Ухвала

від 08.11.2017 по справі 616/414/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/5632/17

Справа №616/414/17 Головуючий І-ої інстанції: Нестайко Ю.В.

Категорія: земельні Доповідач: Швецова Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді : Швецової Л.А.,

Суддів: Котелевець А.В., Піддубного Р.М.

За участі секретаря: Кучер Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 15 серпня 2017 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Підсереднє до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні орендованою земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року ПАТ Підсереднє звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні орендованою земельною ділянкою площею 6,0250 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Підсереднянської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

В обґрунтування позову посилалось на те, що зазначена земельна ділянка відповідно до умов договору оренди використовуються ПАТ Підсереднє для вирощування сільськогосподарських культур. Договір оренди з ОСОБА_1, як власником земельної ділянки, площею 6,0250 га, кадастровий номер НОМЕР_1, був укладений 01.01.2007 р. строком на 10 років. Зареєстрований цей договір 21.11.2007 р. Однак всупереч умов договору 15.03.2017 року невідомі особи, які назвалися представниками ОСОБА_1, почали проводити геодезичні роботи на орендованій земельній ділянці та закопувати у землю дерев'яні кілки, після чого на земельній ділянці ОСОБА_1 посіяла соняшник. Вважали, що строк дії договору не закінчився, так як він починається з моменту державної реєстрації договору, позивач просив зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони відповідачу здійснювати будь-які дії на земельній ділянці до моменту припинення дії договору оренди землі.

Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 15 серпня 2017 року позовні вимоги ПАТ Підсереднє задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди орендареві - ПАТ Підсереднє , у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії на земельній ділянці площею 6,0250 га, кадастровий № НОМЕР_1, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Підсереднянської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, до моменту припинення дії договору оренди землі, укладеного 01 січня 2007 року, зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 21.11.2007 року за № 040768900387.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Підсереднє 1600 грн в рахунок відшкодування понесених судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення районного суду, новим рішенням в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що ПАТ Підсереднє використовує земельну ділянку фактично з дня укладання договору, тобто з 1 січня 2007 року, тому вважала, що суд вийшов за межі вимог та своїм рішенням пролонгував термін дії договору на 11 місяців.

Також вказала, що в договорі оренди землі міститься виправлення в даті його реєстрації де вказано, що спірний договір зареєстровано 21 липня 2007 року, однак з невідомих причин невідомою особою було внесено виправлення та вказано дата реєстрації 21.11.2007р.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія відповідно до положень ст..308 ЦПК України, вирішила апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

За правилом ч.1 ст..60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 цього Кодексу, які не підлягають доказуванню.

Суд, за ч.1 ст.11 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ Підсереднє суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди земельної ділянки від 01.01.2007 року є чинним, діями відповідача порушується право позивача на користування орендованою земельною ділянкою.

Застосувавши правову позицію, викладену у постанові №6-2777цс16 від 18.01.2017 року, суд першої інстанції виодив з того, що строк дії договору до 21.11.2017р. протягом 10 років з дня реєстрації договору.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

По справі встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 062989 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,0250 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спірна земельна ділянка розташована на території Підсереднянської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

01 січня 2007 року ОСОБА_1 уклала договір оренди землі , згідно умов якого вона передала зазначену земельну ділянку в оренду ВАТ Підсереднє (яке згодом перейменоване у ПАТ Підсереднє ) строком на 10 років (а.с.7-10).

Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 41 договору про оренду земельної ділянки від 01.01.2007 р. передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповдіно до ч.1 ст..210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

21 листопада 2007 року договір про оренду земельної ділянки від 01.01.2007 р. зареєстровано у Харківській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 040768900387.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Згідно ст..ст. 18,20 Закону України Про оренду землі у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення., вказана правова позиція з цього приводу висловлена Верховним судом України у постанові №6-2777цс16 від 18.01.2017р.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що суд вийшов за межі вимог та своїм рішенням та пролонгував термін дії договору на 11 місяців оскільки він спростовується наявними матеріалами справи.

Так, договір про оренду земельної ділянки від 01.01.2007 р. було зареєстровано 21 листопада 2007 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Згідно п.8 договір укладено на строк 10 років, тобто строк дії договору спливає 21 листопада 2017 року.

Отже договір від 01.01.2007 р. є чинним, тому у відповідача відсутні підстави самостійно користуватися земельною ділянкою до 20.11.2017 року.

При цьому, п.29 зазначеного договору передбачено, що орендодавець не вчиняє дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою.

Як свідчать матеріали справи, 10 квітня 2017 року ПАТ Підсереднє направило відповідачу претензію щодо недопустимості вчиненні дій, які перешкоджають орендареві повною мірою користуватися орендованою земельною ділянкою.

Згідно акту, складеномуо 30.05.2017 р. комісією за участю представників ПАТ Підсереднє та депутатів Підсереднянської сільської ради, вбачається, що на земельній ділянці площею 6,0250 га, кадастровий номер НОМЕР_1, посіяно та росте соняшник, закопані дерев'яні кілки.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Судова колегія погоджується з висновком суду, що діями відповідача порушується право позивача на користування орендованою земельною ділянкою відповідно до умов договору.

Посилання представника апелянта в судовому засіданні на ту обставину, що судом першої інстанції необґрунтовано застосовано ст..18, 20 Закону України Про оренду землі , які на час розгляду справи виключені, судова колегія вважає безпідставним.

На час укладення спірного договору оренди землі діяли норми ст..18,20 вищевказаного Закону відповідно до яких договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації, тому суд першої інстанції правильно застосував норму матеріального права, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин.

Також, судова колегія вважає безпідставним посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на порушення ст..1 Протоколу Першого щодо захисту права власності, оскільки рішення Європейського суду з прав людини, на які посилається апелянт не стосуються спірних правовідносин. Крім цього, ОСОБА_1 не доведено, що закон, який застосований до спірних правовідносин порушує право мирного володіння майном.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що суд всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не має.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 судова колегія вважає такими, що не спростовують правильності висновку суду.

З огляду на викладене, керуючись ст..ст. 303, 304, 308, 313, 314 ЦПК України, судова колегія ,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 15 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після проголошення але протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Л.А.Швецова

Судді А.В.Котелевець

Р.М.Піддубний