Рішення

від 15.11.2017 по справі 454/1326/15-ц

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/1326/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2017 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

при секретарі Коваль Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця , Сокальської районної державної адміністрації Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, з участю третьої особи Острівської сільської ради Сокальського району про визнання права власності, скасування розпорядження, вилучення земельної ділянки з постійного користування та зобов'язання до вчинення дій та зустрічним позовом ПАТ Українська залізниця до Острівської сільської ради, ОСОБА_1, з участю третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання незаконним рішення та визнання недійсним Державного акту на право власності на землю,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з первісним позовом в якому, з врахуванням змін та доповнень, просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,1655 га в АДРЕСА_1; визнати недійсним (скасувати) розпорядження голови Сокальської РДА № 286 від 21 червня 2010 р в частині передачі в постійне користування ДТГО "Львівська залізниця" земельної ділянки площею 17,9607 га з кадастровим номером НОМЕР_1 для забезпечення функціонування залізничного транспорту на території Сокальського району; визнати недійсним (скасувати) державний акт про право постійного користування земельною ділянкою серія НОМЕР_2 на ділянку площею 17,9607 га з кадастровим номером НОМЕР_1, виданий ДТГО Львівська залізниця ; зобов'язати Відділ держземагентства у Сокальському районі Львівської області скасувати державну реєстрації земельної ділянки площею 17,9607 га з кадастровим номером НОМЕР_1, шляхом закриття Поземельної книги та провести виділ земельної ділянки площею 0, 1655 га за адресою: АДРЕСА_1, належної ОСОБА_1, шляхом внесення інформації про таку ділянку, на підставі вже розробленої ДРПРІ Львівдніпроводгосп технічної документації про видачу державного акту про право власності на землю НОМЕР_3, відповідно до рішення Острівської сільської ради від 09.12.2004 року; зобов'язати Державне територіально - галузеве об'єднання Львівська залізниця розробити необхідну земельно-технічну документацію необхідну для виділу (відокремлення) земель залізниці від земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,1655 га в АДРЕСА_1 та подати таку документацію у встановленому законом порядку до Відділу Держземагентства у Сокальському районі, Львівській області з метою внесення інформації у Державний земельний кадастр.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,1655 га за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на дану ділянку посвідчене Державним актом про право власності на землю НОМЕР_3, в Книзі записів реєстрації Державних актів зареєстроване 22.04.2005 року № 010546102976. На підставі земельно-технічної документації, щодо встановлення меж зазначеної ділянки, останній присвоєно кадастровий номер НОМЕР_4. Стверджує, що посадовими особами Центру ДЗК інформація про спірну ділянку не була внесена до автоматизованої системи держгеокадастру і як наслідок, оскарженим розпорядженням голови Сокальська РДА від 21.06.2010 року № 286 спірна ділянка була передана в постійне користування ДТГО "Львівська залізниця". Про оскаржуване розпорядження вперше стало відомо в 2015 році. Зазначає, що під час приватизації позивачем спірної ділянки, була розроблена та затверджена вся необхідна технічна документація по видачі Державного акту на право приватної власності на землю. Наголошує, що зазначеною документацією встановлено, що спірна ділянка знаходиться за межами смуги відведення залізниці і є землями сільської ради. Вважає, що Сокальська РДА не мала жодного права розпоряджатися вже приватизованою земельною ділянкою або будь якою іншою ділянкою комунальної власності. Також зазначає, що реєстрація спірної земельної ділянки відбулася з помилкою, допущеною у документах, на підставі яких внесені такі відомості до автоматизованої системи ДЗК, на замовлення Львівської залізниці. Зазначає, що для виправлення помилки, стосовно включення спірної ділянки до складу земель залізниці, необхідно скасувати державну реєстрації відповідної земельної ділянки, шляхом закриття Поземельної книги та провести виділ спірної ділянки, шляхом внесення інформації про останню в автоматичну систему ДЗК, на підставі вже розробленої ДРПРІ Львівдніпроводгосп технічної документації по видачі Державного акту про право власності на землю НОМЕР_3, відповідно до рішення Островської сільської ради від 09.12.2004 року № 163. Крім того, на ДТГО "Львівська залізниця" слід покласти обов'язок розробити необхідну земельно-технічну документацію необхідну для виділу (відокремлення) земель залізниці від спірної земельної ділянки.

В запереченні на позовну заяву представник відповідача Сокальської РДА зазначив, що розпорядженням адміністрації №286 від 21.06.2010р. підрозділ ДТГО Львівська залізниця набув права користування землями для забезпечення функціонування залізничного транспорту. До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, вантажного і пасажирського господарства, під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. Відповідно до повідомлення відділу Держземагенства у Сокальському районі, земельні ділянки були внесені до національної кадастрової системи і вважаються сформованими, а саме визначено їх площу, межі та внесено інформацію до ДЗК. Зазначає, що земельна ділянка позивача на момент внесення земельних ділянок підрозділу ДГТО Львівська залізниця не внесена у національну кадастрову карту і тому запис про неї відсутній і у відділу не було змоги побачити наявну помилку. Отже, підрозділу ДТГО Львівська залізниця слід внести в державний акт зміну у конфігурації земельних ділянок наданих для обслуговування залізниці на території Острівської сільської ради. В свою чергу, зазначає, що не підлягає скасуванню розпорядження Сокальської РДА від 21.06.2010р. за №286, в зв'язку з тим, що в цілому винесене без порушень чинного законодавства. Проте, на підставі заснованих фактів можливо внести зміни в додаток до зазначеного розпорядження в частині виділених земельних ділянок Острівської сільської ради. Просить у задоволенні позову відмовити.

В запереченні на позовну заяву представник відповідача ДТГО Львівська залізниця зазначив, що право залізниці на земельні ділянки смуги відведення в адміністративних межах Острівської сільської ради, посвідчене Державними актами, що видані на підставі розпорядження Сокальської РДА №286 від 21.06.2010р. Звертає увагу на те, що право залізниці на земельні ділянки в с. Острів Сокальського району, посвідчене наведеними Державними актами виникло задовго до отримання таких актів на право постійного користування, та значно раніше прийнятого Острівською сільською радою рішення №163 від 09.12.2004р. про передачу позивачу земельної ділянки для обслуговування житлового будинку. Оскільки спірна земельна ділянка була зайнята об'єктами залізничної інфраструктури на момент чинності Положення Про землі, надані транспорту та свідчить План границь полоси відведення лінії Рава Руська - Ковель Львівської з.д. Забузького району Львівської області , складеного за результатами зйомки земель смуги відведення вказаної лінії в 1956р., що є містобудівною документацією. Відтак, усі землі, що знаходилися фактично у виключному віданні уповноважених органів, рахуються закріпленими за ними та за відсутності їх згоди, можуть бути вилучені лише у спеціальному порядку. При цьому, землі транспорту відносилися до земель спеціального призначення щодо яких був встановлений спеціальний порядок відводу, реєстрації землекористування та вилучення земельних ділянок. За таких обставин, наявність чи відсутність у залізниці документів на користування земельною ділянкою не змінює її правового статусу, оскільки його вже визначено законом. У задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач ПАТ Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця в зустрічному позові просить визнати незаконним рішення Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області № 163 від 09.12.2004 року; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданий 22.04.2005 року ОСОБА_1 Свої вимоги обґрунтовує тим, що право залізниці на спірну ділянку виникло за довго до того, як Острівська сільська рада передала таку ділянку позивачу за первісним позовом. Покликається, зокрема, на План границь полоси відведення лінії Рава Руська -Ковель Львівської з.д. Забузького району Львівської області , складений за результатами зйомки земель смуги відведення вказаної лінії у 1956 році. Покликається, зокрема на правову позицію Верховного Суду України при розгляді аналогічних спорів в постановах від 24.06.2015 року, справа № 909/247/14; від 24.06.2015 року, справа № 909/1119/14; від 06.07.2015 року, справа № 909/1145/13. Зазначає, що залізниця від права користування спірною ділянкою не відмовлялась, вважає, що Острівська сільська рада своїм рішенням № 163 від 09.12.2004 року порушила права залізниці.

В запереченні на зустрічну позовну заяву, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 вказав, що 13.03.2002р. залізниця наддала дозвіл на передачу у приватну власність житлового будинку в АДРЕСА_1, який в подальшому 05.06.2002р. був придбаний ним. Зазначає, що разом із будинком та спорудами йому у користування перейшла земпельна ділянка для обслуговування зазначеного будинку та споруд, яка є невідємною частиною будинковолодіння. Крім цього, актом встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі від 12.10.2004р., межі спірної земельної ділянки в натурі проходять по існуючій огорожі і контуру відведення залізниці і належать до земель загального користування, землі сільської ради, претензій при встановленні меж не заявлено. Також, факт, що спірна ділянка не входила до земель відведених залізниці, було підтверджено висновком №336 від 18.08.2004р. Сокальського районного відділу земельних ресурсів про права третіх осіб на використання земельної ділянки , в якому чітко зазначено, що станом на 18.08.2004р. прав третіх осіб на використання спірної ділянки немає. З чого випливає, що спірна земельна ділянка перебувала за межами контуру відведення залізниці і належала до земель загального користування, земель сільської ради, а з 2004р. спірна земельна ділянка булла передана у приватну власність позивачу. В задоволенні зустрічного позову просить відмовити.

Ухвалою судового засідання замінено відповідачів Державне територіально-галузеве обєднання Львівська залізниця на правонаступника ПАТ Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця , а також Відділ Держземагенства у Сокальському районі Львівської області на Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.

Представник позивача за первинним позовом ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити з викладених в ньому мотивів. Зустрічний позов заперечив в повному обсязі, з приводу чого підтримав обґрунтування письмового заперечення. Зазначив, що разом із будинком та спорудами в користування ОСОБА_1 перейшла земельна ділянка для обслуговування зазначеного будинку та споруд (прибудинкова територія), яка є невід'ємною частиною будинковолодіння. Наголосили, що спірна ділянка перебувала за межами контуру відведення залізниці, і належила до земель загального користування, землі сільської ради. Представником залізниці було підписано акт встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі від 12.10.2004 р., в якому межі спірної ділянки в натурі проходять по існуючій огорожі і контуру відведення залізниці, і належить до земель загального користування, землі сільської ради, претензій при встановленні меж не заявлено. Факт не входження спірної ділянки до земель відведених залізниці, підтверджено висновком №336 від 18.08.2004р. Сокальського районного відділу земельних ресурсів Львівської області "Про права третіх осіб па використання земельної ділянки" та висновком Державної землевпорядної експертиз № 2474 від 04.03.2005 р.

Крім того, позивачем подано заяву про застосування строків позовної давності до зустрічного позову. Заява обґрунтовується тим, що залізниці було відомо про відчуження та подальшу приватизацію спірної ділянки більше ніж 15 років тому і жодних заперечень залізницею не висловлювалось. Ще 13.03.2002 року залізниця надала дозвіл на передачу у приватну власність житлового будинку зі спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Разом із будинком та спорудами в користування приватних осіб перейшла земельна ділянка для обслуговування зазначеного будинку та споруд (прибудинкова територія), яка є невідємною частиною будинковолодіння. Також, представником залізниці було підписано акт встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі від 12.10.2004р., повноваження були перевірені, а справжність підпис була завірена печаттю землевпорядної організації, відповідальної за складання даного акту.

Представник відповідача за первинним позовом, ПАТ Українська залізниця в судове засідання не прибув, надав суду клопотання у якому просив розгляд справи проводити без його участі, відмовити у задоволенні первинного позову ОСОБА_1 та задовольнити зустрічний позов залізниці.

Окремо, представником ПАТ Українська залізниця подано клопотання в якому, зокрема, просить не застосовувати строки позовної давності. Зазначає, що до ОСОБА_1 після придбання будинку в АДРЕСА_1, не переходило право користування спірною земельною ділянко, оскільки відсутні будь-які цивільно-правові угоди з приводу цього. Стверджує, що ОСОБА_1 не звертався до залізниці за погодженням меж, а процедура погодження меж із залізницею не була дотримана. Вперше залізниця дізналася про погодження меж із первісного позову. Звертає увагу, що від імені залізниці акт погодження меж був підписаний ОСОБА_6, який був посадовою особо залізниці, однак не уповноважувався на підписання такого акту. Покликається на ухвалу Кам'янко-Бузького районного суду Львівської області від 24.06.2014 року у кримінальній справі № 446/915/14-к, якою ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Згідно даної ухвали, встановлено що ОСОБА_6, перебувачи на посаді начальника підрозділу Кам'янка-Бузька дистанція колії ДТГО Львівська залізниця , вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 367 КК України, шляхом підписання акту узгодження меж земельної ділянки гр. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у на АДРЕСА_2.

Представник відповідача за первинним позовом Сокальської РДА в судове засідання не прибув, надав суду заяву у якій просив розгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача за первинним позовом та третя особа за зустрічним Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в судове засідання не прибув та не повідомив суд про причину неявки.

Представник третьої особи за первинним позовом та відповідача за зустрічним Острівської сільської ради в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причину неявки.

Дослідивши докази по справі суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає до задоволення, а в задоволення зустрічного позову слід відмовити, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 розпорядженням органу приватизації № 8814 від 13.03.2002 року, за дозволом залізниці, було передано у приватну власність ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Згідно договору-купівлі продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 05.06.2002р, даний будинок був придбаний ОСОБА_1.

Рішенням Острівської сільської Ради № 163 від 09.12.2004р. ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,1655 га в АДРЕСА_1.

Згідно копії Державного акту про право власності на землю НОМЕР_3, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1655 га за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером НОМЕР_4.

Відповідно до технічної документації по видачі Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_1, з кадастровим номером НОМЕР_4, така розроблена в 2004 році Державним регіональний проектно-розвідувальний інститутом Львівдніпроводгосп.

Актом встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі від 12.10.2004 р., встановлено, що межі земельної ділянки переданої ОСОБА_1 в натурі проходять по існуючій огорожі, і належить до земель загального користування, землі сільської ради. Даний акт складений начальником відділу інституту Львівдніпроводгосп Зубач В. М. в присутності ОСОБА_1, а також в присутності представника Львівської залізниці - заступника начальника залізниці по колії ОСОБА_13

У Висновоку №336 від 18.08.2004 р. Сокальського районного відділу земельних ресурсів Львівської області "Про права третіх осіб па використання земельної ділянки" зокрема зазначено, що: прав третіх осіб на її використання - немає.

Згідно п. 3.1. висновку Державної землевпорядної експертиз № 2474 від 04.03.2005р. технічна документація відповідає вимогам нормативних документів і оцінюється позитивно.

Розпорядженням голови Сокальської районної державної адміністрації від 21.06.2010 року № 286, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі для забезпечення функціонування залізничного транспорту на території, зокрема Острівської сільської ради Сокальського району.

Згідно Експлікації по угіддях, які надані в постійне користування, на території Острівської сільської ради (таблиця 1), ДТГО Львівська залізниця (в межах 47,9427 га) було передано п'ять ділянок. В тому числі, передано ділянку № 2 площею 17,9607 га з кадастровим номером НОМЕР_1

На підставі зазначеного розпорядження ДТГО Львівська залізниця отримала Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою серія НОМЕР_2 на ділянку площею 17,9607 га з кадастровим номером НОМЕР_1.

В судовому засіданні сторони визнали обставину, яка підтверджується матеріалами справи, що земельна ділянка на якій знаходиться будинок за адресою АДРЕСА_1, в 2010 році була віднесена (включена) до складу наданої в постійне користування ДТГО Львівська залізниця ділянки площею 17,9607 га з кадастровим номером НОМЕР_1.

Відповідно до листа Острівської сільської ради від 27.05.2015 року земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в межах села Острів Сокальського району.

Згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 10.03.2016 року № 273/0553/6-16, зокрема передбачено, що право власності ОСОБА_1 посвідчено Державним актом про право власності на землю НОМЕР_3, зареєстроване в Книзі записів реєстрації державних актів актів № 010546102976 від 22.04.2005 року. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_4. Інформація про земельну ділянку не була внесена до автоматизованої системи ДЗК відповідно до вимог Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель. Розпорядженням голови Сокальської районної державної адміністрації від 21.06.2010 року № 286 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі для забезпечення функціонування залізничного транспорту та передано в постійне користування ДГТО Львівська залізниця . Розробником технічної документації (Залізниці) ділянку гр. ОСОБА_1 було включено в загальну площу земельної ділянки ДТГО Львівська залізниця . Зазначено, що виправлення технічних помилок допущених у відомостях ДЗК в наслідок наявності помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Таким чином, судом встановлено, що на момент винесення оскаржуваного розпорядження Сокальської районної державної адміністрації від 21.06.2010 року № 286, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 була сформованою у встановленому законом порядку та перебувала у приватній власності позивача ОСОБА_1 Подальше віднесення даної ділянки до земель залізниці на праві постійного користування стало наслідком не внесення інформація про земельну ділянку ОСОБА_1 до автоматизованої системи ДЗК, всупереч вимог чинного законодавства, а також внаслідок помилки допущеної розробниками технічної документації, замовником якої було ДТГО Львівська залізниця .

Згідно ч. 5. ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції від 30.04.2010 року, чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Приймаючи оскаржуване розпорядження № 286 від 21.06.2010р. Сокальською РДА порушено порядок передачі земельних ділянок, а саме без попереднього вилучення з приватної власності ОСОБА_1 ділянки за адресою: АДРЕСА_1, та включено таку ділянку до складу земельної ділянки площею 17,9607 га з кадастровим номером НОМЕР_1, з подальшою передачею в постійне користування ДТГО Львівська залізниця . Тому в цій частині оскаржуване розпорядження підлягає скасуванню.

Оскільки на підставі розпорядження № 286 від 21.06.2010р. видано, зокрема, Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою серія НОМЕР_2 на ділянку площею 17,9607 га з кадастровим номером НОМЕР_1, то такий Державний акт про право власності на землю слід визнати недійсним.

Відповідно до ч. 4, 6, 10 ст.79-1 Земельного Кодексу України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі .

Згідно Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого, наказом Державним комітетом України по земельних ресурсах N 174 від 02.07.2003 (який був чинний на момент приватизації позивачем спірної ділянки), передбачав що відомості з реєстраційної картки до бази даних автоматичної системи Державного земельного кадастру вносить реєстратор державного реєстру земель (п.2.9).

П.1.2 Тимчасового порядку передбачає, що Реєстратори державного реєстру земель (далі - реєстратори) - структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації.

П. 150 Порядоку ведення Державного земельного кадастру, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, якщо за результатами розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки Державним кадастровим реєстратором встановлено, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які є підставою для їх внесення, але потребують виправлення у зв'язку з виявленням технічних помилок у таких документах, Державний кадастровий реєстратор повідомляє про це заявникові згідно з додатком 34 із зазначенням документів та технічних помилок у них, виправлення яких має передувати виправленню відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких внесені такі відомості, здійснюється Державним кадастровим реєстратором після виправлення помилок у зазначених документах .

Відповідно до п. 136 Порядку відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою вносяться на підставі заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, яка утворилася в результаті такого поділу чи об'єднання, шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором таких дій: 1) скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до пункту 60 цього Порядку із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; 2) здійснення державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об'єднання, згідно з пунктами 107-111 і 113 цього Порядку;

Згідно п. 60 Порядку запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

П. 107 Порядку передбачає, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

На підставі викладеного, для виправлення помилки допущеної під час розроблення земельно-технічної документації на замовлення ДТГО Львівська залізниця та відновлення права позивача за первісним позовом, необхідно скасувати державну реєстрацію земельної ділянки № 2 ділянку площею 17,9607 га з кадастровим номером НОМЕР_1, наданої ДТГО Львівська залізниця в постійне користування. Крім того, необхідно провести виділ земельної ділянки ОСОБА_1, по АДРЕСА_1, шляхом внесення інформації про ділянку ОСОБА_1 в автоматичну систему ДЗК, на підставі вже розробленої ДРПРІ Львівдніпроводгосп технічної документації по видачі державного акту про право власності на землю НОМЕР_3.

Згідно ст. 6 Закону України Про Державний земельний кадастр , ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, відповідальним за внесення вищезазначених змін в автоматичну систему ДЗК є Держгеокадастру у Львівській області, як правонаступник Відділу Держземагентства у Сокальському районі Львівської області.

Оскільки помилка була допущена в технічній документації, розробленій на замовлення ДТГО Львівська залізниця , на правонаступника останньої - ПАТ Українська залізниця , повинно бути покладено обов'язок розробити земельно-технічну документацію необхідну для виділу відокремлення (виділу) земель залізниці від земельної ділянки ОСОБА_1

Стосовно позовної вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,1655 га в АДРЕСА_1 слід зазначити наступне.

Відповідно до п. а ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 392 ЦК України, передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки ПАТ Українська залізниця не визнає та оспорює право ОСОБА_1 на земельну ділянку по АДРЕСА_1, для захисту майнових прав позивача за первісним позовом суд вважає за необхідне визнати його право на зазначену ділянку.

Зустрічна позовна заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд критично оцінює доводи відповідача за первісним позовом, ПАТ Українська залізниця , що право залізниці на земельні ділянки в с. Острів Сокальського району Львівської області, виникло за довго до отримання державних актів про право на постійне користування, а також раніше прийняття Острівською сільською радою рішення № 163 від 09.12.2004 року. ПАТ Українська залізниця не було надано належних доказів того, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 перебувала в користуванні залізниці до її приватизації позивачем в 2004 році.

Долучений до матеріалів справи План границь полоси відведення лінії Рава Руска -Ковель Львівської з.д. Забузького району Львівскої області , складений за результатами зйомки земель смуги відведення у 1956 році не дає можливості визначити місце розташування спірної земельної ділянки.

Суду не було надано інших доказів того, що станом на 2004 рік, спірна земельна ділянка відносилась до земель державної власності і перебувала в користуванні залізниці (перебувала в смузі відведення залізничного транспорту).

Відповідно ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

ПАТ Українська залізниця покликається на правову позицію Верховного Суду України викладених в постановах від 24.06.2015 року у справі № 909/247/14; від 24.06.2015 року у справі № 909/1191/14; від 06.07.2015 року у справі № 926/1145/13.

Суд вважає що обставини справ які наведені у зазаначених постановах Верховного суду України (судовій практиці), відрізняються від тих які мають місце в справі що розглядається.

У наведеній судовій практиці Верховний суд України висловив правову позицію, що наявність чи відсутність у ДТГО Львівська залізниця документів, які посвідчують право на користування земельною ділянкою, не змінює її правового статусу, який ґрунтується на визначеному законом юридичному факті належності до земель залізничного транспорту.

При цьому, у вищенаведеній судовій практиці судами попередніх інстанцій було однозначно встановлено, що спірні ділянки перебувають в смузі відведення залізниці. Крім того, в жодному із запропонованих випадків не мало місце добровільне відчуження (приватизація, продаж тощо) ДТГО Львівська залізниця будівель, які знаходяться на спірних ділянках в приватну власність.

У справі що розглядається, як було зазначено вище, відсутні належні докази того, що спірна ділянка на момент її приватизації в 2004 році відносилась до смуги відведення залізниці. Сама будівля по АДРЕСА_1 була відчужена залізницею в порядку безоплатної приватизації ще в 2002 році. Тобто, на момент приватизації спірної земельної ділянки в 2004 році, на ній не було жодних об'єктів залізничної інфраструктури.

Крім того, представником ПАТ Українська залізниця в судовому засідання було визнано, що після приватизації будинку у фактичне користування його власників перейшла прибудинкова територія, про що залізниці було відомо, ще в 2002 році.

Суд критично ставиться до позиції відповідача, ПАТ Українська залізниця , що мало місце порушення процедури приватизації спірної земельної ділянки, оскільки залізниця не погоджувала межу такої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Актом встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі від 12.10.2004р., встановлено, що межі в натурі проходять по існуючій огорожі і контуру відведення залізниці, і належить до земель загального користування, землі сільської ради, претензій при встановленні меж не заявлено. Зазначений акт складений начальником відділу інституту Львівдніпроводгосп Зубач В. М. в присутності ОСОБА_1, а також в присутності представника Львівської залізниці заступника начальника залізниці по колії ОСОБА_13

В судовому засіданні було встановлено, визнано представником ПАТ Українська залізниця , що ОСОБА_13 був посадовою особою ДТГО "Львівська залізниця". Згідно наведеного акту встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування, підпис та повноваження посадової особи ДТГО "Львівська залізниця" були засвідчені уповноваженою особою Державного регіонального проектно-розвідувального інституту Львівдніпроводгосп , який був уповноважений на розробку технічної та дозвільної документації на спірну ділянку, про що зазначено в самому акті узгодження меж.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Суду не було надано доказів того, що проектна організація ДРПРІ Львівдніпроводгосп або ОСОБА_1 знали про обмеження повноважень заступника начальника залізниці по колії ОСОБА_13 і що такі обмеження взагалі мали місце.

В матеріалах справи міститься лише витяг з Інструктивних вказівок щодо порядку погодження вилучення земель смуги відведення залізниці та наказ Львівської залізниці № 278/Н від 20.06.203 року про створення постійнодіючої комісії щодо розгляду матеріалів погоджень на вилучення земельних ділянок. Зазначені документи стосуються порядку вилучення земельних ділянок із земель залізниці. В той самий час, жодної інформації про порядок погодження меж із суміжними землеволодіннями та про уповноважених осіб, відмінних від начальника залізниці по колії , суду надано не було.

Суд не приймає до уваги, покликання ПАТ Українська залізниця , що начальник залізниці по колії ОСОБА_13 притягався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 ККУкраїни, оскільки наведена кримінальна справа не має відношення до даної цивільної справи та її обставин.

За таких обставин суд приходить до висновку, що акт погодження меж був підписаний належним чином, встановлена законом процедура погодження меж спірної ділянки в 2004 році була законною, за відсутності доказів протилежного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ст. 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З вище наведеного, випливає що ДТГО "Львівська залізниці" було відомо про приватизацію спірної ділянки ОСОБА_1 ще в 2004 році. Також суд враховує, що ДТГО "Львівська залізниці" було відомо про приватизацію будинку в 2002 році і про перехід у фактичне володіння власників будинку земельної ділянки для обслуговування будинку. В той самий час до 2017 року залізницею не оскаржувалось приватизацію спірної ділянки. За таких обставин, суд дійшов висновку за необхідне застосувати строки позовної давності до вимог викладених в зустрічному позові.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1655 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку.

Визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Сокальської РДА № 286 від 21.06.2010р. в частині передачі в постійне користування ДТГО "Львівська залізниця" земельної ділянки площею 17,9607 га з кадастровим номером НОМЕР_1 для забезпечення функціонування залізничного транспорту на території Сокальського району.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою серія НОМЕР_2 на ділянку площею 17,9607 га з кадастровим номером НОМЕР_1, виданий ДТГО Львівська залізниця .

Зобов'язати Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Львівської області скасувати державну реєстрації земельної ділянки площею 17,9607 га з кадастровим номером НОМЕР_1, шляхом закриття Поземельної книги та провести виділ земельної ділянки площею 0, 1655 га за адресою: АДРЕСА_1, належної ОСОБА_1, шляхом внесення інформації про таку ділянку, на підставі вже розробленої ДРПРІ Львівдніпроводгосп технічної документації про видачу Державного акту про право власності на землю НОМЕР_3, відповідно до рішення Островської сільської ради від 09.12.2004 року № 163.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Українська залізниця розробити земельно-технічну документацію для виділу (відокремлення) земель залізниці від земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,1655га в АДРЕСА_1, та подати таку документацію у встановленому законом порядку до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Львівської області з метою внесення інформації у Державний земельний кадастр.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ПАТ Українська залізниця - відмовити.

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , Сокальської районної державної адміністрації Львівської області та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в користь ОСОБА_1 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які приймали участь у справі, але не були присутні під час оголошення рішення, протягом 10 днів з часу отримання копії рішення.

Головуючий: Т. В. Струс