КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/3464/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
14 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Кузьмишина О.М.., Пилипенко О.Є.
Секретар судового засідання: Хаврат О.О.
За участі представників:
позивача: Іванченко А.С.; Устименко А.О.;
відповідача: Муха С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.17р. у справі №826/3464/16 за позовом Приватного підприємства ВКП Блок до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
у с т а н о в и в:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.17р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність ДФС України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ПП ВКП Блок має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: на величину надмірної сплати ПДВ та від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в загальному розмірі 6 476 574 грн; зобов'язано відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП ВКП Блок має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину надмірної сплати ПДВ та від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в загальному розмірі 6 476 574 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що у зв'язку із внесенням змін у податкове законодавство, відсутні підстави для включення від'ємного значення ПДВ у розмірі 6 476 574 грн. до СЕА ПДВ після 31.07.15р.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, згідно баз даних ДФС 18.07.15р. ПП ВКП Блок було подано податкову декларацію з ПДВ №9152076414 за червень 2015 року, у якій задекларовано значення рядка 24 (Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду) на суму ПДВ 873 940 грн.
Вказана сума була врахована ДФС, що не заперечується апелянтом.
У той же час, 18.08.15р. ПП ВКП Блок було подано уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за червень 2015 року №9174151741, у якому задекларовано збільшення рядка 24 (Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду) на суму ПДВ 6 462 065 грн (а.с.66).
Окрім того, 20.08.15р. Позивачем було подано уточнюючий розрахунок по декларації з ПДВ за березень 2015 року, у якому задекларовано показник рядка 18 (Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17)) у розмірі 14 509 грн.
Уточнюючі розрахунки були прийняті та зареєстровані контролюючим ороагном, що не заперечується апелянтом.
Втім, після отримання Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ №31301301 від 31.08.15р., позивачу стало відомо, що у складі Реєстраційної суми (загальний розмір - 392 009,55 грн.) врахована сума від'ємного значення лише у розмірі 873 940 грн. замість 7 336 005 грн. та сума помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість лише у розмірі 25 123 грн. замість 39 632 грн.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо неврахування у складі Реєстраційної суми суму ПДВ у розмірі 6 476 574 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що внесення позивачем змін у податковий облік за червень 2015 року шляхом подачі уточнюючих розрахунків для виправлення самостійно виявлених помилок відповідає нормам ст. 50 ПК, а не включення цієї суми від'ємного значення до складу суми, на яку Товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що одночасно означає не відображення цієї суми в картці інтегрованого рахунку підприємства в системі електронного адміністрування ПДВ, є порушенням його прав, так як ця сума фактично є сумою надмірно сплаченого ним податку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
З обставин справи вбачається, позиція контролюючого органу в рамках спірних правовідносин зводиться до того, що внесеними у податкове законодавство змінами запроваджено перехід на нову автоматичну систему обліку ПДВ. При визначенні суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, цими змінами чітко установлено можливість врахування показників податкової звітності, які формувались до 31.07.2015, а отже контролюючим органом правомірно на рахунок Товариства в системі електронного обліку адміністрування ПДВ після обнулення значення суми, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зараховано 873 940 грн. як суму, яка була задекларована в рядку 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року. Зміни у податковому обліку шляхом подачі уточнюючих розрахунків, поданих 18.08.15р. та 20.08.15р., на думку апелянта, правомірно не були враховані контролюючим органом, оскільки такі зміни суперечать нормам ст. 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК у редакції після внесення змін Законом № 643.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно із абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
В силу абзацу другого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (абзац 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Така податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем (абзац п'ятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Отже, платник податку - продавець зобов'язаний скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. В свою чергу, покупець отримує зареєстровану податкову накладну, надіславши запит до Єдиного реєстру податкових накладних в електронному вигляді.
Відповідно до абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Правила реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.
Згідно із абзацом третім пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.
З 1 липня 2015 року закінчився перехідний період (тестовий режим) системи електронного адміністрування ПДВ і така система запрацювала на постійній основі.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 1 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.
Відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
В силу пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника; SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16 липня 2015 року № 643-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість , відповідно до якого всі складові формули, визначені приписами пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, на третій робочий день після набрання чинності цим Законом дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 01 липня 2015 року (п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України). Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу (абзаци 9, 10 підпункту 200-1.3 Податкового кодексу України).
Підпунктом 4 пункту 34 розділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України установлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.
Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16 липня 2015 року № 643-VIII набрав чинності 29 липня 2015 року.
Відповідно до пункту 9-2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку:
1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;
2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.
Згідно з пунктом 10 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, ДФС:
1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі;
2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.
Так, 30 липня 2015 року Державна фіскальна служба України оприлюднила на своєму офіційному сайті План заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643-VIII з удосконалення системи електронного адміністрування, в розділі III якого передбачено обнулення показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема: з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ( СУМА Накл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників СУМА НаклОтр, СУМА Митн та СУМА НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року; протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума СУМА Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на: суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали ( СУМА овердрафт); суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 1 липня 2015 року ( СУМА Перепл); суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 2001 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року / II квартал 2015 року; на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ( СУМА Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.
При цьому планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:
- починаючи з 4 серпня 2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою СУМА Накл.;
- до 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ( СУМА Накл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за II квартал 2015 року.
Враховуючи офіційну інформацію ДФС, протягом 03 серпня 2015 року були відновлені, права, у тому числі й позивача, на достовірне відображення в системі електронного адміністрування ПДВ відомостей щодо сум податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкову накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка відображається в рядку 2 Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.
Втім, податковим органом не забезпечено відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем в уточнюючих розрахунках відомостей.
Доводи відповідача про те, що реєстраційна сума в системі електронного адміністрування може бути збільшена на суму від'ємного значення, що задекларована позивачем виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв'язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків, є безпідставними, з огляду на таке.
За змістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.
У свою чергу, до податкової звітності з податку на додану вартість згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23 вересня 2014 року № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 13), належать:
- податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;
- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками ;
- розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Відповідно до пункту 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Норми ст. 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, хоча і не передбачають врахування уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, але не містять положень, які б прямо обмежували право платника податку на коригування податкової звітності у порядку, визначеному нормами ст. 50 Податкового кодексу України. Не містять таких положень і інші норми Податкового кодексу України.
У відповідності з частиною четвертою ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (частина шоста цієї статті).
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої згідно із Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період (червень 2015 року), подані позивачем у серпні 2015 року до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому позивачем показники мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку ПП ВКП Блок має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 6 476 574 грн., а тому порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача збільшити реєстраційну суму на величину від'ємного значення, зазначеного в уточнюючих розрахунках та відобразити у системі електронного адміністрування ПДВ.
Така правова позиція у спірних правовідносинах відповідає правовій позиції ВАСУ у справах з аналогічних правовідносин (ухвали від 10.05.17р. у справі №К/800/15902/16 та від 17.05.17р. у справі №К/800/30657/16).
Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
у х в а л и в:
апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.17р. у справі №826/3464/16 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.17р. у справі №826/3464/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.
Повний текст ухвали складений: 16.11.17р.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2017 |
Оприлюднено | 16.11.2017 |
Номер документу | 70277054 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Шелест С.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні