Постанова

від 13.02.2018 по справі 905/1953/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2018р. справа № 905/1953/17

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретарі судового засідання ОСОБА_5 за участю представників: від позивача: не з"явився від відповідача: ОСОБА_6, адвокат, ордер серії ХВ № 000009 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ласпі м.Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2017р. (повний текст складено та підписано 21.11.2017р.) схвалене у м. Харків по справі№905/1953/17 (суддя Левшина Г.В.) за позовомКомунального підприємства Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Маріуполь, Донецька область до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю Ласпі м.Маріуполь, Донецька область простягнення 76 189,44грн.

В С Т А Н О В И В:

21.08.2017р. позивач, Комунальне підприємство Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ласпі м.Маріуполь, Донецька область про стягнення основного боргу у сумі 60320,92грн., пені у сумі 8382,51грн., 3% річних у сумі 999,34грн., інфляційних у сумі 6486,67грн. за договором на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових стічних вод у систему міської каналізації на 2007р. №177 від 26.12.2016р. (а.с.3-6).

Від відповідача надійшло клопотання, в якому останній повідомив про сплату боргу відповідно до ОСОБА_1 №177/1 від 15.09.2016р. у сумі 233,06грн., додавши платіжне доручення №102 від 03.10.2017р. на суму 297,04грн., у зв язку з чим просив припинити провадження у справі у частині стягнення боргу у сумі 233,06грн., пені у сумі 32,76грн., індексу інфляції у сумі 27,35грн. та 3% річних у сумі 3,87грн. В іншій частині просив відмовити у задоволені позову (а.с.64-65).

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.11.2017р. у справі №905/1953/17 припинено провадження в частині вимог Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» , м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласпі» , м.Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 233,06 грн., пені у розмірі 32,76 грн., інфляції в сумі 27,35 грн. та 3% річних в сумі 03,87грн. Позовні вимоги Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» , м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласпі» , м.Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 60087,86 грн., пені в сумі 8349,75 грн., 3% річних в сумі 995,47 грн. та інфляції в сумі 6459,32 грн. задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласпі» , м.Маріуполь на користь Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» , м.Маріуполь основний борг в сумі 60087,86 грн., пеню в сумі 8349,75 грн., три проценти річних в сумі 995,47 грн. та інфляцію в сумі 4069,43 грн., всього заборгованість в сумі 73 502,51 грн., судовий збір в сумі 1549,81 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.3, а.с.209-214).

Судове рішення мотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Ласпі , не погодився із прийнятим судовим рішенням та звернувся із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також необґрунтованість висновків та обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2017р. у даній справі та прийняті нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.103-108).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на наступне:

- судом не було належним чином досліджено та надано належної оцінки доказам відповідача, які спростовують позицію позивача щодо здійснення відповідачем додаткових врізок;

- судом не було звернуто уваги на те, що позивачем неправильно та незаконно було встановлено період, за який нарахована заборгованість;

- ухвалою суду було зобов язано позивача надати засвідчені копії додатків до договору, зокрема, дислокація об єктів, технічні умови по водопостачанню та водовідведенню, акт розподілу належності водопровідних та каналізаційних мереж із схемою водопровідних та каналізаційних мереж, проте останнім так і не були надані вказані документи.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 04.12.2017р. по справі №905/1953/17 порушено апеляційне провадження (головуючий суддя Марченко О.А., судді Стойка О.В, ОСОБА_7М.) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Ласпі м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2017р. та розгляд справи призначено на 24.01.2018р. о 12-00год.

Розпорядженням керівника апарату ОСОБА_1 апеляційного господарського суду №89/2018 від 23.01.2018р., у зв'язку з неможливістю продовження розгляду справи головуючого колегії суддів (судді-доповідача) Марченко О.А. через перебування у відпустці на дату слухання справи 24.01.2018р., відповідно до пункту 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.11.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу ОСОБА_1 апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/1953/17.

За результатами протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями змінено склад колегії суддів та сформовано наступний: головуючий суддя - Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.

19.01.2018р. позивач надіслав на адресу ОСОБА_1 апеляційного господарського суду клопотання №260/1 від 18.01.2018р., в якому просив відхилити апеляційну скаргу ТОВ Ласпі , рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2017р. по справі №905/1953/17 залишити без змін та провести її розгляд без участі Комунального підприємства Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства , яке колегією суддів розглянуто, прийнято до уваги та задоволено.

24.01.2018р. на адресу ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення від 24.01.2018р., в яких останній просить їх прийняти та належним чином врахувати їх при розгляді апеляційної скарги по справі №905/1953/17, які колегією суддів розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи (а.с.127-129).

Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є зокрема, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

Відповідно до вимог ст. 222 ГПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 25.01.2018р. щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи було зафіксовано факт повного знеструмлення електромережі суду з 24.01.2018р. 10-35год. по 24.01.2018р. 18-00год. Внаслідок знеструмлення суду в ОСОБА_1 апеляційному господарському суді в зазначений час не було можливості здійснювати відповідні дії, зокрема, технічну фіксацію судового процесу.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 25.01.2018р. відкладено розгляд справи №905/1953/17 та засідання суду призначено на 13.02.2018р. о 09-45год.

Розпорядженням керівника апарату ОСОБА_1 апеляційного господарського суду №140/2018 від 12.02.2018р., на виконання службової записки головуючого судді по справі ОСОБА_2, у зв'язку з неможливістю продовження розгляду справи суддею-членом колегії ОСОБА_8 через перебування у відпустці на день розгляду справи, відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/1953/17.

За результатами протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя - Радіонова О.О., судді Марченко О.А., Чернота Л.Ф.

З 15.12.2017 року набув чинності Господарський процесуальний кодекс України в новій редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-19 від 03.10.2017р.

Згідно з приписами підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими ГПК України в новій редакції.

Відповідно до вимог ст.ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Апелянт у судове засідання з"явився, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд задовольнити скаргу у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався, просив розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Керуючись вказаною нормою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності позивача, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов"язковою.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Позивач, Комунальне підприємство Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства є юридичною особою (ідентифікаційний код 03361508), що підтверджено Статутом та випискою з ЄДРПОУ (а.с.75-79, 80).

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Ласпі є юридичною особою (ідентифікаційний код 13510151), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 23).

26.12.2006р. між Комунальним підприємством Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (за договором - Виконавець, далі - позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю Ласпі (за договором-Абонент, далі - відповідач) укладено договір на відпуск води і прийом господарсько-побутових стічних вод у систему міської каналізації №177 (а.с. 11-14).

Виконавець бере на себе зобов язання забезпечувати об єкти Абонента питною водою, згідно з Графіком водопостачання в об ємі встановленого ліміту, а також приймати від нього стічні води в об ємі встановленого ліміту та в межах встановлених дозвільних концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах (п.1.1 договору).

Абонент бере на себе зобов язання своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення, виконувати усі приписи Виконавця, направлені на поліпшення якості обліку наданих послуг, належно експлуатувати водомірні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, а також виконувати інші умови цього договору та нормативних актів стосовно водопостачання і водовідведення (п.1.2 договору).

Самовільне приєднання до діючої системи комунального водопостачання й каналізації заборонено (п.1.7 договору).

Абонент забезпечує раціональне використання води та скидання стоків, які не містять агресивних компонентів. Абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні і каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному стані згідно з правилами, що зазначені у п.п.2.1-2.14 договору.

Згідно п.п.2.17, 3.20 договору, відповідач зобов'язується своєчасно щомісяця у повному обсязі оплачувати рахунки пред'явлені виконавцем у встановленому договором порядку за водопостачання та водовідведення, а також інші платежі, передбачені «ОСОБА_9 користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України» та «ОСОБА_9 прийому стічних вод підприємств у систему міської каналізації м.Маріуполя» .

Положеннями п.4.2 договору передбачено, що оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється згідно з тарифами, затвердженими рішенням виконкому Маріупольської міської ради.

Відповідно до п.4.5, 4.6, 4.7 договору між сторонами щомісяця підписується акт, який визначає об'єм наданих послуг. Акт підписується уповноваженими особами виконавця та абонента. У разі відсутності уповноваженої особи абонента, акт складається з будь-яким робітником абонента зазначаючи у акті його прізвище та посаду. Цей акт є дійсним. У разі відмови представника (робітника) абонента підписати акт, від підписується представником виконавця і робиться напис відмова від підпису. Оформлений таким чином акт є дійсним і обов'язковим до взаєморозрахунків. На підставі акту, абоненту виписується рахунок за надані послуги. Рахунок вручається уповноваженій особі (а у разі відсутності - робітнику) абонента під підпис з зазначенням у реєстрі, кому вручено та дату вручення, або направляється на адресу абонента поштою. Вручений таким чином рахунок є дійсним і підлягає обов'язковій оплаті. Абонент здійснює оплату рахунку зі свого розрахункового рахунку на рахунок виконавця у строк до 5 календарних днів з моменту отримання рахунку у повному обсязі.

Приписами п.5.4 договору встановлено, у разі виявлення доводомірних підключень до системи водопостачання у абонента, останньому робиться донарахування за користування послугами водопостачання та водовідведення згідно з ОСОБА_9 користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008р. №190 (далі по тексту „Правила» ). ОСОБА_9 визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Пунктом 5.7 договору встановлено, що у разі прострочки оплати рахунку абонент зобов язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, діючої у період прострочки, від суми заборгованості за кожну прострочену добу.

Згідно п.7.1-7.4 договору останній діє до 31.12.2007р. У разі якщо сторони не заперечують відносно продовження дії даного договору останній вважається продовженим щорічно на тих же самих умовах.

За договором №177 від 26.12.2006р., який був підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку , узгоджено дислокацію об'єктів на які подається питна вода і від яких приймаються стоки - 87500 м.Маріуполь, вул.Краснофлотська, буд.128а.

Додатком №8.1 до договору №177 від 26.12.2006р. зазначена дислокація об єктів на які подається питна вода і від яких приймаються стоки (а.с.85).

Додатком №8.6 до договору №177 від 26.12.2006р. наказом №10 від 07.12.2006р. визначені уповноважені особи на підписання актів щодо кількості наданих послуг з водопостачання та водовідведення, серед яких ОСОБА_10, головний інженер, ОСОБА_11, головний бухгалтер, ОСОБА_12, кладовщік (а.с.86).

Як вбачається з матеріалів справи та умов договору, відповідно до ОСОБА_1 №177/1 від 15.09.2016р. зняті показники за водоміром та встановлено об'єм наданих позивачем відповідачу послуг у розмірі 18 куб.м. холодної води (а.с.15).

Згідно реєстру рахунків та податкових накладних за вересень 2016р., який наявний у матеріалах справи рахунок №177 на суму 233,06 грн. 21.09.2016р. був вручений головному бухгалтеру відповідача ОСОБА_11 (а.с.17).

Відповідно до ОСОБА_1 технічного обстеження водопроводу від 04.10.2016р. №177-1, який підписаний як представниками КП «Водоканал» , так і директором ТОВ Ласпі , про що свідчить особистий підпис останнього, представниками КП «Водоканал» у присутності відповідача було проведено технічне обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання приміщення, що знаходиться за адресою м. Маріуполь, вул.Флотська,128а (а.с.16).

Внаслідок обстеження встановлено, що згідно цього акту встановлено наявність порушення доводомірної врізки безоблікового водокористування за адресою м. Маріуполь, вул.Флотська,128а.

Із змісту зазначеного ОСОБА_1 слідує, що КП «Водоканал» здійснено припис, який міститься на зворотньому боці даного акту, відповідача зобов'язано протягом 3 днів усунути (обрізати) доводомірне підключення.

ОСОБА_13 містить розрахунок об'єму води та стоків, проведений розрахунковим шляхом згідно з п. 3.3, 3.4, 3.14 «ОСОБА_9 користування…» тобто, по Q водопостачанню вводу, Q 32мм=0,016х0,016х3,14х2х3600х24х31=4306 м3 (а.с.21).

Таким чином, на підставі вищезазначених ОСОБА_13 технічного обстеження відповідачу були виписані рахунки на суму 233,06грн. за ОСОБА_13 №177/1 від 15.09.2016р. та на суму 60087,86грн. за ОСОБА_13 №177/1 від 04.10.2016р.

Акт №177/1 від 04.10.2016р. був направлений на адресу відповідача із супровідним листом, що підтверджено реєстром рахунків і податкових накладних за жовтень 2016р. (а.с.18).

30.01.2017р. на адресу відповідача позивачем була направлена претензія №345, в якій останній пропонував сплатити за надані послуги 60320,92грн. Зазначена претензія залишилась без розгляду.

Відповідач оплату за вказаними вище Актами не здійснив, внаслідок чого, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 60320,92 грн., пені у розмірі 8382,51грн., інфляційних у розмірі 6486,67грн. та 3% річних у розмірі 999,34грн.

04.10.2017р. відповідач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про припинення провадження по справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 233,06 грн., пені у розмірі 32,76 грн., інфляції в сумі 27,35 грн. та 3% річних в сумі 03,87 грн., надавши платіжне доручення №102 від 03.10.2017р., згідно якого, відповідачем було повністю погашено заборгованість перед позивачем в сумі 297,04 грн. (а.с.64-66).

Суд першої інстанції припинив провадження згідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017р.) за відсутністю предмету спору в частині вимог Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» , м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласпі» , м.Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 233,06 грн., пені у розмірі 32,76 грн., інфляції в сумі 27,35 грн. та 3% річних в сумі 03,87грн.

Позовні вимоги Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» , м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласпі» , м.Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 60087,86 грн., пені в сумі 8349,75 грн., 3% річних в сумі 995,47 грн. та інфляції в сумі 6459,32 грн. задоволені частково.

Стягнув з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 60087,86 грн., пеню в сумі 8349,75 грн., 3% річних в сумі 995,47 грн. та інфляцію в сумі 4069,43 грн., всього заборгованість в сумі 73 502,51 грн., судовий збір в сумі 1549,81 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).

Обґрунтованим є рішення ухвалене на підставі повно і всебічно з ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, оскільки оскаржуване судове рішення відповідає нормам матеріального права та прийнято з дотриманням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147-VIII, що набрав чинності 15.12.2017р., Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. № 2918-Ш (далі - Закон України № 2918), ОСОБА_9 користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. (далі по тексту -ОСОБА_9 користування).

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України №2918 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою договір на відпуск питної води і прийом є договором на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових стічних вод у систему міської каналізації на 2007р. є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 ЦК України).

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов язку не встановлений або визначений моментом пред явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов язок у семиденний строк від дня пред явлення вимоги, якщо обов язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦК України).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

ОСОБА_9 користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. визначено порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України для виробників послуг централізованого постачання та осіб, що приєднані до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України, та з якими виробником укладено договір на отримання питної води та скидання стічних вод.

Згідно з п. 2.1 ОСОБА_9 № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до законів України Про питну воду та питне водопостачання та Про житлово-комунальні послуги .

Так, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов"язки: з боку позивача щодо надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, з боку відповідача - оплату вартості наданих йому послуг в порядку та на умовах, визначених договором.

Підприємства питного водопостачання мають право здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, прияти впровадженню засобів обліку та регулювати споживання питної води (абз.3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання").

Відповідно до п. 4.3 ОСОБА_9 №190 забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Пунктом 3.2 вказаних ОСОБА_9 передбачено, що водокористування вважається без обліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку (п.3.1 ОСОБА_9).

Згідно п.3.3 ОСОБА_9 №190 у разі без облікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Розрахунковий період при без обліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку без облікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (п.3.4 ОСОБА_9 користування..).

У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих ОСОБА_9.

Позивачем при розгляді справи заявлено про стягнення з відповідача коштів за без облікове водокористування внаслідок встановлення порушення п.3.3, 3.4 ОСОБА_9 № 190.

В обґрунтування наявності незареєстрованого (самовільного) підключення відповідача до водопровідних мереж, що знаходяться на балансі позивача, останній посилається на наданий до матеріалів справи ОСОБА_13 №177-1 від 04.10.2016р.

Згідно цього акту встановлено наявність порушення доводомірної врізки безоблікового водокористування за адресою: вул.Краснофлотська, 128а.

ОСОБА_13 містить розрахунок об'єму води та стоків, проведений розрахунковим шляхом згідно з п. 3.3, 3.4, 3.14 «ОСОБА_9 користування…» тобто, по Q водопостачанню вводу, Q 32мм=0,016х0,016х3,14х2х3600х24х31=4306 м3.

Даний акт складений та підписаний представниками позивача та відповідача (ОСОБА_10М.), без будь-яких зауважень або заперечень.

При цьому, згідно припису, який міститься на зворотньому боці даного акту відповідача зобов'язано протягом 3 днів усунути (обрізати) доводомірне підключення.

З урахуваннями викладеного, відсутні будь-які підстави вважати відомості, зазначені у акті, такими, що не відповідають дійсності.

Щодо суми розрахунку, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем при нарахуванні було застосовано тарифи в розмірі 7,950 грн. та 8,300 грн. за водопостачання, та 2,840 грн. та 3,530 грн. за водовідведення.

Згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2015р. №2949 позивачу встановлено тарифи на централізоване водопостачання 7,95 грн. за куб. м. та 2,84 грн. за куб. м. на централізоване водовідведення.

Постановою від 19.08.2016р. №1437 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про внесення змін до постанови від 16.06.2016р. №1141 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.09.2016р. за № 1240/29370, підприємству позивача затверджено наступні тарифи на централізоване водопостачання 8,30 грн. за куб. м. та 3,53 грн. за 1 куб. м. на централізоване водовідведення.

Враховуючи наведене, доводи апелянта щодо відсутності жодного обґрунтування суми 60 087,86 грн., застосування певних тарифів при розрахунку даної суми невірне зазначення розрахункового періоду тощо не знайшли своїх підтверджень.

Матеріалами справи доведено, що відповідач не оплатив вартість без облікового водокористування, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 60087,86 грн., тому колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду про задоволення вимог щодо стягнення зазначеної суми боргу документально підтвердженим та обґрунтованим.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню згідно п.5.7 Договору у розмірі 8349,75грн.

Відповідно до ст.ст.216- 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України)

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.5.7 договору, у разі прострочки оплати рахунку абонент зобов язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, діючої у період прострочки, від суми заборгованості за кожну прострочену добу.

Приймаючи до уваги наведене і те, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача за договором на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових стічних вод у систему міської каналізації на 2007р. №177 від 26.12.2016р. у розмірі 60087,86грн., то розмір пені до стягнення складає 8 349,75грн.

Перевіривши розрахунок пені, судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 8 349,75грн. за період з 27.10.2016 року по 27.04.2016 року обґрунтовані, доведені та правомірно задоволені господарським судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши арифметично розрахунок 3% річних у сумі 995,47 грн., колегія суддів вважає висновок суду щодо їх задоволення правильним та обґрунтованим.

Перевіривши розрахунок інфляційних у сумі 6 459,32грн., заявлений позивачем, колегія суддів зазначає, що період для його нарахування складає з листопада 2016р. по березень 2017р., а сума до стягнення є більша, ніж заявлена, а відтак судом правильно задоволено в цій частині сума інфляційних у розмірі 4 069,43грн.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, тому колегія суддів відхиляються як необґрунтовані.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2017р. у справі №905/3173/16 повинно бути залишенню без змін.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ласпі м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2017р. у справі №905/1953/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2017р. у справі №905/1953/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через ОСОБА_1 апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови буде складено та підписано протягом п яти днів.

Головуючий О.О. Радіонова

Судді: О. А. Марченко

ОСОБА_4

Надруковано 6 прим.: 1. Позивачу;1. Відповідачу; 1 т/о;. 1 у справу; 1. ДАГС; 1. ГСДО