Ухвала

від 13.11.2017 по справі 522/6626/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/1772/17

Номер справи місцевого суду: 522/6626/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника адвоката ОСОБА_7

слідчого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 05.07.2017 року по кримінальному провадженню №22015000000000167 від 04.06.2015 року, -

встановив:

оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_8 погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_10 та накладено арешт на майно під час огляду автомобіля «RENAULT Master» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 :

- сигарети з фільтром «Brass червоні» європейського виробництва у пачках по 20 шт. в кожній, всього 5000 пачок, без марок акцизного збору;

- сигарети з фільтром «SK» європейського виробництва у пачках по 20 шт. в кожній, всього 10500 пачок, без марок акцизного збору;

- сигарети з фільтром «Brass сині» європейського виробництва у пачках по 20 шт. в кожній, всього 10500 пачок, без марок акцизного збору;

- автомобіль «RENAULT Master» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- протокол про порушення митних правил №0905/50000/17 від 03.07.2017 року.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність в частині накладення арешту на автомобіль, просить її скасувати та відмовити слідчому в задоволенні клопотання про накладення арешту на автомобіль. Апелянт вказує, що під час розгляду клопотання слідчий суддя не врахував вимог ст.167 КПК України та не взяв до уваги, що автомобіль не є предметом кримінального правопорушення та не використовувався для його вчинення. Захисник посилається на те, що клопотання слідчого було розглянуто за відсутністю ОСОБА_9 або його захисника, а копія оскаржуваної ухвали була отримана лише 18.10.2017 року, а тому апеляційна скарга, яка була здана на пошту 23.10.2017 року, подана у визначений законом строк.

Заслухавши суддю-доповідача; доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; заслухавши слідчого; вивчивши матеріали судового провадження в суді першої інстанції; перевіривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Вирішуючи питання про можливість розгляду апеляційної скарги в інтересах особи, яка не має в кримінальному провадженні процесуального статусу, апеляційний суд виходить з наступного.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, якими визначені завдання кримінального судочинства, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно довідки Територіального сервісного центру №5146 в Одеській області МВС України власником автомобіля «RENAULT Master» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 17.10.2014 року - є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого подана апеляційна скарга. Факт належності автомобіля ОСОБА_9 прокурором та слідчим не заперечувався.

Таким чином, з урахуванням аналізу норм закону, закріплених в ч.1 ст.174, п.10 ч.1 ст.393 КПК України, ОСОБА_9 є особою, яка може звернутися з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про накладення арешту на автомобіль, оскільки він є власником цього майна.

Як убачається з матеріалів судового провадження клопотання слідчого було розглянуто 05.07.2017 року без виклику володільця майна або його представника, а матеріали справи не містять відомостей про вручення копії оскаржуваної ухвали слідчого судді власнику майна. Підстав ставити під сумнів отримання копії ухвали власником майна та його захисником 18.10.2017 року, як вказано в апеляційній скарзі, у суду не має, і ці обставини не були спростовані прокурором та слідчим. За таких обставин апеляційна скарга подана у відповідності до вимог ч.3 ст.395 КПК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність оскаржуваної ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль «RENAULT Master» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , апеляційний суд виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в провадженні слідчого відділу УСБУ в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22015000000000167 від 04.06.2015 року, з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.305 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період жовтня 2014 року по теперішній час, невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, здійснюють контрабандне ввезення поза митним контролем з Республіки Молдова на територію України, в районі митного посту «Красні Окни» (Одеська обл., смт. Красні Окни), фальсифіковані спиртовмісні лікарські засоби: «фармасепт», «септил плюс» та «септол».

Після контрабандного ввезення здійснюється їх фасування та тимчасове зберігання на території Львівської області, а у подальшому збут за допомогою мережі аптечних закладів і державним установам за бюджетні кошти на території Київської області.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що до контрабандного ввезення поза митним контролем з Республіки Молдова на територію України фальсифікованих спиртовмісних лікарських засобів можливо використовуються ПП «Віват» (ЄДРПОУ 32496843, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Л. Українки, буд. 2); ТОВ «Парфумерно-косметичний комбінат «РОСО» (ЄДРПОУ 22343781, Львівська область, с. Малі Підліски, вул. Київська, 1А); ТОВ «Парфумерно-косметичний комбінат «Галич Арома» (ЄДРПОУ 38380890, Львівська область, с. Малі Підліски, вул. Нова,1); ТОВ «Українська фармацевтична компанія» (м. Київ, ЄДРПОУ 30552921), ТОВ «Нижнєфарм» (АР Крим, Нижньогірський район, с. Листове); ДП «Лохвицький спиртовий комбінат, (Полтавська область, Лохвицький район, м. Червонозаводськ); ТОВ «ДКП» Фармацевтична фабрика» (м. Житомир).

Крім того, на виконання доручення слідчого ГВ БКОЗ Управління СБ України в Одеській області вих. №65/4/5969 від 03.07.2017 року отримано інформацію щодо можливого протиправного переміщення групою осіб незаконно ввезених на територію України підакцизних товарів.

Так, ГВ БКОЗ Управління СБ України в Одеській області отримано інформацію, що 03.07.2017 року в районі вулиці Добровольського м. Одеси готується переміщення сигарет іноземного виробництва, без марок акцизного збору України, автомобілем «Рено Майстер» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого значиться громадянин України ОСОБА_9 , під керуванням громадянина України ОСОБА_11

03.07.2017 року, о 20 год. 30 хв., співробітниками Управління СБ України в Одеській області наділянцімісцевості (парковка), що розташована поряд із закладом громадського харчування «McDonalds» (м. Одеса, вул. Добровольского, 116а) виявлено автомобіль марки «RENAULT Master» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_11 , поряд із яким знаходились співробітники Одеської митниці ДФС.

Вказаний автомобіль працівниками Одеської митниці ДФС було відкрито, а у вантажному відділенні знаходився вантаж «тютюнові вироби іноземного виробництва», без марок акцизного збору України, без належного маркування та без будь-яких товаросупровідних документів, загальною кількості 52 картонних коробки, по 500 пачок у кожному.

Будь-які документи на вказаний вантаж водій автомобіля ОСОБА_11 працівникам правоохоронного органу не надав, та згідно ч.1 ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показань та пояснень відносно себе. В усній співбесіді повідомив про те, що виявлений вантаж «тютюнові вироби іноземного виробництва», він придбав у незнайомих осіб для подальшого збуту і отримання матеріальної вигоди та перевозив по вище вказаній адресі. В результаті вказаного огляду працівниками Одеської митниці ДФС складенопротокол про порушення митних правил №0905/50000/17 від 03.07.2017 року.

В подальшому, з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, 03.07.2017 року, в період часу з 20 год. 30 хв. по 23 год. 00 хв., слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області, за добровільною згодою гр. ОСОБА_11 , без ухвали слідчого суді, у зв`язку з невідкладним випадком пов`язаним із врятуванням майна було проведено огляд автомобіля марки «RENAULT Master» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

04.07.2017 року старший слідчий СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_8 за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси про накладення арешту на майно вилучене під час проведення огляду 03.07.2017 року.

За результатами апеляційного розгляду судом встановлено, що розглянувши клопотання слідчого, слідчий суддя районного суду, не звернувши уваги на необґрунтованість та невідповідність клопотання вимогам ст.171 КПК України, прийшов до помилкового висновку, що автомобіль відповідає критеріям визначеним в ч.2 ст.167 КПК України, а саме про те, що автомобіль є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України, в результаті чого безпідставно задовольнив клопотання слідчого та наклав арешт на автомобіль.

Дане рішення слідчого судді апеляційний суд не може визнати законним та обґрунтованим, а тому ухвала підлягає скасуванню, з огляду на таке.

При розгляді клопотання про накладенняарешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя погодився з доводами слідчого та зазначив в оскаржуваній ухвалі, що автомобіль є предметом кримінального правопорушення, в рамках якого подане клопотання.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком слідчого судді, з наступних підстав.

Аналіз клопотання слідчого про накладення арешту на майно та долучені до нього матеріали кримінального провадження дають підстави для висновку, що клопотання в частині накладення арешту на автомобіль не відповідає вимогам закону. Зокрема, в ньому зазначені підстави, якими слідчий обґрунтовує необхідність арешту майна, які, в свою чергу, не відповідають матеріалам кримінального провадження.

Так, зазначаючи в клопотання про накладення арешту на майно, слідчий послався на те, що вказаний автомобіль є речовим доказом та може бути конфіскований за вироком суду. Разом з цим, ці доводи слідчого спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Як убачається з матеріалів провадження, арешт на автомобіль було накладено в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22015000000000167 від 04.06.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 305 КК України (а.с.17).

Згідно положень ч.2 ст.305 КК України, предметом цього кримінального правопорушення є: наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Разом з цим, в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, що вилучений автомобіль був використаний для здійснення незаконного переміщення через митний кордон України наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Більш того, в матеріалах провадження відсутні докази того, що ОСОБА_9 , або ОСОБА_11 здійснили незаконне переміщення через митний кордон України вказаних в протоколі огляду сигарет, які теоретично можуть бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст.204 КК України, санкція якої не передбачає конфіскації майна. Прокурор та слідчий також не надали таких доказів під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді, та більш того заявили, що на даній стадії досудового розслідування відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.204 КК України до ЄРДР не внесені, оскільки не завершилася судова експертиза, призначена слідчим.

За таких умов накладення арешту на автомобіль, який належить на праві власності ОСОБА_9 , з якого були вилучені сигарети, в кримінальному провадженні з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.305 КК України, є безпідставним та необґрунтованим.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, прокурор та слідчий повідомили, що ОСОБА_9 не є підозрюваним, або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, в кримінальному провадженні підозра будь-якій особі не пред`являлася.

Апеляційний суд з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин вважає, що такий підхід органу досудового розслідування щодо ініціювання питання про накладення арешту на майно, яке не є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.305 КК України, не використовувався для його вчинення, та перебуває на законних підставах у власності особи, яка не є підозрюваним в даному кримінальному провадженні, не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950р.), учасником яких є Україна. Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є міжнародним договіром, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб`єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що під час розгляду клопотання слідчого про арешт автомобіля марки «RENAULT Master» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та при винесенні ухвали про задоволення зазначеного клопотання, слідчим суддею була допущена невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, яка потягла за собою необґрунтоване рішення слідчого судді щодо обмеження права власника автомобіля на володіння та користування своїм майном, а тому рішення щодо накладення арешту на автомобіль не відповідає вимогам ст.ст. 167, 170 КПК України.

З аналогічних підстав є необґрунтованим також накладення арешту на протокол про порушення митних правил №0905/50000/17 від 03.07.2017 року, оскільки вказаний документ є процесуальним документом у справі про адміністративне правопорушення, та не має відношення до обставин, які є предметом дослідження по даному кримінальному провадженню.

Що стосується доводів клопотання слідчого про необхідність накладення арешту на: сигарети з фільтром «Brass червоні» європейського виробництва у пачках по 20 шт. в кожній, всього 5000 пачок, без марок акцизного збору; сигарети з фільтром «SK» європейського виробництва у пачках по 20 шт. в кожній, всього 10500 пачок, без марок акцизного збору; сигарети з фільтром «Brass сині» європейського виробництва у пачках по 20 шт. в кожній, всього 10500 пачок, без марок акцизного збору; які були вилучені під час проведення огляду місця події від 03.07.2017 року, то це питання, у відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, не є предметом апеляційного розгляду.

На думку апеляційного суду, в цій частині клопотання слідчого відповідає вимогам ст.ст. 167, 170 КПК України, оскільки на даній стадії досудового розслідування відносно цього майна проводяться слідчі дії щодо встановлення законності виготовлення, транспортування з метою збуту та збуту підакцизних товарів, і остаточне рішення щодо їх долі може бути прийняте після проведення судової експертизи, яка призначена органом досудового розслідування, а також встановлення законності їх походження, оскільки на сигаретах відсутні марки акцизного збору України, що унеможливлює їх законний обіг на території України. Ці обставини, на думку апеляційного суду потребують додаткової перевірки під час досудового розслідування, що вказує на обгрунтованність клопотання слідчого в частині накладення арешту на сигарети.

За таких умов клопотання слідчого в частині накладення арешту на сигарети підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги положення п.2 ч.3 ст.407 КПК України, згідно з якими апеляційний суд, має право скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, апеляційний суд, за результатами розгляду клопотання слідчого, вважає за необхідне скасувати оскаржувану увалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого частково, шляхом постановленням нової ухвали про накладення арешту на вилучені сигарети.

З урахуванням вимог ч.3 ст.173 КПК України, автомобіль марки «RENAULT Master» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 підлягаєнегайному поверненню власнику, або уповноваженій ним особі.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду Одеської області від 05.07.2017 року в кримінальному провадженні №22015000000000167 від 04.06.2015 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_8 погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_10 та накладено арешт на: сигарети з фільтром «Brass червоні» європейського виробництва у пачках по 20шт. в кожній, всього 5000 пачок, без марок акцизного збору; сигарети з фільтром «SK» європейського виробництва у пачках по 20 шт. в кожній, всього 10500 пачок, без марок акцизного збору; сигарети з фільтром «Brass сині» європейського виробництва у пачках по 20 шт. в кожній, всього 10500 пачок, без марок акцизного збору; автомобіль марки «RENAULT Master» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; протокол про порушення митних правил №0905/50000/17 від 03.07.2017 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у клопотання старшого слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_8 погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_10 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час проведення огляду місця події 03.07.2017 року в кримінальному провадженні №22015000000000167 від 04.06.2015 року задовольнити частково.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення огляду місця події 03.07.2017 року, а саме на: сигарети з фільтром «Brass червоні» європейського виробництва у пачках по 20 шт. в кожній, всього 5000 пачок, без марок акцизного збору; сигарети з фільтром «SK» європейського виробництва у пачках по 20 шт. в кожній, всього 10500 пачок, без марок акцизного збору; сигарети з фільтром «Brass сині» європейського виробництва у пачках по 20 шт. в кожній, всього 10500 пачок.

В решті клопотання старшого слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Автомобіль марки «RENAULT Master» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2000 року випуску, кузов НОМЕР_2 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 17.10.2014 року - повернути власнику, або уповноваженій ним особі.

Виконання ухвали доручити слідчому в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №22015000000000167, а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який є процесуальним керівником в кримінальному проваджені.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4