Рішення

від 09.11.2017 по справі 904/6347/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.2017 Справа № 904/6347/17 За позовом Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬ КР", м. Кривий Ріг

про стягнення 820 101,79 грн.

та

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬ КР", м. Кривий Ріг

до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг

про визнання недійсним договору підряду

Головуючий колегії ОСОБА_1

Суддя Кеся Н.Б.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_2 - довіреність № 52-16/09 від 11.01.17;

від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_3 - довіреність від 04.08.17.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Південний гірничо-збагачувальний комбінат завернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Консоль КР про стягнення 820101, 79 грн.,

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду на капітальний ремонт № 2016/д/УКС/492 від 04.04.16 в частині дотримання строків виконання підрядних робіт.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.17 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 11.07.2017.

Ухвалою від 11.07.17 розгляд справи відкладений до 18.07.17.

Ухвалою суду від 18.07.17 розгляд справи відкладений до 26.07.17.

До господарського суду 12.07.17 надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Консоль КР про визнання недійсним договору підряду на капітальний ремонт № 2016/д/УКС/492 від 04.04.16.

Ухвалою суду від 17.07.17 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у судове засідання призначене на 26.07.17.

У судовому засіданні 26.07.17 оголошено перерву до 09.08.17.

Ухвалою суду від 09.08.17 призначено колегіальний розгляд цієї справи.

Розпорядженням господарського суду Дніпропетровської області № 633 від 10.08.2017 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів: головуючий суддя - Ніколенко М.О., суддя - Петренко І.В., суддя - Кеся Н.Б.

Ухвалою суду від 14.08.17 дана колегія прийняла справу до свого провадження та призначила її розгляд на 26.09.17.

Розпорядженням господарського суду Дніпропетровської області № 820 від 27.09.2017, визначено інший склад колегії по розгляду справи у складі трьох суддів: головуючий суддя - Ніколенко М.О., судді - Кеся Н.Б., Мельниченко І.Ф.

Судове засідання призначене на 26.09.2017 не відбулось, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Петренко І.В.

Розпорядженням господарського суду Дніпропетровської області № 820 від 27.09.2017, визначено інший склад колегії по розгляду справи у складі трьох суддів: головуючий суддя - Ніколенко М.О., судді - Кеся Н.Б., Мельниченко І.Ф.

Ухвалою суду від 28.09.17 дана колегія прийняла справу до свого провадження та призначила її розгляд на 11.10.17.

У судовому засіданні 11.10.17 оголошено перерву до 08.11.17.

Представник позивача в судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив, заявив клопотання про зменшення розміру неустойки, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 08.11.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством Південний гірничо-збагачувальний комбінат (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Консоль КР (відповідач, підрядник) 04.04.2016 було укладено договір підряду на капітальний ремонт № 2016/д/УКС/492 ( договір). Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати у відповідності до кошторисної документації, що додається до цього договору, наступні види робіт: Капітальний ремонт Галереї № 6 УДТК по об'єкту - галерея № 6, інв. № 2000063, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані за цим договором роботи. Пунктом 2.1 договору визначено, що вартість робіт, доручених до виконання підряднику, визначена на підставі кошторисної документації та договірної ціни (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору, і складає 1283261,00 грн., крім цього ПДВ 20 % - 256 652, 20 грн. Всього за договором з ПДВ - 1 539 913, 20 грн. Вартість робіт доручених до виконання підряднику є твердою та перегляду у сторону збільшення не підлягає протягом всього строку дії цього договору.

Додатком № 2 до договору Договірна ціна капітального ремонту Галереї № 6 УДТК сторони погодили вартість підрядних робіт у розмірі 1539913, 20 грн. (а.с. 17).

Відповідно до п. 4.1 договору, строк виконання робіт, передбачених цим договором, узгоджується сторонами графіком на виконання робіт, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 3) . Початок робіт фіксується сторонами актом, який надається підрядником.

Згідно з п. 6.1 договору, здача-приймання робіт після закінчення робіт на об'єкті здійснюється у відповідності з діючими нормами а правилами та оформлюється актом (актами) виконаних робіт. Оформлення сторонами актів виконаних робіт здійснюється після виконання етапів робіт у відповідності з умовами цього договору. Пунктом 13.3 договору визначено, строк дії договору: початок- з моменту підписання, закінчення -28.02.17. У випадку, якщо на момент закінчення договору у сторін залишаться невиконані зобов'язання, договір продовжує діяти до їх повного виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами (ч.4 ст. 882 ЦК України).

Статтею 193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до графіку на виконання робіт (додаток № 3) по капітальному ремонту галереї № 6 УДТК, роботи на даному об'єкті повинні були бути виконані у період квітень-грудень 2016 року (а.с. 18).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, виконав підрядні роботи на загальну суму 538306, 91 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт за травень-грудень 2016, підписаними обома сторонами (а.с. 22-64).

На момент розгляду даної справи, доказів виконання підрядних робіт на суму 1001606, 29 грн. (1539913, 20 грн. - 538306, 91 грн.) у строки визначені умовами спірного договору, сторонами до суду не надано.

Таким чином, відповідачем було порушено строки виконання підрядних робіт, передбачених умовами договору, на суму 1 001 606, 29 грн.

За загальним правилом, встановленим ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п. 9.2 договору сторони погодили, що у випадку порушення строків виконання робіт з вини підрядника, останній зобов'язаний сплатити замовнику пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від загальної вартості робіт за цим договором, а також сплачує на користь замовника штраф у розмірі 15% від вартості невиконаних у строк робіт.

У зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем підрядних робіт за договором, на підставі п. 9.2 договору, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 669 860, 85 грн. за період з 01.01.17 по 25.05.17 та штраф у розмірі 150 240, 94 грн.

Розрахунок пені та штрафу, викладений позивачем у позові, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, не містить арифметичних помилок. Відповідач у своєму відзиві (уточнений) від 11.10.17 просить суд про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%. А також зазначає, що у п.9.2 договору застосована подвійна відповідальність, що суперечить ст.61 Конституції України.

В обґрунтування цього клопотання відповідач зазначив, що причиною виникнення заборгованості перед позивачем стало неодноразове порушення ним строків оплати рахунків по актам виконаних робіт, що суттєво вплинула на його стан, а також графік виконання будівельних робіт. У зв'язку з численними порушеннями позивачем строків оплати за виконані роботи, відповідач направив на його адресу лист вих. 27/02/17 від 28.02.17 (а.с.200) про розірвання договору підряду на капітальний ремонт № 2016/д/УКС/492 від 04.04.16.

Згідно ч 1 ст. 233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пункт 3 ч.1 ст. 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

З тексту позовної заяви вбачається, що до стягнення заявлено неустойку в загальному розмірі 820 101,79 грн. Разом з тим, сума невиконаного зобов'язання складає 1 001 606,29 грн. Тобто, сума неустойки майже дорівнює вартості невиконаного зобов'язання.

А отже, заявлені до стягнення штрафні санкції є не співрозмірним між фактичним порушенням та його наслідками. Виходячи з необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також того, що позивачем не доведено факту понесення ним збитків в результаті дій відповідача, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру пені до 200 000 грн., розміру штрафу до 200 000,00 грн.

Заперечення відповідача (про подвійну відповідальність) не можуть слугувати підставою для відмови в позові з такого.

Згідно п. 4 ОСОБА_4 ВГСУ "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" N 01-06/767/2013 від 29.04.2013, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить законодавству України. Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 № 42/252, від 09.04.2012 № 20/246-08, від 27.04.2012 № 06/5026/1052/2011).

Так, за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України , іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України , частиною шостою статті 231 ГК України , статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України .

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України .

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України , відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Щодо зустрічного позову слід зазначити таке.

Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСОЛЬ КР" подано зустрічний позов про визнання недійсним договору підряду на капітальний ремонт № 2016/д/УКС/492 від 04.04.16 без доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. У ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. №1402-VIII закріплено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до ч.2 ст.9 цього ж Закону суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.

Зазначені положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кореспондуються з приписами частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За змістом ст.129 Конституції України основними засадами судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, обов'язковість судового рішення.

Ухвалою суду від 17.07.17 зустрічний позов був прийнятий судом до розгляду на 26.07.17 та зобов'язано ТОВ КОНСОЛЬ КР сплатити судовий збір до 26.07.17.

У судові засідання 26.07.17, 09.08.17, 26.09.17, 28.09.17, 11.10.17, 08.11.17 доказів оплати судового збору ТОВ КОНСОЛЬ КР не надало.

Отже, позивачем не виконано вимог ухвал суду, доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі - не надано.

Згідно п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без розгляду.

При цьому, суд роз'яснює позивачу, що залишення зустрічної позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом (Товариство з обмеженою відповідальністю Консоль КР ).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 526, 530, 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Консоль КР (50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 9; ідентифікаційний код 38334199) на користь Публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191000) пеню у розмірі 200 000,00 грн., штраф у розмірі 200 000,00 грн. та 12 301, 53 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Зустрічний позов залишити без розгляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.2017

Головуючий колегії ОСОБА_1

Суддя Н.Б.Кеся

Суддя І.Ф.Мельниченко