Постанова

від 14.11.2017 по справі 902/403/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2017 р. Справа № 902/403/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Демидюк О.О. ,

судді Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Соколовській О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (представник за договором від 01.09.2017р.)

відповідача Устянської сільської ради - не з'явився

відповідача ТОВ "Устя" - не з'явився

апелянта Громадської організації "Громада рибалок села Устя" - Решітник В.В. (голова громадської організації "Громада рибалок села Устя"); Кучерява І.П. (представник за договором від 12.09.2017р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Громадської організації "Громада рибалок села Устя" на рішення господарського суду Вінницької області від 18.07.17 р. у справі №902/403/17

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Устянської сільської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Устя"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Устянської сільської ради - Громадська організація "Громада рибалок села Устя"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсною угоди

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Вінницької області із позовом про визнання незаконним та скасування рішення Устянської сільської ради Бершадського району Вінницької області 37 сесії 6 скликання від 17.03.2015 "про розірвання договору оренди"; про визнання недійсною угоди, укладеної 18 березня 2015 року, між Устянською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Устя" "про розірвання договору оренди земельної ділянки земель водного фонду", зареєстрованого 30.07.2012 у відділі Держкомзему у Бершадському районі №052048544009808; про усунення перешкоди у здійсненні ФОП ОСОБА_5 господарської діяльності шляхом зобов'язання Устянську сільську раду Бершадського району Вінницької області та ТОВ "Устя" не вчиняти перешкоди у вилові риби на водному об'єкті, що розташований на земельній ділянці водного фонду, яка використовується позивачем згідно договору суборенди від 30.07.2012 року, зареєстрованого відділом Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області 18.12.2012 року №052048544011684, за допомогою рибальських сіток як протягом дії вказаного договору суборенди, так і протягом двох місяців після втрати договором суборенди чинності, з метою звільнення земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту, який на ній розташований, від належної ФОП ОСОБА_5 власності, не враховуючи період нересту.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 18.07.2017р. позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Устянської сільської ради, до товариства з обмеженою відповідальністю "Устя" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсною угоди задоволено частково.

В задоволенні позовних вимог про визнання незаконним і скасування рішення Устянської сільської ради Бершадського району Вінницької області 37 сесії 6 скликання від 17.03.2015 "про розірвання договору оренди землі" відмовлено.

Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсною угоди "про розірвання договору оренди земельної ділянки земель водного фонду", укладеної 18.03.2015 між Устянською сільською радою, як орендодавцем, та ТОВ "Устя", як орендарем.

Надано дозвіл фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 здійснити вилов водних біоресурсів на водному об'єкті, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 26,5215 га, сітними знаряддями лову протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної сили в кількості, що не може перевищувати 600 кг з 1 га, про що скласти відповідний акт.

Стягнуто з Устянської сільської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 1600,00 грн судового збору.

Скасовано вжиті ухвалою суду від 18.05.2017 у справі №902/403/17 заходи забезпечення позову у вигляді заборони Устянській сільській раді, а також будь-яким іншим особам вчиняти дії, які направлені на зміну кількісних показників майна - об'єкта тваринного світу (риби) шляхом їх зменшення (вилову риби, окрім любительського та спортивного) та збільшенням (зариблення) на земельній ділянці водного фонду Устянської сільської ради Бершадського району, площею 26,5215 га з кадастровим номером НОМЕР_2.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, особа, яка не брала участі у справі - Громадська організація "Громада рибалок села Устя" подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині надання дозволу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 здійснити вилов водних біоресурсів на водному об'єкті, що розташований на земельній ділянці, площею 26,5215 га, сітними знаряддями лову протягом 1 місяця з дня набрання рішення законної сили в кількості, що не може перевищувати 600 кг з 1 га, про що скласти відповідний акт. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення впливає на права та інтереси Громадської організації "Громада рибалок села Устя", зокрема, надання дозволу позивачу на вилов сітками риби порушує права жителів села та громади рибалок. Крім того, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення в порушення ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ст. 83 ГПК України надано дозвіл позивачу на вилов риби сітками. Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки поясненням спеціаліста Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області, згідно яких акти зариблення, долучені позивачем до матеріалів справи, не є належним доказом вселення водних біоресурсів. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не дотримано принципів раціонального використання водного об'єкту та ощадливого використання водних ресурсів рибогосподарського водного об'єкта.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представники третьої особи підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній.

У судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник позивача доводи апеляційної скарги заперечила, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідачі явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представників відповідачів за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2012р. між Устянською сільською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Устя" (орендар) укладено договір оренди земель водного фонду строком на 25 років /а.с.17-19, т.1/.

Згідно п.п.1.1., 1.2. орендодавець на підставі 15 сесії 6 скликання Устянської сільської ради від 11.07.2012р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться в межах населеного пункту на території Устянської сільської ради, загальною площею 26,5215 га, в т.ч. водне дзеркало - 25,6393 га; ГТС-0,8822 га.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди, орендна плата вноситься в грошовому вигляді у розмірі 500,00 грн за 1 га, що становить 13260,75 грн за 1 рік використання. Сплачується в місцевий бюджет на розрахунковий рахунок Устянської сільської ради.

Земельна ділянка водного фонду передається в оренду з метою риборозведення (п.4.1 договору).

Згідно п.12.1 договору, зміна умов договору, здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується в судовому порядку.

За змістом п.12.2 даного договору, дія умов договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено, чи придбанням орендарем земельної ділянки у власність. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом (п.12.4 договору).

30.07.2012 відділом Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області було здійснено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки водного фонду за №052048544009808.

В свою чергу, 30.07.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Устя" (орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (суборендар) було укладено договір суборенди земельної ділянки строком на 25 років до 30.07.2037 /а.с.21-22, т.1/.

Згідно п.п. 1.1, 1.2 договору суборенди, орендодавець на підставі 16 сесії 6 скликання Устянської сільської ради від 11.10.2012 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду, яка знаходиться в межах населеного пункту на території Устянської сільської ради, загальною площею 25,6393 га в тому числі: 25,6393 га - водне дзеркало та 0,8822 га - під гідротехнічними спорудами.

Передача даної земельної ділянки водного фонду в суборенду позивачу відповідачем 2 (орендарем - ТОВ "Устя") була погоджена з відповідачем 1 (орендодавцем - Устянською сільською радою), що підтверджується рішенням Устянської сільської ради 16 сесії 6 скликання від 11.10.2012р. /а.с.27, т.1/.

18.12.2012р. даний договір зареєстровано відділом Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області за №052048544011684.

Згодом, згідно оспорюваного рішення Устянської сільської ради Бершадського району Вінницької області 37 сесії 6 скликання від 17.03.2015 було вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки водного фонду від 23.07.2012р., що зареєстрований відділом Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області 30.07.2012р. за №052048544009808, та доручено голові сільської ради ОСОБА_6 здійснити заходи щодо прийняття даної земельної ділянки у фонд сільської ради /а.с.28, т.1/.

18.03.2015р. між Устянською сільською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Устя" (орендар) було укладено угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки земель водного фонду площею 26,5215 га, згідно якої договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у відділі Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області №052048544009808 від 30.07.2012р., було розірвано /а.с.29, т.1/.

Державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки здійснена 31.05.2017р. /а.с.83, т.1/.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Громадська організація "Громада рибалок села Устя" звернулася з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Вінницької області від 18.07.2017р. в порядку ст. 91 ГПК України.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.10.2017р. залучено Громадську організацію "Громада рибалок села Устя" до участі у справі №902/403/17 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Устянської сільської ради, оскільки оскаржуване рішення господарського спору може вплинути на права або обов'язки організації. Розгляд апеляційної скарги розпочато по суті.

Колегія суддів дійшла таких висновків, враховуючи наступне.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. В ч. 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В силу приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Згідно з ч. 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Так, згідно з приписами ч. 1 ст. 91 ГПК України апеляційну скаргу мають право подати не лише сторони у справі, а й особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав та обов'язків.

В п. 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України, із змінами і доповненнями, зазначено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції прийнято рішення, яке стосується прав та обов'язків Громадської організації "Громада рибалок села Устя", оскільки вирішено питання щодо надання дозволу позивачу на вилов сітками риби, що порушує права жителів села та громади рибалок.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 26.03.2017р. створена Громадська організація "Громада рибалок села Устя" на підставі Рішення установчих зборів засновників Громадської організації "Громада рибалок села Устя", оформленого протоколом №1 від 26.03.2017р.

Рішенням установчих зборів засновників Громадської організації "Громада рибалок села Устя", оформленого протоколом №1 від 26.03.2017р., затверджено Статут Громадської організації "Громада рибалок села Устя" (далі - організація).

Відповідно до п. 1.1 Статуту організація є добровільним об'єднанням фізичних осіб, створеним для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних,культурних, освітніх та інших інтересів своїх членів та/або інших осіб.

Пунктом 2.1 Статут організації передбачено, що метою створення організації є здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема, екологічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів, сприяння охороні, відтворенню, збереженню та раціональному використанню природніх багатств, річок, водойм. ставків сели Устя, Бершадського району, Вінницької області та їх рекреаційного потенціалу.

Відповідно до п. 2.4.2 Статуту організації остання має право представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів чи інших осіб у будь-яких органах державної влади, в тому числі судах, правоохоронних органах, у органах місцевого самоврядування, на підприємства, установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування.

Організація набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації згідно з чинним законодавством (п. 2.2 Статуту).

Згідно п. 3.2 Статуту організації основними напрямами діяльності організації є: сприяння штучному розведенню і розселенню водної фауни; сприяння спорудженню рибальських баз, які необхідні для виконання статутних завдань організації; сприяння веденню рибальського господарства; сприяння організації і проведенню змагань з рибальського спорту, тощо.

Пунктом 4.4 Статуту організації передбачено, що прийом у члени організації здійснюється на підставі письмової заяви на ім'я голови правління за рішенням правління, яке приймається протягом місяця з дня подання відповідної заяви.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Громадська організація "Громада рибалок села Устя" зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.04.2017р. /а.с. 16, т.2/.

Із наданих позивачем копій заяв громадян про членство у Громадській організації "Громада рибалок села Устя", копій протоколів засідання правління Громадської організації "Громада рибалок села Устя", копії "Загального списку членів спілки рибаків-любителів с. Устя, с. Лугова" вбачається, що до членів Громадської організації "Громада рибалок села Устя" прийнято жителів с. Устя та с. Лугова.

Як зазначалося вище, оскаржуваним рішенням надано дозвіл фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 здійснити вилов водних біоресурсів на водному об'єкті, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2.

При цьому згідно рішення 13 сесії 7 скликання Устянської сільської ради 04.05.2017р. прийнято рішення "Про розгляд звернення жителів Устянської громади про залишення водойми по річці Дохна у загальній власності та користуванні жителів сіл Устя та Лугова" від 04.05.2017р. Вказаним рішенням, зокрема, залишено землі водного фонду ставка (кадастровий номер НОМЕР_2) у загальному користуванні громади для здійснення любительської риболовлі, заборонено гр. ОСОБА_5 здійснювати облов на даному водному об'єкті, в зв'язку з розірванням договору та виникненням соціальної напруги на території громади.

Разом з тим, через те, що Громадську організацію "Громада рибалок села Устя" не було залучено судом до участі у розгляді справи остання була фактично позбавлена права захисту законних прав та інтересів членів організації, зокрема, жителів с. Устя.

Водночас, надання дозволу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 здійснювати вилов водних біоресурсів у даній справі істотно впливає на реалізацію Громадської організації "Громада рибалок села Устя" своїх прав.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення безпосередньо стосується прав та обов'язків Громадської організації "Громада рибалок села Устя"

Щодо вимоги про визнання незаконним і скасування рішення Устянської сільської ради Бершадського району Вінницької області 37 сесії 6 скликання від 17.03.2015 про розірвання договору оренди землі колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об'єктом оренди є земельна ділянка.

Частиною 1 статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 12.4 договору передбачено, дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом.

17.03.2015р. Устянська сільська рада, керуючись п. 34, п.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 12, 39, 93, 120, 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України та розглянувши клопотання ТОВ "Устя", прийняла рішення про розірвання договору оренди землі ділянки водного фонду від 23.07.2012р., що зареєстрований відділом Держкомзему у Бершадському районі 30.07.2012р. за №052048544009808.

В подальшому, 18.03.2015р. сторони підтвердили свої наміри щодо розірвання договору оренди земельної ділянки земель водного фонду шляхом укладення угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки земель водного фонду.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним і скасування рішення Устянської сільської ради Бершадського району Вінницької області 37 сесії 6 скликання від 17.03.2015р. про розірвання договору оренди землі відсутні.

Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передачу у власність або надання у користування земельних ділянок комунальної власності здійснює сільська рада.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" земля належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста, а згідно ст.12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади і вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону входить в компетенцію сільської ради.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" також встановлено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції сільської ради.

Таким чином, оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень сільської ради та у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", та на підставі чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування судом.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсною угоди від 18.03.2015р. про розірвання договору оренди земельної ділянки земель водного фонду колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земель водного фонду підписаний між Устянською сільською радою, як орендавцем, та ТОВ "Устя", як орендарем, 23 липня 2012 року, зареєстрований 30 липня 2012 року у відділі Держкомзему у Бершадському районі за №052048544009808 /а.с.17-19, т.1/.

Договір суборенди земельної ділянки підписаний між ТОВ "Устя" та ФОП ОСОБА_5 30.07.2012, зареєстрований даний правочин у відділі Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області 18.12.2012 за №052048544011684, а згодом у Державному реєстрі 10.04.2017.

На виконання договору від 30.07.2012р. відповідачем 2 (орендарем) надано, а позивачем (суборендарем) прийнято у строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду, загальною площею 25,6393 га строком на 25 років.

18.03.2015р. між відповідачами укладено угоду "Про розірвання договору оренди земельної ділянки земель водного фонду". Разом з цим, проведення державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки здійснено 31.05.2017.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрації речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Тобто, припинення права оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 (п.п.4.4) роз'яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент звернення з даним позовом до суду першої інстанції угода про розірвання договору оренди від 18.03.2015р. не була зареєстрована в державному реєстрі, відповідна реєстрація здійснена 31.05.2017р.

Враховуючи викладене, суд, керуючись п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині заявленої з підстав відсутності державної реєстрації правочину позовної вимоги про визнання недійсною угоди від 18.03.2015р.

Щодо усунення перешкоди у здійсненні ФОП ОСОБА_5 господарської діяльності шляхом зобов'язання Устянської сільської ради Бершадського району Вінницької області та ТОВ "Устя" не вчиняти перешкоди у вилові риби на водному об'єкті, що розташований на земельній ділянці водного фонду, яка використовується позивачем згідно договору суборенди від 30.07.2012 року, зареєстрованого відділом Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області 18.12.2012 року №052048544011684, за допомогою рибальських сіток як протягом дії вказаного договору суборенди, так і протягом двох місяців після втрати договором суборенди чинності, з метою звільнення земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту, який на ній розташований, від належної ФОП ОСОБА_5 власності, не враховуючи період нересту

Відповідно до п. 3.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Статтею 54 ГПК України встановлено, що подана до господарського суду позовна заява повинна містити зміст позовних вимог (п. 4) та обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

Як вбачається з позовної заяви позивач ФОП ОСОБА_5 просить, зокрема, усунути перешкоди у здійсненні ФОП ОСОБА_5 господарської діяльності, зобов'язавши Устянську сільську раду Бершадського району Вінницької області та ТОВ "Устя" не вчиняти перешкоди щодо вилову риби на водному об'єкті, що розташований на земельній ділянці водного фонду, яка використовується позивачем згідно договору суборенди від 30.07.2012 року, зареєстрованого відділом Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області 18.12.2012 року №052048544011684, за допомогою рибальських сіток як протягом дії вказаного договору суборенди, так і протягом двох місяців після втрати договором суборенди чинності, з метою звільнення земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту, який на ній розташований, від належної ФОП ОСОБА_5 власності, не враховуючи період нересту, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи відсутні будь-які заяви чи клопотання позивача, якими б останній уточнював заявлені ним позовні вимоги чи просив би суд вийти за межі позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

Колегія суддів зауважує, що Господарським процесуальним кодексом України не встановлено права суду на самостійне переформулювання заявлених позивачем позовних вимог, а лише розгляд вже сформульованих особою та поданих на розгляд господарського суду позовних вимог.

Водночас, суд першої інстанції, приймаючи рішення, вирішив частково задовольнити позов ФОП ОСОБА_5 та надати дозвіл фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 здійснити вилов водних біоресурсів на водному об'єкті, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 26,5215 га, сітними знаряддями лову протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної сили в кількості, що не може перевищувати 600 кг з 1 га, про що скласти відповідний акт.

В той час, як вказувалося вище, позивач просив усунути перешкоди у здійсненні ФОП ОСОБА_5 господарської діяльності. Така вимога (усунення перешкод) не була розглянута судом першої інстанції.

Таким чином, самостійно переформулювавши одну із позовних вимог банку, місцевий господарський суд вийшов за межі позовних вимог, порушивши ст. 83 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування рішення господарського суду Вінницької області, та про розгляд позовної вимоги, визначеної самим позивачем у позовній заяві.

Як зазначалося вище, позивач подав, зокрема, позов про усунення перешкод у здійсненні ФОП ОСОБА_5 господарської діяльності, зобов'язавши Устянську сільську раду Бершадського району Вінницької області та ТОВ "Устя" не вчиняти перешкоди щодо вилову риби на водному об'єкті, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2, який підлягає під дію статті 391 ЦК України.

При цьому, колегія суду констатує, що згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оцінивши дану норму, колегія апеляційного господарського суду наголошує на тому, що законодавцем чітко визначено, що особою, котра може звернутися з таким позовом до суду і вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, є лише власник майна.

Відповідно до статей 316, 321, 328 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 189 Цивільного кодексу України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю.

Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 775 Цивільного кодексу України встановлено, що наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про аквакультури", об'єкти аквакультури, які розведені, утримуються та/або вирощуються суб'єктами аквакультури у межах наданих їм відповідно до закону у приватну власність, в користування рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, у межах належних їм технологічних пристроїв і споруд (рибницький басейн, плавучий рибницький садок тощо) або набуті іншим не забороненим законом шляхом, перебувають у їх приватній власності.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 362 від 19.06.2012р. "Про затвердження спеціальних форм первинної документації для суб'єктів рибного господарства в галузі аквакультури" затверджено спеціальні форми первинної документації для суб'єктів рибного господарства в галузі аквакультури, зокрема, Акт про переведення поголів'я з групи в групу, Відомість про наявність ремонтного поголів'я (за видами риб), Відомість про наявність маточного поголів'я (за видами риб), Акт про зариблення, Графік спуску та облову ставів, садків, басейнів, лотків, інших об'єктів" тощо.

Пунктом 2 вказного наказу передбачено, що дія цього наказу поширюється на юридичних та фізичних осіб, які здійснюють виробництво рибопосадкового матеріалу та товарної продукції водних біоресурсів в умовах аквакультури.

В матеріалах справи наявні лише акти зариблення №1 від 10.04.2013р. та №2 від 18.04.2013р. /а.с. 38, 40, т.1/, відповідно до яких ФОП ОСОБА_5 здійснено зариблення ставка згідно договору суборенди від 30.07.2012р. зарибком товстолоба в кількості 150 кг (250-300 г), зарибком білого амура в кількості 400 кг (150-200 г), зарибком судака в кількості 150 кг (200-250 г) та зарибком карася в кількості 200 кг (50-200 г).

При цьому, колегія суддів зазначає, що вказані акти підписані в односторонньому порядку. Крім того, вказані акти не містять посилань на кадастровий номер водного об'єкту, який підлягає зарибленню.

Таким чином, Акти зариблення № 1 від 10.04.2013р., №2 від 18.04.2013р. та №3 від 29.04.2013р. не можуть підтверджувати той факт, що позивачем дійсно здійснено зариблення водного об'єкт що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2.

Наявні в матеріалах справи накладні від 10.04.2013р. та від 18.04.2013р. /а.с. 37, 39, т.1/, відповідно до яких ФОП ОСОБА_5 придбав у ФОП ОСОБА_7 зарибок товстолоба в кількості 150 кг (250-300 г), зарибок білого амура в кількості 400 кг (150-200 г), зарибок судака в кількості 150 кг (200-250 г) та зарибок карася в кількості 200 кг (50-200 г), не підтверджують, що вказаними діями, здійснено зариблення саме водного об'єкту, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2.

Крім того, у рішенні господарського суду Вінницької області від 18.07.2017р. у даній справі зазначено: "Спеціаліст Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області ОСОБА_8, відповідаючи на запитання суду, в засіданні пояснила, що акти зариблення, які долучені позивачем до матеріалів справи не є належним доказом вселення водних біоресурсів, оскільки складені з порушенням процедури, яка мала б відповідати Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №414 від 07.07.2012".

Інші форми первинної документації для суб'єктів рибного господарства в галузі аквакультури, що підтверджують право власності позивача на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм, в матерілах справи відсутні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено будь-якими належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України того, що позивач є власником плодів, продукції, доходів, одержаних ним у результаті користування річчю, переданою у найм.

Таким чином, у задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод у здійсненні ФОП ОСОБА_5 господарської діяльності, зобов'язавши Устянську сільську раду Бершадського району Вінницької області та ТОВ "Устя" не вчиняти перешкоди щодо вилову риби на водному об'єкті, що розташований на земельній ділянці водного фонду, яка використовується позивачем згідно договору суборенди від 30.07.2012 року, зареєстрованого відділом Держкомзему у Бершадському районі Вінницької області 18.12.2012 року №052048544011684, за допомогою рибальських сіток як протягом дії вказаного договору суборенди, так і протягом двох місяців після втрати договором суборенди чинності, з метою звільнення земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту, який на ній розташований, від належної ФОП ОСОБА_5 власності, не враховуючи період нересту, слід відмовити. В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Суд вважає, що докази зариблення водойми відповідачами, третьою особою не мають визначального значення, оскільки рішенням сільської ради від 04.05.2017р. надано право громаді здійснювати любительську риболовлю.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача про витребування у голови Устянської сільської ради Бершадського району Вінницької області ОСОБА_6 первинних бухгалтерських документів щодо придбання риби для зариблення ставку, який знаходиться на території села Устя Бершадського району Вінницької області, загальною площею 26,5215 га, зокрема, накладні, меморальні ордери, платіжні доручення, розрахункові чеки, акти прийому - передачі, тощо, та у керівника Громадської організації "Громада рибалок села Устя" ОСОБА_9 первинних бухгалтерських документів щодо придбання риби для зариблення ставку, який знаходиться на території села Устя Бершадського району Вінницької області, загальною площею 26,5215 га. зокрема, накладні, меморальні ордери, платіжні доручення, розрахункові чеки, акти прийому-передачі, тощо, задоволенню не підлягає.

Щодо клопотань позивача про допит в судовому засіданні сторони у справі, в якому останній просить в судовому засіданні допитати голову Устянської сільської ради ОСОБА_6 та ОСОБА_10, то колегія суддів не вбачає правових підстав для його задоволення, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено такої процесуальної дії як допит сторони у справі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів в межах ст. 101 ГПК України оцінила докази та дійшла висновку, що доводи відповідача викладені у апеляційній скарзі, є такими, що підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи; неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. Дане ж, в силу дії пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 104 ГПК України, є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Судовий збір покладається на позивача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Громадської організації "Громада рибалок села Устя" на рішення господарського суду Вінницької області від 18.07.17 р. у справі №902/403/17 задоволити.

Рішення господарського суду Вінницької області від 18.07.17 р. у справі №902/403/17 скасувати в частині надання дозволу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 здійснити вилов водних біоресурсів на водному об'єкті, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 26,5215 га, сітними знаряддями лову протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної сили в кількості, що не може перевищувати 600 кг з 1 га, про що скласти відповідний акт.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині усунення перешкод у здійсненні фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 господарської діяльності.

В решті рішення господарського суду Вінницької області від 18.07.17 р. у справі №902/403/17 залишити без змін.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (24455, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) на користь Громадської організації "Громада рибалок села Устя" (34453, Вінницька область, Бершадський район, с. Устя, вул. 8 Березня, буд 24, код ЄДРПОУ 41272672) 1760,00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Доручити господарському суду Вінницької області видати відповідний наказ.

4. Справу №902/403/17 повернути до господарського суду Вінницької області.

5. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Крейбух О.Г.