Постанова

від 15.11.2017 по справі 910/9326/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року Справа № 910/9326/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівБарицької Т.Л. Іванової Л.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Торговий дім "Укр-Петроль" на ухвалу від та на постанову відГосподарського суду міста Києва 14.06.2017 Київського апеляційного господарського суду 07.08.2017 у справі Господарського суду№ 910/9326/17 Волинської області за позовомПриватного підприємства "Торговий дім "Укр-Петроль" доПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" провизнання недійсним договору поруки

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача повідомлений, але не з'явився; - відповідача повідомлений, але не з'явився; ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Торговий дім "Укр-Петроль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання недійсним договору поруки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі № 910/9326/17 (суддя Усатенко І.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017, справу № 910/9326/17 направлено за підсудністю до Господарського суду Волинської області.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Приватне підприємство "Торговий дім "Укр-Петроль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 у справі № 910/9326/17, та передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Направляючи дану справу за підсудністю до Господарського суду Волинської області місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за договором поруки, який просить визнати недійсним позивач, зобов'язаною стороною є Приватне підприємство "Торговий дім "Укр-Петроль". При цьому, місцезнаходженням Приватного підприємства "Торговий дім "Укр-Петроль" є: 43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лазо, буд. 5.

Колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитися із даним висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога Приватного підприємства "Торговий дім "Укр-Петроль" про визнання недійсним договору поруки.

Відповідно до ст. ст. 13, 15 ГПК України підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ, закріплена в положеннях ст. 16 ГПК України.

За правилом частини 1 ст. 15 ГПК України справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Пунктом 1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 15 ГПК України, територіальна підсудність господарським судам справ у спорах про визнання договорів недійсними визначається за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Саттею 17 ГПК України передбачено, що якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи. Ухвалу про передачу справи за підсудністю може бути оскаржено.

Згідно із ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК) України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Однак, згідно з положенням ст. 510 ЦК України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

За договором поруки, відповідно до ст. 553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з частиною 1 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Пунктом 1.1 договору поруки поручитель (позивач) зобов'язується перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії № 20-01-12 від 24.07.2012.

Виходячи з приписів ст. ст. 553, 554 ЦК України та умов договору поруки, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що поручитель є зобов'язаною стороною за договором поруки.

Разом з тим, відповідно до вимог частин 1 статті 556 ЦК України кредитор після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

Згідно із п. 2.6 договору поруки після повного виконання поручителем зобов'язань за боржника, кредитор зобов'язується передати поручителю документи, які підтверджують дійсність вимог до боржника протягом 3-х банківських днів з моменту виконання зобов'язання.

Отже, за укладеним між сторонами договором позивач є зобов'язаною особою у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, а відповідач, в свою чергу, зобов'язаний після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, вручити позивачу документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

Таким чином, за спірним договором обидві сторони мають відповідні права та обов'язки, а тому позивач має право вибору щодо звернення з позовом за місцезнаходженням як кредитора (відповідача), так і поручителя за спірним договором.

Враховуючи, що позивач за власним вибором звернувся до суду за місцезнаходженням відповідача (місто Київ) як кредитора за оспорюваним правочином (проти чого відповідач не заперечує про що свідчить апеляційна скарга банку на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2017), суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для передачі справ за підсудністю до Господарського суду Волинської області (за місцезнаходженням позивача).

Відтак, помилкове застосування норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 15, 17 ГПК України, призвело до прийняття судами попередніх інстанцій неправильного рішення про передачу матеріалів справи № 910/9326/17 на розгляд Господарського суду Волинської області, що у силу приписів ст. 111 10 ГПК України є підставою для скасування оскаржених судових рішень.

Враховуючи наведене, ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, а справу слід передати на розгляд Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 -111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Торговий дім "Укр-Петроль" задовольнити.

Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 у справі № 910/9326/17.

Справу № 910/9326/17 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Л.Б. ІВАНОВА