Рішення

від 09.11.2017 по справі 910/20226/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2017 Справа № 910/20226/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Просперіті Хоум"

про стягнення 13 565, 39 грн.

за участю представників:

від позивача:Мельник Е.О. від відповідача:Барабан Є.Г., Коваль О.С. встановив :

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - ТОВ "Євро-Реконструкція") з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Просперіті Хоум" (далі - ОСББ "Просперіті Хоум") про стягнення 13 565, 39 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної та повної сплати вартості послуг з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, наданих за договором № 440576 від 02.07.2012 р., внаслідок чого у ОСББ "Просперіті Хоум" утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "Євро-Реконструкція" просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги з теплової енергії у вигляді гарячої води в сумі 11 098,70 грн., пеню у сумі 786,15 грн., інфляційну складову боргу у сумі 1 151,78 грн. та 3 % річних у сумі 528,76 грн., а всього - 13 565, 39 грн.

Під час розгляду даної справи відповідачем була подана зустрічна позовна заява (з урахуванням заяви про зміну предмету зустрічного позову від 16.01.2017 року), у якій він просив визнати договір № 440576 від 02.07.2012 року на постачання теплової енергії недійсним, починаючи з 26.04.2014 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.01.2017 р., яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 року, первісний позов ТОВ "Євро-Реконструкція" задоволено частково, стягнуто з ОСББ "Просперіті Хоум" борг за спожиту теплову енергію в сумі 11 098,70 грн., 3% річних в сумі 528,76 грн. та пеню в сумі 476,34 грн., у решті позовних вимог за первісним позовом - відмовлено, а також відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСББ "Просперіті Хоум" про визнання недійсним договору.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2017 р. зазначені судові рішення були скасовані щодо задоволення первісного позову ТОВ "Євро-Реконструкція" про стягнення з ОСББ "Просперіті Хоум" заборгованості та в цій частині справу направлено на новий розгляд, а в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору № 440576 від 02.07.2012 року залишено в силі.

Отже, при новому розгляді справи судом вирішується спір за позовом ТОВ "Євро-Реконструкція" до ОСББ "Просперіті Хоум" про стягнення вартості наданих комунальних послуг у гарячій воді на суму 13 565, 39 грн.

У судовому засіданні під час нового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили зазначили, що внаслідок внесення 26.04.2014 р. змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір про надання послуг з теплової енергії у гарячій воді № 440576 від 02.07.2012 р. припинив свою дію, у зв'язку з чим у ОСББ "Просперіті Хоум" відсутні підстави для оплати заборгованості за вказаним договором. Просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази та врахувавши вказівки Вищого господарського суду України по даній справі, викладені в постанові від 05.07.2017 р., прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 02.07.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (енергопостачальна організація) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Просперіті Хоум" (покупець) був укладений договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - договір), відповідно до якого енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю ОСББ "Просперіті Хоум" за адресою об'єкта: м. Київ, вул. Російська, 45 б, теплову енергію у вигляді гарячої води (далі - товар, теплоносій) в період з 01.07.2012 року до 30.06.2013 року у кількості 1 690, 552 Гкал.

Згідно з п.п. 1.2., 1.3 договору покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах договору, а передача товару у власність покупцю здійснюється після виконання всіх вимог договору постачання.

Поставка товару здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності, визначену у додатку № 1 до договору. Подача теплової енергії покупцю та заповнення систем теплоспоживання покупця теплоносієм здійснюється виключно на підставі нарядів встановленої форми, що виписуються енергопостачальною організацією (п.п. 2.1., 2.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності покупця та АК "Київенерго", відповідно до "Тимчасових правил обліку відпускання та споживання теплової енергії".

Розрахунки з покупцем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, по групах споживачів, що затверджені розпорядженнями (рішеннями) Київської міської державної адміністрації (а також органами місцевого самоврядування, актами інших органів, що затверджують, погоджують, встановлюють тарифи на теплову енергію) для енергопостачальної організації за кожну відпущену Гігакалорію (п. 6.1 договору).

Згідно з п. 6.5 покупець щомісячно з 07 по 14 число отримує в енергопостачальної організації оформлені бланки актів приймання передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній періоди, що включають в себе вартість теплової енергії спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за теплову енергію (що визначається енергопостачальною організацією з урахуванням максимального теплового навантаження визначеного договором).

Покупець самостійно сплачує вартість прийнятої теплової енергії згідно з отриманим рахунком-фактурою, не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплової енергії, яка використана субабонентами покупця (п. 6.6 договору).

Пунктом 10.1 договору сторони погодили, що даний договір укладений на термін з 01.07.2012 року до 30.06.2013 року та вважається подовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін даного договору не повідомить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору.

Як вбачається з умов вказаного договору та матеріалів справи, позивач - ТОВ "Євро-Реконструкція" виступило теплопостачальною організацією, а відповідач, який є балансоутримувачем (ОСББ "Просперіті Хоум"), - виступив замовником послуг.

У судовому засіданні встановлено, що у період з травня 2015 р. по липень 2015 р. позивач надав відповідачу комунальні послуги з теплової енергії у гарячій воді на загальну суму 11 098,70 грн. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі товарної продукції та рахунками-фактури за вказаний період, що є первинними документами та належними доказами по справі.

Необхідно зазначити, що у позовній заяві ТОВ "Євро-реконструкція" вказало загальний період виникнення заборгованості - з 01.05.2015 р. по 01.08.2016 р. (до дня подачі позову до суду), проте фактично нарахування було здійснене за період з 01.05.2016 р. по 31.07.2016 р., що підтверджується наданим розрахунком та поясненнями представника позивача.

Також судом встановлено, що відповідач зі свого боку зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість на загальну суму 11 098,70 грн.

Заперечуючи факт наявності цієї заборгованості, ОСББ "Просперіті Хоум" зазначило, що відповідно до нової редакції Закону України "Про житлово-комунальні послуги", починаючи з серпня 2014 року, позивач, який є виконавцем прийнятих на себе зобов'язань теплопостачальної організації, повинен укласти окремі договори з власниками квартир та споживачами будинку 45-б по вул.. Російській в м. Києві. У той же час, ОСББ "Просперіті Хоум" втратило статус споживача цих послуг за договором № 440576 від 02.07.2012 р., цей договір є недійсним, а тому у відповідача із серпня 2014 р. немає обов'язку оплачувати надані позивачем послуги та виконувати інші зобов'язання за цим договором.

Перевіряючи такі доводи відповідача з урахуванням наданих вказівок суду касаційної інстанції, суд виходив з наступного.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами , виконавцями або виробниками послуг .

Як вже було зазначено, пунктом 10.1 договору № 440576 від 02.07.2012 р. сторони цього договору погодили строк його дії: з 01.07.2012 року до 30.06.2013 року, з подальшою його пролонгацією, якщо жодна із сторін даного договору не повідомить іншій стороні протилежне не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору.

Оскільки жодна із сторін із відповідною заявою про припинення дії договору за один місяць до 30.06.2013 р. не звернулась, то укладений між ними договір № 440576 від 02.07.2012 р. автоматично продовжив свою дію - до 30.06.2014 р., а далі - за тих же обставин - до 30.06.2015 р., 30.06.2016 р. відповідно.

У той же час, 26.04.2014 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії", яким були внесені зміни до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Зокрема, було доповнено статтю 29 частиною 3, згідно з якою договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири , орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

Так само, статтю 19 було доповнено частиною 4, у якій визначено поняття виконавця послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності, яким є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Вищий господарський суд України у постанові по даній справі вказав, що необхідно визначити правовий статус позивач та відповідача у спірних правовідносинах з постачання теплової енергії, з урахуванням чого суд зазначає.

За змістом ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" виробництво теплової енергії - це господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору. Постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності , а також постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 10 серпня 2012 року № 278 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії" (що діяла на час спірних правовідносин) ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, зокрема, як виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії.

У той же час, відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що:

виробником житлово-комунальних послуг - є суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

споживачем житлово-комунальних послуг - є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;

виконавцем цих послуг - є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Отже, з аналізу наведених вище законодавчих визначень (з урахуванням нової редакції Закону України "Про житлово-комунальні послуги") вбачається, що позивач у спірних відносинах виступив виконавцем житлово-комунальної послуги з постачання теплової енергії та його діяльність не потребує спеціального ліцензування, оскільки за своїм статутом він не є теплопостачальною організацією та не здійснює господарської діяльності з теплопостачання у розумінні Закону України "Про теплопостачання".

Далі, згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" поняття балансоутримувача майна визначається як власник майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач є особливим учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Як вже було зазначено, ОСББ "Просперіті Хоум" є балансотуримувачем будинку по вул. Російська, 45 Б, який з метою надання мешканцям вказаного будинку послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді, уклав із теплопостачальною організацією (виконавцем) цих послуг - ТОВ "Євро-Реконструкція" відповідний договір № 440576 від 02.07.2012 р.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач у справі - ОСББ "Просперіті Хоум" на час виникнення спору виступило особливим учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг - балансоутримувачем, який одночасно є споживачем цих послуг (по відношенню до теплопостачальної організації) та виконавцем послуг (по відношенню до мешканців будинку по вул. Російська, 45 б) у спірний період (з травня по липень 2015р.).

При цьому з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеного договору, позивач поставляв відповідачу теплову енергію, заперечень щодо якості та кількості якої від споживача не надходило, про що свідчать наявні у справі відомості фактичного споживання теплоенергії. Зі свого боку ОСББ "Просперіті Хоум", отримавши послуги з теплової енергії через належні йому, як балансоутримувачу, внутрішньобудинкові мережі, перетворював їх у свої послуги опалення та гарячого водопостачання, які реалізовував мешканцям будинку, а потім надавав позивачу відомості про фактичне споживання послуг мешканцями будинку та їх оплату на підставі виставлених позивачем актів приймання-передавання послуг та рахунків - фактур.

Також, згідно із листом ОСББ "Просперіті Хоум" № 24/07 від 24.07.2014 р. (станом на час, коли сторони намагались врегулювати спірні відносини) відповідач наполягав на продовженні надання позивачем послуг із теплопостачання мешканцям будинку, сумлінно виконуючи умови договору № 440576 від 02.07.2012 р.

Отже, зазначені обставини свідчать, що договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 440576 від 02.07.2012 р. не припинив свою дію внаслідок внесених змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". При цьому суд звертає увагу, що зазначені зміни не передбачають вимог щодо розірвання всіх договорів на постачання теплової енергії, укладених до набрання чинності змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", або припинення зобов'язань за такими договорами. Даний закон лише визначає, що виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація), яка укладає договори на надання послуг із споживачами. У свою чергу, статус балансоутримувача вказаним законом визначений в якості споживача, виконавця або виробника.

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду України по справі № 910/31573/15, викладену у постанові від 25.05.2017 р., суд відхиляє та зазначає, що така позиція не може бути застосована в даній справі, оскільки між сторонами виникли інші фактичні відносини (зокрема, відповідач у спірних відносинах є балансоутримувачем будинку на відміну від вказаної позиції ВСУ, де зазначалось, що відповідач не є ні виконавцем, ні балансоутримувачем, а тому втратив підстави виступати стороною у договорі та здійснювати розрахунки за комунальні послуги). Указану позицію про законодавчу заборону ОСББ бути стороною договору відповідач трактує на власний розсуд, не з'ясувавши свого статусу у спірних відносинах.

Як зазначалось вище, у даному випадку відповідач виступив балансоутримувачем, який є одночасно і споживачем, і виконавцем послуг на підставі договору № 440576 від 02.07.2012 р.

При цьому зазначена обставина ніяким чином не впливає на право теплопостачальної організації (позивача) укласти прямі договори із мешканцями вищевказаного будинку. Так, судом встановлено, що на даний час позивач перейшов на прямі договори із мешканцями будинку по вул. Російська, 45 б, опублікувавши 06.08.2014 р. у газеті "Хрещатик" № 111(4511) публічний договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який є договором приєднання. Наслідком переходу позивача на прямі договори з мешканцями будинку стало припинення постачання теплової енергії відповідачу - ОСББ "Просперіті Хоум" в липні 2015 р. (який є останнім місяцем нарахування заборгованості у заявлений період).

Також суд враховує, що вже після внесених 26.04.2014 р. змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ТОВ "Євро-Реконструкція" зверталось до ОСББ "Просперіті Хоум" з позовом про стягнення заборгованості у сумі 64 971,18 грн. за попередній період - з 01.07.2012 р. по 01.05.2015 р. за тим же договором № 440576 від 02.07.2012 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.09.2015 року у справі № 910/16949/15, яке набрало законної сили, зазначений позов ТОВ "Євро-Реконструкція" було задоволено, стягнуто з ОСББ "Просперіті Хоум" заборгованість у сумі 64 971,18 грн. за вказаний період.

Отже, зважаючи на зроблені вище висновки, з урахуванням приписів чинного законодавства та встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку, що у відповідача наявна заборгованість з оплати вартості наданих йому послуг у сумі 11 098,70 грн. за період травень-липень 2015р.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Обов'язок по сплаті фактично наданих послуг виникає також у відповідача на підставі Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст.ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 затверджений перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, а розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2012 № 579 встановлено тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються виконавцями цих послуг по кожному будинку окремо, для здійснення розрахунків із споживачами в залежності від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Частиною 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Оскільки доказів належної оплати вартості наданих житлово-комунальних послуг за період з травня по липень 2015 р. в сумі 11 098,70 грн. відповідач суду не надав, позовні вимоги ТОВ "Євро-Реконструкція" про стягнення вказаного боргу підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 786,15 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки, енергопостачальна організація нараховує пеню за кожен прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Обмеження строку нарахування пені 6-ти місячним строком також передбачено пунктом 2.5 Постанови Пленуму від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Провівши розрахунок штрафних санкцій на підставі умов укладеного договору та ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 476,34 грн., а тому в цій частині позовні вимоги суд задовольняє частково.

Також позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 1 151,78 грн. та 3 % річних у сумі 528,76 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не визначений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у сумі заявленій позивачем - 528,76 грн.

Що стосується стягнення інфляційної складової боргу, яка нарахована позивачем за період з 26.05.2015 року по 30.09.2016 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до Листа Верховного Суду України „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 року № 62-97р, а також п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 судам при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Отже, беручи до уваги зазначену позицію судів вищих інстанцій, суд відмовляє у задоволенні вимог щодо стягнення інфляційної складової боргу у сумі 1 151,78 грн. у період з 26.05.2015 року по 30.09.2016 р., оскільки інфляційне збільшення боргу за вказаний період не відбулося.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у тому числі і за розгляд апеляційної, касаційної скарг, а також витрат на оплату послуг адвоката, понесених відповідачем, виходячи із суми 5 600,00 грн., яку суд вважає обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 35, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Просперіті Хоум" про стягнення 13 565, 39 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Просперіті Хоум" (02099, м. Київ, вул. Російська, 45-Б; код ЄДРПОУ 34896156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 28, оф. 20; код ЄДРПОУ 37739041) борг за спожиту теплову енергію у розмірі 11 098 (одинадцять тисяч дев'яносто вісім) грн. 70 коп., пеню у сумі 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 34 коп., 3 % річних у сумі 528 (п'ятсот двадцять вісім) грн. 76 коп., судовий збір у сумі 1 229 (одна тисяча двісті двадцять дев'ять) грн. 53 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 28, оф. 20; код ЄДРПОУ 37739041) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Просперіті Хоум" (02099, м. Київ, вул. Російська, 45-Б; код ЄДРПОУ 34896156) судовий збір за розгляд апеляційної та касаційної скарг у сумі 370 (триста сімдесят) грн. 18 коп., витрати на правову допомогу у сумі 603 (шістсот три) грн. 37 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 9 листопада 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 15 листопада 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.