Ухвала

від 08.11.2017 по справі 755/16838/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/16838/17

У х в а л а

"08" листопада 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Астахова О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Фінанс Банк про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулись до суду із позовною заявою в якій просять визнати припиненим зобов'язання ОСОБА_1 за договором поруки №1204-КЛ-П від 11 липня 2012 року, укладеного між ПАТ Фінанс Банк та ОСОБА_1 Визнати припиненим зобов'язання ОСОБА_2 за договором поруки №1204-КЛ-П-1 від 06 лютого 2014 року, укладеного між ПАТ Фінанс Банк та ОСОБА_2

Вивчивши матеріалами позовної заяви, суддя прийшов до висновку, що заява не відповідає вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, так як неоплачена належним чином судовим збором.

З матеріалів справи убачається, що позов подано двома позивачами, який одночасно містить дві вимоги немайнового характеру.

Суд не погоджується з доводами позивачів щодо відсутності підстав для оплати судового збору посилаючись на ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, відстрочення, розстрочення сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір .

Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3 та 5 Закону України Про судовий збір .

У пункті 7 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір , у редакції від 08 липня 2011 року, було передбачено, що споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, звільняються від сплати судового збору.

Проте, Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01 вересня 2015 року, внесено зміни до Закону України Про судовий збір , та викладено статтю 5 в новій редакції, у якій звільнення від сплати судового збору споживачів не передбачено.

Згідно частин 3 та 4 статті 2 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За загальним правилом, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом, при цьому спеціальний закон, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України Про судовий збір , тому саме цей Закон підлягає застосуванню.

За таких обставин позовна заява підлягає оплаті судовим збором.

Згідно із ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Положеннями ч. 6 ст. 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2017 року становить 1600,00 грн.

Таким чином, оплата судового збору за подання даної заяви має бути здійснена кожним позивачем у розмірі по 640,00 грн. (1600 х 0,4). Якщо у позивачів є пільги зі сплати судового збору, необхідно надати доказ на підтвердження таких пільг.

Згідно із ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, суд вважає необхідним залишити заяву без руху, надавши позивачам строк для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 119, 121, 209, 210, 293 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Фінанс Банк про захист прав споживачів - залишити без руху та надати позивачам строк для усунення вказаних недоліків який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали суду.

У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: