Рішення

від 20.11.2017 по справі 905/1953/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.11.2017р. Справа №905/1953/17

за позовом Комунального підприємства Маріупольське виробниче управління

водопровідно-каналізаційного господарства , м.Маріуполь

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ласпі , м.Маріуполь

про стягнення заборгованості в розмірі 76189,44 грн.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: ОСОБА_3-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства , м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ласпі , м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 76189,44 грн., у тому числі основний борг в сумі 60320,92 грн., пеня в сумі 8382,51 грн., інфляція в сумі 6486,67 грн. та три проценти річних в сумі 999,34 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на встановлення ним 04.10.2016р. факту безоблікового водокористування з боку відповідача та наявність заборгованості за надані послуги водопостачання за вересень 2016р.

Відповідач у відзиві на позов від 26.09.2017р. позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність зі свого боку будь-яких порушень підключень у 2010р., 2009р., 2015р., 2014р., 08.11.2016р. Крім цього, за твердженням відповідача, позивачем не вірно розраховані нарахування за безоблікове водоспоживання.

Згідно письмових пояснень від 06.11.2017р. відповідач стверджує про присутність його представника під час складання акту від 04.10.2016р., проте, не щодо наявності згоди зі змістом даного акту.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно із ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення встановлено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

26.12.2016р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №117 на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації, згідно якого позивач надає послуги з водопостачання на об'єкти відповідача, а також приймання господарсько-побутових та виробничих стоків. Абонент забезпечує раціональне використання води та скидання стоків, які не містять агресивних компонентів. Абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні і каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному стані згідно з правилами, що зазначені у п.п.2.1-2.14 договору.

Згідно п.п.2.17, 3.20 договору, ст.ст.67, 68 Житлового кодексу України, ст.22 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , ст.ст.20, 21, 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги відповідач зобов'язується своєчасно щомісяця у повному обсязі оплачувати рахунки пред'явлені виконавцем у встановленому договором порядку за водопостачання та водовідведення, а також інші платежі, передбачені ОСОБА_4 користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України та ОСОБА_4 прийому стічних вод підприємств у систему міської каналізації м.Маріуполя .

Положеннями п.4.2 договору передбачено, що оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється згідно з тарифами, затвердженими рішенням виконкому Маріупольської міської ради.

Відповідно до п.4.5, 4.6, 4.7 договору між сторонами щомісяця підписується акт, який визначає об'єм наданих послуг. Акт підписується уповноваженими особами виконавця та абонента. У разі відсутності уповноваженої особи абонента, акт складається з будь-яким робітником абонента зазначаючи у акті його прізвище та посаду. Цей акт є дійсним. У разі відмови представника (робітника) абонента підписати акт, від підписується представником виконавця і робиться напис відмова від підпису. Оформлений таким чином акт є дійсним і обов'язковим до взаєморозрахунків. На підставі акту, абоненту виписується рахунок за надані послуги. Рахунок вручається уповноваженій особі (а у разі відсутності - робітнику) абонента під підпис з зазначенням у реєстрі кому вручено та дату вручення, або направляється на адресу абонента поштою. Вручений таким чином рахунок є дійсним і підлягає обов'язковій оплаті. Абонент здійснює оплату рахунку зі свого розрахункового рахунку на рахунок виконавця у строк до 5 календарних днів з моменту отримання рахунку у повному обсязі.

Згідно п.7.1-7.4 договору останній діє до 31.12.2007р. У разі якщо сторони не заперечують відносно продовження дії даного договору останній вважається продовженим щорічно на тих же самих умовах.

Актом №177/1 від 15.09.2016р. встановлено об'єм наданих позивачем відповідачу послуг у розмірі 18 куб.м. холодної води. Згідно реєстру рахунків та податкових накладних за вересень 2016р. рахунок №177 на суму 233,06 грн. був вручений головному бухгалтеру відповідача ОСОБА_5 21.09.2016р.

Проте, як вказує позивач у позові, відповідач не сплатив вартість наданих послуг.

Крім цього, 04.10.2016р. при обстеженні водопровідних мереж представниками позивача було встановлено безоблікове водокористування, внаслідок чого складено акт №177-1 від 04.10.2016р. в присутності директора відповідача, про що свідчить особистий підпис директора ТОВ Ласпі . Даний акт до теперішнього часу не оспорювався.

Приписами п.5.4 договору встановлено, у разі виявлення доводомірних підключень до системи водопостачання у абонента, останньому робиться донарахування за користування послугами водопостачання та водовідведення згідно з ОСОБА_4 користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008р. №190 (далі по тексту „Правила» ). ОСОБА_4 визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населенних пунктів України.

У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу.

Таким чином, позивачем було здійснено донарахування на підставі п.5.4 договору та з дотриманням п.п.3.3, 3.4 правил на суму 60087,86 грн. Згідно реєстру рахунків та податкових накладних за жовтень 2016р. рахунок №177-189 на суму 60087,86 грн. був вручений головному бухгалтеру відповідача ОСОБА_5 21.10.2016р. (незгодна з нарахуваннями).

Проте, відповідачем свої зобов'язання зі сплати виставлених рахунків не виконані, внаслідок чого позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 60320,92 грн.

Крім цього, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення за період з вересня 2016р. по березень 2017р. інфляцію в сумі 6486,67 грн. та три проценти річних в сумі 999,34 грн.

Згідно п.5.7 договору позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 8382,51 грн. за період з 27.09.2016р. по 26.04.2017р.

Відповідач у відзиві на позов, письмових поясненнях по справі проти наявності самовільного підключення до мережі водопостачання позивача заперечує. Зокрема, як вказує відповідач, відповідно до план-схеми місце розташування об'єктів ТОВ Ласпі та ділянки водоводу цегляного заводу, водовід цегляного заводу розташований поза межами території ТОВ Ласпі . Відповідно до даного водоводу, який слідує на територію відповідача, на території відповідача знаходиться колодязь, в якому розташований водомір. Від даного колодязя відходять два ввода: старий ввід у будівлю АБК (№3) та новий ввід до котельні (№4). До 2009р. водомір знаходився у будівлі АБК, з 2009р. перенесений до котельної. З червня 2014р. ввід перенесений до колодязя, а старий ввід як був так і залишився, його заглушили і не користувалися. При цьому, відповідач неодноразово намагався його відрізати, але, засувка, яка знаходиться на вул.Червонофлотській не перекриває воду. 05.10.2016р. відповідач перекрив воду у колодязі, вода з крана стікала 20 хвилин (час зафіксували за годинником), а при обстеженні 04.10.2016р. комісія перекрила ввід і відразу же відкрила кран, чекаючи 2-3 хвилини було зроблено висновки про доводомірну врізку.

Крім цього, за твердженням відповідача, відсутнє жодне обгрунтування суми 60087,86 грн., застосування певних тарифів при розрахунку даної суми невірне зазначення розрахункового періоду тощо.

04.10.2017р. до суду надійшло клопотання відповідача від 04.10.2017р. про припинення провадження по справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 233,06 грн., пені у розмірі 32,76 грн., інфляції в сумі 27,35 грн. та трьох процентів річних в сумі 03,87 грн.

Як встановлено, згідно платіжного доручення №102 від 03.10.2017р. відповідачем було повністю погашено заборгованість перед позивачем в сумі 297,04 грн.

За таких обставин, згідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 233,06 грн., пені у розмірі 32,76 грн., інфляції в сумі 27,35 грн. та трьох процентів річних в сумі 03,87 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Одночасно, виходячи з прицнипу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, щодо решти позовних вимог суд не приймає до уваги заперечення відповідача, з огляду на таке:

Як вказувалось вище, згідно із ст.19 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , п.2.1 ОСОБА_4 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

При цьому, відповідно до ст.20 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору. За згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови.

За договором №177 від 26.12.2006р., який був підписаний сторонами, узгоджено дислокацію об'єктів на які подається питна вода і від яких приймаються стоки - 87500 м.Маріуполь, вул.Краснофлотська, буд.128а.

При цьому, згідно додатку 8.6 до договору уповноваженими особами відповідача на підписання актів щодо кількості оказаних послуг з водопостачання та водовідведення є ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Згідно п.4.3 ОСОБА_4 забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (п.3.2 ОСОБА_4).

У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (п.3.3 ОСОБА_4).

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п.3.4 правил).

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено право підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземні), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому, згідно із ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, в обгрунтування наявності незареєстрованого (самовільного) підключення відповідача до водопровідних мереж, що знаходяться на балансі позивача, останній посилається на наданий до матеріалів справи акт №177-1 від 04.10.2016р.

Згідно цього акту встановлено наявність порушення доводомірної врізки безоблікового водокористування за адресою: вул.Краснофлотська, 128а.

Вказаний акт складений та підписаний представниками позивача та відповідача (ОСОБА_6М.), без будь-яких зауважень або заперечень.

При цьому, згідно припису який міститься на зворотньому боці даного акту відповідача зобов'язано протягом 3 днів усунути (обрізати) доводомірне підключення.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За висновками суду, наданий позивачем до матеріалів справи акт №177-1 від 14.10.2016р. може бути прийнятий судом до уваги як належний доказ наявності незареєстрованого (самовільного) підключення відповідача до водопровідних мереж, що знаходяться на балансі позивача.

Зокрема, як узгодили сторони у договорі (п.п.4.5, 4.6, 4.7) між сторонами щомісяця підписується акт, який визначає об'єм наданих послуг. Акт підписується уповноваженими особами виконавця та абонента. У разі відсутності уповноваженої особи абонента, акт складається з будь-яким робітником абонента зазначаючи у акті його прізвище та посаду. Цей акт є дійсним. У разі відмови представника (робітника) абонента підписати акт, від підписується предстанивком виконавця і робиться напис відмова від підпису. Оформлений таким чином акт є дійсним і обов'язкоим до взаєморозрахунків.

Акт №177-1 від 04.10.2016р. підписаний сторонами без будь-яких зауважень або заперечень. При цьому, даний акт підписаний уповноваженою особою відповідача.

З урахуваннями викладеного, у суду відсутні будь-які підстави вважати відомості, зазначені у акті, такими, що не відповідають дійсності.

Одночасно, щодо суми розрахунку суд виходить з того, що позивачем при нарахуванні було застосовано тарифи в розмірі 7,950 грн. та 8,300 грн. за водопостачання, та 2,840 грн. та 3,530 грн. за водовідведення.

Згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2015р. №2949 встановлено позивачу тарифи на централізоване водопостачання 7,95 грн. за куб. м. та 2,84 грн. за куб. м. на централізоване водовідведення.

Постановою від 19.08.2016р. №1437 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про внесення змін до постанови від 16.06.2016р. №1141 затверджено наступні тарифи на централізоване водопостачання 08,30 грн. за куб. м. та 3,53 грн. за 1 куб. м. на централізоване водовідведення.

За наявності належних доказів незареєстрованого (самовільного) підключення відповідача до водопровідних мереж, що знаходяться на балансі позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 60087,86 грн., розрахованої за безоблікове водокористування, підлягають задоволенню.

При цьому, враховуючи, що розрахунок пені та трох процентів річних є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, позов в частині вимоги про стягнення пені в сумі 8349,75 грн. та трьох процентів річних в сумі 995,47 грн. також підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення інфляції за період з жовтня 2016р. суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, враховуючи, що за умовами підписаного між сторонами договору відповідач мав сплатити заборгованість за безоблікове водокористування в строк до 26.10.2016р., нарахування позивачем суми інфляції за жовтень 2016р. та квітень 2017р. є неправомірним, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляція в сумі 4069,43 грн. за період з листопада 2016р. по березень 2017р.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам, враховуючи, що частина заборгованості була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 82-85, п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі №905/1953/17 в частині вимог Комунального підприємства Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства , м.Маріуполь до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ласпі , м.Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 233,06 грн., пені у розмірі 32,76 грн., інфляції в сумі 27,35 грн. та трьох процентів річних в сумі 03,87 грн.

Позовні вимоги Комунального підприємства Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства , м.Маріуполь до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ласпі , м.Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 60087,86 грн., пені в сумі 8349,75 грн., трьох процентів річних в сумі 995,47 грн. та інфляції в сумі 6459,32 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ласпі , м.Маріуполь на користь Комунального підприємства Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства , м.Маріуполь основний борг в сумі 60087,86 грн., пеню в сумі 8349,75 грн., три проценти річних в сумі 995,47 грн. та інфляцію в сумі 4069,43 грн., всього заборгованість в сумі 73502,51 грн., судовий збір в сумі 1549,81 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 20.11.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 21.11.2017р.

Суддя Г.В. Левшина