник посилається на те, що за рішенням суду у державну власність було повернуто контрольний пакет акцій Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", у зв'язку з чим підприємство до останнього часу перебувало у стадії зміни менеджменту підприємства та запуску виробництва, що потягло за собою певні обмеження щодо ведення діяльності та певні фінансові складнощі. Зокрема, на Публічному акціонерному товаристві "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" повністю зупинено виробництво, тобто підприємство з 2011 року не здійснює виробництво та продаж алюмінієвих виробів. Також, як зазначає скаржник, Публічне акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" на цей час є підприємством державного сектору економіки та відповідним чином його діяльність координується та узгоджується Фондом державного майна України. Крім того, скаржник зазначає, що Вознесенівським відділом Державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на розрахункові рахунки комбінату у банках було накладено арешт, що наразі позбавляє Публічне акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" можливості сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому законом України "Про судовий збір".

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як роз'яснено у пп. 3.1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Аналіз правового змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що відстрочення скаржнику сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З урахуванням ст. 8 Закону України "Про судовий збір", заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення скаржнику сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Крім того, скаржником не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного ст. 111 8 ГПК України строку розгляду касаційної скарги, і він зможе сплатити судовий збір, враховуючи, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може відстрочити сплату судового збору не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" на рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2017 у справі № 908/201/17 підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2017 у справі № 908/201/17.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" на рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2017 у справі № 908/201/17 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук