Ухвала

від 16.11.2017 по справі 909/621/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

16.11.17                                                    Справа № 909/621/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді                                                             Дубник О.П.

Суддів                                                                      Скрипчук О.С.

                                                                                ОСОБА_1

при секретарі судового засідання                               Мокрій А.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства (далі – ПрАТ) "Агромаш-ІФ" № 146 від 11.09.2017р. (вх. № 01-05/4409/17 від 18.09.2017р.)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.2017р.

у справі № 909/621/17 (суддя Гриняк Б.П.)

за позовом: Національного Банку України (далі- НБУ) , м. Київ

до відповідача: ПрАТ "Агромаш-ІФ", м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство (далі – ПАТ) "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", м. Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 – представник (в режимі відеоконференції, довіреність у матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_3 – представник (довіреність у матеріалах справи);

від третьої особи: не з`явився (належно повідомлений).

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Львівського апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга ПрАТ "Агромаш-ІФ" № 146 від 11.09.17 (вх. № 01-05/4409/17 від 18.09.2017р.) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.2017р. у справі № 909/621/17 за позовом: НБУ до відповідача: ПрАТ "Агромаш-ІФ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 року.

Третя особа у судове засідання участі уповноваженого представника не забезпечила, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується наявним у матеріалах справи списком згрупованих рекомендованих відправлень від 23.10.2017р.

Судові засідання проводились в режимі відеоконференції.

Судом роз’яснено представникам учасників процесу зміст ст.ст.20, 22, 28 ГПК України. Відводів суддям не заявлено.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.2017р. (суддя Гриняк Б.П.) позовні вимоги НБУ задоволено. В рахунок погашення заборгованості ПАТ "Комерційний банк " Фінансова Ініціатива" за Кредитним договором від 13.05.14 р. №12/09/5 з додатковими угодами до нього, а саме: від 28.05.2014 р., від 04.06.2014 р., від 01.12.2014 р., від 23.12.2014 р., від 26.12.2014 р. перед НБУ в загальній сумі заборгованості (станом на 16.05.2017 р.) 2 135 893 013,70 грн., яка складається з заборгованості: за кредитом - 2 000 000 000,00 грн., заборгованості за процентами - 135 863 013,70 грн., штраф ( п.2.3.16 Кредитного договору) - 30 000,00 грн. вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 24.06.2014 року, укладеним між НБУ та ПрАТ "Агромаш-ІФ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №890, на наступне нерухоме майно: оздоровчий комплекс, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Майдан, вулиця Гутиська, будинок 1 , загальною площею 3 814,00 кв.м. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №23404045 від 24.06.2014 р., предмет іпотеки складається з : санаторію літ. "А", площею 1 116,6 кв.м., теплиці літ. "Б" , площею 1 097,0 кв.м., котельні-гаражів літ. "В" , площею 202,5 кв.м., біостанції літ. " Г" , площею 44,1 кв.м., ГРП літ. " Д", площею 21,7 кв.м., басейну літ "Ж" , площею 677,8 кв.м. ( загальною площею 3 159,7 кв.м.), що належить іпотекодавцеві на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі №16/185 від 10.02.2009 р. та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 391952026258. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" , за початковою ціною 4 110 000,00 грн. гривень (без ПДВ) . Стягнуто з ПрАТ "Агромаш-ІФ" на користь НБУ судовий збір у розмірі 61 650,00 грн.

Судове рішення мотивоване ст.ст.193, 299 Господарського кодексу України (далі – ГКУ), п.1 ч.2 ст. 11, ч.ч.1, 2 ст.509, ст.525, п.1 ст.530, ст.526, ст.546, ч.1 ст. 572, ч.2 ст.589, ч.ч.1, 2 ст.590, ч.1 ст.626, ст.629, ч.1 ст.1049, ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), ч.ч.1,3 ст.33, ст.38, ч.1 ст.39, ч.1 ст.41, ч.2 ст.43 Закону України “Про іпотеку” і зроблено висновок, що позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором та надав ПАТ ”Комерційний банк ”Фінансова ініціатива” кредит, що підтверджується наявним у справі меморіальним ордером № 5844 від 06.05.2009 р. та банківськими виписками, в свою чергу позичальник не виконав своїх зобов‘язань по поверненню кредиту, за що йому правомірно нараховано заборгованість за процентами та штраф в силу п.2.3.16 кредитного договору. Від так, у разі невиконання боржником зобов’язань позивач як іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки .

Місцевим господарським судом зазначено у рішенні, що на підтвердження ринкової вартості майна, що є предметом іпотеки, на яке позивач просить звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Комерційний банк “Фінансова ініціатива” за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 р. , шляхом продажу на прилюдних торгах, позивачем надано Звіт про оцінку майна, складений 07.04.2017 р. р. суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “Консалтингова компанія "Увекон", що має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №583/16, виданий Фондом державного майна України від 01.08.2016 р., відповідно до якого, станом на 20.02.2017 р. ринкова вартість об'єкту оцінки становить з округленням до тисяч (без ПДВ ) - 4 110 000,00 грн. гривень.

Представником відповідача на електронну адресу Львівського апеляційного господарського суду надіслано клопотання №155 від 17.10.2017р. (вх. № 01-05/4874/17 від 17.10.2017р.) про призначення судової інженерно-технічної експертизи. На вирішення експертизи він пропонує поставити запитання: “Яка реальна ринкова вартість оздоровчого комплексу, загальною площею 3 159,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Майдан, вулиця Гутиська, будинок 1”? У зв’язку з великим навантаженням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведення даної експертизи апелянт просить доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, а також гарантує передоплату її вартості в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи, оскільки він вважає, що визначена судом початкова ціна іпотечного майна для продажу на прилюдних торгах, переданого в іпотеку з ринковою вартістю станом на 11.06.14 р. 20 888 127,00 грн занижена внаслідок порушення суб’ єктом оціночної діяльності вимог Національного стандарту оцінки майна № 1 “Загальні основи оцінки майна і майнових прав’ та №2 “Оцінка нерухомого майна”, Закону України “Про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності в Україні”, оскільки в порушення зазначених нормативноправових актів до нього як до власника об’ єкту іпотеки не було скеровано дозволу на доступ до обстеження об’єкту та приміщень, що занизило вартість іпотечного майна на 16 778 127,00 грн в порівнянні з ціною, що була узгоджена сторонами іпотечного договору. А, отжеё на думку апелянта, зазначення у Звіті про оцінку майна застереження “в зв’язку з відмовою замовника у доступі виконавця для обстеження об’єкту оцінки, відповідність технічних характеристик об’єкту оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього, отриманої з вищевказаних документів, не перевірялась” не відповідає обставинам справи та впливає на дійсність результатів оцінки. Також апелянт наводить і інші підстави, які на його думку, підтверджують його доводи про заниження ринкової вартості іпотечного майна, визначеного оцінювачами, зокрема, зміну економічної і політичної ситуації в Україні, сплив шестимісячного строку з дня визначення вартості майна, взяття оцінювачами до уваги середньої ринкової вартості майна за 1 кв.м 1981,00 грн, в той же час як вартість одного квадратного метра іпотеки визначена в розмірі 1300 кв.м.

Зазначені вище підстави заявлення клопотання про призначення судової експертизи є також підставами, визначені апелянтом в апеляційній скарзі для скасування оскаржуваного рішення суду. Окрім цього, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що місцевий господарський суд не взяв до уваги обставини по справі № 826/11415/16, рішення по якій 13.04.17 р. прийняте Вищим адміністративним судом України, вважаючи обставини зазначеної вище справи преюдиційними для даної справи.

Суд апеляційної інстанції на прохання представника позивача надав йому можливість у письмовому вигляді висловити свої заперечення щодо заявленого клопотання апелянта про проведення судової експертизи, у зв’ язку із чим розгляд справи відкладався.

Позивач заперечив щодо поданого клопотання з підстав, викладених у письмових поясненнях №12-0007/77852 від 15.11.2017р. (вх. №01-04/7794, 17 від 16.11.2017р.). Зокрема, на думку позивача, питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватись лише після грунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення; при наявності в матеріалах справи докзів, які є взаємно суперечливими. Позивач стверджує, якщо оцінку вартості предмета іпотеки надано виключно НБУ (без надання іншої оцінки сторонами у справі), підстави для задоволення клопотання апелянта відсутні. Клопотання про призначення судової експертизи трактується позивачем як спроба затягування судового процесу відповідачем та уникнення відповідальності за своїми зобов ‘язаннями перед НБУ, а прохання доручити проведення судової експертизи Дніпровському науково-дослідному інституту судових експертиз є необгрунтованим і недоречним в силу того, що Івано-Франківська область відноситься до регіонального обслуговування Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Оскільки підстави подання апеляційної скарги та клопотання ідентичні, то позивач в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги з тих же підстав, які викладені у його письмових поясненнях на клопотання.

Відповідно до ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПКУ) у разі призначення експертизи суд може, але не зобов’ язаний зупинити провадження у справі. Частиною 1. ст.41 ГПКУ визначено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно ст.4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Ключовим для концепції справедливого розгляду справи як у цивільному, так і кримінальному провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні із протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом. Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справі Мала проти України, № 4436/07, від 03.07.2014).

Суд нагадує, що принцип процесуальної рівності сторін... означає надання сторонам судового процесу можливості ознайомитись з усіма пред'явленими доказами і зауваженнями та прокоментувати їх, навіть якщо вони надані незалежним представником державної юридичної служби з метою здійснення впливу на рішення суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жук проти України, № 45783/05, від 21.10.2010).

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. (абз. 2 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” від 23.03.2012р. № 4).

Відповідно до п.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” від 23.03.2012р. № 4 питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанціїї перейшов до розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, з врахуванням матеріалів справи та апеляційної скарги, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини:

Між НБУ та ПАТ “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” 13.05.14 р. укладено Кредитний договір № 12/09/5, з Додатковими до нього договорами: від 28.05.14р., 04.06.14р., 01.12.14р., 23.12.14 р., 26.02.15р. (а.с.24-40 т.1). Додатковий договір від 26.12.14р., на який посилається позивач у позовній заяві та місцевий господарський суд у своєму рішенні, в матеріалах справи відсутній.

За умовами договору (п.1.1) кредитор надає позичальнику кредит на суму два мільярди гривень 00 коп на строк з 13.05.14р. по 30.12.16 р. (включно) шляхом збільшення ліміту за відкритою кредитною лінією відповідно до кредитного договору від 16.02.2009 р. № 12/09.

З врахуванням змін до Кредитного договору від 28.05.14 р. розмір процентної ставки за користування кредитом встановлюється на рівні півтори облікової ставки НБУ та становить 14,25% річних (облікова ставка НБУ за станом на 28.05.14 р. становить 9,5%). Процентна ставка за кредитом протягом діїї Кредитного договору не підлягає коригуванню (абз.2 п.1.1 Кредитного договору).

Для нарахування процентів строк користування кредитом, згідно з умовами цього Кредитного договору, починається з дня надходження коштів на кореспондентський рахунок позичальника і закінчується в день, який передує даті повернення коштів (п.1.3). Позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти за користування кредитом щомісячно в останній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту (п.1.4).

Забезпеченням за цим Кредитним договором виступає, зокрема, нерухомість майнових поручителів на загальну суму не менше 3,5 мільярди грн, відповідно до висновків незалежних оцінювачів (п.1.8).

Серед обов’язків позичальника (п.2.3 Кредитного договору) визначено обов’язок сплатити штраф в розмірі 30 000 грн 00 коп у разі невиконання або неналежного виконання зобов‘зань (п.2.3.16 Кредитного договору).

Кошти за цим кредитом кредитор зобов’язався перерахувати на рахунок позичальника № 13224000 (п.2.1.1).

В матеріалах справи наявний меморіальний ордер № НОМЕР_1 (818732901) від 13.05.14 р. про зарахування на рахунок № 13224000 ПАТ “КБ “Фінансова ініціатива” двох мільярдів грн 00 коп з призначенням платежу: “надання кредитної лініїї ПАТ”КБ “Фінансова ініціатива” дог.12/09/5 від 13.05.14 р. Ставка 19% Термін погашення згідно графіка” (а.с.13, т.1). В підтвердження факту надання кредиту позивачем також долучено до позовної заяви виписки по рахунку за кредитним договором (а.с.14-23 т.1).

З матеріалів справи вбачається, а також в судовому засіданні встановлено відсутність спору між сторонами щодо розміру нарахованої позивачем та встановленої місцевим господарським судом зоборгованності за Кредитним договором (а.с.49 т.1), яка складається з: заборгованність по кредиту – 2 000 000 000 грн 00 коп, заборгованість за процентами - 135 863 013,70 грн 00 коп, штраф – 30 000 грн 00 коп (п.2.3.16 Кредитного договору).

Судами також встановлено, що вимоги іпотекодержателя (позивача у даній справі) (п.1 Договору іпотеки) з поверення кредиту в сумах та строками повернення, що обумовлені Кредитним договором; сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій у розмірі та порядку, передбаченому Кредитним договором, забезпечує Договір іпотеки, укладений 24.06.14 р. між НБУ та ПрАТ “Агромаш-ІФ” (відповідачем у даній справі), посвідчений 24.06.14 р. нотаріально, зареєстрований в реєстрі за № 890(а.с.41-48 т.1).

В іпотеку передано (п.5.1 Іпотечного договору) оздоровчий комплекс, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Майдан, вулиця Гутиська, будинок 1, загальною площею 3 814,00 кв.м. Предмет іпотеки складається з: санаторію літ. "А", площею 1 116,6 кв.м., теплиці літ. "Б" , площею 1 097,0 кв.м., котельні-гаражів літ. "В" , площею 202,5 кв.м., біостанції літ. " Г" , площею 44,1 кв.м., ГРП літ. "Д", площею 21,7 кв.м., басейну літ "Ж" , площею 677,8 кв.м. ( загальною площею 3 159,7 кв.м.). Іпотечне майно належне на праві власності ПрАТ “Агромаш-ІФ” згідно рішення Господарського суду Івано-Франківськоїобласті від 10.02.2009 р. № 16/185 та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна 391952026258, номер запису про право власності 6113852.

Ринкова вартість предмета іпотеки становить 20 888 127,00 грн, що підтверджується висновком про вартість об’єкту оцінки станом на 11.06.14 р., наданим ТОВ “БІЗНЕС-ЦЕНТР “ЕКCПЕРТИЗА” (сертифікат суб єкта оціночної діяльності від 28.10.11р. № 12589/11, виданий Фондом державного майна України).

Пунктом 5.2 Іпотечного договору визначено, що сторони оцінюють предмет іпотеки в сумі 20 888 127,00 грн.

Одночасно з укладенням Договору іпотеки приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 накладено зоборону на відчуження зазаначеного в Договорі іпотеки нерухомого майна (зареєстровано в реєстрі за № 891).

З метою задоволення своїх вимог іпотекодержатель має право (п.14.8.1) звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до п.14.8.2 Договору іпотеки іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою за договором, а якщо вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за Кредитним договором, зокрема:

- порушення іпотекодавцем та/або позичальником якого-небудь зобов'язання, передбачених умовами Кредитного договору та цього договору;

- порушення іпотекодавцем правил заміни предмету іпотеки;

- виявлення іпотекодержателем погіршення стану предмету іпотеки, або зменшення вартості предмету іпотеки понад нормальний фізичний знос, або фактичної часткової відсутності предмету іпотеки;

- віднесення іпотекодавця / позичальника до категорії неплатоспроможних, порушення господарським судом справи про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом, чи про визнання недійсним його установчих документів, чи про скасування його державної реєстрації;

- встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться в Кредитному договорі або в цьому договорі;

- ліквідація юридичної особи іпотекодавця/позичальника;

- невиконання вимог п. 16.1 цього Договору.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки за умовами цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги у повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення , включаючи проценти та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог ( п. 14.9 Договору іпотеки).

Зі справи вбачається (а.с.135 т.1), що на підставі постанови правління НБУ від 23.06.15 р. № 408 “Про віднесення ПАТ “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” до категоріїї неплатоспроможних” з 24.06.15 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ “ Комерційний банк “Фінансова ініціатива”.

Матеріали справи містять вимоги НБУ від 05.04.2017 р. про сплату заборгованості за кредитом в сумі 2 000 000 000 грн, заборгованості по процентам в сумі 135 863 013,70 грн, 30 000,00 грн штрафу, адресовані відповідачу як іпотекодавцю, третій особі, як боржнику (а.с.50-57). Відповідач та третя особа цього не заперечують.

В поясненнях на позовну заяву ПАТ “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” стверджує про хибність визначеної вартості предмета іпотеки в сумі 4 110 000,00 грн, яка на 16 778 127,00 грн менша за ціну, що була узгоджена сторонами Договору іпотеки (а.с.136 т.1 ).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону “Про іпотеку” від 05.06.03р. № 898-IV (зі змінами і доповненнями) (далі – Закон № 898-IV) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього (ч. 6 ст. 38 Закону № 898-IV).

Згідно ч.1 ст. 39 Закону № 898-IV у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (постанови від 13.05.15 р. № 6-53цс15, № 6-63цс15, від 27.05.15 р. № 6-61цс15, № 6-332цс15, від 07.10.15 р. № 6-1935цс15, від 04.11.15р. № 6-340цс15, від 08.06.16 р. № 6-1239цс16, від 21.12.16 р. № 6-2839цс16), виходячи зі змісту поняття “ціна” як форми грошового вираження вартості товару, послуг, тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону № 898-IV в розумінні норми ст.39 Закону № 898-IV встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч.6 ст.38 Закону № 898-IV; суд повинен установити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на прилюдних торгах, тобто чітко визначити ціну предмета в грошовому вираженні, зазначивши її в рішенні.

Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір (ч.1 ст.38 Закону № 898-IV).

Визначаючи початкову ціну предмета іпотеки для подальшого його реалізації на прилюдних торгах місцевим господарським судом взято до уваги на підтвердження ринкової вартості майна Звіт про оцінку майна, складений 20.02.17 р. (місцевим господарським судом дату оцінки визначено помилково датою складення звіту. Дата завершення складення звіту 07.04.17 р.) суб’єктом оціночної діяльності ТОВ ”Увеком”, що має сертифікат суб’ єкта оціночної діяльності № 583/16, виданий ФДМ України 01.08.16 р., відповідно до якого ринкова вартість об’єкту оцінки станом на 20.02.17 р. складає 4 110 000,00 грн (без ПДВ) (а.с.69-117 т.1).

Заперечення третьої особи щодо ціни продажу предмета іпотеки місцевим господарським судом до уваги не взято, оскільки вона не є стороною Іпотечного договору. Щодо відповідача як іпотекодавця, то суд першої інстанції зазначив, що ним не надано жодних заперечень щодо ринкової вартості іпотечного майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.01 р. № 2658-III (далі – Закон № 2658- III) положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Згідно ст.10 Закону № 2658-III оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. У випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб'єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством. Під час укладання органами державної влади та органами місцевого самоврядування договорів на проведення оцінки майна застосовуються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону. Не допускається встановлення інших обмежень щодо участі суб'єктів оціночної діяльності в проведенні оцінки майна, крім тих, що визначені умовами конкурсного відбору відповідно до законодавства.

Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки (ч. 2 ст. 11 Закону № 2658- III).

Згідно ч.1 ст.12 Закону № 2658- III (з змінами, внесеними згідно із Законом України від 15.04.2014 р. N 1206-VII) звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 “Оцінка нерухомого майна”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.04 р. № 1442, з урахуванням вимог Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.03 р. №1440 (далі – Національний стандарт № 1, № 2).

У звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми податку на додану вартість. Оціночні процедури, пов'язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми податку на додану вартість. Умова щодо визначення ринкової вартості з включенням суми податку на додану вартість зазначається у договорі на проведення оцінки майна (п. 17 Національного стандарту № 1).

Проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки (п. 50 Національного стандарту № 1).

Згідно п. 62 Національного стандарту № 1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (далі - рецензенти).

Матеріали справи не місятть Договору про надання послуг, укладеного між НБУ та суб’єктом оціночної діяльності зі змінами та заявки як підстави для проведення оцінки.

Відповідно до ч.2 ст.33 ГПКУ докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст.33 ГПКУ).

Беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанціїї вважає, що підготовці та проведенню незалежної експертизи передує в обов‘язковому порядку ознайомлення оцінювачами з об’ єктом оцінки шляхом доступу до нього. Цей доступ повинен у даному випадку забезпечити відповідач. Між тим, матеріали справи не містять жодних доказів того, що замовником чи виконавцем відповідно до Договору про надання послуг К-6603 від 21.06.16 р. до відповідача була адресована така вимога. Доказів особистого огляду оцінювачами об’ єкту матеріали Звіту оцінки майна не містять.

Згідно абз.1 ст.29 Закону № 2658- III оцінювачі мають право доступу до майна, яке оцінюється, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для оцінки.

В пункті 2.1 Звіту про оцінку майна зазначено оцінювачами, що “в зв’ язку з відмовою замовника в доступі виконавця для обстеження об’ єкту оцінки, відповідність технічних характеристик об’ єкту оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього, отриманої з вищезазначених документів, не перевірялась. Виконавець не мав можливості перевірити фактичну наявність, технічний стан чи параметри оцінюваного майна і не несе відповідальність за точність вихідних даних, фотофіксація об’єкту виконана лише зовнішня, при ракурсі із загально доступної території”.

В пункті 2.3 Звіту про оцінку майна зазначено: “Технічні характеристики об’ єктів оцінки прийняті на підставі наданої замовником (власником) документації. Використані при проведенні оцінки об’ єктів дані, одержані від замовника (власника) приймаються як достовірні.

Доступ до ідентифікації і фотофіксації для виконавця був організований частково. З причин обмеженого доступу, вся інформація стосовно технічного стану, оздоблення, внітрішніх перепланувань та наявності інженерних комунікацій прийнята від замовника на основі наданих їм документів

З причин неможливості доступу для обстеження техніки та змонтованого обладнання технічні характеристики таких об’ єктів оцінки прийняті на підставі наданої замовником документації.

Виконавець не несе відповідальності за приховані або не повідомлені факти, що впливають на вартість об’ єктів оцінки. Виконавець не несе відповідальності ні за наявність таких прихованих фактів, ні за необхідність виявленния таких до і після проведення оцінки, до або після заявленої мети оцінки, а також за умови, що ці фактори неможливо виявити шляхом вивчення наданих документації та інформації.”

Матеріали справи містять також надану позивачем ОСОБА_5 на Звіт про оцінку майна № 0030 від 18.04.17 р. (а.с.168-173 т.1), у якій підставою для проведення рецензування зазначено лист ТОВ “Консалтингова компанія “Увеком” № 001 від 20.02.17 р.

Згідно із ч.1 ст.13 Закону № 2658-III рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Суд апеляційної інстанції критично оцінює вище зазначену рецензентом підставу для проведення рецензування, оскільки дата завершення складення звіту, як зазначено у ньому, про що уже відзначалось судом апеляційної інстанції – 07.04.17 р.

Беручи до уваги, що оцінювачами об’єкту згідно Звіту про оцінку майна були суб’єкти оціночної діяльності: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, затвердив Звіт про оцінку майна заступник директора виконавця ОСОБА_8, суд апеляційної інстанції також критично оцінює протокол огляду об’єкту нерухомості від 03.03.17 р. (а.с.167 т.1), складений, як у ньому зазначено оцінювачем ОСОБА_9 Також у цьому протоколі зазначено, що він складається “у присутності замовника оцінки/власника/орендаря/представників. Відеозапис не застосовується. Доступ відсутній“. В той же час підписи зазначених осіб у протоколі огляду об’єкту нерухомості відсутні. Зроблена відмітка оцінювачем про відмову від підпису цього протоколу. Жодних даних про фотозйомку не зазначено.

Суд відзначає важливість того, щоб органи влади наводили деталізовані та переконливі підстави своєї відмови приймати доказ, запропонований заявником, особливо коли такий доказ має істотну важливість для результатів провадження, як у цій справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Мала проти України, № 4436/07, від 03.07.2014).

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінка в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про необхідність призначення судової експертизи підставні. Відповідне клопотання його підлягає задоволенню. При цьому, на даний час висновок експерта неможливо замінити іншими засобами доказування.

Щодо розумності строків вирішення спору та тверджень позивача про зловживання відповідачем процесуальними правами, то в силу ст.102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Строк розгляду апеляційної скарги у даній справі до 21.11.17 р. Зупинення провадження у справі – це тимчасове припинення судом процесуальних дій, що викликане незалежними від суду об’ єктивними причинами, перешкоджає рухові процесу по справі.

Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах Савенкова проти України, № 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Згідно п. 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012р. № 4, визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

Згідно п. 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998р. №53/5, (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.11.1998р. за № 705/3145), (зі змінами) (далі - Інструкція) експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування (перелік зон наведено в додатку).

З затвердженої Інструкції, вбачається, що Івано-Франківська область (місцезнаходження відповідача по справі та нерухомого майна) належить до зони обслуговування Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Суд апеляційної інстанціїї погоджується з доводами позивача про безпідставність прохання апелянта доручати проведення судової експертизи Дніпровському НДІ судових експертиз.

Враховуючи клопотання, колегія суддів вирішила проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

Відповідно до п. 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012р. № 4 витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

У поданому клопотанні відповідач просив витрати за проведення експертизи попередньо покласти на ПрАТ "Агромаш-ІФ".

На підставі наведеного та керуючись ст.41, п.1 ч.2 ст. 79, ст. ст. 86, 99 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

1. Призначити у цій справі судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03057.

2. На вирішення судовому експерту поставити наступне питання:

2.1. Яка ринкова вартість майна, станом на час проведення експертизи, яке є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 24.06.2014 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованим в реєстрі за №890, що на момент проведення експертизи належить ПрАТ "Агромаш-ІФ" (вул. Височана, буд. 18, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 32873954), а саме оздоровчий комплекс, загальною площею 3 814,00 кв.м., що складається з санаторію літ. "А", площею 1 116,6 кв.м., теплиці літ. "Б" , площею 1 097,0 кв.м., котельні-гаражів літ. "В" , площею 202,5 кв.м., біостанції літ. " Г" , площею 44,1 кв.м., ГРП літ. " Д", площею 21,7 кв.м., басейну літ "Ж" , площею 677,8 кв.м. ( загальною площею 3 159,7 кв.м.), що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Майдан, вулиця Гутиська, будинок 1?”

3. Попередити особу, яка безпосередньо проводитиме експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов’язків.

4. Звернути увагу судового експерта на необхідність:

- дотримання встановлених пп.1.13 Інструкції строків проведення експертизи;

- направлення копії експертного висновку сторонам згідно з ч.1 ст.42 ГПК України.

5. Направити судовому експерту для дослідження матеріали справи №909/621/17.

6. Витрати за проведення експертизи попередньо покласти на ПрАТ "Агромаш-ІФ".

7. На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

8. Ухвала про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.

Головуючий суддя                                                  Дубник О.П.

Суддя                                                                      Скрипчук О.С.

Суддя                                                                      Юрченко Я.О.