Ухвала

від 07.11.2017 по справі 395/544/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2098/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Забуранний Р. А.

Доповідач Карпенко О. Л.

УХВАЛА

Іменем України

07.11.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого Карпенка О.Л.,

суддів : Голованя А.М., Мурашка С.І.,

за участю секретаря Яковлєвої Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом Приватного підприємства Агрофірма Панчеве до ОСОБА_2, Фермерського господарства Аграрник-2007 про визнання договору недійсним, за апеляційною скаргою Фермерського господарства Аграрник-2007 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року ПП Агрофірма Панчеве звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ФГ Аграрник-2007 про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 13 квітня 2017 року між ОСОБА_2 та ФГ Аграрник-2007 , про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 21 квітня 2017 року за №20117512.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2017 року у справі №395/965/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2017 року, позов ПП Агрофірма Панчеве до ОСОБА_2, ФГ Босько А.Б. задоволено частково: визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ФГ Босько А.Б. , та визнано поновленим договір оренди землі, укладений з ПП „Агрофірма Панчеве", а в іншій частині позову відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили 12 квітня 2017 року. Однак 13 квітня 2017 між ОСОБА_2 та ФГ Аграрник-2007 укладено договір оренди землі щодо тієї ж земельної ділянки. 21 квітня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ФГ Аграрник-2007 право оренди земельної ділянки тим самим унеможливлено виконання судового рішення у цивільній справі №395/965/16-ц та унеможливлено реєстрацію за ПП Агрофірма Панчеве права оренди земельної ділянки на підставі рішення суду.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_2 та ФГ Аграрник-2007 від 13 квітня 2017 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, ФГ Аграрник-2007 оскаржило його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі ФГ Аграрник-2007 стверджує про незаконність судового рішення, постановленого з порушенням норм матеріального і процесуального права, та просить скасувати це рішення і ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову. Відповідач посилається на те, що рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2017 року у справі 395/965/16-ц визнано поновленим договір оренди між ПП Агрофірма Панчеве та ОСОБА_2, але відмовлено у визнані укладеною додаткову угоду до договору про його поновлення у зв'язку із недосягненням згоди щодо орендної плати та інших істотних умов договору, якої на момент підписання оспорюваного договору досягнуто не було. У зв'язку з цим та відповідно до ч. 4 ст. 33 ЗУ Про оренду землі переважне право позивача на укладення договору оренди землі припиняється. Крім того, ФГ Аграрник-2007 були запропоновані більш вигідні для власника земельної ділянки. Так, як між ПП Агрофірма Панчеве та ОСОБА_2 не було укладено додаткової угоди про поновлення договору оренди землі і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачем не було зареєстроване право оренди на спірну земельну ділянку, то твердження позивача про порушення його речових прав, з якими погодився суд першої інстанції, є хибними.

У судовому засіданні представники ФГ Аграрник-2007 - Атласова І.Ю. та Босько А.Б. підтримали подану апеляційну скаргу та надали усні пояснення, суть яких зводиться до порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неврахування обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_2, повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явилася. Її представник - Атласова І.Ю. пояснила, що ОСОБА_2. погоджується з доводами апеляційної скарги ФГ Аграрник-2007 у судовому засіданні не заперечила проти задоволення апеляційної скарги.

Представник позивача - Головатюк С.А. у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні посилаючись на безпідставність її доводів. Пояснив, що суд дав вірну оцінку доказам, правильно встановив обставини справи і вирішив спір відповідно до закону.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області вважає, що скарга підлягає задоволенню не підлягає з таких підстав.

У справі, законність і обґрунтованість судового рішення у якій перевіряється, суд першої інстанції встановив такі факти й обставини.

23 жовтня 2003 р. між ПП Агрофірма Панчеве та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, посвідчений державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Дахно Н.П., Кіровоградської області, за реєстраційним № 2016.

У відповідності із п.п. 1, 2, 5 цього Договору оренди ОСОБА_2 передала, а ПП Агрофірма Панчеве прийняло в оренду земельну ділянку №138, , кадастровий номер НОМЕР_2, площею 5,9113 га, розташовану на території Панчівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області строком на 10 років.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2017 року у справі №395/965/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2017 року, позов ПП Агрофірма Панчеве до ОСОБА_2, ФГ Босько А.Б. задоволено частково:

визнано недійсним договір оренди землі, кадастровий номер НОМЕР_2, укладений 26 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ФГ Босько А.Б. ;

визнано поновленим нотаріально посвідчений договір оренди землі від 23 жовтня 20003 року, укладений з ПП „Агрофірма Панчеве", а в іншій частині позову (в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення) - відмовлено.

Вказане рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області набрало законної сили 12 квітня 2017 року.

В той же день, тобто 12 квітня 2017 року, між ОСОБА_2 та ФГ Босько А.Б. укладено угоду про розірвання укладеного між ними договору оренди землі від 26 листопада 2013 року.

13 квітня 2017 між ОСОБА_2 та ФГ Аграрник-2007 укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, строком на десять років, а 21 квітня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 20117512 зареєстровано право оренди за новим правонабувачем - ФГ Аграрник-2007 .

Правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи не оспорюється.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату укладення оспорюваного договору оренди право оренди земельної ділянки, власником якої являється ОСОБА_2, належало ПП Агрофірма Панчеве , а тому вона не мала права повторно передавати її в оренду третій особі. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України, як такий, що укладений з порушенням вимог законодавства та порушенням прав позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким законом являються Земельний кодекс України та Закон України Про оренду землі (далі за текстом Закон).

Згідно ст. 1 Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст. 6 Закону права оренди земельної ділянки набувають орендарі на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦУ України, законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону).

Внаслідок укладення власником договору оренди землі його право володіти та користуватися належною йому земельною ділянкою переходить до орендаря, а отже протягом строку дії договору не може передано ним третій особі на шкоду правам орендаря.

За загальним правилом, встановленим ст. 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Проте ст. 33 вказаного Закону визначаються правові підстави поновлення договору оренди землі.

У справі, рішення в якій переглядається в апеляційному порядку, встановлено, що рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2017 року встановлено факт порушення ОСОБА_2 і ФГ Босько А.Б. належного ПП Агрофірма Панчеве переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, визнано поновленим нотаріально посвідчений договір оренди землі від 23 жовтня 2003 року, укладений ОСОБА_2 з ПП Агрофірма Панчеве . Станом 12 квітня 2017 року вказане рішення суду набрало законної сили.

Пунктом 9 ст. 129. Ст. 129-1 Конституції України встановлено обов'язковість судового рішення.

Таким чином, рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 2 лютого 2017 року, яким визнано поновленим нотаріально посвідчений договір оренди землі від 23 жовтня 2003 року, укладений ОСОБА_2.з ПП Агрофірма Панчеве , є обов'язковим для сторін цього договору.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до змісту частин 1 - 3 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільне законодавство ґрунтується на засадах, передбачених ст. 3 ЦК України, зокрема, на засадах судового захисту цивільного права та інтересу, справедливості, добросовісності та розумності.

Проте оспорюваний у справі договір оренди землі укладений з порушенням вказаних норм законодавства, а саме: всупереч обов'язковому для сторін рішенню суду, яким визнано поновленим договір оренди землі від 23 жовтня 2003 року, укладений ОСОБА_2.з ПП Агрофірма Панчеве .

До того ж будучи зобов'язаною не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (ст. 24 Закону), зловживаючи своїм правом власника та діючи недобросовісно ОСОБА_2 уклала договір оренди з іншою особою, ФГ Аграрник-2007 , і передала свою земельну ділянку останньому, що привело до порушення прав позивача на оформлення та реєстрацію свого майнового права (права оренди земельної ділянки, яке виникає на підставі поновленого договору) та реалізацію прав орендаря.

За приписами ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, суд може визнати певний правочин недійсним на підставі заяви сторони або іншої заінтересованої особи.

Суд першої інстанції встановивши обставини справи дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що оспоруюваний договір оренди землі від 13 квітня 2017 року не відповідає вимогам законодавства та порушує права позивача.

При вирішенні даної справи суд повно і всебічно дослідив представлені сторонами докази та надав їм належну оцінку, вірно встановив обставини справи та правильно визначив характер правовідносин, які склалися між сторонами, вірно визначився з правовими нормами, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, вирішив справу згідно з законом.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, а тому підстав для його скасування немає.

Зокрема, твердження відповідача про те, що внаслідок ухвалення рішення суду про відмову у визнанні укладеною додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення переважене право позивача на укладення договору припинилося згідно ч. 4 ст. 33 Закону ґрунтується на неправильному тлумаченні Закону та маніпуляції з висновками суду, викладеними у рішенні від 2 лютого 2017 року.

Також не ґрунтується на приписах законодавства твердження апеляційної скарги про недоведеність позивачем порушення його цивільних прав та інтересів у зв'язку з тим, що його право оренди земельної ділянки на новий строк не було зареєстроване у встановленому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень порядку на час укладення оспорюваного договору оскільки у зв'язку з визнанням попереднього договору поновленим у позивача виникли права на оформлення і реєстрацію свого права і які не можуть бути реалізовані внаслідок укладення оспорюваного договору.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Аграрник-2007 відхилити, а рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: