Постанова

від 14.11.2017 по справі 805/2907/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2017 р. Справа №805/2907/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:13:05

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Кульматицькій В.М.,

за участю

представника відповідача Пономарьова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест - Маріупольський ремонтно-механічний завод" до Головного управління ДФС в Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000461406 від 11.05.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 20.03.2017 по 07.04.2017 року ГУ ДФС у Донецькій області на підставі наказу №142 від 16.03.2017 та повідомлень №№146, 147,148 від 17.03.2017року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест - Маріупольський ремонтно-механічний завод , за результатами вказаної перевірки податковим органом було складено акт перевірки №88/05-99-14-06/38673998 від 13.04.2016 року. Згідно висновків атку перевірки встановлені наступні порушення: п.п. 192.1.2 п.192.1 ст.192, п. 198.1, п. 198.2 п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в частині завищення задекларованої суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 317 831грн., в тому числі за червень 2015року в розмірі 201 269грн, липень 2015року в розмірі 116 562грн. по операціям з ТОВ Мединський в К , ПП НТЦ Промавтосварка , ТОВ НВФ Авт-Пром , ТОВ Авок Сервіс , ПП Елін-2007 , ТОВ Марокс Трейд .

За висновками акту перевірки податковим органом винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0000461406 від 11.05.2017 року, яким зменшено розмір від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 317 831грн. за період червень 2015року, липень 2015року та нараховані штрафні санкції в розмірі 20 127грн. (т.1 а.с.23).

Позивач не погоджується з даними висновками та податковим повідомленням-рішенням податкового органу, вважає, що письмові докази у вигляді первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій позивача з контрагентами - постачальниками товарів/послуг спростовують висновки податкового органу щодо нереальності правочинів, які грунтуються на припущеннях.

Представник позивача в судовому засіданні на позовних вимогах наполягав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що згідно висновків атку перевірки №88/05-99-14-06/38673998 від 13.04.2016 року встановлені наступні порушення: п.п. 192.1.2 п.192.1 ст.192, п. 198.1, п. 198.2 п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в частині завищення задекларованої суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 317 831грн., в тому числі за червень 2015року в розмірі 201 269грн, липень 2015року в розмірі 116 562грн. по операціям з ТОВ Мединський в К , ПП НТЦ Промавтосварка , ТОВ НВФ Авт-Пром , ТОВ Авок Сервіс , ПП Елін-2007 , ТОВ Марокс Трейд .Виходячи з сукупності обставин, викладених в акті перевірки, а саме, відсутності необхідних економічних та трудових ресурсів у контрагентів - постачальників для фактичного здійснення господарської діяльності, наявності підміни товару на першому ланцюгу постачання, також, фактично позивачем проведені безтоварні господарські операції, спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту, відсутності господарської операція як певної дії або події у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу, складання первинних документів не за формою, що затверджена діючим законодавством, наявність податкових інформації контролюючих органів, на обліку в яких знаходяться контрагенти-постачальники, вважає висновки акту перевірки та спірне податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає вимогам законодавства.Просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Метінвест - Маріупольський ремонтно-механічний завод , зареєстрований в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 38673998 (87535, м. Маріуполь, пр. Карпова, буд.80).

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю,повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Судом встановлено, що з 20.03.2017 по 07.04.2017 року ГУ ДФС у Донецькій області на підставі наказу №142 від 16.03.2017 та повідомлень №№146, 147,148 від 17.03.2017року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест - Маріупольський ремонтно-механічний завод , за результатами вказаної перевірки податковим органом було складено акт перевірки №88/05-99-14-06/38673998 від 13.04.2016 року.

Згідно висновків атку перевірки встановлені наступні порушення: п.п. 192.1.2 п.192.1 ст.192, п. 198.1, п. 198.2 п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в частині завищення задекларованої суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 317 831грн., в тому числі за червень 2015року в розмірі 201 269грн, липень 2015року в розмірі 116 562грн. по операціям з ТОВ Мединський в К , ПП НТЦ Промавтосварка , ТОВ НВФ Авт-Пром , ТОВ Авок Сервіс , ПП Елін-2007 , ТОВ Марокс Трейд .

За висновками акту перевірки податковим органом винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0000461406 від 11.05.2017 року, яким зменшено розмір від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 317 831грн. за період червень 2015року, липень 2015року та нараховані штрафні санкції в розмірі 20 127грн. (т.1 а.с.23).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, товариством було подано скаргу до контролюючого органу, яка була залишена без задоволення рішенням про результати розгляду скарги № 15903/99-99-11-01-02-25 від 24.07.2017 року.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Судом встановлено, що між ТОВ МЕТІНВЕСТ-МРМЗ та ТОВ МЕДИНСЬКИЙ І К було укладено Договір на транспортне обслуговування № 182 від 22.11.2013року та ряд додаткових угод до цього договору (т.1 а.с.183-188, а.с.191-207).

Відповідно до умов цього договору, Виконавець (ТОВ МЕДИНСЬКИЙ І К ) зобов'язується надавати послуги з надання легкового автотранспорту без водія - автомобілі Skoda Superb 1.8DSG (3 одиниці), а Замовник (ТОВ МЕТІНВЕСТ-МРМЗ ) зобов'язується прийняти, і оплатити на умовах даного договору надані послуги.

У червні 2015 року ТОВ Мединський і К було оформлено та передано на адресу ТОВ МЕТІНВЕСТ-МРМЗ акти наданих послуг № 3262 від 09.06.2015р., № 4089 від 26.06.2015р. та інші, номенклатура - Надання легкового автотранспорту без водія - автомобіль Skoda Superb Ambition 1,8; Гос. № АН1101ІМ, рахунки на оплату (т.5 а.с.178-195).

На виконання вказаної угоди постачальником послуг були виписані на адресу позивача податкові накладні (т.5 а.с.28-37, а.с.122-129).

Разом з тим, суд критично оцінює доводи відповідача щодо нереальності вкзаного правочину з підстав невідповідності даних, а саме дефектності одержаних від ТОВ Мединський і К підписаних первинних документів (відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ553462 з реєстраційним номером АН 1101 ІМ, значиться марка Skoda та модель Superb Elegance), оскільки комплектація транспортного засобу, яка відображена у актах виконаних робіт, не є ідентифікуючою ознакою транспортного засобу. Такою ознакою транспортного засобу є його найменування, номер шасі та державний реєстраційний номер, які вказані у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу САТ553462 з реєстраційним номером АН 1101 ІМ марки Skoda, модель Superb Elegance (т.5 а.с.230-232). У актах виконаних робіт та актах здачі - приймання об'єкта ці ідентифікуючі ознаки зазначені вірно, що дає змогу ідентифікувати транспортний засіб, а вказану описку в цих первинних документах вважати технічною помилкою (т.5 а.с.183, 193, 239).

Розрахунки за вищевказаним правочином здійснювались сторонами у безготівковій формі, що підтверджується випискою банку (т.5 а.с.196).

Також, між ТОВ МЕТІНВЕСТ-МРМЗ та ТОВ МЕДИНСЬКИЙ І К було укладено Договір на транспортне обслуговування № 879 від 01.01.2015року та ряд додаткових угод до цього договору (т.1 а.с.226-242, а.с.245-250, т.2 а.с.1-3), відповідно до умов якого виконавець зобов'язувався власними або залученними силами надати замовнику транспортні послуги з перевезення та експедирування вантажів, як на території України, так і в ближнє та дальнє зарубіжжя, автомобільним транспортом, згідно заявок замовника (позивач).

На виконання вкзаної угоди постачальником послуг були виписані на адресу позивача податкові накладні (т.5 а.с.2-27, т.4 а.с.154-165, 184-187, 192-195, 236-250).

Крім того, в підтвердження виконання правочину позивачем були надані суду заявки на грузоперевезення (т.5 а.с.206-226), видаткові накладні, рахунки на оплату, накладні на отпуск товару (т.4 а.с.80-132), товаро-транспортні накладні (т.2 а.с.72-122).

Розрахунки за вищевказаним правочином здійснювались сторонами у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.2 а.с.129-130, 137-138, 143-144, 148-149).

Між ТОВ МЕТІНВЕСТ-МРМЗ та ТОВ МЕДИНСЬКИЙ І К було укладено Договір на транспортне обслуговування № 871 від 01.01.2015року та ряд додаткових угод до цього договору (т.2 а.с.4-14, а.с.18-24, а.с.26-40), відповідно до умов якого виконавець зобов'язувався власними або залученними силами надати замовнику послуги з забезпечення безрельсовим транспортом, згідно заявок замовника (позивач).

На виконання вкзаної угоди постачальником послуг були виписані на адресу позивача податкові накладні (т.5 а.с.38-121, т.4 а.с.196-235).

Крім того, в підтвердження виконання правочину позивачем були надані суду заявки на надання техніки (т.2 а.с. 17, 25), акти про надання послуг (т.2 а.с.41-49, а.с. 123-127), акти на транспортне обслуговування (т.2 а.с.50-71).

З пояснень представника позивача вбачається, що товарно-транспортні накладні сторонами не складались, оскільки договором № 871 від 01.01.2015р. між ТОВ МЕТІНВЕСТ-МРМЗ та ТОВ МЕДИНСЬКИЙ І К узгоджено порядок надання транспортних послуг на території виробничих дільниць заводу, як то перевезення вантажів з одного цеху до іншого технологічним та вантажним транспортом, перевезення осіб, що відвідують завод, шляхом надання мікроавтобусів, тощо. Саме тому, заявки на транспортне обслуговування, відповідно до п. 3.1 Договору надаються в електронній формі (шляхом використання електронної пошти), а підтвердженням фактичності надання такої послуги є акт наданих послуг.

В підтвердження використання вказаних послуг у господарській діяльності товариства, позивачем надані суду докази понесення витрат на обслуговування транспортних засобів, а саме, на паливно-мастильні матеріали (т.5 а.с.241-242).

Розрахунки за вищевказаним правочином здійснювались сторонами у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.2 а.с.132-140, 141, 145).

Також, між ТОВ МЕТІНВЕСТ-МРМЗ та ТОВ НВФ Авт-Пром було укладено Договір підряду № 651 від 12.06.2014року та ряд додаткових угод до цього договору та специфікацій (т.3 а.с.28-47, а.с. 57-60, а.с.48-52, а.с.55-56), відповідно до умов якого підрядник зобов'язувався надати послуги з проектування, монтажу, технічному обслуговуванню систем пожежної сигналізації, сповіщення про пожежу, передання тривожних повідомлень та пожежний нагляд об'єктів замовника (позивача) на території замовника.

На виконання вкзаної угоди постачальником послуг були виписані на адресу позивача податкові накладні (т.5 а.с.170-177).

Крім того, в підтвердження виконання правочину позивачем були надані суду акти приймання виконавчих робіт (т.3 а.с.61-63), акти здачі - прийняття робіт (т.3 а.с.64-66), акти приймання - передачи основних засобів (т.4 а.с.50-51, 54-57), договорами підряду (т.5 а.с.197-205).

Розрахунки за вищевказаним правочином здійснювались сторонами у безготівковій формі, що підтверджується випискою банку (т.3 а.с.68).

Між ТОВ МЕТІНВЕСТ-МРМЗ та ПП НТЦ Промавтосварка було укладено Договір № 301 від 31.12.2013року та ряд додаткових угод до цього договору (т.2 а.с.185-191), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався надати матеріали на умовах, передбачених Договором, специфікаціями до нього (т.2 а.с.192-219).

На виконання вкзаної угоди постачальником послуг були виписані на адресу позивача податкові накладні (т.5 а.с.166-169).

Крім того, в підтвердження виконання правочину позивачем були надані суду видаткові накладні (т.2 а.с.221, 224), рахунки на оплату (т.2 а.с.220-223), товарно-транспортні накладні (т.2 а.с. 222, 225), акти приймання-передання основних засобів (т.4 а.с.52-53).

Розрахунки за вищевказаним правочином здійснювались сторонами у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.2 а.с.229-232).

Між ТОВ МЕТІНВЕСТ-МРМЗ та ТОВ Авок-сервіс було укладено Договір № 1040 від 08.06.2013року та ряд додаткових угод до цього договору (т.2 а.с.150-172), відповідно до умов якого підрядник зобов'язувався на свій ризик надати на території замовника (позивача) послуги з технічного обслуговування, ремонту, монтажу/демонтажу побутових та промислових кондиціонерів, а також холодильного обладнання в цехах замовника.

На виконання вкзаної угоди постачальником послуг були виписані на адресу позивача податкові накладні (т.5 а.с.132-161).

Крім того, в підтвердження виконання правочину позивачем були надані суду акти приймання виконаних послуг (т.2 а.с.173-183), акти приймання виконаних підрядних робіт (т.2 а.с.226-227).

Розрахунки за вищевказаним правочином здійснювались сторонами у безготівковій формі, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю (т.2 а.с.184).

Між ТОВ МЕТІНВЕСТ-МРМЗ та ПП Елін-2007 було укладено Договір № 413 від 30.01.2014року та ряд додаткових угод до цього договору (т.3 а.с.1-9), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався надати матеріали на умовах, передбачених Договором, специфікаціями до нього (т.2 а.с.10-21).

На виконання вкзаної угоди постачальником послуг були виписані на адресу позивача податкові накладні (т.5 а.с.130-131).

Крім того, в підтвердження виконання правочину позивачем були надані суду видаткові накладні (т.3 а.с.23), рахунки на оплату (т.3 а.с.22), товарно-транспортні накладні (т.3 а.с. 24).

Розрахунки за вищевказаним правочином здійснювались сторонами у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.3 а.с.26-27).

Також, між ТОВ МЕТІНВЕСТ-МРМЗ та ТОВ Марокс Трейд було укладено Договір № 952 від 08.04.2015року (т.3 а.с.69-75), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався надати матеріали на умовах, передбачених Договором, специфікаціями до нього (т.3 а.с.77-91).

На виконання вказаної угоди постачальником послуг були виписані на адресу позивача податкові накладні (т.5 а.с.162-165).

Крім того, в підтвердження виконання правочину позивачем були надані суду видаткові накладні (т.3 а.с.93, 96), рахунки фактури (т.3 а.с.92, 95), товарно-транспортні накладні (т.3 а.с. 94,97).

Розрахунки за вищевказаним правочином здійснювались сторонами у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.3 а.с.99-101).

Відповідно до п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках,визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання,чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють Платника податків про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому, платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в редакції, що була чинна на момент здійснення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 199.1 ст.199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Ст. 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV із змінами та доповненнями (далі Закону № 996- ХІV) встановлено, що дії цього Закону № 996- ХІV поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Ст. 3 Закону № 996-ХІV встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно ст.1 Закону № 996- ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Ст. 4 Закону № 996-ХІV визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі Положення № 88).

Згідно з п.2.4 ст. 2 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 № К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 № К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13, від 02.06.2014 №К/800/6497/13, від 20.05.2014 №К/800/53111/13, від 05.06.2014 №К/800/1816/13, від 11.11.2014 №К/800/1336/14.

Суд вказує, на те, що відповідачем не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагентів.

Згідно даних Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до якого забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016р. № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016р. за № 839/28969, вбачається, що ПП НТЦ ПРОМАВТОСВАРКА (код ЄДРПОУ 25324229) є юридичною особою, яка зареєстрована у установленому законом порядку, не перебуває в процесі припинення (основний вид діяльності за кодом КВЕД 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук) та має право здійснювати наступні види діяльності: код КВЕД 27.90 Виробництво іншого електричного устаткування; код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; код КВЕД 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування).

Згідно даних Єдиного державного реєстру ТОВ НВФ АВТ-ПРОМ (код за ЄДРПОУ 32717395) є юридичною особою, яка зареєстрована у установленому законом порядку, не перебуває в процесі припинення (основний вид діяльності за кодом КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; Код КВЕД 80.10 Діяльність приватних охоронних служб; Код КВЕД 80.20 Обслуговування систем безпеки; Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; Код КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах). Підприємство здійснює господарську дійльність на підставі ліцензії серії АВ № 548452 від 15.09.2010 р., згідно якої має дозвіл на Проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів, а саме: - проектування систем пожежної сигналізації, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей, передавання тривожних сповіщень на об'єктах з високим, середнім та незначним ступенем ризику щодо пожежної небезпеки; - монтаж систем пожежної сигналізації, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей, устаткування передавання тривожних сповіщень на об'єктах з високим, середнім та незначним ступенем ризику щодо пожежної небезпеки; - технічне обслуговування систем пожежної сигналізації, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей.

Згідно даних Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до якого забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016р. № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016р. за № 839/28969, вбачається, що ТОВ АВОК СЕРВІС (код ЄДРПОУ 39061269) є юридичною особою, яка зареєстрована у установленому законом порядку, не перебуває в процесі припинення (основний вид діяльності за кодом КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; Код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; Код КВЕД 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; Код КВЕД 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування).

Згідно даних Єдиного державного реєстру ПП ЕЛІН-2007 (код ЄДРПОУ 35577263) є юридичною особою, яка зареєстрована у установленому законом порядку, не перебуває в процесі припинення (основний вид діяльності за кодом КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров'я; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; Код КВЕД 32.99 Виробництво іншої продукції, н. в. і. у.).

Згідно даних Єдиного державного реєстру ТОВ МАРОКС ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 36599405) є юридичною особою, яка зареєстрована у установленому законом порядку, не перебуває в процесі припинення (основний вид діяльності за Кодом КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний) Код КВЕД 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; Код КВЕД; Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах).

Згідно даних Єдиного державного реєстру ТОВ МЕДИНСЬКИЙ І К (код ЄДРПОУ 32276975) є юридичною особою, яка зареєстрована у установленому законом порядку, не перебуває в процесі припинення (основний вид діяльності за Кодом КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 08.11 Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах).

Отже види діяльності контрагентів-постачальників узгоджуються з наданими позивачу товаром, послугами/роботами за вищевказаними угодами, що в свою чергу спростовує висновки податкового органу про відсутність їх зв'язку з господарською діяльністю підприємства.

Суд критично оцінює доводи відповідача в акті перевірки стосовно неможливості підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача з ТОВ НВФ АВТ-ПРОМ (код за ЄДРПОУ 32717395) за угодою від 12.06.2014 № 651 та з ТОВ Авок -СЕРВІС за договором №1040 від 08.06.2015року, з підстав відсутності відомостей про посади та ПІБ осіб, при підписанні актів здачі прийняття робіт (надання послуг), відсутність акту типова форма № КБ-3, відсутність податкової звітності за найманими працівниками підрядника, та відсутність ліцензії контрагенту у Єдиному ліцензійному реєстрі, на підставі наступного.

Відповідно до Наказу Мінрегіонбуду України № 554 від 04 грудня 2009 року Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві , згідно якого, у разі якщо суб'єкт господарювання здійснює будівельні роботи, то для оформлення їх результатів він має використовувати примірні форми, передбачені Наказом № 554, а саме:

• Акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в);

• Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3).

Водночас слід звернути увагу, що ці форми є обов'язковими під час проведення взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт із будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів і коштів підприємств, установ і організацій державної власності (лист від 09.03.2010 р. № 12/19-2-9-21-2368). Зокрема, у будівництві є дві примірні форми первинних документів з обліку - Акт приймання виконаних будівельних робіт (№ КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (№ КБ-3), які затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009 № 554 (із змінами, внесеними наказом Мінрегіону від 19.09.2011 № 195). По будовах (об'єктах), що здійснюються за рахунок бюджетних коштів і коштів підприємств, установ і організацій державної форми власності взаєморозрахунки за виконані обсяги будівельних робіт здійснюються обов'язково на підставі форм № КБ-2в та № КБ-3.

Отже, для підприємств, що виконують роботи за рахунок інших джерел фінансування, застосування примірних форм № КБ-2в і № КБ-3 є рекомендованим. У цих випадках може складатися інший документ, форма якого зазначається у договорі підряду, що забезпечує отримання інформації про дату, види, обсяги та вартість виконаних робіт, обчислення прибутку, з обґрунтуванням вартості та підтвердженням витрат матеріальних ресурсів.

На підставі наведеного, висновки, викладені в акті перевірки, щодо відсутності у взаємовідносинах позивача з ТОВ НВФ АВТ-ПРОМ , примірної форми № КБ-3 не є обґрунтованими, оскільки використання цієї форми не є обов'язковою, а також не передбачено умовами договору підряду від 12.06.2014року за № 651. Документом, який підтверджує об'єми і вартість виконаних робіт за цим договором є Акт приймання-передачі виконаних робіт, на підставі якого сторони здійснюють розрахунки. Також, висновки, викладені в акті перевірки, щодо відсутності у взаємовідносинах ТОВ МЕТІНВЕСТ-МРМЗ та ТОВ АВОК-СЕРВІС , примірної форми № КБ-3 не є обґрунтованими, оскільки використання цієї форма не є обов'язковою, а також не передбачено умовами договору підряду від 08.06.2015 № 1040. Документом, який підтверджує об'єми і вартість виконаних робіт за цією угодою є Акт приймання-передачі виконаних робіт, на підставі якого сторони здійснюють розрахунки.

З пояснень представника позивача вбачається, що контролюючому органу разом із запереченнями на акт перевірки було надано посвідчену нотаріальну копію лицензій контрагента, відомості щодо якої містилися у Єдиному ліцензійному реєстрі. Вказані ліцензії, видані ТОВ НВФ АВТ-ПРОМ та ТОВ АВОК-СЕРВІС також маються в матеріалах справи.

Таким чином, вирішальним під час встановлення факту завищення сум податкового кредиту по певним операціям позивача є чітке та зрозуміле формулювання суті виявлених перевіркою порушень податкового законодавства з посиланням на первинні документи, які фіксували зазначені порушення та норми права, якими такі порушення обумовлені, задля надання можливості платнику податків регулювати свою поведінку та передбачати наслідки, які може потягнути їх дія.

Враховуючи викладене, на підставі наведених норм податкового законодавства, при дослідженні первинних документів суд виходять із того, що платник податку має право на декларування податкового кредиту тільки при наявності одночасно наступних умов:

- списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною - що, відповідно до п.п.198.2 Податкового кодексу України є підставою для виникнення у платника податку права на податковий кредит;

- платник податку отримав від продавця товарів (послуг) належним чином складену та зареєстровану податкову накладну,інші подібні документи (п.201.10, 201.11 ПКУ).

Відсутність хоча б однієї з наведених вище умов не дає право платнику податку декларувати суму податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, порушення постачальниками товару (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, певних вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат та податкового кредиту у випадку, якщо така залежність не визначена Податковим кодексом України.

Також, Податковим кодексом України визначено, що платник податку (покупець товару, послуг) на час здійснення господарської операцій з придбання товару/послуг не зобов'язаний та не має повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (послуг) у ланцюгу постачання, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів-постачальників.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: ... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. (Ухвала ВАСУ від "23" листопада 2016 р. справа № К/800/18675/16, ЄДРСРУ № 62961971).

Стосовно посилання відповідача на те, що у контрагентів відсутня необхідна чисельність працівників, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської економічної діяльності, суд зазначає, що вказані посилання відповідача є лише його припущеннями та суб'єктивною думкою, яка належними та допустимими доказами не підтверджується.

Доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей та трудових ресурсів на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

У відповідності до практики Верховного суду України позивачем доведено в судовому засіданні зв'язок зі своєю господарською діяльністю та ділову мету цих операцій, а податковим органом навпаки не доведено умислу та факту фіктивного підприємництва позивача або його контрагентів.

Таким чином, доводи, на які посилається відповідач не можуть вважатися належними та допустимими доказами нереальності здійснення господарських операцій, та не можуть свідчити про відсутність факту придбання робіт чи послуг позивачем у контрагентів-постачальників.

Крім того, сторонами не заперечується та обставина, що на момент вчинення господарських правовідносин, контрагент позивача та позивач, були внесені до ЄДР та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання надання робіт/послуг входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі № К-12509/08.

Суд зазначає, що платник податків не має перевіряти реальність волевиявлення засновників підприємства контрагента на здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, оцінюються судом з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають, досягнення результату, на яий направлена відповідна послуга, тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, у разі можливості ідентифікації зазначеного документу та наявності головних реквізитів задля такої ідентифікації, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Частиною 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, судова практика виходить з того, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

За таких підстав позовні вимоги щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтті 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест - Маріупольський ремонтно-механічний завод" до Головного управління ДФС в Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000461406 від 11.05.2017 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0000461406 від 11.05.2017 року, яким зменшено розмір від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 317 831,00 грн за період червень 2015 року, липень 2015 року та нараховані штрафні санкції в розмірі 20 127,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест - Маріупольський ремонтно-механічний завод" (ЄДРПОУ 38673998, 87535, м. Маріуполь, пр. Карпова, буд.80) судові витрати в розмірі 5 069 (п'ять тисяч шістдесят дев'ять) грн. 37 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 листопада 2017 року. Постанова у повному обсязі складена 17 листопада 2017 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Христофоров А.Б.