РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"30" жовтня 2017 р. Справа № 918/317/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Василишин А.Р. ,
суддя Бучинська Г.Б.
секретар судового засідання Петрук О.В.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 30.11.2016р.);
третьої особи позивача- не з'явився;
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 23.05.2017р.);
третьої особи відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 27.09.2017р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Товариства з обмеже-ною відповідальністю Вінар плюс на рішення господарського суду Рівненської області від 31.08. 2017 року у справі №918/317/17
за позовом Публічного акціонерного товариства Завод Технопривод с.Городок Рівненський р-н
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача -
Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційна
компанія Промтех-Експорт м.Рівне
до Товариства з обмеженою відповідальністю Вінар плюс м.Хмельницький
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача -
Відкрите акціонерне товариство Рівненський завод тракторних агрегатів Рівне-21
про усунення перешкод у користуванні майном,-
Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України. Клопо-тання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суд-дів не надходило.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 31.08.2017 року у справі №918/317/17 (суддя Політика Н.А.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства Завод Технопривод (надалі в тексті - Завод), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційна компанія Пром-тех-Експорт (надалі в тексті - Інвестиційна компанія) до Товариства з обмеженою відповідальністю Вінар плюс (надалі в тексті - Товариство), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на пред-мет спору на стороні Відповідача - Відкрите акціонерне товариство Рівненський завод тракторних агрегатів (надалі в тексті - ВАТ РЗТА ) про усунення перешкод у користуванні майном.(т.2, арк. справи 4-14).
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яка прохідна на праві влас-ності за третьою особою - ВАТ Рівненський завод тракторних агрегатів , охорону майна якої за-безпечує Відповідач, не зареєстрована, прохідна (літ.Б-1) станом на дату розгляду вказаної справи за-реєстрована за ТзОВ Промислово-інвестиційна компанія Промтех-Експорт . Порушення права власності Позивача щодо користування та розпорядження належною йому нерухомістю відбуваєть-ся не безпосередньо через таку нерухомість, а через інший об'єкт нерухомого майна - прохідну, що-до якої у Відповідача з Позивачем договірних відносин не існує. За таких обставин, зважаючи на не-допуск представників Позивача через прохідну, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунто-тованість і задоволення позовних вимог.(т.2, арк.справи 12-14).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач подав скаргу до Рівненського апеляцій-ного господарського суду, у якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської об-ласті від 31.08.2017р. у даній справі та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.(т.2, арк. справи 23-28).
Обґрунтовуючи скаргу Позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з'я-сував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм матеріального права. Скарж-ник вважає, що суд не дослідив чи вправі Позивач звертатися із таким позовом, а також безпідс-тавно не врахував, що Інвестиційна компанія була не вправі розпоряджатися прохідною, оскільки рі-шенням господарського суду Рівненської області від 03.03.2015р. у справі №918/38/15 - право влас-ності на прохідну визнано за ВАТ РЗТА . Вказує також, що на прохідну накладено арешт, а тому Інвестиційна компанія не може розпоряджатися майном. На переконання Скаржника, на момент пре-д'явлення позову жодне право Заводу не було порушене.(т.2, арк.справи 25-27).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2017р. прийнято до прова-дження апеляційну скаргу Відповідача, справу призначено до слухання.(т.2, арк.справи 22).
Розгляд справи відкладався ухвалою від 25.09.2017р. Ухвалою від 17.10.2017р. задоволено клопотання Позивача про продовження строку розгляду скарги на 15 днів та оголошено в судовому засіданні перерву.(т.2, арк.справи 69-70, 126, 128-129).
05.09.2017р. представник Скаржника ознайомився з матеріалами справи, а 07.09.2017р. і 13.10. 2017р. - представник Позивача.(т.2, арк.справи 44, 45, 82).
22.09.2017р. до канцелярії апеляційного суду надійшов відзив ВАТ РЗТА на апеляційну ска-ргу, а Товариством подано пояснення, у яких сторони просять задоволити апеляційну скаргу, а рі-шення суду першої інстанції - скасувати. Крім того, Завод у відзиві просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.(т.2, арк.справи 46-51, 52-56, 57-59)
Крім того, 25.09.2017р. Завод через канцелярію суду подав клопотання про долучення до мате-ріалів справи додаткових доказів, а саме: копії рішення господарського суду Рівненської області від 11.01.2005р. у справі 314/4; копії ухвали господарського суду Рівненської області від 03.02.2005р. у справі №14/4 та копію технічного паспорта на будівлю прохідної літ.Б-1.(т.2, арк.справи 60-67).
05.10.2017р. через канцелярію суду Відповідач подав клопотання про призначення у справі су-дової будівельно-технічної експертизи, яке вмотиване необхідністю визначення спеціалістами - яка саме прохідна охоронялася Відповідачем.(т.2, арк.справи 79-81).
17.10.2017р. Завод подав через канцелярію апеляційного суду додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких, зокрема, вказав, що у справі №918/87/17 господарський суд Рівненсь-кої області вже визначив, яка саме прохідна орендується Позивачем, а тому відсутня потреба для проведення експертизи. Крім того, зазначає, що Відповідач власними доказами підтверджує, а не спростовує позовні вимоги.(т.2, арк.справи 83-99). ВАТ РЗТА подало через канцелярію суду пояс-нення із додатковими доказами, у яких зазначило про існування на його території двох прохідних, а також про перебування цих прохідних саме у власності ВАТ РЗТА . (т.2, арк.справи 100-122). Крім того, Товариство клопоталось про долучення до матеріалів справи додаткового доказу здійснення ві-льного проходу на територію заводу - копії сторінки Журналу реєстрації осіб, що прибувають на те-риторію ВАТ РЗТА , яка містить підписи представників Позивача.(т.2, арк.справи 123-124).
Крім того, 27.10.2017р. представник Позивача ознайомився з матеріалами справи, а також по-дав додаткові пояснення, в яких спростував факт пропуску його представників через спірну прохід-ну (літ.Б-1), що ствердив додатковими доказами: копіями акту про недопуск від 30.06.2017р. та по-відомлення Управління ліцензування МВС України від 22.09.2017р., також пояснивши, що підписи працівників Заводу містить лише журнал реєстрації загальнозаводської прохідної ВАТ РЗТА .(т.2, арк.справи 133-137).
Розглядаючи зазначені клопотання і докази, апеляційний суд виодить з того, що межі перег-ляду справи в апеляційній інстанції встановлені статтею 101 ГПК України. Так, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами пов-торно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможли-вість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
У судових засіданнях апеляційної інстанції представники Заводу, Товариства та ВАТ РЗТА зазначили, що подані докази не витребовувалися судом першої інстанції, однак додатково підтверд-жують доводи сторін.
Колегія суддів приймає зазначені обставини до уваги, тому з підстав ч.1 ст.101 ГПК України, всі зазначені додаткові докази приймаються апеляційним судом до розгляду.
У судових засіданнях апеляційної інстанції 25.09.2017р., 17 та 30 жовтня 2017р. представники Відповідача та Третьої особи підтримали апеляційну скаргу та клопотання про призначення судової експертизи в повному обсязі та надали пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Представ-ник Позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та надав свої пояснення, а також заперечив проти клопотання про призначення судової експертизи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ Промислово-інвестиційна компанія Промтех-Екс-порт -орендодавець та ПАТ Завод Технопривод -орендар уклали договір оренди об'єкта нерухо-мості від 27.04.2017р., за умовами якого орендодавець зобов'язався передати за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобов'язався прийняти у строкове користування об'єкт нерухомос-ті, а саме: прохідну (літ.Б-1) за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Б.Штейнге-ля, 4-А, загальною площею 242,8 м 2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 101457856246. Об'єкт оренди передається в користування з метою використання для господарської діяльності орен-даря. Договір оренди підписано уповноваженими представниками та скріплено відтисками печаток сторін.(т.1, арк.справи 11-13).
Вбачається, що на підставі Договору оренди орендодавець та орендар склали Акт про прий-няття-передачу об'єкту нерухомості від 27.04.2017р.(т.1, арк.справи 14).
Матеріали справи свідчать, що ТзОВ Вінар плюс -виконавець та ВАТ Рівненський завод тракторних агрегатів -замовник 01.02.2017р. уклали договір про надання послуг з охорони (надалі в тексті - Охоронний договір) за умовами якого територія, яка охороняється знаходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Б.Штейнгеля, 4-А. Прерлік об'єктів визначено в до-датку до Охоронного договору, при цьому одним з об'єктів є прохідна №1. Договір укладено до 31.12. 2017р. Охоронний договір та додаток з переліком охоронюваних об'єктів підписано уповноважени-ми представниками та скріплено відтисками печаток сторін.(т.1, арк. справи 96-97, 98-99).
Матеріали справи свідчать, що Додатковою угодою від 28.02.2017р. до Охоронного договору сторони вирішили достроково розірвати договір про надання послуг з охорони.(т.1, арк.справи 100).
З матеріалів справи також вбачається, що Товариство-виконавець та Fregton Participation Li-mitеd-замовник 01.03.2017р. уклали договір про надання послуг з охорони, за яким виконавець зобо-в'язується надавати послуги з охорони об'єктів нерухомості та іншого майна, що замовником зберіга-ється згідно укладеного з ВАТ РЗТА договору зберігання з правом користування від 01.03.2017р. Згідно з переліком майна, що передавалося під охорону за договором про надання послуг з охорони від 01.03.2017р., укладеним Товариством та Fregton Participation Limitеd, зокрема, є прохідна №1. До-говір і додаток до нього підписано уповноваженими представниками та скріплено відтисками печа-ток сторін.(т.1, арк.справи 144-146, 147-149).
Матеріали справи свідчать, що 24.07.2017р. Товариство та Fregton Participation Limitеd уклали Додаткову угоду до договору від 01.03.2017р. про надання послуг з охорони, якою виключили про-хідну №1, яка знаходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Б.Штейнгеля, 4-А, інвентарний №110074 з переліку об'єктів, які охороняються.(т.1, арк.справи 240).
З матеріалів справи також вбачається, що керуючий санацією ВАТ РЗТА ОСОБА_4, який призначений постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.03.2017р., на-дав дозвіл на доступ від 14.04.2017р. уповноважених представників Заводу до об'єктів нерухомості, належних йому на праві власності.(т.1, арк.справи 194).
Матеріали справи також містять:
- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права влас-ності №92671219 від 24.07.2017р., з якого вбачається, що за ВАТ РЗТА зареєстроване за номером 1308210456246 право власності на прохідну №1 інв.№110074, загальною площею 262,9 м 2 , яка зна-ходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Б.Штейнгеля, буд.4-А.(т.1, арк. справи 210).
- інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єк-тів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 21.04.2017р. №85526476, з якої вбачаєть-ся, що Прохідна (літ.Б-1) за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Б.Штейнгеля, 4-А, загальною площею 242,8 м 2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 101457856246 за-реєстрована за ТзОВ Промислово-інвестиційна компанія Промтех-Експорт .(т.1, арк.справи 8-10).
- рішення господарського суду Рівненської області від 03.05.2017р. у справі №918/87/17 за позовом ПАТ Завод Технопривод до ТзОВ Вінар плюс про усунення перешкод в користуванні майном, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07. 2017р., і яким зобов'язано ТзОВ Вінар Плюс усунути перешкоди в користуванні ПАТ Завод Тех-нопривод об'єктами нерухомого майна, розташованими за адресою: вул.Б.Штейнгеля, 4-А, с.Горо-док, Рівненський район, Рівненська область: їдальня (літ.Г-2), реєстраційний номер 19987956246; комплекс дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки (літ.А-ІІ), реєстр-раційний номер 20003256246; будівля управління (літ.В-3), реєстраційний номер 19987956246, шля-хом нечинення перешкод у доступі до вказаних об'єктів нерухомого майна будь-якими уповноваже-ними особами ПАТ Завод Технопривод .(т.1, арк.справи 242-255; т.2, арк.справи 87-98).
- акт про недопуск від 28.04.2017р., в якому, зокрема, зазначено, що працівниками ТзОВ Ві-нар плюс було недопущено представників Заводу через прохідну (літ.Б-1) загальною площею 242,8 м 2 , яка знаходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Б.Штейнгеля, 4-А, реєстраційний номер 101457856246.(т.1, арк.справи 15-16).
- поданий апеляційному суду лист Управління ліцензування МВС України від 22.09.2017р. що-до перевірки діяльності ТзОВ Вінар Плюс та винесення розпорядження про усунення останнім недоілків в діяльності.(т.2, арк.справи 137).
Вважаючи порушеним своє право, що полягає у недопуску до нерухомого майна, Завод звер-нувся із позовом до ТзОВ Вінар Плюс про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні об' -єктом нерухомого майна: прохідною літ. Б-1, реєстраційний номер 101457856246., розташованого по вул.Б.Штейнгеля, 4-А в с.Городок Рівненського району Рівненської області.(т.1, арк.справи 2-4).
Як вже зазначалося, рішенням від 31.07.2017р. господарський суд Рівненської області задо-волив позов.(т.2, арк.справи 4-14).
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і про-цесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з ог-ляду на наступне:
Предметом даного спору є припинення дій, які порушують право.
Колегія суддів зауважує, що частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено право кожної особи має захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені ст.16 ЦК України. Так, спо-собами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до пору-шення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення право-відношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкоду-вання моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездільності орга-ну державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядуван-ня, їхніх посадових і службових осіб.
Аналогічно врегульовано способи захисту свого порушеного права у статті 20 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України). Так, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково не-дійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлен-ня становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до ви-конання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установ-лення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими зако-ном.
Відповідно до частини 1 статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юри-дичні особи мають право звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання пра-вопорушенням.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як стверджено матеріалами справи, звертаючись із позовом Завод наголошує, що Відповідач - ТзОВ Вінар Плюс вчиняє неправомірні дії, які полягають у недопуску працівників Заводу через орендовану прохідну (літ.Б-1).
Апеляційний суд приймає до уваги, що згідно ст.41 Конституції України кожен має право во-лодіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, твор-чої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не мо-же бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Вико-ристання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам сус-пільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Із змісту положень ст.ст. 317, 319 ЦК України вбачається, що власникові належать права воло-діння, користування та розпоряджання своїм майном, які він реалізує на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Переглядаючи рішення у даній справі, апеляційний суд звертає увагу, що чинним законодавс-твом встановлено право особи звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає мож-ливість захистити порушене право.
Не вдаючись до дослідження правомірності укладення договору оренди ТзОВ Промислово-інвестиційна компанія Промтех-Експорт та ПАТ Завод Технопривод об'єкта нерухомості від 27.04.2017р., а саме: прохідної (літ.Б-1) загальною площею 242,8 м 2 , реєстраційний №101457856246 та не досліджуючи питання - кількості прохідних на території ВАТ РЗТА за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Б.Штейнгеля, 4-А та кому належить право власності на спір-ний об'єкт нерухомості,- колегія суддів зазначає, що статтею 391 ЦК України передбачено, що влас-ник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряд-ження своїм майном. Такий позов є негаторним. Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник).
При цьому, негаторний позов містить кілька особливих ознак. Так, по-перше, власник або ти-тульний володілець, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні. По-друге, сут-тю вимог за негаторним позовом є усунення порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом. І, по-третє - власник має право вимагати усунення порушення його прав, якщо дії третіх осіб носять неправомірний характер.
Матеріалами справи стверджується, що Відповідач не є титульним володільцем будівлі спір-ної прохідної і ця обставина є визначальною у даному спорі. Крім того, 24.07.2017р., до винесення рішення у даній справі Товариство та Fregton Participation Limitеd уклали Додаткову угоду до дого-вору про надання послуг з охорони від 01.03.2017р., якою прохідну №1 виключено з переліку об'є-ктів, які охороняються Товариством . Таким чином, станом на момент прийняття рішення 31.07. 2017р. Відповідач взагалі не здійснював охорони жодної прохідної на території ВАТ РЗТА , тому не міг перешкоджати Позивачеві в доступі до майна.(т.2, арк.справи 239, 240).
Крім того, колегія суддів зазначає, що акт від 28.04.2017р. про недопуск працівників Позивача не свідчить про систематичне чи триваюче порушення прав, оскільки даний акт фіксує лише один випадок недопуску на територію осіб Позивача. Разом з тим, матеріали справи містять копію сто-рінки Журналу реєстрації осіб, що прибувають на територію за 27-30 червня 2017р., з якої вбачає-ться, що 30.06.2017р. на територію за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Б. Штейнгеля, 4-А, пройшла, зокрема, представник Заводу ОСОБА_1, що стверджено її підписом і цей факт підтверджено в судовому засіданні 30.10.2017р.(т.2, арк.справи 124, 140). Разом з тим, колегія суддів вважає, що поданий Позивачем 30.10.2017р. лист Управління ліцензування МВС України від 22.09.2017р. щодо перевірки діяльності Товариства, на думку апеляційного суду, саме і свідчить про усунення недоліків у діяльності охоронної фірми.(т.2, арк.справи 137).
Вирішуючи даний спір, колегія суддів зауважує, що ТзОВ Вінар плюс здійснюючи лише охо-рону об'єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Б.Штейнгеля, 4-А на підставі договору оренди від 01.03.2017р. з Fregton Participation Limitеd-збе-рігачем майна - не є такою особою, яка може бути зобов'язаною стороною у негаторному позові. А тому, задоволення позову і зобов'язання Відповідача усунути перешкоди в користуванні прохідною (літ.Б-1) та зобов'язання не чинити перешкоди у доступі Позивача до нерухомого майна, яке розта-шоване на території ВАТ РЗТА , з мотивів наведених вище - не призведе до поновлення поруше-ного права.
Разом з тим, апеляційний суд відхилив клопотання про проведення судової експертизи, оскі-льки відповідно до ст.41 ГПК України, господарський суд призначає судову експертизу для роз'яс-нення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Колегія суддів, вважає недоцільним призначення у даній праві судової будівельно-технічної експер-тизи, з огляду на те, що судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.(п.2 постанови Пленуму ВГСУ №4 від 23.03.2012р. Про деякі питання практики призначення судової експертизи ).
За наслідками розгляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що Позивач не довів, що поданням негаторного позову до Відповідача його порушене право може бути відновлене і ця об-ставина лишилась поза увагою суду першої інстанції, що зумовило безпідставне задоволення позову, а тому апеляційну скаргу необхідно задоволити, скасувавши рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З мотивів зазначених вище, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі та скасування рішення суду першої інстанції з підстав п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.104 ГПК України через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, визнан-ня судом першої інстанції встановленими обставин, що мають значення для справи, які не були до-веденими та невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Крім того, з огляду на задоволення апеляційної скарги, у відповідності до ст.49 ГПК України та Закону України Про судовий збір , з ПАТ Завод Технопривод належить стягнути на користь ТзОВ Вінар плюс 1 760 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись, ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1 . Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вінар плюс на рішення гос-подарського суду Рівненської області від 31.08.2017 року у справі №918/317/17 задоволити.
2 . Рішення суду першої інстанції скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні по-зову відмовити.
3 . Стягнути з Публічного акціонерного товариства Завод Технопривод (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Привокзальна, 2, код ЄДРПОУ 32200047) на користь Товарист-ва з обмеженою відповідальністю Вінар плюс (29000, м.Хмельницький, вул.Гарнізонна, 4/1-А, кв.6, код ЄДРПОУ 39052763) 1 760 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
4 . Надати доручення місцевому господарському суду про видачу відповідного наказу.
5 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
6 . Справу №918/317/17 повернути до господарського суду Рівненської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2017 |
Оприлюднено | 22.11.2017 |
Номер документу | 70390718 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Грязнов В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні