Постанова

від 13.11.2017 по справі 820/3377/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2017 р. № 820/3377/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Ляпіна Д.В.,

представника позивача - Комова О.Г.,

представника відповідача - Кисельова Ю.Л.,

представника відповідача - Оспіщевої Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Всеукраїнської громадської організації "Національна асоціація сприяння боротьбі з корупцією та посадовими злочинами" до Харківської обласної ради про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Всеукраїнська громадська організація "Національна асоціація сприяння боротьбі з корупцією та посадовими злочинами" звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення Харківської обласної ради ХІ сесії VІI скликання №472-VІI від 25.05.2017 "Про створення тимчасової контрольної комісії Харківської обласної ради з питань моніторингу ефективного й раціонального використання природних ресурсів та здійснення контролю за використанням та охороною надр, дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Харківської області та про затвердження відповідного Положення щодо її діяльності".

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було порушено порядок формування порядку денного сесії ради, оскільки при прийнятті рішення Харківської обласної ради ХІ сесія VІI скликання №472-VІI від 25.05.2017 "Про створення тимчасової контрольної комісії Харківської обласної ради з питань моніторингу ефективного й раціонального використання природних ресурсів та здійснення контролю за використанням та охороною надр, дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Харківської області та про затвердження відповідного Положення щодо її діяльності" був відсутній висновок управління правового забезпечення, природокористування та земельних відносин. У зв'язку з наявністю вказаних порушень відповідачем було створено незаконну тимчасову комісію, повноваження якої перевищують законодавчо встановлені повноваження МВС, СБУ, Національного антикорупційного бюро та Генеральної прокуратури. Створення такого правоохоронного органу є незаконним та порушує основні права громадян, юридичних осіб та суб'єктів господарювання. Отже, оскільки основним завданням діяльності Всеукраїнської громадської організації "Національна асоціація сприяння боротьбі з корупцією та посадовими злочинами" є сприяння правоохоронним органам та органам державної влади у сфері боротьби з організованою злочинністю та корупцією, а також задоволення та захисту законних соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів своїх членів, в тому числі в галузі охорони навколишнього природного середовища, то, на думку позивача, таке рішення порушує інтереси громадян та держави, а по своєму змісту має корупційну складову, зокрема надання повноважень депутатам ради, що їм не притаманні. Відтак, зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Представник відповідача у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позивачем не доведено та не обґрунтовано наявності у нього певного суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, яке йому належить та порушено відповідачем і на захист якого ним подано позовну заяву, що не відповідає вимогам положень статті 55 Конституції України, ст. ст. 2, 6 КАС України, ст. 15, 16, 21 Цивільного кодексу України. Також представником відповідача вказано, що оскаржуване позивачем рішення прийнято відповідачем у встановлений законодавством спосіб, з дотриманням законодавчо встановленої процедури та у межах повноважень. Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представники позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.

Представники відповідача в судове засідання прибули, проти заявленого позову заперечували з підстав вкладених у письмових запереченнях проти позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Листом від 21.04.2017 року вих.№21/прр за підписом заступника голови фракції партії "Відродження" у Харківській обласній раді на ім'я голови обласної ради направлено прохання про включення до порядку денного чергової сесії обласної ради питання створення тимчасової контрольної комісії Харківської обласної ради з питань моніторингу ефективного й раціонального використання природних ресурсів та здійснення контролю за використанням та охороною надр, дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Харківської області.

З наявної в матеріалах справи копії зазначеного листа вбачається, що фракцією "Відродження" підготовлено проект рішення, Положення про комісію та пояснювальну записку до проекту рішення.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що проект рішення Харківської обласної ради "Про створення тимчасової контрольної комісії Харківської обласної ради з питань моніторингу ефективного й раціонального використання природних ресурсів та здійснення контролю за використанням та охороною надр, дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Харківської області та про затвердження відповідного Положення щодо її діяльності" було оприлюднено на офіційному сайті Харківської обласної ради 24 квітня 2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що 27.04.2017 року за вх. №3687/01-44 за підписом начальника відділу правового забезпечення управління об'єктами комунальної власності управління правового забезпечення, природокористування та земельних відносин виконавчого апарату обласної ради на ім'я голови обласної ради надано зауваження до проекту рішення обласної ради "Про створення тимчасової контрольної комісії обласної ради з питань моніторингу ефективного, раціонального використання природних ресурсів, здійснення контролю за використанням та охороною надр, за дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Харківської області".

В матеріалах справи наявні копії листів депутатів Харківської обласної ради з питань внесення пропозицій щодо включення до складу тимчасової комісії членів відповідних фракцій.

Листом від 05.05.2017 вих. №29/ткк за підписом заступника голови фракції партії "Відродження" у Харківській обласній раді на ім'я голови Харківської обласної ради повідомлено про внесення змін до складу тимчасової контрольної комісії.

Отже, судом встановлено, що проект вказаного рішення було погоджено з управлінням правового забезпечення, природокористування та земельних відносин виконавчого апарату обласної ради із зауваженнями та профільною постійною комісією з питань аграрної політики, земельних відносин та природокористування, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія витягу з протоколу №15 засідання постійної комісії від 19.05.2017 р.

Матеріалами справи містять копію списку осіб, які завізували проект рішення обласної ради "Про створення тимчасової контрольної комісії Харківської обласної ради з питань моніторингу ефективного й раціонального використання природних ресурсів та здійснення контролю за використанням та охороною надр, дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Харківської області та про затвердження відповідного Положення щодо її діяльності", відповідно до якого перший заступник голови Харківської обласної ради ОСОБА_5 та начальник управління правового забезпечення, природокористування та земельних відносин виконавчого апарату Харківської обласної ради ОСОБА_6 завізували вказаний проект рішення, однак із зауваженнями.

Представником відповідача під час судового розгляду справи було надано пояснення та зазначено, що усі зауваження першого заступника голови Харківської обласної ради ОСОБА_5 та начальника управління правового забезпечення, природокористування та земельних відносин виконавчого апарату Харківської обласної ради ОСОБА_6 були усунуті до внесення проекту рішення до порядку денного XI сесії Харківської обласної ради VII скликання.

Також з наданих представником відповідача в ході розгляду справи пояснень встановлено, що проект рішення було внесено до порядку денного XI сесії Харківської обласної ради VII скликання з урахуванням і рекомендацій профільної постійної комісії з питань аграрної політики, земельних відносин та природокористування.

В матеріалах справи міститься витяг з протоколу пленарного засідання XI сесії VII скликання Харківської обласної ради від 25 травня 2017 року, відповідно до якого під час голосування щодо прийняття спірного в даній справі рішення більшість від загального складу обласної ради проголосувала за його прийняття та рішення було прийнято в цілому.

Відтак, на пленарному засіданні XI сесії VII скликання Харківської обласної ради, яке відбулося 25 травня 2017 року, відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 9-1 Кодексу України про надра, статей 43, 44, 48 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 66 Регламенту Харківської обласної ради, з метою моніторингу ефективності та раціонального використання природних ресурсів, здійснення контролю за використанням та охороною надр, дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Харківської області обласною радою прийнято рішення від 25.05.2017 року №472-VII "Про створення тимчасової контрольної комісії Харківської обласної ради з питань моніторингу ефективного й раціонального використання природних ресурсів та здійснення контролю за використанням та охороною надр, дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Харківської області та про затвердження відповідного Положення щодо її діяльності", яке в подальшому оприлюднено на офіційному сайті Харківської обласної ради.

З наявної в матеріалах справи копії вказаного рішення вбачається, що до складу тимчасової контрольної комісії увійшли: 9 депутатів обласної ради із наступним розподілом повноважень, а саме: Кононенко А.В. - голова Комісії, Шевчук А.І. - заступник голови Комісії, М'ягкий Д.В. - секретар Комісії та члени Комісії - Стронов А.О., Мошняков Є.М., Бура В.Ю., Тітов Д.М., Булах Д.А., Хвесик А.Є.

Відповідно до пункту 2 рішення затверджено Положення про тимчасову контрольну комісію Харківської обласної ради з питань моніторингу ефективного й раціонального використання природних ресурсів та здійснення контролю за І використанням та охороною надр, дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Харківської області.

Пунктом 3 рішення Харківської обласної ради XI сесії VII скликання від 25 травня 2017 року №472-VII передбачено визначення основних завдань, покладених на комісію, у межах повноважень, передбачених чинним законодавством.

Під час судового розгляду справи представником позивача зазначено, що Всеукраїнська громадська організація "Національна асоціація сприяння боротьбі з корупцією та посадовими злочинами" під час підготовки прийняття відповідачем оскаржуваного рішення зверталась до відповідача листом 17.05.2017 року за вих. №1705, в якому голові Харківської обласної ради повідомлено про неприпустимість прийняття такого рішення, оскільки воно порушує інтереси громадян та держави та за своїм змістом має корупційну складову.

Також представником позивача вказано, що Всеукраїнська громадська організація "Національна асоціація сприяння боротьбі з корупцією та посадовими злочинами" діє на підставі Конституції України, в межах національного законодавства України та міжнародних норм і стандартів. При цьому, основним завданням діяльності позивача є сприяння правоохоронним органам та органам державної влади у сфері боротьби з організованою злочинністю та корупцією, а також задоволення та захисту законних соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів своїх членів, в тому числі в галузі охорони навколишнього природного середовища. Відтак, прийняте відповідачем рішення порушує права позивача.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

При цьому, суд зазначає, що згідно з приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Водночас, відповідно до ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Суд зазначає, що порядок діяльності у даному випадку Харківської обласної ради, її органів, депутатів, посадових осіб виконавчого апарату ради визначається Конституцією України, Європейською хартією місцевого самоврядування та Додатковим протоколом до Європейської хартії місцевого самоврядування про право участі у справах органу місцевого самоврядування, ратифікованим Законом України від 02 вересня 2014 року № 1664-VІІ, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про службу в органах місцевого самоврядування" та іншими законами, якими визначаються повноваження органів місцевого самоврядування, Регламентом Харківської обласної ради, затвердженим рішенням обласної ради від 17 грудня 2015 року № 30, із змінами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обласна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 46 зазначеного Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

За приписами ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні і обласні ради можуть розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях питання, віднесені до їх відання цим та іншими законами.

Вищезазначені норми законодавства знайшли своє відображенні і в Регламенті Харківської обласної ради, затвердженому рішенням обласної ради від 17 грудня 2015 року № 30, із змінами, відповідно положень ст. 11 якого рада проводить свою роботу сесійно. Сесія ради складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Постійна комісія або робоча група ради може проводити своє засідання у перервах пленарного засідання сесії ради у тих випадках, коли питання визнане невідкладним, чи за дорученням ради, якщо пленарне засідання сесії ради, пов'язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призначенням або затвердженням посадових осіб.

Розпорядок роботи пленарних засідань сесій ради визначений ст. 12 Регламенту Харківської обласної ради.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Регламенту Харківської обласної ради у разі внесення до порядку денного пленарного засідання сесії питань, які не розглядалися постійними комісіями та не мають висновку або візи управління правового забезпечення, природокористування та земельних відносин виконавчого апарату обласної ради, головуючий зобов'язаний оголосити позачергову перерву у засіданні для розгляду цих питань постійними комісіями та управлінням правового забезпечення, природокористування та земельних відносин виконавчого апарату обласної ради.

Формування порядку денного сесії Харківської обласної ради здійснюється у відповідності до положень ст. 14 Регламенту Харківської обласної ради.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 14 Регламенту Харківської обласної ради пропозиції до проекту порядку денного сесії ради вносяться головою ради, депутатами ради, постійними комісіями, фракціями та головою обласної державної адміністрації, як правило, до підписання головою обласної ради розпорядження про скликання сесії, але не пізніше як за 20 робочих днів до пленарного засідання сесії обласної ради.

Пропозиції до проекту порядку денного сесії ради щодо розгляду регуляторних актів вносяться з урахуванням часу на оприлюднення (не менше ніж один місяць), підготовки експертного висновку щодо регуляторного впливу та погодження уповноваженим органом.

Частиною 2 ст. 14 Регламенту Харківської обласної ради визначено, що пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії ради або до затвердженого порядку денного сесії ради, подається відповідно до Інструкції з діловодства обласної ради та чинного законодавства у формі проекту рішення із супровідним листом, пояснювальною запискою та листом-погодженням (якщо ініціатором проекту рішення є обласна державна адміністрація).

Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та вимог статті 16 Регламенту.

У разі надання висновку управлінням правового забезпечення, природокористування та земельних відносин виконавчого апарату обласної ради щодо невідповідності запропонованого проекту рішення вимогам чинного законодавства, а також за наявності рекомендацій профільної та суміжних комісій щодо направлення проекту рішення на доопрацювання, проект рішення повертається розробнику на доопрацювання із зазначенням причин повернення.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Регламенту Харківської обласної ради проекти рішень ради голова ради або його заступник передають до управління правового забезпечення, природокористування та земельних відносин виконавчого апарату ради для розгляду та встановлення відповідності його чинному законодавству. Якщо проект рішення відповідає чинному законодавству, начальник або заступник начальника управління правового забезпечення, природокористування та земельних відносин візують його, а у випадку невідповідності проекту рішення чинному законодавству - надають висновок. Після цього проект рішення разом з іншими матеріалами передається відповідній профільній, суміжній та іншим постійним комісіям для подальшої роботи.

У разі наявності вмотивованих зауважень від постійних комісій, за дорученням голови ради управління правового забезпечення, природокористування та земельних відносин повторно розглядає проект рішення.

На вимогу будь-якої постійної комісії всі пропозиції до порядку денного сесії ради мають бути розглянуті на її засіданні.

Постійні комісії розглядають проекти рішень обласної ради тільки за наявності візи або висновків управління правового забезпечення, природокористування та земельних відносин виконавчого апарату обласної ради.

Частиною 4 ст. 14 Регламенту Харківської обласної ради визначено, що профільними комісіями є комісії, до повноважень яких Положенням про постійні комісії Харківської обласної ради віднесено підготовку та розгляд питань у межах компетенції обласної ради.

Суміжними комісіями є комісії, повноваження яких, згідно з Положенням про постійні комісії Харківської обласної ради, безпосередньо пов'язані з питаннями, що готуються профільною комісією на розгляд обласної ради.

Профільна та суміжні комісії, в яких підлягають розгляду пропозиції до порядку денного, визначаються головою ради або радою на пленарному засіданні відповідно до Положення про постійні комісії ради.

При цьому, ч. 11 ст. 14 Регламенту Харківської обласної ради передбачено, що з метою забезпечення громадського обговорення та внесення можливих пропозицій проекти рішень обласної ради оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації". У випадках виникнення надзвичайних ситуацій та інших непередбачуваних обставин, зазначених у законі та цьому Регламенті, проекти таких актів оприлюднюються негайно після їх підготовки .

Вказані проекти рішень підлягають обов'язковому розміщенню на офіційному сайті ради, а також можуть публікуватися в газеті Слобідський край або інших друкованих засобах масової інформації, оприлюднюватися на телебаченні та радіо.

З урахуванням вищевикладених норм діючого законодавства суд зазначає, що з огляду на встановлення судовим розглядом обставин внесення проекту оскаржуваного позивачем рішення Харківської обласної ради заступником голови фракції партії Відродження у Харківській обласній раді 21.04.2017 року разом з пояснювальною запискою до цього проекту рішення, що відповідає абзацу 1 пункту 1 та абзацу 1 пункту 2 статті 14 Регламенту, та погодженням такого проекту з управлінням правового забезпечення, природокористування та земельних відносин виконавчого апарату обласної ради із зауваженнями та профільною постійною комісією з питань аграрної політики, земельних відносин та природокористування і візуванням вказаного проекту рішення обласної ради відповідними посадовими особами, а також оприлюдненням на офіційному сайті Харківської обласної ради 24.04.2017 року проекту вказаного рішення, у відповідності до ч.11 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , слід дійти висновку, що відповідачем дотримано Регламент Харківської обласної ради.

При цьому, суд також зазначає, що відповідно до приписів ст. 66 Регламенту Харківської обласної ради тимчасові контрольні комісії ради є органами ради і обираються з числа її депутатів для здійснення контролю щодо конкретно визначених радою питань в межах повноважень місцевого самоврядування.

У складі тимчасової контрольної комісії ради має бути представлено не менше як по одному депутату від кожної депутатської фракції чи групи, окрім випадків, якщо депутатська фракція або група не надала кандидатуру для роботи в тимчасовій контрольній комісії.

Про утворення тимчасової контрольної комісії рада приймає рішення, де визначає:

1) назву тимчасової контрольної комісії;

2) завдання, мету і коло питань, щодо контролю за якими тимчасова контрольна комісія створюється;

3) кількісний і персональний склад тимчасової контрольної комісії, голову тимчасової контрольної комісії;

4) термін діяльності тимчасової контрольної комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання відповідної роботи);

5) термін звіту тимчасової контрольної комісії про виконану роботу, який не перевищує трьох місяців з дня утворення тимчасової контрольної комісії;

6) за необхідності - заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення роботи тимчасової контрольної комісії.

Рішення ради про створення тимчасової контрольної комісії, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів ради від загального складу ради.

Отже, з наявного в матеріалах справи рішення вбачається, що воно містить в собі всі визначення всіх передбачених вказаною статтею положень, а відтак відповідає Регламенту Харківської обласної ради.

Судом встановлено, що рішенням Харківської обласної ради XI сесії VII скликання від 25 травня 2017 року №472-VII створено тимчасову контрольну комісію Харківської обласної ради з питань моніторингу ефективного й раціонального використання природних ресурсів та здійснення контролю за використанням та охороною надр, дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Харківської області та затверджено відповідне Положення щодо її діяльності.

При цьому, представник позивача посилається в адміністративному позові на прийняття вказаного рішення з виходом за межі повноважень Харківської обласної ради, оскільки оскаржуваним рішенням депутатам Харківської обласної ради, що увійшли в склад Тимчасової контрольної комісії Харківської обласної ради з питань моніторингу ефективного й раціонального використання природних ресурсів та здійснення контролю за використанням та охороною надр, дотриманням законодавства про охорону навколишнього середовища на території Харківської області надано функції та повноваження, що не притаманні депутатам місцевих рад.

Суд зазначає, що повноваження обласних рад з питань, які були рішенням обласної ради надані тимчасовій контрольній комісії, зокрема, визначені Законом України Про охорону навколишнього природного середовища , положеннями Кодексу України Про надра .

Відтак, приписами ст. 15 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , зокрема, передбачено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

В той же час, компетенція обласної ради передбачена приписами ст. 9-1 Кодексу України про надра та встановлює, що до компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, зокрема, належить здійснення контролю за використанням та охороною надр.

Таким чином, оскаржуване позивачем рішення прийнято обласною радою при дотриманні матеріальних, процесуальних та інших норм діючого законодавства, у відповідності до існуючої та встановленої процедури.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 6 КАС, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 року № 19-рп/2011 вказав, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені особою до суду.

Водночас, у справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення, в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Таким чином, слід дійти висновку, що обов'язковою умовою для надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду та таке порушення має бути реальним і стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, положення ст. 55 Конституції України, гарантуючи право на судовий захист та можливість звернення до суду за захистом порушеного права, також вимагають того, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим, а отже не дозволяє абстрактного відношення до обставин, що впливають на правове становище скаржника.

В той же час, позивачем як на підставу звернення до суду вказано на захист інтересів громадян, як громадської організації та здійснення статутної діяльності, направленої на сприяння правоохоронним органам та органам державної влади у сфері боротьби з організованою злочинністю та корупцією, а також задоволення та захисту законних соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів своїх членів, в тому числі в галузі охорони навколишнього природного середовища.

З приводу зазначеного суд наголошує, що за приписами ст.1 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами, учасниками, якого є фізичні особи.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про громадські об'єднання" громадським організаціям надано право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

В той же час, спеціальним законодавством, а саме Законом України "Про громадські об'єднання" не передбачено право громадських об'єднань на звернення до суду за захистом інтересів інших осіб, у тому числі і засновників таких об'єднань, як не визначені чинним законодавством і правові підстави для звернення громадських організацій до адміністративного суду за захистом суспільних інтересів або спільних інтересів територіальної громади, у правовідносинах місцевого самоврядування .

Слід зазначити, що у рішенні Конституційного Суду України від 28.11.2013 №12-рп/2013 у справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку із положеннями пункту "г" частини 1 статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" Конституційний Суд України дійшов висновку, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Представником позивача надано до суду копію статуту Всеукраїнської громадської організація "Національна асоціація сприяння боротьбі з корупцією та посадовими злочинами", з якого вбачається, що основними завданнями асоціації є сприяння захисту громадян від протиправних посягань, охороні їх прав, свобод та законних інтересів, співпраця в межах, встановлених нормативно-правовими актами України, з правоохоронними органами та органами державної влади у сфері боротьби з організованою злочинністю та корупцією, сприяння запобіганню нанесення шкоди суспільству та державі злочинцями та учасниками організованих злочинних угрупувань, сприяння запобіганню легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, сприяння удосконаленню законодавства про відповідальність за корупційні правопорушення та порушення закону у сфері боротьби з організованою злочинністю, захист законних інтересів асоціації та її членів у державних органах і громадських організаціях, піклування про безпеку асоціації та її членів, здійснення цивільного контролю над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави, сприяння у встановленому чинним законодавством порядку забезпечення боротьби з корупцією та злочинністю, притягненню винних осіб до передбаченої законом відповідальності, подоланню інших негативних суспільних явищ, що становлять загрозу життєво важливим національним інтересам України, заснування організацій та товариств для створення родових маєтків, особистих селянських господарств, садових товариств, фермерських господарств, промислових підприємств для задоволення потреб своїх членів.

При цьому суд зазначає, що сферою запобігання корупції, протидії поширенню корупційних явищ у суспільстві є система регулятивних правовідносин, що спрямовані на попередження проявів таких явищ у державі шляхом удосконалення правових норм, правових механізмів.

В той же час, позивач, звертаючись до суду, обґрунтував позов саме здійсненням своєї статутної діяльності, направленої на попередження виникнення, у державі корупційних явищ, не надаючи при цьому обґрунтувань стосовно порушення саме його прав оскаржуваним рішенням.

Відтак, суд приходить до висновку, що Всеукраїнською громадською організацією "Національна асоціація сприяння боротьбі з корупцією та посадовими злочинами" під час судового розгляду справи не наведено доказів, яким саме чином спірне рішення вплинуло на її права та обов'язки.

Водночас, доводи позивача в частині необхідності застосування до даних правовідносин поняття громадськості та її порушених прав в розумінні Орхуської конвенції, ратифікованої Верховною Радою України, не можуть вважатися належними, враховуючи наступне.

Згідно з положенням ст. 2 Орхуської Конвенції "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" (Конвенцію ратифіковано Законом України № 832-XIV від 06.07.1999р.), зацікавлена громадськість означає громадськість, на яку справляє або може справити вплив процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка має зацікавленість в цьому процесі; для цілей даного визначення недержавні організації, які сприяють охороні навколишнього середовища та відповідають вимогам національного законодавства, вважаються такими, що мають зацікавленість.

Відповідно до положень ст. 9 Орхуської Конвенції "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" кожна зі Сторін у рамках свого національного законодавства забезпечує, щоб відповідні представники зацікавленої громадськості,

а) які проявляють достатню зацікавленість, або як альтернатива,

б) які вважають, що мало місце порушення того чи іншого права, коли це обумовлено адміністративно-процесуальними нормами відповідної Сторони, мати доступ до процедури перегляду прийнятих рішень в суді та (або) іншому незалежному та неупередженому органі, заснованому згідно зі законом, з метою оскарження законності будь-якого рішення, дії або бездіяльності з правового та процесуального погляду за умови дотримання положень Статті 6, а також інших відповідних положень цієї Конвенції там, де це передбачено національним законодавством і без шкоди для пункту 3, наведеному нижче.

Крім процедур перегляду, передбачених вище пунктами 1 і 2, і без їх порушення, кожна зі Сторін забезпечує представникам громадськості, коли вони відповідають передбаченим законодавством критеріям, якщо такі є, доступ до адміністративних або судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і громадських органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.

В той же час, суд зазначає, що ст. 6 Орхуської Конвенції "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" передбачено участь громадськості стосовно рішень з питань про доцільність дозволу на види діяльності, що впливають на навколишнє природне середовище, перераховані у додатку № 1 до цієї Конвенції.

При цьому, питання створення органу ради у вигляді тимчасової контрольної комісії ради не пов'язано з вище окресленими питаннями.

Суд, зазначає, що відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги Всеукраїнської громадської організації "Національна асоціація сприяння боротьбі з корупцією та посадовими злочинами" такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Всеукраїнської громадської організації "Національна асоціація сприяння боротьбі з корупцією та посадовими злочинами" до Харківської обласної ради про скасування рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 20 листопада 2017 року.

Суддя Мельников Р.В.