Постанова

від 26.12.2019 по справі 395/544/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 395/544/17-ц

провадження № 61-1063св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду:

Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - приватне підприємство Агрофірма Панчеве ,

відповідачі: ОСОБА_1 , фермерське господарство Аграрник-2007 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства Аграрник-2007 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області

від 26 вересня 2017 року в складі судді Забуранного Р. А. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2017 року в складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Голованя А. М., Мурашка С. І.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року приватне підприємство Агрофірма Панчеве (далі -

ПП Агрофірма Панчеве ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , фермерського господарства Аграрник-2007 (далі - ФГ Аграрник-2007 ) про визнання договору недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2017 року в справі № 395/965/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області

від 12 квітня 2017 року, позов ПП Агрофірма Панчеве до ОСОБА_1 , фермерське господарство Босько А. Б. (далі - ФГ Босько А. Б. ) задоволено частково, визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Босько А.Б. , та визнано поновленим договір оренди землі, укладений з

ПП Агрофірма Панчеве , а у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Указане рішення суду набрало законної сили 12 квітня 2017 року. Проте 13 квітня 2017 між ОСОБА_1 та ФГ Аграрник-2007 укладено договір оренди землі щодо тієї ж земельної ділянки. 21 квітня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ФГ Аграрник-2007 право оренди земельної ділянки тим самим унеможливлено виконання судового рішення у цивільній справі № 395/965/16-ц та унеможливлено реєстрацію за

ПП Агрофірма Панчеве права оренди земельної ділянки на підставі рішення суду.

З урахуванням викладеного, позивач просив визнати недійсним договір оренди землі від 13 квітня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Аграрник-2007 , про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис

від 21 квітня 2017 року за № 20117512.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області

від 26 вересня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2017 року, позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3523885800:02:000:0138, укладений 13 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та

ФГ Аграрник-2007 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що станом на дату укладення оскаржуваного договору оренди право оренди земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1 , належало ПП Агрофірма Павчене , а тому вона не мала права повторно передавати її в оренду третій особі. У зв`язку із чим оскаржуваний договір є недійсним у відповідності до вимог статей 203, 215 ЦК України як такий, що укладений із порушенням вимог законодавства та порушенням прав позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2017 року ФГ Аграрник-2007 подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судовим рішенням, на яке посилається позивач, договір оренди, укладений між ОСОБА_1 та ПП Агрофірма Панчеве , визнано поновленим, а не укладеним. Цим же рішенням було відмовлено

ПП Агрофірма Панчеве у задоволенні позову про визнання укладеною додаткової угоди, оскільки сторони не досягли домовленості щодо істотних умов договору, а саме, орендної плати та інших істотних умов договору. Умови договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Аграрник-2007 є більш вигідними для орендодавця у частині орендної плати. Ураховуючи те, що на момент державної реєстрації оскаржуваного договору оренди землі вже існувало рішення суду про відмову в визнанні додаткової угоди укладеною, ОСОБА_1 будь-якої іншої угоди про поновлення договору оренди із попереднім орендарем не укладала та в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачем не було зареєстровано право оренди на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 , то посилання позивача на порушення його прав є необґрунтованим.

Відзивів на касаційну скаргу не подано

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що 23 жовтня 2003 року ПП Агрофірма Панчеве та

ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки площею 5, 9113 га, розташованої на території Панчівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523885800:02:000:0138, строком на 10 років.

12 квітня 2017 року ОСОБА_1 та ФГ Босько А.Б. . уклала договір оренди цієї земельної ділянки.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області

від 02 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2017 року, частково задоволено позов

ПП Агрофірма Панчеве , визнано недійсним договір оренди землі, укладений між відповідачами, та визнано поновленим договір оренди землі від 23 жовтня

2003 року, строк дії якого до 23 жовтня 2023 року.

Увалюючи таке рішення, суди виходили із того, що продовження користування земельною ділянкою та внесення орендної плати після закінчення строку дії договору, а також відсутність заперечень з боку орендодавця щодо продовження договору оренди свідчить про намір ПП Агрофірма Панчеве скористатись переважним правом на поновлення договору оренди, укладеного з ОСОБА_1 , що є підставою для визнання договору оренди землі, укладеного ОСОБА_1 та ПП Агрофірма Панчеве поновленим.

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України 2004 року обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

12 квітня 2017 року ОСОБА_1 та ФГ Босько А. Б. уклали угоду про розірвання договору оренди землі.

13 квітня 2017 року ОСОБА_1 та ФГ Аграрник-2007 уклали договір оренди спірної земельної ділянки. 21 квітня 2017 року право оренди на спірну земельну ділянку зареєстровано за ФГ Аграрник 2007 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме мано.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статями 15 , 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Частиною 1 статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Стаття 764 цього Кодексу передбачає такий правовий механізм, як поновлення договору найму, який зводиться до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач, як орендар земельної ділянки, переважне право якого на поновлення договору оренди землі на новий строк підтверджене судовим рішенням, має право на оспорювання цього договору.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року в справі № 6-1282цс16.

Отже, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України 2004 року, встановивши, що станом на дату укладення оскаржуваного договору оренди право оренди земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1 , належало ПП Агрофірма Панчеве , обґрунтовано вважав, що ОСОБА_3 не мала права повторно передавати таку земельну ділянку в оренду третій особі, а тому дійшов правильного висновку про те, що оскаржуваний договір укладено з порушенням вимог законодавства та порушенням прав позивача та у відповідності до вимог статей 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами першої та апеляційної інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Щодо зупинення виконання рішення суду

Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2018 року зупинено виконання рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області

від 07 листопада 2017 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання рішення на підставі частини 3 статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фермерського господарства Аграрник-2007 залишити без задоволення.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області

від 26 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області

від 07 листопада 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська