Постанова

від 16.11.2017 по справі 910/24266/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2017 р. Справа№ 910/24266/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Чорної Л.В.

Яковлєва М.Л.

За участю представників сторін:

від відповідача (апелянта): Пономаренко В.І. - за довіреністю б/н від 24.04.2017;

від позивача: Мельниченко К.П. - за довіреністю № 1 від 19.07.2017,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Адвертинський Медіа Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/24266/16 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РАРИТЕТ ГРУП", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Адвертинський Медіа Груп", м. Київ

про стягнення 89 670,61 грн.,

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАРИТЕТ ГРУП" (надалі-позивач/ТОВ РАРИТЕТ ГРУП ) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Адвертинський Медіа Груп" (надалі-відповідач/ТОВ Адвертинський Медіа Груп ) про стягнення 89 670,61 грн., з яких 43 280,00 грн. - сума основного боргу, 3711,17 грн. - 3 % річних, 42 679,44 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про проведення рекламної компанії від 31.12.2013 року № Р-0001/3112, укладеного між ТОВ РАРИТЕТ ГРУП та ТОВ Адвертинський Медіа Груп в частині своєчасної оплати за виконанні послуги з проведення рекламних робіт, в наслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 43 280,00 грн. Крім того, позивач також просить суд стягнути з відповідача 3711,17 грн. - 3 % річних та 42 679,44 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.12.2016 року порушено провадження у справі № 910/24266/16 та призначено її до розгляду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/24266/16 (суддя Шкурдова Л.М.) позов задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Адвертинський Медіа Груп" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РАРИТЕТ ГРУП" 43 280,00 грн. - суми основного боргу, 3 % річних в розмірі 3 706,43 грн. інфляційних втрат в розмірі 42 521,97 грн. та 1 375,00 грн. - витрати по сплаті судового збору; в задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано частковою доведеністю позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції керувався приписами ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду міста Києва, товариство з обмеженою відповідальністю "Адвертинський Медіа Груп" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 у справі № 910/24266/16 прийнято до провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Адвертинський Медіа Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/24266/16 та призначено її до розгляду на 01.06.2017.

31.05.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду ТОВ Адвертинський Медіа Груп були подані додаткові пояснення по суті справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 у справі № 910/24266/16 розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Адвертинський Медіа Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/24266/16 відкладено на 20.06.2017.

19.06.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду ТОВ Адвертинський Медіа Груп були подані додаткові пояснення у справі.

20.06.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду ТОВ РАРИТЕТ ГРУП було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просило залишити рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

20.06.2017 оголошено перерву у справі № 910/24266/16 до 25.07.2017.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/2777/17 від 24.07.2017 у зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/24266/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.07.2017 для розгляду справи № 910/24266/16 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді Чорна Л.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Адвертинський Медіа Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/24266/16 колегією суддів у складі:головуючий суддя-Разіна Т.І. (доповідач у справі), судді: Чорна Л.В., Отрюх Б.В.

25.07.2017 оголошено перерву у справі № 910/24266/16 до 07.09.2017.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/3595/17 від 06.09.2017 у зв'язку з перебуванням суддів Отрюха Б.В. та Чорної Л.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/24266/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.09.2017 для розгляду справи № 910/24266/16 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Сулім В.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Адвертинський Медіа Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/24266/16 колегією суддів у складі:головуючий суддя-Разіна Т.І. (доповідач у справі), судді: Сулім В.В., Яковлєв М.Л.

05.09.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповіждальністю "Адвертинський Медіа Груп" надійшли додаткові пояснення по суті апеляційної скарги.

07.09.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "РАРИТЕТ ГРУП" надійшла заява про долучення документів та заперечення проти поданих 05.09.2017 відповідачем (апелянтом) додаткових пояснень по суті апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Адвертинський Медіа Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/24266/16 відкладено на 17.10.2017.

Розпорядженням заступника начальника відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/4088/17 від 17.10.2017 у зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/24266/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.10.2017 для розгляду справи № 910/24266/16 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді Чорна Л.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Адвертинський Медіа Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/24266/16 колегією суддів у складі: головуючий суддя-Разіна Т.І. (доповідач у справі), судді: Чорна Л.В., Яковлєв М.Л.

17.10.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "РАРИТЕТ ГРУП" було подано клопотання про призначення у даній справі судової експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Адвертинський Медіа Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/24266/16 відкладено на 16.11.2017.

Відповідно до приписів ст. 81-1 ГПК України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Клопотання ТОВ РАРИТЕТ ГРУП Київським апеляційним господарським судом задоволено, та вирішено здійснювати фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача у судовому засіданні, 16.11.2017 просив суд апеляційної інстанції вказане клопотання задовольнити та призначити у справі судову експертизу.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити, представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з викладених у відзиві на неї підстав.

Київський апеляційний господарський суд відхиляє клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "РАРИТЕТ ГРУП про призначення судової експертизи, враховуючи наступне.

Згідно ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу. Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" унормовано, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Обґрунтовуючи підстави для призначення судової експертизи, позивач зазначає, що оскільки, ТОВ РАРИТЕТ ГРУП в якості підстави обґрунтування позовних вимог надано суду укладений сторонами справи № 910/24266/16 договір №Р-0001/3112 про проведення рекламної кампанії від 31 грудня 2013 року, а відповідачем в якості обґрунтування відсутності підстав для задоволення позовних вимог у справі №910/24266/16 надано інший варіант начебто укладеного сторонами у даній справі договору №Р-0001/3112 на проведення рекламної(их) кампанії (й) , який також датованого 31.12.13, які (договори), в свою чергу, відрізняються як назвою, так і за текстом.

Розглянувши вказане клопотання ТОВ РАРИТЕТ ГРУП , дослідивши питання, які були поставлені судовому експерту, оглянувши оригінали договорів,як позивача так і відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки з'ясувати вказані обставини можливо під час розгляду справи по суті, за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що 31.12.2013 року між ТОВ "РАРИТЕТ ГРУП", як виконавцем та ТОВ "Адвертинський Медіа Груп", як замовником було укладено договір про проведення рекламної компанії №Р-0001/3112 від 31.12.2013 року (надалі - договір).

Відповідно до п.2.1. договору у порядку та на умовах, зумовлених даним договором, виконавець зобов'язався надати послуги з розміщення реклами замовника на спеціальних конструкціях відповідно до затвердженої сторонами адресної програми в період рекламної компанії, а замовник зобов'язується прийняти послуги й оплатити їх.

Згідно з п.3.1.2. договору замовник вправі відмовитися від рекламної компанії (розміщення реклами) і/або змінити період (строк) розміщення рекламних матеріалів (усіх або частини) за умови завчасного письмового повідомлення про це виконавця не менш чим за 30 (тридцять) календарних днів до передбачуваної дати зміни періоду розміщення або відмови від розміщення рекламних матеріалів, якщо інший строк не узгоджений сторонами в додатку договору.

Замовник зобов'язаний оплачувати послуги виконавця в розмірі, порядку та способом, передбаченому даним договором і додатковими угодами до договору (п. 3.1.11 договору).

Пунктом 4.1. договору визначено, що ціна (вартість) послуг підлягає узгодженню сторонами до розміщення реклами й вказується у додатках до договору або в рахунку-фактурі, яка виставляється виконавцем.

У п.4.3. договору визначено, що замовник щомісячно здійснює оплату вартості послуг до 29 числа місяця, у якому проводиться рекламна компанія у відповідності з рахунком-фактурою виконавця не залежно від факту отримання замовником оригіналу такого рахунку-фактури, якщо інший порядок та строки оплати не були обумовлені сторонами у відповідному додатку до договору.

Згідно з п.4.8. договору замовник зобов'язаний підписати й передати виконавцеві один примірник акту про виконані послуги не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати одержання такого акту від виконавця. При наявності претензій до виконавця, замовник зобов'язаний протягом строків для передачі акту про виконані послуги, зазначених в цьому пункті договору, направити письмово виконавцеві мотивовану відмову від прийняття послуг і підписання акту. При відсутності обґрунтованої претензії замовника переданої виконавцеві в строки для передачі акту про виконані послуги, зазначені в цьому пункті договору, послуги вважаються належним чином наданими, переданими виконавцем і прийнятими замовником. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання акту, але це не звільняє замовника від підписання отриманого акту про виконані послуги й передачі його на адресу виконавця.

31.12.2013 року сторонами договору підписано додаток № 1 до договору, згідно якого виконавець у період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року здійснює рекламну компанію за адресою Набережно-Хрещатицька, в сторону Поштової площі, вартістю розміщення реклами за один місяць 4 440,00 грн.

За умовами додатку №1 до договору здійснюється 100 % попередня оплата рекламної компанії до початку місяця експонування.

Також, 31.12.2013 року сторонами договору підписано додаток № 3 до договору, згідно якого виконавець у період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року здійснює рекламну компанію за адресою проспект Перемоги до площі Перемоги, розподільча смуга 3х12, вартістю розміщення реклами за один місяць 19 200,00 грн.

За умовами додатку № 3 до договору здійснюється 100 % попередня оплата рекламної компанії до початку місяця експонування.

Як вказує позивач, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000014 від 04.03.2014 року на суму 19 200,00 грн. підписано сторонами.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ ОУ-0000016, ОУ-0000015, ОУ-0000017 на загальну суму 28 040,00 грн. з боку замовника (відповідача) підписані не були.

Так, на підтвердження направлення відповідачу рахунків-фактури та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачем було надано копію фіскального чеку.

Як зазначає позивач, відповідно до додатку № 1 до договору за надання послуг у період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року відповідач мав сплатити 8 880,00 грн. та згідно додатку №3 до договору -38 400, 00 грн., що разом складає 47 280,00 грн.

Однак відповідач розрахувався за вказані послуги частково в сумі 4 000,00 грн.

Несплата ТОВ Адвертинський Медіа Груп вартості наданої позивачем послуги, а саме проведення рекламної компанії, відповідно до договору та додатків №1 та №3 до договору стала підставою для звернення ТОВ РАРИТЕТ ГРУП до суду з даним позовом про стягнення основного боргу в сумі 43 280,00 грн., 3711,17 грн.- 3 % річних, 42 679,44 грн.-інфляційних втрати.

Місцевий господарський суд задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, погодився з доводами позивача, як нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими. Також, місцевий господарський суд перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат дійшов висновку про часткове їх задоволення в розмірі 3 706,43 грн. та інфляційних втрат в розмірі 42 521,97 грн.

Проте колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

У силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось вище, позивач вказує, що ним надавались послуги на загальну суму 47 280,00 грн.

На підтвердження надання послуг на зазначену суму, ТОВ РАРИТЕТ ГРУП було надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000014 від 04.03.2014 року на суму 19 200,00 грн. та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ ОУ-0000016, ОУ-0000015, ОУ-0000017 на загальну суму 28 040,00 грн.

Судова колегія дослідивши матеріали справи встановила, що на виконання умов договору позивачем було надано у січні 2014 року відповідачу послуги з розміщення та обслуговування реклами на суму 19 200,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000014 від 04.03.2014.

Вказаний акт підписаний, як виконавцем так і замовником без зауважень. Крім того, факт надання послуг за вказаним актом підтверджується часткою оплатою (у сумі 4000,00 грн.) відповідачем (замовником), яка (оплата) ТОВ Адвертинський Медіа Груп ) була здійснена 07.03.2014, що підтверджується випискою по банківському рахунку.

Колегія суддів не приймає, як належні докази факту надання послуг надані ТОВ РАРИТЕТ Груп акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ ОУ-0000016, ОУ-0000015, ОУ-0000017 на загальну суму 28 040,00 грн. виходячи з наступного.

З вказаних актів-прийняття робіт (надання послуг) №№ ОУ-0000016, ОУ-0000015, ОУ-0000017 вбачається, що вони не підписані відповідачем (замовником).

Крім того, з наданих актів-прийняття робіт (надання послуг) №№ ОУ-0000016, ОУ-0000015, ОУ-0000017, які виконавцем складені та підписані в односторонньому порядку не можливо встановити дату їх складання, а також останні не містять посилання на договір № 0001/3112 від 31.12.2013.

Доказ направлення зазначених актів позивачем відповідачу, а саме фіскальний чек № 6982 від 15.01.2016 не є належним доказом направлення відповідачу саме вказаних актів (а не інших документів) та саме ТОВ "Адвертинський Медіа Груп", з огляду на відсутність опису вкладення у цінний лист до фіскального чеку № 6982 від 15.01.2016 та, враховуючи, що договором сторони визначили адресу для листування, зокрема, замовника - 01030. м. Київ, вул. Рейтарська, б. 7, літ. Б .

Разом з тим в матеріалах справи відсутні додаткові угоди до договору, якими вносились зміни щодо місцезнаходження та місця для листування.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позивачем доведено існування у відповідача заборгованості в сумі 15 200,00 грн. та, відповідно, не доведено належними та допустимими доказами існування заборгованості ТОВ Адвертинський Медіа Груп за надані ТОВ РАРИТЕТ ГРУП послуги в сумі 28 040,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначало вище, п.4.8. договору замовник зобов'язаний підписати й передати виконавцеві один примірник акту про виконані послуги не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати одержання такого акту від виконавця. При наявності претензій до виконавця, замовник зобов'язаний протягом строків для передачі акту про виконані послуги, зазначених в цьому пункті договору, направити письмово виконавцеві мотивовану відмову від прийняття послуг і підписання акту. При відсутності обґрунтованої претензії замовника переданої виконавцеві в строки для передачі акту про виконані послуги, зазначені в цьому пункті договору, послуги вважаються належним чином наданими, переданими виконавцем і прийнятими замовником. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання акту, але це не звільняє замовника від підписання отриманого акту про виконані послуги й передачі його на адресу виконавця.

У додатку № 3 замовник зобов'язався оплати наданні позивачем послуги відповідно до рахунку-фактури.

Колегія суддів приходить до висновку, що позивачем було виставлено рахунок № СФ-0000004 від 08.01.2014 у день підписання акту приймання передачі, з огляду на відсутність доказів направлення такого рахунку фактури замовнику (відповідачу).

Отже, у відповідача з 05.03.2014 року виник обов'язок з оплати такого рахунку та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000014 від 04.03.2014, тобто, зобов'язання сплатити 19 200,00 з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось позивачем, що 07.03.2014 відповідачем було часткового сплачено грошові кошти за вказаним рахунком, а саме, сплачено 4000,00 грн.

Твердження апелянта про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 19 200,00 з ПДВ, судовою колегією апеляційного господарського суду не приймаються в якості належного та допустимого доказу відсутності заборгованості, оскільки надані ТОВ Адвертинський Медіа Груп банківські виписки, які на його думку, підтверджують відсутність вказаної заборгованості, підтверджують здійснення оплати згідно з рахунку № СФ-4 від 08.01.2014; в той час, як вбачається з матеріалів справи позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру за № СФ-0000004.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

В Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція); у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Таким чином, інфляційні втрати підлягають нарахуванню за місяць та відповідно до положень ст. 625 ЦК України можуть бути стягнуті за весь час прострочення боржником грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором № Р-0001/3112 від 31.12.2013, апеляційний господарський суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за надані позивачем послуги в січні 2014 року, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 629, 31 грн. інфляційних втрат (період 09.03.2014 по 29.12.2016) та 3% річних у розмірі 372,30 грн. (період з 05.03.2014 по 06.03.2014 у сумі 2,50 грн. та за період з 09.03.2014 по 26.12.2016 у сумі 369, 80 грн.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вищезазначеного судом першої інстанції враховано не було, що свідчить про недоведеність обставин справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив обставини справи, неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, та як наслідок часткове задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/24266/16 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Так, апелянтом до апеляційної скарги надано власну копію договору № Р-0001/3112 на проведення рекламної компанїї (их) компанії (й) від 31.12.2013.

З даного приводу колегія суддів зазначає про те, що між сторонами наявні сталі ділові відносини, що підтверджується наданими позивачем оригінали договорів про проведення рекламної компаній № № Р-004/29003 від 29.03.2013, № Р-0040/0909 від 09.09.2013 та № Р-0001/3112 від 13.12.2016, у яких (договорах), в свою чергу, на кожній сторінці містяться підписи, як директора замовника так і директора виконавця; в свою чергу надана відповідачем копія договору № Р-0001/3112 на проведення рекламної компаної (их) компанії (й) від 31.12.2013 лише містить підписи сторін договору у розділі 13 вказаного договору.

З даного приводу колегія зазначає, що відповідач не довів та не надав будь-яких доказів та пояснень щодо походження такого договору, а відтак, судовою колегією не приймається до уваги примірник договору, наданий ТОВ Адвертинський Медіа Груп .

Крім того, ТОВ Адвертинський Медіа Груп просить суд апеляційної інстанції стягнути за надання адвокатських послуг розмірі 31 200,00 грн.

Пунктом 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

На підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката позивач надав суду: договір про надання правової допомоги № 25-0417 від 25.04.2017, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 5260/10 від 19.12.2014, акт №1 приймання -передачі наданих послуг на суму 31 200,00 грн., видатково касовий ордер від 05.05.2017 на суму 31 200,00 грн. та прибутково касовий ордер № 11 від 05.05.2017 на суму 31 200,00 грн.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору та витрати на оплату послуг адвоката покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до ст. 101 ГПК України і дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення у справі про часткове задоволення позову, оскільки позовні вимоги, частково, є обґрунтованими та доведеними.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Адвертинський Медіа Груп" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2017 у справі № 910/24266/16 скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "РАРИТЕТ ГРУП" задовольнити частково.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Адвертинський Медіа Груп" (01025, м.Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 8/14, ідентифікаційний код 38871905) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РАРИТЕТ ГРУП" (03028, м.Київ, вул.Малокитаївська, будинок 29, офіс 1, код ідентифікаційний код 38577482) 15 200 (п'ятнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. - суми основного боргу, 3 629 грн. (три тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн. 31 коп. інфляційних втрат, 372,30 (триста сімдесят дві) грн. 30 коп. - 3% річних та 342 ( триста сорок дві ) грн. 56 коп. судового збору.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РАРИТЕТ ГРУП" (01025, м.Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 8/14, ідентифікаційний код 38871905) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Адвертинський Медіа Груп" (01025, м.Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 8/14, ідентифікаційний код 38871905) 376 ( триста сімдесят шість) грн. 82 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, а також 6 637 ( шість тисяч шістсот тридцять сім) грн. 10 коп. витрат на правову допомогу.

6.Доручити господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.

7. Справу № 910/24266/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Л.В. Чорна

М.Л. Яковлєв