Постанова
від 16.11.2017 по справі 910/20548/16
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 року Справа № 910/20548/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовк І.В. (головуючий, доповідач), Грек Б.М., Могил С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 року у справі № 910/20548/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза" про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом (враховуючи заяву про уточнення та збільшення позовних вимог) про витребування у відповідача обладнання, яке було продане за договором купівлі-продажу № 1/01-12 від 01.01.2013 року та прийняте 01.01.2013 року за актом приймання-передачі, а саме: (1) акустична система Coda Audio LA2225N (14 шт.); (2) рама для підвісу звукового обладнання Coda Flying Frame (2 шт.); (3) акустична система MAG SUB-200 (8 шт.); (4) підсилювач звуковий Powersoft К-10 DSP+AESOP (4 шт.), (5) Підсилювач звуковий Powersoft К-3 DSP+AESOP (2 шт.); (6) комутаційний рек з кріпленнями та крос-планками і бездротовими точками доступу (2 шт.); (7) комплект комутації (1 шт.).

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2016 року (суддя О.Мандриченко) позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 року (судді: Пашкіна С.А., Жук Г.А., Калатай Н.Ф.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати, у задоволені позову відмовити.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.10.2017 року розгляд касаційної скарги було відкладено на 16.11.2017 року.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2013 року між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу №1/01-12, відповідно до умов якого продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується поставити покупцю товар, приведений в специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його (п.1.1).

Відповідно до п.1.2 договору в ціну товару включено вартість доставки товару, здійснення керівництва монтажними роботами та пусконалагоджувальних робіт.

Загальна вартість товару, що поставляється за цим договором складає 526738,70 грн. (п.2.1).

Оплата товару здійснюється на підставі рахунків - фактур продавця в грошовій одиниці України - гривні (п.2.2).

Відповідно до п.2.3.1 договору оплата коштів здійснюється покупцем безготівковим розрахунком шляхом перерахування платіжним дорученням вартості товару на поточний рахунок продавця у такому порядку: щомісячно до 10 числа кожного поточного місяця, покупець сплачує суму продавцю рівну 43894,89 грн., що становить 1/12 від загальної вартості договору згідно з п.2.1 даного договору.

Відповідно до акта приймання-передачі обладнання від 01.01.2013 року до договору купівлі-продажу №1/01-12 від 01.01.2013 року продавцем було передано, а покупцем прийнято обладнання за переліком.

Згідно з додатком №2 від 11.06.2013 року до договору купівлі-продажу №1/01-12 від 01.01.2013 року сторони погодили, що вартість товару, що поставляється за цим договором, складає 373038,70 грн.

Господарським судом міста Києва встановлено, що оскільки жодного платежу за договором позивач від відповідача не отримав, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу №1/01-12 від 01.01.2013 року, у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов даного договору та рішенням господарського суду м. Києва від 23.07.2015 року у справі №910/16436/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 10.09.2015 року, договір купівлі-продажу №1/01-12 від 01.01.2013 року, укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза" було розірвано.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на те, що з 10.09.2015 року, після набуття рішенням законної сили, обладнання повернуто не було та відповідач продовжує незаконно утримувати майно позивача, а також активно використовує його у концертній діяльності.

Предметом даного судового розгляду є вимога продавця до покупця про витребування отриманого обладнання, через неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу в частині оплати вартості товару, внаслідок чого договір було розірвано за рішенням суду, яке набрало законної сили, що свідчить про відсутність правових підстав для користування відповідачем спірним майном.

Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову обґрунтовано відсутність правових підстав для користування відповідачем спірним майном.

Проте такі висновки судів обох інстанцій є помилковими, враховуючи наступне.

Позивачем заявлено віндикаційний позов про витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі ст.ст. 386-390 ЦК України.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що спірне майно було передано позивачем відповідачу на виконання умов укладеного між ними договору купівлі-продажу №1/01-12 від 01.01.2013 року.

До того ж, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на вимоги ч.2 ст.653 ЦК України, якими передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У той же час, відповідно до частин 3-5 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір розривається в судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

За вимогами ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій про правомірність вимоги позивача витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним є помилковими, оскільки таке майно було одержане відповідачем на підставі договору.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій встановивши, що спір між сторонами виник із зобов'язальних відносин, не звернули увагу на правові підстави заявлених вимог, які ґрунтуються на ст.ст. 386-390 ЦК України.

Викладене підтверджує, що господарські суди обох інстанцій неправильно застосували норми законодавства, та не застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого ухвалено необґрунтовані судові рішення, які підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 року та рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2016 року скасувати, і справу № 910/20548/16 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді Б.Грек

С.Могил

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення16.11.2017
Оприлюднено22.11.2017
Номер документу70387545
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/20548/16

Постанова від 31.05.2018

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Ухвала від 15.05.2018

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Ухвала від 23.04.2018

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Рішення від 13.03.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Зеленіна Н.І.

Ухвала від 12.02.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Зеленіна Н.І.

Ухвала від 11.01.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Зеленіна Н.І.

Ухвала від 11.01.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Зеленіна Н.І.

Ухвала від 18.12.2017

Господарське

Господарський суд міста Києва

Зеленіна Н.І.

Ухвала від 27.11.2017

Господарське

Господарський суд міста Києва

Зеленіна Н.І.

Постанова від 16.11.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Вовк І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні