Ухвала

від 20.11.2017 по справі 903/357/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"20" листопада 2017 р. Справа №903/357/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Яковлєва М.Л.

Чорної Л.В.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги дочірнього підприємства Рибгосп Маневичі на рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2017 у справі № 903/357/16 (суддя Турчин С.О.)

за позовом дочірнього підприємства Рибгосп Маневичі , м. Луцьк

до державного підприємства Укрриба , м. Київ

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд державного майна України, м. Київ

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне агентство рибного господарства України, м. Київ

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.08.2017 у справі № 903/357/16 (суддя Турчин С.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, дочірнє підприємство Рибгосп Маневичі звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства Рибгосп Маневичі на рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2017 у справі № 903/357/16 та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу - протягом п'яти з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Оскаржуване рішення у справі № 903/357/16 було прийняте господарським судом міста Києва 15.08.2017, повний текст якого було складено і підписано 21.08.2017 та згідно відмітки на зворотній стороні останнього аркушу даного рішення було направлено сторонам у справі 28.08.2017.

Так, копію рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2017 у справі № 903/357/16 було надіслано дочірньому підприємству Рибгосп Маневичі на адресу: вул. Шевченка, 34, смт Маневичі, Маневицький р-н, Волинська область, 44600, даний факт підтверджується матеріалами справи № 903/357/16 (а.с. 83, т. 2), але дане поштове повідомлення було повернуте на адресу господарського суду міста Києва з довідкою про причину повернення (досилання) за зазначеною адресою не проживає , а кульковою ручкою закреслено не проживає та написано: такої фірми немає .

Разом з тим, 19.10.2017 на адресу господарського суду міста Києва було направлено клопотання про видачу рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2017 у справі № 903/357/16 в якому позивач (апелянта) просить надіслати належним чином завірену копію (отримане таке клопотання господарським судом міста Києва 23.10.2017).

Всупереч нормам Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга дочірнього підприємства Рибгосп Маневичі на рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2017 у справі № 903/357/16 була подана апелянтом до відділу документального забезпечення господарського суду міста Києва лише 06.11.2017, з пропуском строку подання апеляційної скарги в 77 (сімдесят сім) календарних днів (рахуючи з дня складання та підписання повного тексту оскаржуваного рішення, а саме з 21.08.2017) тобто з порушенням строку передбаченого ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

В ст. 53 ГПК України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Відповідна позиція відображена в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011.

Наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

За змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Звертаючись апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2017 у справі № 903/357/16 дочірнє підприємство Рибгосп Маневичі (позивач/апелянт) заявило клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення.

У клопотанні про поновлення строку, апелянт зазначає, що в судовому засіданні 15.08.2017 був відсутній представник позивача (апелянта), а також копію оскаржуваного рішення було отримано лише 28.10.2017.

Разом з тим, з матеріалів справи № 903/357/16 можна зробити висновок, що дочірньому підприємству Рибгосп Маневичі стало відомо про існування оскаржуваного рішення раніше ніж 19.10.2017, адже саме 19.10.2017 позивачем (апелянтом) вже було надіслано на адресу господарського суду міста Києва клопотання про видачу рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2017 у справі № 903/357/16.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Тобто, апелянт не був позбавлений можливості бути ознайомлений з рішенням господарського суду міста Києва від 15.08.2017 у справі № 903/357/16, яке має публічний характер та знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень та своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.

Отже, дізнавшись раніше ніж 19.10.2017 про рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2017 у справі № 903/357/16, апелянт мав змогу ознайомитись з вищезазначеним рішенням в Єдиному державному реєстрі судових рішень та невідкладно звернутись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, що не було вчинено позивачем (апелянтом) і було подано апеляційну скаргу лише 06.11.2017 з пропуском строку подання апеляційної скарги в 18 (вісімнадцять) календарних днів (рахуючи з 19.10.2017). Про даний пропуск строку на подання апеляційної скарги у клопотанні позивачем (апелянтом) причин поважних причин не вказано.

Київський апеляційний господарський суд зазначає, що положення ст. 93 ГПК України не визначають початком перебігу строку на апеляційне оскарження саме дату отримання стороною тексту рішення.

Отже, строк подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду починає обчислюватись з дня підписання такого рішення, а не з дня його отримання.

Інших доводів та доказів щодо наявності причин пропуску процесуального строку з обґрунтуванням їх поважності, які б позбавляли апелянта можливості подати апеляційну скаргу у встановлений ч. 1 ст. 93 ГПК України строк, що могло б бути підставою для відновлення пропущеного процесуального строку відповідно до ст. 53 ГПК України, заявлене клопотання не містить, а тому, поважних підстав для відновлення пропущеного строку не вбачається та не встановлено судом апеляційної інстанції.

Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відхилення заявленого клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За даних обставин апеляційна скарга дочірнього підприємства Рибгосп Маневичі на рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2017 у справі № 903/357/16 не приймається судом до розгляду і повертається скаржнику у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п.п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відхилити клопотання дочірнього підприємства Рибгосп Маневичі про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2017 у справі № 903/357/16.

2. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства Рибгосп Маневичі на рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2017 у справі № 903/357/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Яковлєв

Л.В. Чорна