Постанова

від 13.11.2017 по справі 583/1959/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2017 р. Справа № 583/1959/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.09.2017р. по справі № 583/1959/17

за позовом ОСОБА_1

до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання неправомірними дій при призначенні пенсії та зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

28.07.2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач), в якому просив визнати неправомірним застосування відповідача при визначенні відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування заробітної плати (доходу) позивача для обчислення пенсії за віком показника Зс-середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує зверненню за призначенням пенсії;

зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати йому державну пенсію за віком, згідно зі статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та в порядку, визначеному статтею 40 цього Закону, з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні в галузі економіки, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, які передують року призначення пенсії, тобто за 2014, 2015 та 2016 роки, починаючи з часу звернення із заявою про призначення пенсії та в подальшому щомісячно у законно визначених розмірах.

Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 вересня 2017 року позов було задоволено.

Визнано неправомірним застосування Охтирським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області при визначенні відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування заробітної плати (доходу) позивача для обчислення пенсії за віком показника Зс-середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує зверненню за призначенням пенсії.

Зобов'язано Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області нарахувати та виплачувати мені державну пенсію за віком, згідно зі статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та в порядку, визначеному статтею 40 цього Закону, з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні в галузі економіки, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, які передують року призначення пенсії, тобто за 2014, 2015 та 2016 роки, починаючи з часу звернення із заявою про призначення пенсії та в подальшому щомісячно у законно визначених розмірах

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на користь позивача 640 грн. витрат по сплаті судового збору та 1920 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, а всього - 2560 (дві тисячі п'ятсот шістдесят) гривень.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову, та прийняти нову якою відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивачу з 01.08.1996 року було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених із військової служби та деяких інших осіб .

Позивач 30.06.2017 року звернувся із заявою до відповідача про призначення пенсії за віком. Розпорядженням відповідача № 4844 від 07.07.2017 року позивачу було призначено пенсію за віком.

З довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 1706 від 07.07.2017 року вбачається, що позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб . Пенсія призначена з 19.07.1996 року. Пенсія виплачена по 31 липня 2017 року у розмірі 1521, 44 грн. Знято з обліку із 1 серпня 2017 року (а.с. 19).

Задовольнивши позов суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність застосування відповідачем при визначенні відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування заробітної плати (доходу) позивача для обчислення пенсії за віком показника Зс-середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує зверненню за призначенням пенсії.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до Статтею 1 Закону України № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб , особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 1-1 зазначеного вище Закону, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України 1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб , військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Частиною 1 ст. 9 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 3 статті 45 вказаного Закону, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

Частиною 3 статті 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Відповідно до чого показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Однак, в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 вказаного Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач до червня 2017 року отримував пенсію за вислугу років, призначену у відповідності до норм Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб . З липня 2017 року позивач є отримувачем пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що частиною третьою статті 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом, однак у випадку із заявою прозивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду України від 31.03.2015 року по справі № 21-612а14.

В силу приписів ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Судом першої інстанції зроблений висновок, що не відповідає обставинам справи, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Згідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198,ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області задовольнити.

Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.09.2017р. по справі № 583/1959/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання неправомірними дій при призначенні пенсії та зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4

Повний текст постанови виготовлений 20.11.2017 р.