Постанова

від 29.03.2018 по справі 918/317/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 918/317/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого (доповідач), Кушніра І.В., Краснова Є.В.

за участю секретаря судового засідання - Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 (головуючий суддя - Грязнов В.В., судді: Василишин А.Р., Бучинська Г.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінар плюс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-івестиційна компанія "Промтех-експорт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів"

про усунення перешкод у користуванні майном

за участю:

третьої особи: ОСОБА_6 (ордер про надання правової допомоги від 19.03.18),

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" (далі - позивач) звернувшись в суд з позовом, просило зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінар плюс" (далі - відповідач) усунути перешкоди у користуванні майном.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до договору оренди нерухомості від 27.04.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-івестиційна компанія "Промтех-експорт" (далі - третя особа-1) передало йому у строкове платне користування об'єкт нерухомого майна, а саме прохідну літ. Б-1, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Б. Штейнгеля, 4а. Однак, позивач позбавлений можливості користуватися орендованим майном, оскільки працівники відповідача не допустили до орендованого майна уповноважених представників позивача.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 31.08.2017 (суддя Політика Н.А.) позов задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що будь-яка прохідна на праві власності за третьою особою - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", охорону майна якої забезпечує відповідач, не зареєстрована, прохідна (літ.Б-1) станом на дату розгляду даної справи зареєстрована за третьою особою-1. Порушення права власності позивача щодо користування та розпорядження належною йому нерухомістю відбувається не безпосередньо через таку нерухомість, а через інший об'єкт нерухомого майна - прохідну, щодо якої у відповідача з позивачем договірних відносин не існує.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 вказане рішення у справі скасовано, прийнято нове, яким у позові відмовлено.

Апеляційна інстанція визначилась, що відповідач не є титульним володільцем будівлі спірної прохідної і ця обставина є визначальною при вирішення даного негаторного позову. Крім того, станом на момент прийняття рішення 31.07. 2017 відповідач взагалі не здійснював охорони жодної прохідної на території ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів", тому не міг перешкоджати позивачеві в доступі до майна.

У касаційній скарзі позивач просить постанову у справі скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. На думку позивача ним доведено необхідні обставини для задоволення заявлених вимог, а тому апеляційний суд помилково скасував законне рішення у справі.

Від Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-івестиційна компанія "Промтех-експорт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінар плюс" із пропуском встановлених в ухвалі Верховного Суду від 19.02.2018 на підставі статті 294 частини 4 Господарського процесуального кодексу України строків, надійшли відзиви на касаційну скаргу, які залишаються касаційним судом без розгляду на підставі статей 118, 119 цього Кодексу у зв'язку із відсутністю правових підстав для їх поновлення.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи встановлені Господарським процесуальним кодексом України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Предметом даного позову є вимога позивача до відповідача про усунення перешкод у користуванні майном.

Підставою звернення з такими вимогами є те, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 3 травня 2017 року у справі № 918/87/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінар плюс" про усунення перешкод у користуванні майном, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18 липня 2017 року, встановлено, що ПАТ "Завод "Технопривод" на праві власності належать об'єкти нерухомого майна, а саме: їдальня, комплекс дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехобробки, будівля управління, що знаходяться за адресою: вул. Б. Штейнгеля, 4а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область.

Прохід на територію належного на праві власності ПАТ "Завод "Технопривод" майна забезпечується через прохідну по вул. Б. Штейнгеля, 4а, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область.

Прохідна (літ. Б-1) за цією ж адресою, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 101457856246, належить на праві власності ТзОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Промтех-Експорт".

Між тим, останнім, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено договір оренди об'єкта нерухомості від 27.04.2017, на виконання умов договору якого орендодавець передав за плату, а орендар прийняв у строкове користування за актом про прийняття-передачі від 27.04.2017 об'єкт нерухомості, а саме: прохідну (літ.Б-1) за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Б.Штейнгеля, 4-А, загальною площею 242,8 м 2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 101457856246.

Поряд з цим, між відповідачем, як виконавцем та ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" (третя ососба-2), як замовником 01.02.2017 укладено договір про надання послуг з охорони (надалі в тексті - договір охорони) за умовами якого територія, яка охороняється знаходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Б.Штейнгеля, 4-А.

Перелік об'єктів визначено в додатку до Охоронного договору, при цьому одним з об'єктів є прохідна №1.

Посилаючись на неможливість представників позивача, у тому числі директора, потрапити до об'єктів нерухомого майна, належних йому на праві власності, позивачем заявлено даний позов.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на акт про не допуск від 28.04.2017, в якому, зокрема, зазначено, що працівниками відповідача було не допущено представників Заводу через прохідну (літ.Б-1) загальною площею 242,8 м 2 , яка знаходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Б.Штейнгеля, 4-А, реєстраційний номер 101457856246.

Приймаючи оскаржувану постанову у справі про відмову у позові, апеляційний суд визнав, що підстави для задоволення даного негаторного позову відсутні, зокрема через те, що відповідач станом на час складання акта про не допуск не здійснював охорону спірної прохідної та не є титульним володільцем будівлі названого об'єкту.

Підстави для скасування постанови відсутні з огляду на таке.

При прийнятті оскаржуваної постанови апеляційний суд виходив з того, що договір охорони укладено між відповідачем і третьою особою-2 до 31.12.2017. Однак додатковою угодою від 28.02.2017 до договору охорони сторони вирішили достроково розірвати договір про надання послуг з охорони.

Окрім того, відповідач, як виконавець, та Fregton Participation Limitеd, як замовник, 01.03.2017 уклали договір про надання послуг з охорони, за яким виконавець зобов'язується надавати послуги з охорони об'єктів нерухомості та іншого майна, що замовником зберігається згідно укладеного з ВАТ "РЗТА" договору зберігання з правом користування від 01.03.2017. Згідно з переліком майна, що передавалося під охорону за договором про надання послуг з охорони від 01.03.2017, укладеним між відповідачем та Fregton Participation Limitеd, зокрема, є прохідна №1.

Разом з тим, 24.07.2017 відповідач та Fregton Participation Limitеd уклали Додаткову угоду до договору від 01.03.2017 про надання послуг з охорони, якою виключили прохідну №1, яка знаходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Б.Штейнгеля, 4-А, інвентарний №110074 з переліку об'єктів, які охороняються.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яким вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, частиною 1 якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1 статті 319 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положенням статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Водночас за змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Як встановлено місцевим господарським судом відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (ОСОБА_5 № 92671219 від 24.07.2017 року а.с. 210) право власності за третьою особою - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" зареєстроване на прохідну № 1 інв. № 110074, загальною площею 262,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Б. Штейнгеля, буд. 4а, реєстраційний номер 1308210456246. В той час, вимога позивача стосується Прохідної (літ. Б-1) загальною площею 242,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Б. Штейнгеля, буд. 4а, реєстраційний номер 101457856246, про що свідчить акт про не допуск від 28.04.2017, що знаходиться за тією ж адресою.

Також цим судом встановлено, що у акті про не допуск від 28.04.2017 року, зокрема, зазначено, що працівниками ТОВ "Вінар плюс" було не допущено представників ПАТ "Завод Технопривод".

Із встановлених судами обставин справи не вбачається, що позивач не зміг потрапити саме до того об'єкту, стосовно якого ним укладено договір оренди, як і не вбачається, що перешкоди носили систематичний, а не разовий характер.

З огляду на викладене, задоволення даного позову до відповідача, у разі доведеності зазначених у позові дій відповідача, не матиме наслідком відновлення порушеного права про яке заявлено позивачем цей негаторний позов.

Поряд з цим, апеляційний суд правильно визнав, що акт від 28.04.2017 про не допуск працівників позивача не свідчить про систематичне чи триваюче порушення прав, оскільки даний акт фіксує лише один випадок не допуску на територію посадових осіб позивача, що також виключає правові підстави для задоволення заявлених вимог.

Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності постанови суду апеляційної інстанції.

Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі стосуються незгоди позивача з прийнятою у справі постановою, однак не містять аргументів на спростування правових висновків апеляційного суду, а тому визнаються касаційним судом такими, що не дають правових підстав для скасування оскарженої постанови.

З урахуванням встановлених у справі обставин, та того, що в силу положень частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

За приписами статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.

Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 частини 3 пункту "в" Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі належить покласти на позивача.

Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 у справі Господарського суду Рівненської області № 918/317/17, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов