Рішення

від 15.11.2017 по справі 910/10881/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2017Справа №910/10881/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арінтеп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сад"

про стягнення 215163,81 грн.

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сад"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арінтеп"

про стягнення 215141,23 грн.

Суддя Усатенко І. В.

Представники сторін:

від позивача (відповідач за

зустрічним) Ліщенко Т.М. (за дов.);

від відповідача (позивач за

зустрічним) Передня І.В. (за дов.);

В судовому засіданні 15.11.2017 на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду м. Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Арінтеп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сад" про стягнення боргу за договором будівельного підряду №ПП10 від 25.02.2016 в сумі 215 163, 81 грн., з яких: 175 591,28 грн. основний борг, 24 472, 18 грн. пеня, 2 724, 00 грн. 3% річних, 12 376,35 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 07.07.2017 порушення провадження у справі № 910/10881/17 та призначено до розгляду на 07.09.2017.

Від позивача 28.08.2017 через відділ канцелярії господарського суду надійшла заява про забезпечення позову по справі № 910/10881/17, в якій позивач просив суд: накласти арешт на користь позивача на належні відповідачу кошти в сумі 175 591, 28 грн. у тому числі, але не виключно, на рахунках: поточні банківські рахунки, у тому числі, але не виключно: 26005212003643 в АБ Укргазбанк , МФО 320478 або на будь - якому іншому рахунку виявленому під час виконання ухвали суду.

Ухвалою суду від 07.09.2017 продовжено строки вирішення спору.

07.09.2017 в судовому засіданні оголошено перерву на 18.09.2017.

07.09.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сад" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арінтеп" про стягнення 215141,23 грн., які були помилково перераховані на виконання договору № ПП10 від 25.02.2016 після його розірвання.

Ухвалою суду від 12.09.2017 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сад" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арінтеп" про стягнення 215141,23 грн.

Через відділ канцелярії господарського суду 12.09.2017 від первісного позивача надійшла заява про справі № 910/10881/17 про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 228 039, 56 грн., з яких 175 591, 28 грн. основного боргу, 3 745, 00 грн. 3 % річних, 32 982, 41 грн. пені, 15 720, 87 грн. інфляційних втрат.

18.09.2017 в судовому засіданні оголошено перерву на 11.10.2017.

05.10.2017 через відділ канцелярії господарського суду від первісного позивача надійшла заява по справі № 910/10881/17 про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 222 793, 40 грн., з яких 175 591, 28 грн. основного боргу, 4 091, 00 грн. 3 % річних, 27 577, 57 грн. пені, 15 533, 55 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 11.10.2017 продовжено строк вирішення спору.

В судовому засіданні 11.10.2017 судом оголошувалася перерва до 15.11.2017.

Ухвалою суду від 15.11.2017 судом було відмовлено позивачу за первісним позовом у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В судове засідання 15.11.2017 представники сторін з'явилися та надали суду усні пояснення по суті справи, в яких первісний позивач свої позовні вимоги з врахуванням поданої ним заяви про зменшення позовних вимог підтримав в повному обсязі, відповідач за первісним позовом проти задоволення позовних вимог заперечив, водночас позивач за зустрічним позовом свої позовні вимог підтримав в повному обсязі, а відповідач за зустрічним позовом проти зустрічних позовних вимог заперечив. Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Подані позивачем за первісним позовом заяви по справі № 910/10881/17 про збільшення розміру позовних вимог (вих. № 11/09-1 від 11.09.2017) та про зменшення позовних вимог (вих. № 05/10-2 від 05.10.2017) були прийняті судом до розгляду, в порядку визначеному ст. 22 ГПК України. В подальшому розгляд первісних позовних вимог здійснюється в врахуванням поданих позивачем за первісним позовом заяв.

Первісні позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача за первісним позовом його зобов'язань за договором будівельного підряду № ПП10 від 25.02.2016 та угоди № ПП 1002 від 25.02.2016 до зазначеного договору, в частині оплати виконаних позивачем за первісним позовом робіт.

Відповідач за первісним позовом проти первісних позовних вимог заперечує з тих підстав, що 03.02.2017 між сторонами було укладено угоду про розірвання договору підряду № ПП10 від 25.02.2016 та угоди № ПП 1001 від 25.02.2016 до нього, і у відповідача відсутні зобов'язання перед позивачем, оскільки згідно зазначеного у відповідній угоді у позивача на момент розірвання договору були відсутні будь - які претензії до відповідача в тому числі і фінансові.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані помилковим (безпідставним) перерахуванням відповідачем на рахунок позивача після розірвання договору коштів в розмірі 215 141, 23 грн.

Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічних позовних вимог заперечує з підстав їх безпідставності та необґрунтованості. Зокрема, на думку відповідач за зустрічним позовом, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладання та дії договору включно до моменту його розірвання, та не припиняє зобов'язань з оплати виконаних та прийнятих робіт. Кошти, які позивач за зустрічним позовом вважає безпідставно перерахованими, були сплачені ним в оплату виконаних відповідачем за зустрічним позовом робіт за договором будівельного підряду № ПП10 від 25.02.2016 та угоди № ПП 1002 від 25.02.2016 до зазначеного договору, відповідно відсутні підстави для ї повернення позивачу за зустрічним позовом.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються первісний та зустрічний позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ :

Як підтверджується матеріалами справи, 25.02.2016 між позивачем за первісним позовом, як підрядником та відповідачем за первісним позовом, як генпідрядником було укладено договір будівельного підряду № ПП10 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого генпідрядник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик, власними та\або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати генпідряднику відповідно до умов цього договору та робочої документації комплекс будівельних робіт з утеплення та оздоблення фасадів (надалі - роботи) на об'єкті будівництва: Будівництво житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями на проспекті Перемоги, 26 у Шевченківському районі м. Києва (надалі - об'єкт), а генпідрядник зобов'язується здійснити приймання та сплатити вартість виконаних підрядником робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів у відповідності цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору склад, вартість, об'єми, місце виконання робіт, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання робіт згідно підписаних сторонами кошторисів, порядок оплати, місце виконання окремих робіт та інші додаткові умови визначаються цим договором та угодами до цього договору (надалі - угоди).

Вартість виконання робіт (договірна ціна) являє собою суму підписаних сторонами угод до цього договору. Порядок розрахунків, в тому числі авансування, сторони узгоджують в угодах до цього договору. Остаточна вартість робіт визначається на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (надалі - акт), підписаних сторонами на виконання цього договору (п. 2.1, 2.2., 2.4. договору).

Датою остаточного закінчення виконання зобов'язань підрядника за цим договором є дата, вказана в акті прийому-здачі виконаних робіт, що підписується сторонами і за яким здійснюється остаточний розрахунок за цим договором (п. 3.2 договору).

В п. 5.1. договору сторонами було погоджено, що підрядник не пізніше 10 (десятого) числа звітного місяця надає акти для узгодження фізичних обсягів уповноваженій особі, що здійснює технічний нагляд та генпідряднику. Акти вважаються переданими генпідряднику належним чином, якщо на супровідному листі, до якого додано Акти, є підпис уповноваженої генпідрядником особи про їх отримання.

Уповноважена особа, що здійснює технічний нагляд та генпідрядник в термін 5 (п'ять) календарних днів зобов'язані узгодити надані їм акти, або надати свої обґрунтовані заперечення. Акти вважаються узгодженими особою, що здійснює технічний нагляд за умови наявності його підпису та штампу Обсяги, склад та якість робіт перевірено . Підрядник не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа звітного місяця або в строки, визначені п. 6.2.8 цього договору, після узгодження з уповноваженою особою, що здійснює технічний нагляд та генпідрядника на об'єкті, обсягів фактично виконаних робіт, надає генпідряднику акти, а генпідрядник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів розглянути та у випадку відсутності обґрунтованих заперечень їх підписати або надати свої обґрунтовані заперечення протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання актів. Підрядник надає генпідряднику зазначені акти в паперовому вигляді не менш ніж у 3 (трьох) екземплярах, крім того в електронному вигляді, шляхом направлення на адресу електронної пошти генпідрядника.

У випадку мотивованої письмової відмови генпідрядника від підписання актів, сторонами складається акт з переліком виявлених недоліків та дефектів і термінів їх усунення. Додаткові роботи з усунення недоліків або заміна неякісних матеріалів, необхідність виконання яких виникла з вини підрядника, виконуються ним за власний рахунок. Генпідрядник має право відмовитися від приймання робіт в випадку виявлення недоліків які суперечать діючим будівельним нормам або проектній документації, які не можуть бути усунені підрядником (п. 5.2, 5.3 договору).

У відповідності до п. 6.1.5. договору генпідрядник зобов'язаний вчасно приймати виконані роботи згідно умов статті 5 цього договору, та оплатити за виконані роботи згідно умов статті 2 цього договору, у розмірах і в терміни згідно умов цього договору, а також угод до цього договору.

Відповідно до положень п. 7.1. договору генпідрядник має право отримати від підрядника забезпечення зберігання результатів виконаних та прийнятих підрядником робіт у гарантійний термін 3 (три) місяці шляхом утримання забезпечувальних сум, що становлять 5 (п'ять) % від загальної вартості фактично виконаних та прийнятих робіт (без урахування вартості матеріально-технічних ресурсів) за цим договором у наступному порядку:

Зазначені кошти генпідрядник має право використати для відновлення якості результатів робіт у будь - який час, до дати повернення зазначених коштів, відповідно до умов договору, у разі відмови підрядника від виконання таких робіт. Кошти, витрачені генпідрядником на відновлення якості результатів робіт поверненню підряднику не підлягають. Про використання коштів генпідрядник повідомляє підрядника письмово за п'ять діб до початку виконання робіт з відновлення якості результатів робіт. В такому випадку підрядник зобов'язаний у термін 10 (десять) календарних днів від дати направлення письмового повідомлення надати генпідряднику розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. У випадку ненадання або надання невірного розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, підрядник зобов'язується у безспірному порядку компенсувати генпідряднику усі збитки, що виникли в наслідок ненадання або надання : невірного розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, протягом 5 (п'яти) банківських днів. Зазначену суму збитків генпідрядник має право утримати, шляхом зменшення суми актів за наступні періоди на суму завданих збитків (п. 7.1.7.1. договору).

Згідно з п. 7.2.2. договору підрядник має право на сплату виконаних робіт тільки після підписання генпідрядником наданого йому акту згідно умов статті 2 цього договору.

За прострочення генпідрядником термінів оплати за виконані роботи згідно умов цього договору, умов угод до цього договору, він сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1 % від вартості неоплаченої суми за кожний прострочений день. Однак загальна сума пені по договору не може перевищувати 10% вартості робіт за відповідного угодою до цього договору. Сплата штрафів та пені, компенсація збитків не знімають зобов'язань сторін щодо завершення робіт та, відповідно, їх повної оплати (п. 9.2, 9.4. договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та умов цього договору. Договір вважається розірваним достроково з моменту підписання сторонами відповідної угоди, або може бути розірваним у судовому порядку, або на підставі п. 7.1.1. цього договору.

На виконання п. 1.2. договору сторонами 25.02.2016 була укладена Угода № ПП 1001 до договору, в якій сторони погодили:

- підрядник зобов'язується виконати комплекс будівельних робіт з утеплення та оздоблення фасадів (надалі - роботи) на об'єкті будівництва: Будівництво житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями на проспекті Перемоги, 26 у Шевченківському районі м. Києва , Секція С-1 , а генпідрядник зобов'язується здійснити приймання та сплатити вартість виконаних підрядником робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів (п. 1 ст. 1 Угоди № ПП 1001 до договору);

- загальна вартість робіт та матеріалів становить 2 078 899, 85 грн., в т. ч. ПДВ 346 483, 31 грн. (п. 1 ст. 2 Угоди № ПП 1001 до договору);

- авансування робіт відбувається на підставі письмових запитів підрядника. Сплата авансу здійснюється протягом 5 банківських днів від дати отримання генпідрядником такого запиту та за умови попереднього узгодження сторонами суми авансу (п. 2 ст. 1 Угоди № ПП 1001 до договору);

- оплата виконаних робіт здійснюється за фактично виконані підрядником та прийняті генпідрядником роботи на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ 3), за відповідний період, з урахуванням наданих авансових платежів, не пізніше 15 банківських днів з моменту їх двохстороннього підписання, відповідно до умов договору та цієї угоди (п. 3 ст. 1 Угоди № ПП 1001 до договору).

Також 25.02.2016 сторонами було укладено Угоду № ПП 1002 до договору, в якій сторони погодили, що:

- підрядник зобов'язується виконати комплекс будівельних робіт з утеплення та оздоблення фасадів (надалі - роботи) на об'єкті будівництва: Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на проспекті Перемоги. 26 у Шевченківському районі м. Києва , Секція С-2 , а генпідрядник зобов'язується здійснити приймання та сплатити вартість виконаних підрядником робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів (п. 1 ст. 1 Угоди № ПП 1002 до договору);

- загальна вартість робіт та матеріалів становить 3 407 070, 54 грн., в т.ч. ПДВ 567 845, 09 грн. (п. 1 ст. 2 Угоди № ПП 1002 до договору);

- авансування робіт відбувається на підставі письмових запитів підрядника. Сплата авансу здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів від дати отримання генпідрядником такого запиту та за умови попереднього узгодження сторонами суми авансу (п. 2 ст. 2 Угоди № ПП 1002 до договору);

- оплата виконаних робіт здійснюється за фактично виконані підрядником та прийняті генпідрядником роботи на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), за відповідний період, з урахуванням наданих авансових платежів, не пізніше 15 банківських днів з моменту їх двохстороннього підписання, відповідно до умов договору та цієї угоди (п. 3 ст. 2 Угоди № ПП 1002 до договору);

- підрядник зобов'язується виконати роботи за 117 календарних днів (п. 1 ст. 3 Угоди № ПП 1002 до договору).

На виконання умов договору та угоди №ПП1002 позивач за первісним позовом виконав комплекс будівельних робіт з утеплення та оздоблення фасадів на об'єкті будівництва: "Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на проспекті Перемоги, 26 у Шевченківському районі, м. Києва", секція С-2, що підтверджуються підписаними підрядником та генпідрядником актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) на загальну суму 2 953 999, 84 грн., а саме: актом № 1 за червень 2016 року від 30.06.2016 та довідкою за червень 2016 року від 30.06.2016 на суму 381 046, 86 грн.; актом № 2 за серпень 2016 року від 31.08.2016 та довідкою за серпень 2016 року від 31.08.2016 на суму 803 084, 87 грн.; актом № 3 за листопад 2016 року від 30.11.2016 та довідкою за листопад 2016 року від 30.11.2016 на суму 855 442, 16 грн.; актом № 4 за грудень 2016 року від 31.12.2016 та довідкою за грудень 2016 року від 31.12.2016 на суму 689 662, 96 грн.; актом № 1 за грудень 2016 року від 31.12.2016 та довідкою за грудень 2016 року на суму 224 762, 99 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів відповідач за первісним позовом по Угоді № 1002 до договору (як слідує із призначення відповідних платежів вказаним самим відповідачем за первісним позовом) здійснив оплат на користь позивача за первісним позовом на загальну суму 2 778 408, 56 грн., а саме: 02.03.2016 - 652 000, 00 грн., 30.03.2016 - 792 743, 70 грн., 12.07.2016 - 108 500, 00 грн., 29.07.2016 - 130 000, 00 грн., 10.08.2016 - 117 100, 00 грн., 08.09.2016 - 117 100, 00 грн., 03.10.2016 - 102 837, 00 грн., 02.11.2016 - 200 000, 00 грн., 13.02.2017 - 115 141, 23 грн., 23.03.2017 - 100 000, 00 грн., 03.02.2017 342 986, 63 грн.

Із матеріалів справи також вбачається, що 03.02.2017 сторонами була укладена угода про розірвання договору та угоди ПП 1001, в якій сторони дійшли згоди розірвати договір та угоду і вважати їх такими, що припинили свою дію з моменту перерахування підрядником на розрахунковий рахунок генпідрядника грошових коштів, визначених п. 2.3. Угоди про розірвання (п. 1 угоди від 03.02.2017 про розірвання договору та угоди № ПП 1001).

В п. 2 угоди від 03.02.2017 про розірвання договору та угоди № ПП 1001 сторони встановили, що на дату укладання угоди про розірвання:

- генпідрядник, на виконання умов договору та угоди, перерахував на користь підрядника за виконання робіт за угодою авансових платежів на загальну суму 988 523, 63 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 164 753, 94 грн. (п. 2.1. угоди від 03.02.2017 про розірвання договору та угоди № ПП 1001);

- підрядник за договором та угодою повернув суму 645 537, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 107 589, 50 грн. (п. 2.2. угоди від 03.02.2017 про розірвання договору та угоди № ПП 1001);

- сума надмірно отриманих підрядником від генпідрядника коштів на виконання робіт за договором та угодою складає 342 986, 63 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 57 164, 44 грн. (п. 2.3. угоди від 03.02.2017 про розірвання договору та угоди № ПП 1001).

Згідно з п. 3 угоди від 03.02.2017 про розірвання договору та угоди № ПП 1001 сторони погодили, що суму, вказану в п. 2.3. даної угоди про розірвання, в розмірі 342 986,63 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 57 164, 44 грн., підрядник зобов'язаний повернути генпідряднику шляхом перерахування на розрахунковий рахунок генпідрядника протягом п'яти календарних днів з дати укладання сторонами даної Угоди про розірвання. В разі порушення цієї умови підрядник зобов'язаний сплати на користь генпідрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на дату такого порушення, за кожен день прострочення, що не позбавляє підрядника від повернення генпідряднику суми, визначеної п. 2.3. даної Угоди про розірвання.

Матеріалами справи (банківськими виписками) підтверджено, що відповідач за первісним позовом за угодою ПП 1001 перерахував на користь позивача за первісним позовом 988 523, 63 грн., 02.03.2016 - 598 384, 00 грн. та 30.03.2016 - 390 139, 63 грн. Також, матеріалами справи підтверджено, що позивачем за первісним позовом було повернуто відповідачу за первісним позовом грошові кошти сплачені за угодою ПП 1001 до договору в повному обсязі (988 523, 63 грн.), а саме: 12.07.2016 - 108 500, 00 грн., 10.08.2016 - 117 100, 00 грн., 07.09.2016 - 117 100, 00 грн., 03.10.2016 - 102 837, 00 грн., 02.11.2016 - 47 153, 00 грн., 02.11.2016 - 152 847, 00 грн., 06.02.2017 - 342 986, 63 грн.

За розрахунком позивача за первісним позовом заборгованість відповідача за первісним позовом перед ним за виконані роботи за угодою № ПП1002 до договору складає на момент звернення до суду 175 591, 28 грн.

На думку відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ним були безпідставно перераховані на користь позивача за первісним позовом кошти в розмірі 115 141, 23 грн. - 13.02.2017 та 100 000, 00 грн. - 23.03.2017 в оплату робіт виконаних за угодою № ПП 1002 до договору, з огляду на розірвання договору (укладання угоди від 03.02.2017 про розірвання договору та угоди № ПП 1001).

Предметом первісного позову у даній справі є матеріально - правові вимоги первісного позивача до первісного відповідача про стягнення з останнього 175 591, 28 грн. основної заборгованості за роботи виконані відповідно до Угоди № ПП1002 до договору, 4 091, 00 грн. 3 % річних за період прострочення з 25.01.2017 по 05.10.2017, 15 533, 55 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 25.01.2017 по 05.10.2017 та 27 577, 57 грн. пені за період прострочення з 25.01.2017 по 30.09.2017.

Предметом зустрічного позову у даній справі є матеріально - правові вимоги позивача за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом про стягнення з останнього помилково сплачених коштів на користь відповідача за зустрічним позовом в розмірі 215 141, 23 грн.

Договір будівельного підряду № ПП 10 від 25.10.2016 та укладені до нього Угоди № ПП 1001 та № ПП 1002 від 25.02.2016 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір та угоди до нього є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до положень п. 3 ст. 2 Угоди № ПП 1001 до договору оплата виконаних робіт здійснюється за фактично виконані підрядником та прийняті генпідрядником роботи на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), за відповідний період, з урахуванням наданих авансових платежів, не пізніше 15 банківських днів з моменту їх двохстороннього підписання, відповідно до умов договору та цієї угоди.

При цьому, у відповідності до положень п. 7.1.7. договору генпідрядник має право отримати від підрядника забезпечення зберігання результатів виконаних та прийнятих робіт у гарантійний термін 3 (три) місяці шляхом утримання забезпечувальних сум, що становлять 5 % від загальної вартості фактично виконаних та прийняти робіт (без урахування вартості матеріально - технічних ресурсів).

Як вбачається із змісту п. 7.1.7.1. договору утримані з метою забезпечення зберігання результатів виконаних та прийнятих робіт кошти (5 % від загальної вартості фактично виконаних та прийняти робіт (без урахування вартості матеріально - технічних ресурсів)), у випадку, якщо останні не будуть використані для відновлення якості результатів робіт генпідрядником, підлягають поверненню (сплаті) підряднику. Строк повернення (сплати) генпідрядником підряднику утриманих згідно з п. 7.1.7.1. договору коштів в договору укладеному між сторонами та угодах до нього встановлений не був.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Згідно положень п. 7.1.7.1. договору про використання коштів генпідрядник повідомляє підрядника письмово за п'ять діб до початку виконання робіт з відновлення якості результатів робіт.

Матеріали справи не містять доказів із яких би вбачалося, що генпідрядник повідомляв письмово підрядника про початок виконання робіт з відновлення якості результатів робіт, відповідно суд дійшов висновку, що генпідрядником не було використане відповідне право встановлене п. 7.1.7. договору.

Таким чином, кошти утримані з метою забезпечення результатів виконаних та прийнятих робіт за договором (5 % від загальної вартості фактично виконаних та прийняти робіт (без урахування вартості матеріально - технічних ресурсів)), підлягають поверненню (сплаті) підряднику на вимогу останнього, доказів направлення якої матеріали справи не містять.

За розрахунком позивача за первісним позовом, який не заперечувався відповідачем за первісним позовом, забезпечувальні кошти за договором та угодою № ПП 1002 до договору загалом складають 54 090, 47 грн., а зокрема, наступні суми:

- за актом № 1 за червень 2016 року - 4 913, 11 грн.;

- за актом № 2 за серпень 2016 року - 15 534, 48 грн.;

- за актом № 3 за листопад 2016 року - 17 161, 26 грн.;

- за актом № 4 за грудень 2016 року - 13 219, 44 грн.;

- за актом № 1 за грудень 2016 року - 3 262, 18 грн.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом (підрядник), не зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів направлення ним відповідачу за первісним позовом (генпідряднику) вимоги в порядку ст. 530 ЦК України, вправі вимагати оплати заборгованості по забезпечувальних коштах.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем за первісним позовом на виконання договору та угоди № ПП 1002 до договору були виконані роботи на загальну суму 2 953 999, 84 грн., які були прийняті відповідачем за первісним позовом без жодних зауважень щодо якості та обсягу робіт, про що свідчать складені та підписані уповноваженими посадовими особами обох сторін акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (копії яких наявні в матеріалах справи), в той час як відповідачем за первісним позовом, його зобов'язання по оплаті вищевказаних виконаних робіт були виконані частково на суму 2 778 408, 56 грн., що повністю підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, станом на момент подання до суду первісної позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом складає 175 591, 28 грн. (54 090, 47 + 121 500, 81 = 2 953 999, 84 - 2 778 408, 56), доказів сплати якої відповідачем за первісним позовом суду не надано.

Позивачем за первісним позовом умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем за первісним позовом, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності виконаних робіт умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за виконані роботи за договором та угодою № ПП 1002 до договору у розмірі 175 591, 28 грн. відповідачем за первісним позовом суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за договором та угодою № ПП 1002 до договору в сумі 175 591, 28 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати виконаних робіт, у відповідності до п. 3 ст. 2. Угоди № ПП 1002 до договору та позиції викладеній в рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 є таким, що настав, а тому первісні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 175 591, 28 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому судом відхиляються доводи відповідача за первісним позовом про припинення його зобов'язань за договором, у зв'язку з укладанням сторонами угоди від 03.02.2017 про розірвання договору та угоди № ПП 1001 як необґрунтовані. Оскільки зобов'язання по оплаті виконані за договором та угодою № ПП 1002 до договору роботи виникло у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом до укладання вищевказаної угоди.

У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно зі ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства суд погоджується з позивачем за первісним позовом, що розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не припиняє зобов'язань, що виникли на підставі такого зобов'язання, у разі їх невиконання.

Також, як вбачається із тексту угоди від 03.02.2017 про розірвання договору та угоди № ПП 1001, вказана угода врегульовує відносини між сторонами щодо угоди № ПП 1001, і не містить положень щодо угоди № ПП 1002.

Щодо первісних позовних вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом 4 091, 00 грн. 3 % річних за період прострочення з 25.01.2017 по 05.10.2017, 15 533, 55 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 25.01.2017 по 05.10.2017 та 27 577, 57 грн. пені за період прострочення з 25.01.2017 по 30.09.2017.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 ГК України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 ГК України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).

В п. 9.2. договору сторонами було погоджено, що за прострочення генпідрядником термінів оплати за виконані роботи згідно умов цього договору, умов угод до цього договору, він сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1 % від вартості неоплаченої суми за кожний прострочений день. Однак загальна сума пені по договору не може перевищувати 10% вартості робіт за відповідного угодою до цього договору.

Відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня (ст. 3).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у відповідності до п. 9.2. договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, у розмірі визначеному судом.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд, перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом щодо нарахування пені, суд встановив, що позивач за первісним позовом здійснював нарахування пені на строк понад 6 місяців, а також на суму забезпечувальних коштів за договором (54 090, 47 грн.), строк оплати яких на користь підрядника не встановлений договором, тобто не є простроченим, з огляду на відсутність відповідної вимоги в порядку ст. 530 ЦК України. Враховуючи вказане суд здійснив власний розрахунок пені, яка підлягає сплаті за договором на користь позивача за первісним договором. За розрахунком суду, зробленого за допомогою системи ЛІГА, за період прострочення з 25.01.2017 по 25.07.2017 з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню пеня за порушення грошового зобов'язання в розмірі 16 074, 72 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013).

Оскільки вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 3 % річних та інфляційних втрат ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач за первісним позовом є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в обсязі визначеному судом. Тому що, при здійсненні перевірки розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем за первісним позовом, судом встановлено, що позивач за первісним позовом здійснював нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, зокрема і на на суму забезпечувальних коштів за договором (54 090, 47 грн.), строк оплати яких на користь підрядника не встановлений договором, тобто не є простроченим, з огляду на відсутність відповідної вимоги в порядку ст. 530 ЦК України. Враховуючи вказане суд здійснив власний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, які підлягають сплаті за договором на користь позивача за первісним договором. За розрахунком суду, зробленого за допомогою системи ЛІГА, за період прострочення з 25.01.2017 по 05.10.2017 з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 2 536, 54 грн. та інфляційних втрат в розмірі 10 956, 53 грн. за порушення грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем за первісним позовом не було надано до матеріалів справи доказів, що відповідають вимогам ст. 33, 34 ГПК України та спростовували б докази надані позивачем за первісним позовом на підтвердження обставин справи.

За таких обставин та враховуючи викладене вище первісний позов підлягає задоволенню частково, з огляду на викладене.

Обставини справи викладені в зустрічному позові повністю спростовані матеріалами справи, відтак зустрічний позов задоволенню не підлягає, оскільки судом встановлено його безпідставність та необґрунтованість.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд первісного позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам, а за розгляд зустрічного позову - на позивача за зустрічним позовом.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" внормовано, що зайво сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. За таких підстав, позивачу слід повернути зайво сплачений судовий збір, але оскільки позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору, зайво сплачений судовий збір не повертається судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сад" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 19; ідентифікаційний код 39724021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арінтеп" (02002, м. Київ, вул. Каховська, 71 - А; ідентифікаційний код 38949562) 175 591 (сто сімдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто одну) грн. 28 коп. основної заборгованості, 16 074 (шістнадцять тисяч сімдесят чотири) грн. 72 коп. пені, 2 536 (дві тисячі п'ятсот тридцять шість) грн. 54 коп. 3 % річних та 10 956 (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 53 коп. та 3 077 (три тисячі сімдесят сім) грн. 39 коп. судових витрат.

3. В задоволенні інших первісних позовних вимог відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 17.11.2017.

Суддя І.В.Усатенко