Постанова

від 06.11.2017 по справі 910/7390/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2017 р. Справа№ 910/7390/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Шупик А.В. - за ордером на надання правової допомоги;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мувіліфт: "Ліфти Італії"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2017р.

у справі №910/7390/17 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТЛІФТ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мувіліфт: "Ліфти Італії"

про стягнення 62 437,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТЛІФТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мувіліфт "Ліфти Італії" про стягнення 62 437,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги до відповідача, позивач посилався на ту обставину, що виконані ним роботи на замовлення відповідача, відповідно до умов договору №802/16 від 03.02.2016р., прийнято відповідачем, але у повному обсязі не оплачено, у зв'язку з чим позивач просив примусово стягнути з відповідача 46 857,60 грн. основного боргу, 8 642,32 грн. пені за період з 28.07.2016р.-01.03.2017р., 5 835,16 грн. інфляційних втрат з серпня 2016 року по квітень 2017 року та 1 101,93 грн. 3% річних з 27.04.2016р.-27.04.2017р. Крім цього, з метою надання послуг по юридичному консультуванню, підготовці процесуальних документів для подання позовної заяви та участі у судових засідання по розгляду справи, позивач поніс витрати на загальну суму 5 000,00 грн., які просив покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2017р. у справі №910/7390/17 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Мувіліфт: "Ліфти Італії" на користь ТОВ "ЕЛІТЛІФТ" 46 857,60 грн. основного боргу, 5 835,16 грн. інфляційних втрат, 1 101,93 грн. 3% річних, 6 671,67 грн. пені, 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу та 1 549,50 грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мувіліфт: "Ліфти Італії" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та припинити провадження у справі.

Наводячи підстави, з яких ним порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, скаржником зазначено про неповне з'ясування судом першої інстанції усіх обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм процесуального права.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В. судді: Руденко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мувіліфт: "Ліфти Італії" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.09.2017р.

18.09.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

20.09.2017р. в судовому засіданні оголошено перерву до 06.11.2017р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.11.2017р., у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці, змінено та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Дідиченко М.А.

Відповідач до судового засідання, що відбулось 06.11.2017р., не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, правова позиція викладена відповідачем у адресованій ним суду апеляційній скарзі, тож розгляд справи є можливим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення позивача, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 03.02.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТЛІФТ" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мувіліфт: "Ліфти Італії" (замовник) укладено договір №802/16 (договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується своїми силами і засобами виконати комплекс робіт з монтажу, пусконалагодженню 3 пасажирських ліфтів в/п 630 кг на 9 зупинок зі швидкістю 1,0м/с, а також виконати будівельно-оздоблювальні роботи в шахтах, приямках та машинних приміщеннях ліфтів на об'єкті: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, ж/к "Затишний квартал" з подальшою їх реєстрацією і передачею на обслуговування (далі - роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи.

Пунктом 1.2 договору сторони досягли згоди щодо ціни договору, яка визначена на день його укладання, складається з монтажно-налагоджувальних робіт у розмірі 157 500,00 грн., будівельно-оздоблювальних робіт у розмірі 37 500,00 грн., всього 234 000,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до пункту 2.1 договору замовник сплачує підряднику 30% від вартості монтажно-налагоджувальних робіт наперед суму авансу у розмірі 56 700,00 грн., у тому числі 9 450,00 грн. ПДВ (20%) за 5 банківських днів до їх початку виконання.

Згідно з п. 2.2 договору замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 50% від вартості будівельно-оздоблювальних робіт, а саме 22 500,00 грн., у тому числі 4 500,00 грн. ПДВ (20%) за 5 банківських днів до їх початку виконання.

Зі змісту пункту 2.3 договору випливає, що розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі довідки за формою КБ-3 і акту за формою КБ-2в, яка обраховується виходячи із фактичних обсягів виконаних робіт, норм витрат трудових та матеріальних ресурсів впродовж 20 банківських днів після її підписання загальною вартістю, що не перевищує суми по договору. Підписані акт за формою КБ-2в та довідка за формою КБ-3 надаються замовнику до 25 числа поточного місяця і повертаються підряднику до 08 числа наступного місяця, в разі несвоєчасного повернення замовником акту та довідки вважаються підписаними.

Пунктом 3.1 договору встановлено строки виконання робіт, а саме: монтажні роботи - 20 робочих днів з моменту передачі замовником будівельної готовності шахт ліфтів за актом і повної поставки обладнання на об'єкт замовника; будівельно-оздоблювальні роботи по шахтам та машинним приміщенням - 15 робочих днів після закінчення виконання монтажних робіт; налагоджувальні роботи: 5 робочих днів на кожен ліфт після завершення монтажних та будівельно-оздоблювальних робіт замовником, але не пізніше здачі об'єкту в експлуатацію.

Під закінченням робіт розуміється підписання загального акту приймання-передачі: роботи передаються замовнику по акту приймання-передачі, виконані роботи та ліфти замовник і підрядник передають експлуатуючій організації та інспектору Держпраці, з внесенням відповідних записів до паспортів ліфтів, при умові 100% оплати виконаних монтажно-налагоджувальних робіт підряднику (п. 3.2 договору).

Актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за червень 2016 року на суму 142 142,40 грн. та №2 за липень 2016 року на суму 46 857,60 грн., а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень та липень 2016 року, які підписані між сторонами та скріплені печатками, підтверджується виконання підрядником та прийняття замовником робіт на суму 189 000,00 грн. (з ПДВ).

З наданих позивачем до матеріалів справи банківських виписок по рахунку вбачається, що 27.04.2016р. замовник здійснив передоплату за договором у розмірі 56 700,00 грн., а 22.08.2016р. частково оплатив виконані роботи у розмірі 85 442,40 грн.

Спір між сторонами справи виник внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт, відповідно до умов договору №802/16 від 03.02.2016р., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 46 857,60 грн., і позивачем нараховано до стягнення з відповідача 8 642,32 грн. пені за період з 28.07.2016р.-01.03.2017р., 5 835,16 грн. інфляційних втрат з серпня 2016 року по квітень 2017 року та 1 101,93 грн. 3% річних з 27.04.2016р.-27.04.2017р.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

В силу статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України, статтями 525, 526, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, прийнявши належне виконання, запропоноване підрядником, і не висловивши зауважень щодо недоліків виконаної роботи, замовник зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок, тож вимоги про стягнення з відповідача решти передбаченої договором плати за виконану підрядником роботу у розмірі 46 857,60 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом було правомірно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Так, посилаючись на те, що ТОВ "Елітліфт" має зобов'язання перед ТОВ "Мувіліфт: Ліфти Італії" з оплати 510 810,00 грн. за договором №110316 від 04.01.2016р., а ТОВ "Мувіліфт: Ліфти Італії" зобов'язання перед ТОВ "Елітліфт" за договором №802/16 від 03.02.2016р. на суму 46 857,60 грн. та за договором №702/16 від 03.02.2016р. на суму 53 898,60 грн., відповідачем на адресу позивача 07.07.2017р. направлялась заява №0707/17 про зарахування зустрічних однорідних вимог та зменшення заборгованості ТОВ "Елітліфт" за договором №110316 від 04.01.2016р. на суму 100 756,20 грн., відтак відповідач вважає свої зобов'язання за договором №802/16 від 03.02.2016р. на суму 46 857,60 грн. припиненими.

Приписами статей 598, 601 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічні положення містяться у ст. 203 ГК України, якою встановлено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Оскільки відповідачем не доведено наявність у ТОВ "Елітліфт" зобов'язань перед ТОВ "Мувіліфт: Ліфти Італії" з оплати 510 810,00 грн. за поставлене обладнання на підставі договору №110316 від 04.01.2016р., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Заявляючи вимоги про стягнення боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 8 642,32 грн. пені за період з 28.07.2016р.-01.03.2017р., 5 835,16 грн. інфляційних втрат з серпня 2016 року по квітень 2017 року та 1 101,93 грн. 3% річних з 27.04.2016р.-27.04.2017р.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що за порушення термінів оплати договору, згідно з розділом 2 цього договору замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від вартості договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, апеляційний суд встановив, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення 1 101,93 грн. 3% річних та 5 835,16 грн. інфляційних втрат за наведені періоди, є арифметично вірними, а тому підлягають задоволенню. За перерахунком розміру пені, колегія дійшла висновку, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню у розмірі 6 671,67 грн., з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". В іншій частині сума пені нарахована безпідставно.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі, зокрема, в частині покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано до матеріалів справи: договір №4 про надання юридичних послуг від 17.04.2017р., ордер на надання правової допомоги серія КВ №248773, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4341 від 11.02.2016р. серія КВ №004341, акт здачі-прийняття наданих послуг від 27.04.2017р., платіжне доручення №655 від 26.04.2017р. на суму 5 000,00 грн.

Колегія суддів вважає, що сплачені витрати порівняно з ціною позову, складністю справи та обсягом необхідних дій адвоката по захисту інтересів позивача, є співрозмірними та з урахуванням вищевикладених обставин, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 5 000,00 грн.

Доводи скаржника правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мувіліфт: "Ліфти Італії" слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мувіліфт: "Ліфти Італії" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2017р. у справі №910/7390/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2017р. у справі №910/7390/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/7390/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко