Постанова

від 04.10.2017 по справі 908/3139/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року Справа № 908/3139/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівДанилової М.В., Корсака В.А. розглянувши матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора Харківської області, м. Харків на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року у справі господарського суду Запорізької області за позовомЗапорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі: 1. Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, с. Широке, Запорізька обл.; 2. Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя доПриватного підприємства "ФОРВАТОР", м. Запоріжжя за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Сонячної сільської ради Запорізької області, с. Ручаївка, Запорізька обл.; 2. Публічного акціонерного товариства "МЕТАБАНК", м. Запоріжжя пророзірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

за участю представників

прокуратури: Кравчук О.А.,

позивача-1: не з'явився,

позивача-2: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

третьої особи-1: не з'явився,

третьої особи-2: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Запорізька місцева прокуратура № 2 Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (далі за текстом - Запорізька РДА) та Запорізької обласної державної адміністрації (далі за текстом - Запорізька ОДА) звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до приватного підприємства "ФОРВАТОР" (далі за текстом - ПП "ФОРВАТОР") за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сонячної сільської ради Запорізької області та публічного акціонерного товариства "МЕТАБАНК" (далі за текстом - ПАТ "МЕТАБАНК") про розірвання Договору оренди землі від 02.07.2010 року, укладеного між Запорізькою РДА та ПП "ФОРВАТОР", та повернення земельної ділянки площею 0, 5300 га, яка знаходиться за адресою: с. Сонячне, промзона, Сонячне шосе, 2-в, Запорізького району Запорізької області.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.02.2017 року залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року позов задоволено частково: розірвано Договір оренди землі від 02.07.2010 року, укладений між Запорізькою РДА та ПП "ФОРВАТОР", зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при державному комітеті України по земельних ресурсах, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.07.2010 року за № 041026000014; в іншій частині позову відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано обґрунтованістю та доведеністю заявлених вимог про розірвання договору оренди землі, оскільки, факт систематичного порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати підтверджено матеріалами справи.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2017 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року в частині відмови у задоволенні позову і постановити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Сторонами та третіми особами відзивів на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні прокурор просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2017 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позову і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Сторін та третіх осіб згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення прокурора, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням голови Запорізької ОДА від 02.03.2010 року № 53 "Про відведення земель ПП "ФОРВАТОР" для розташування адміністративної будівлі, боксів, автостоянки підприємства та ведення внутрігосподарської діяльності" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "ФОРВАТОР" для розташування адміністративної будівлі, боксів, автостоянки підприємства та ведення внутрігосподарської діяльності (п. 1);

- надано ПП "ФОРВАТОР" для розташування адміністративної будівлі, боксів, автостоянки підприємства та ведення внутрігосподарської діяльності в довгострокову оренду на 12 років земельну ділянку (кадастровий № 2322188800:07:001:0061) площею 0,5300 га під господарськими будівлями і дворами із земель запасу сільськогосподарського призначення Сонячної сільської ради Запорізького району, на яких розташований об'єкт нерухомого майна, що належить йому на праві власності згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що виданий орендним підприємством "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" (серії ССК № 630016) від 25.06.2008 року за № 19314134 (п. 2);

- ПП "ФОРВАТОР" виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України; замовити укладання договору оренди землі, подати його на державну реєстрацію та одержати в установленому законом порядку (п. 3) ;

- доручено Запорізькій РДА укласти договір оренди землі з ПП "ФОРВАТОР" (п. 4).

02.07.2010 року Запорізькою РДА (орендодавець) та ПП "ФОРВАТОР" (орендар) укладено Договір оренди землі (далі за текстом - Договір), за умовами якого орендодавець відповідно до розпорядження Запорізької ОДА № 53 від 02.03.2010 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування адміністративної будівлі, боксів, автостоянки підприємства та ведення внутрігосподарської діяльності із земель запасу сільськогосподарського призначення Сонячної сільської ради Запорізького району за адресою: с. Сонячне (промзона), Сонячне шосе, 2-в, Запорізького району Запорізької області згідно рішення виконавчого комітету Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області № 10 від 04.01.2007 року.

В оренду передається земельна ділянка площею 0, 5300 га, в тому числі 0, 5300 га - під господарськими будівлями і дворами (п. 2 Договору).

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: недобудована адміністративна будівля літ. А (фундамент під адміністративну будівлю), що належать орендарю на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при ТБ "Міжрегіональний Арбітраж", справа № 229824 від 02.06.2008 року, зареєстрованого в ОП "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" 25.06.2008 року в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 23759606 в книзі: 2, номер запису: 17, що підтверджується Витягом № 19314134 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим ОП "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" 25.06.2008 року, інші об'єкти інфраструктури відсутні (п. 3 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 603 921 грн. в цінах 2010 року (п. 4 Договору).

Кадастровий номер земельної ділянки: 2322188800:07:001:0061 (п. 7 Договору).

Згідно з п. 8 Договору його укладено на дванадцять років. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 30 196, 05 грн., що складає 5 % від затвердженої вартості цієї земельної ділянки на строк 5 років з моменту прийняття рішення, за календарний рік в цінах 2010 року. За місяць орендна плата складає 2 516, 34 грн., та 72 470, 52 грн., що складає 12 % від затвердженої вартості цієї земельної ділянки після закінчення зазначеного п'ятирічного строку від затвердженої вартості цієї земельної ділянки. За місяць орендна плата складає 6 039, 21 грн. (п. 9 Договору).

В п. 10 Договору сторони визначили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов Договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до п. 11 Договору орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Сонячної сільської ради № 33213812700140 в ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677014, код платежу 13050200.

Земельна ділянка передається в оренду для: розташування адміністративної будівлі, боксів, автостоянки підприємства та ведення внутрігосподарської діяльності (п. 15 Договору).

Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі іншого призначення. Код цільового використання - 3.4 (п. 16 Договору).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, що визначені у Договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до Договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації цього Договору за актом її приймання-передачі (п. 20 Договору).

Після припинення дії Договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 21 Договору).

За умовами п. 41 Договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Факт передачі Запорізькою РДА в оренду відповідачу земельної ділянки площею 0, 5300 га, за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне (промзона), Сонячне шосе, 2-в підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки, що підписаний керівниками та скріплений печатками обох сторін.

02.07.2010 року Договір оренди землі зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при державному комітеті України із земельних ресурсів, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.07.2010 року за № 041026000014.

Прокурором позовну вимогу про розірвання Договору оренди землі від 02.07.2010 року заявлено з підстав систематичної несплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

В силу приписів ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 6 України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному законодавству на час укладання договору оренди (ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Згідно зі ст. ст. 2, 13 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки.

За положеннями ст. ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором чи законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором чи законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (п."д" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що положення закону, які регулюють спірні правовідносини, вимагають систематичної несплати орендної плати для розірвання договору.

В п. 35 Договору сторони передбачили, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї сторони унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до умов п. 31 Договору орендар зобов'язався своєчасно вносити орендну плату.

В п. 39 Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору.

В п. 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватись належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 12.12.2012 року у справі № 6-146цс12, договір оренди землі може бути розірвано лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що постановами Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2016 року у справі № 808/8687/15 та від 21.06.2016 року у справі № 808/1373/16 з ПП "ФОРВАТОР" за адміністративними позовами ДПІ в Запорізькому районі ГУ ДФС у Запорізькій області стягнуто податковий борг за землю в розмірі 23 881, 36 грн. та 22 628, 91 грн. відповідно.

Згідно з листом Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області "Про надання інформації" за вих. від 10.11.2016 року № 226/9/08-08-12 станом на 10.11.2016 року ПП "ФОРВАТОР" має заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що розташована в с. Сонячне (промзона), Сонячне шосе, 2-в, Запорізького району Запорізької області у розмірі 46 680, 27 грн., яка почала виникати з 30.06.2015 року.

Отже, факт систематичного порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати підтверджено матеріалами справи.

Водночас, відповідачем не надано судам доказів належного виконання прийнятих на себе зобов'язань за спірним Договором або доказів правомірності своїх дій чи бездіяльності щодо такої несплати, а тому є вірними висновки господарських судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині розірвання Договору оренди землі від 02.07.2010 року.

Щодо вимоги про зобов'язання ПП "ФОРВАТОР" повернути Запорізькій ОДА земельну ділянку площею 0, 5300 га (кадастровий № 2322188800:07:001:0061), яка знаходиться за адресою: с. Сонячне (промзона), Сонячне шосе, 2-в, Запорізького району Запорізької області слід відзначити наступне.

Так, згідно з приписами ст. ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За умовами п. 20 Договору після припинення його дії орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07.11.2016 року за № 72395664 на земельній ділянці площею 0, 5300 га кадастровий номер 2322188800:07:001:0061, яка знаходиться за адресою: с. Сонячне (промзона), Сонячне шосе, 2-в, Запорізького району Запорізької області, зареєстровано об'єкт нерухомого майна, який належить на праві приватної власності ПАТ "МЕТАБАНК", а саме: недобудована адміністративна будівля літ. А (фундамент під адміністративну будівлю), загальною площею 207,5 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 468495323221, номер запису про право власності: 16695780, дата державної реєстрації 28.09.2016 року, підстави виникнення права власності: Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серії та номер: р.№ 204, виданий 28.09.2016 року, видавник: Процюк Н.П. - приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області, розмір частки: 1/1.

З 25.06.2008 року вищезазначений об'єкт нерухомості, а саме: недобудована адміністративна будівля літ. А (фундамент під адміністративну будівлю), розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 2322188800:07:001:0061, належала на праві приватної власності ПП "ФОРВАТОР" на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при ТБ "Міжрегіональний Арбітраж" від 02.06.2008 року у справі № 229824.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно зі ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Вищезазначене узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду України, що викладена у постановах від 13.04.2016 року у справі № 6-253цс16 та від 12.10.2016 року у справі № 6-2225цс16.

Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відмовляючи у задоволенні вимоги про повернення земельної ділянки господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про те, що задоволення позову про зобов'язання ПП "Форватор" повернути земельну ділянку кадастровий № 2322188800:07:001:0061 без врахування зареєстрованого як за відповідачем (станом на 25.06.2008 року, тобто, станом коли Договір оренди землі ще не було укладено), а також за ПАТ "МЕТАБАНК" права власності на об'єкт нерухомого майна - недобудованої адміністративної будівлі літ. А (фундамент під адміністративну будівлю), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно була здійснена 28.09.2016 року, тобто після укладення вищезазначеного Договору, призведе до порушення права власника об'єкта нерухомого майна - недобудованої адміністративної будівлі, зокрема, але не виключно на вільний доступ до такого об'єкту нерухомості його власника, що в розумінні положень ст. 41 Конституції України є неприпустимим з огляду на те, що вказаний об'єкт нерухомості нероздільно пов'язаний із земельною ділянкою і такий об'єкт неможливо відокремити від даної земельної ділянки без порушення цілісності такого об'єкту.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що інші доводи заступника прокурора Харківської області, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм, не спростовують законних висновків господарських судів попередніх інстанцій та вже були предметом розгляду в апеляційному господарському суді і обгрунтовано ним відхилені.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року у справі № 908/3139/16 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова В.А. Корсак