Рішення

від 13.03.2018 по справі 910/20548/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2018 р.Справа № 910/20548/16

За позовом Фізичної особи - підприємця Лизак Тетяни Григорівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза"

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Ліпіна В.В.,

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні судді господарського суду міста Києва Зеленіної Н.І. перебуває справа №910/20548/16 за позовом Фізичної особи - підприємця Лизак Тетяни Григорівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою від 18.12.2017 р., у зв'язку з набранням 15.12.2017 р. чинності Законом України від 03.10.2017 р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", у справі призначено підготовче засідання на 11.01.2018 р.

11.01.2018 р. від відповідача надійшов відзив.

Ухвалою від 11.01.2018 р. підготовче провадження відкладено на 31.01.2018 р.

Протокольною ухвалою від 31.01.2018 р. підготовче засідання відкладено на 12.02.2018 р.

12.02.2018 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою від 12.02.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.03.2018 р.

У судовому засіданні 13.03.2018 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а також подав письмово викладене вступне слово позивача.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 13.03.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 16.11.2017 р. у даній справі, суд встановив наступне.

01.01.2013 р. між Фізичною особою - підприємцем Лизак Тетяною Григорівною (позивач), як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза" (відповідач), як покупцем, укладено договір купівлі-продажу №1/01-12 (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується поставити покупцю товар, приведений в специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.2 Договору, в ціну товару включено вартість доставки товару, здійснення керівництва монтажними роботами та пусконалагоджувальних робіт.

Загальна вартість товару, що поставляється за цим договором складає 526738,70 грн. (п.2.1).

Оплата товару здійснюється на підставі рахунків - фактур продавця в грошовій одиниці України - гривні (п.2.2).

Відповідно до п. 2.3.1 Договору, оплата коштів здійснюється покупцем безготівковим розрахунком шляхом перерахування платіжним дорученням вартості товару на поточний рахунок продавця у такому порядку: щомісячно до 10 числа кожного поточного місяця, покупець сплачує суму продавцю рівну 43894,89 грн., що становить 1/12 від загальної вартості Договору згідно з п.2.1 даного Договору.

Відповідно до акта приймання-передачі обладнання від 01.01.2013 р. до Договору купівлі-продажу №1/01-12 від 01.01.2013 р. продавцем було передано, а покупцем прийнято обладнання за переліком.

Згідно з додатком №2 від 11.06.2013 року до Договору купівлі-продажу №1/01-12 від 01.01.2013 р. сторони погодили, що вартість товару, що поставляється за цим Договором, складає 373038,70 грн.

Проте, оскільки жодного платежу за договором позивач від відповідача не отримав, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу №1/01-12 від 01.01.2013 р., у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов даного договору.

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.07.2015 р. у справі №910/16436/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 10.09.2015 р., договір купівлі-продажу №1/01-12 від 01.01.2013 р., укладений між Фізичною особою - підприємцем Лизак Т.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза" було розірвано.

У зв'язку із розірванням Договору, Фізична особа - підприємець Лизак Тетяна Григорівна звернулась до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог) про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза" обладнання, яке було продане за договором купівлі-продажу № 1/01-12 від 01.01.2013 року та прийняте 01.01.2013 року за актом приймання-передачі, а саме:

- акустична система Coda Audio LA2225N (14 шт.);

- рама для підвісу звукового обладнання Coda Flying Frame (2 шт.);

- акустична система MAG SUB-200 (8 шт.);

- підсилювач звуковий Powersoft К-10 DSP+AESOP (4 шт.),

- Підсилювач звуковий Powersoft К-3 DSP+AESOP (2 шт.);

- комутаційний рек з кріпленнями та крос-планками і бездротовими точками доступу (2 шт.);

- комплект комутації (1 шт.).

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що з 10.09.2015 р., після набуття рішенням законної сили, обладнання повернуто не було та відповідач продовжує незаконно утримувати майно позивача, а також активно використовує його у концертній діяльності.

Предметом даного спору є вимога продавця до покупця про витребування отриманого обладнання, через неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу в частині оплати вартості товару, внаслідок чого договір було розірвано за рішенням суду, яке набрало законної сили, що свідчить про відсутність правових підстав для користування відповідачем спірним майном.

За результатом дослідження матеріалів справи та на виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 16.11.2017 р. у даній справі, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

За приписами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, власник вправі вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння, а також належного йому майна, придбаного володільцем від особи, яка не мала права його відчужувати. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Як на підставу неправомірного користування спірним майном позивач вказує на те, що відповідачем неналежним чином було виконано умови договору в частині оплати вартості товару, внаслідок чого, договір було достроково розірвано за рішенням суду, яке набрало законної сили, що свідчить про відсутність правових підстав для користування відповідачем спірним майном, тобто необхідність його повернення позивачу як законному власнику.

Проте, суд зазначає, що позивач, звертаючись до суду з віндикаційним позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі ст.ст. 386-390 ЦК України, не врахував, що спірне майно було передано позивачем відповідачу на виконання умов укладеного між ними договору купівлі-продажу №1/01-12 від 01.01.2013 року, що унеможливлює застосування ст. ст. 386-390 ЦК України до спірних правовідносин.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. ч. 2, 3 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір розривається в судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

За вимогами ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 16.11.2017 р. у даній справі, суд встановив, що позовні вимоги із заявлених підстав являються необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак, заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Фізичної особи - підприємця Лизак Тетяни Григорівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стерео Плаза" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.03.2018 р.

Суддя Н.І. Зеленіна