Постанова

від 15.11.2017 по справі 813/310/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року № 876/7167/17 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Гудима Л.Я., Довгополова О.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року в адміністративній справі за позовом Підприємства об'єднання громадян Соломія Львівського обласного осередку всеукраїнської громадської організації Українська спілка інвалідів - УСІ до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

У січні 2017 року позивач ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, в якому просив: 1) скасувати податкове повідомлення-рішення №0002661401 від 29.12.2016 року Форми Р про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 6299138 грн. за податковими зобов'язаннями та 1574784,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; 2) скасувати податкове повідомлення-рішення №0002671401 від 29.12.2016 року Форми В4 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 22953 грн.; 3) скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.12.2016 року Форми Р про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 5087496 грн. за податковими зобов'язаннями та 591289 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0002661401 від 29.12.2016 року, №0002671401 від 29.12.2016 року, №0002651401 від 29.12.2016 року.

З цією постановою суду першої інстанції від 19.05.2017 року не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що висновки викладені у оскарженій постанові суду не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального і процесуального права, а тому оскаржена постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що ОСОБА_1 ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 року. Перевіркою встановлено, що протягом перевіреного періоду між позивачем та рядом контрагентів, а саме, ТзОВ Стиль Медіа , ТзОВ Північ Сервіс , ТзОВ Томас Трейд , ТзОВ Регіон трейдінг , ТзОВ Протон Трейдінг , ТзОВ Природа торг , ТзОВ Палангтир груп , ТзОВ Омега Опт торг , ТОВ Альтор , ТзОВ Хімінвест , ТзОВ Стокмус Трейд , ТзОВ Компанія продіс , ТзОВ Таміла , ТОВ Східенергоалянс , ТОВ Аверта , ПП СТК , ТОВ Мірра торг , задокументовано ведення господарської діяльності, щодо поставки вказаними контрагентами до ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ товарів - шпали дерев'яні, брус дерев'яний. На підтвердження приходу товару позивачем представлені договори поставки від контрагентів, які по змісту є ідентичні, податкові і видаткові накладні, акти приймання-передачі. Однак, позивачем не надано документів, що посвідчують перевезення товару, сертифікатів якості та відповідності, довіреностей уповноважених осіб на приймання товару, наказів на відрядження уповноважених осіб у м. Рава-Руська, витягів з журналу реєстрації довіреностей, документів, які б вказували на відповідність товару державному стандарту. Вважає апелянт, що ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ здійснено імітацію придбання шпал і брусу дерев'яних непросочених у контрагентів, які фактично були виготовлені власними силами. Розглядувані господарські відносини із вказаними контрагентами не містять реального характеру. Зазначає апелянт, що такі висновки підтверджуються також долученими до матеріалів справи договорами з ДП Стрийський вагоноремонтний завод та ДП Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України , на реалізацію шпали та брусу, згідно п.1.3 та п.11.2 яких видно, що виробником товару є ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ .

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену постанову суду від 19.05.2017 року та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач апеляційної скарги не визнав, у суді апеляційної інстанції подав заперечення, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржену постанову суду залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задовольнити.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку позивача ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ (ЄДРПОУ 36316644) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року, за результатами якого винесено ОСОБА_2 перевірки від 16.12.2016 року № 4849/13-04-14-01/36316644 (а.с. 54-140 Т.1).

Така перевірка проведена на підставі наказу №700 від 30.11.2016 року начальника ОСОБА_1 ОДПІ, на виконання ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30.09.2016 року, у кримінальному провадженні №12016140000000445 (а.с. 131-133 Т.4).

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення: - п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, чим знижено податок на прибуток за 2014 рік у сумі 2365154 грн.; - п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, чим знижено податок на прибуток за 2015 рік у сумі 2722342 грн.; - п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, чим знижено податок на додану вартість за період перевірки на суму 6299138 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2016 року на загальну суму 22953 грн..

Вказані порушення, на думку контролюючого органу, полягають у тому, що позивачем було завищено витрати та занижено зобов'язання з податку на додану вартість і податку на прибуток по нереальних фінансово-господарських операціях із контрагентами: ТзОВ Стиль Медіа , ТзОВ Північ Сервіс , ТзОВ Томас Трейд , ТзОВ Регіон трейдінг , ТзОВ Протон Трейдінг , ТзОВ Природа торг , ТзОВ Палангтир груп , ТзОВ Омега Опт торг , ТОВ Альтор , ТзОВ Хімінвест , ТзОВ Стокмус Трейд , ТзОВ Компанія продіс , ТзОВ Таміла , ТОВ Східенергоалянс , ТОВ Аверта , ПП СТК , ТОВ Мірра торг за договорами поставки продукції - шпали дерев'яні, брус дерев'яний.

Не погоджуючись із вказаним ОСОБА_2 перевірки позивачем скеровано відповідачу заперечення, однак останні ним відхилені (а.с. 27-34 Т.1).

На підставі вказаного ОСОБА_2 перевірки від 16.12.2016 року відповідачем винесено відносно позивача наступні податкові повідомлення рішення: - №0002661401 від 29.12.2016 року Форми Р про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 6299138 грн. за податковими зобов'язаннями та 1574784,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; - №0002671401 від 29.12.2016 року Форми В4 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2016 року на суму 22953 грн.; - №0002651401 від 29.12.2016 року Форми Р про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму за 5087496 грн. за податковими зобов'язаннями та 591289 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 24, 25, 26 Т.1).

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України).

Витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України).

Податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п.14.1.178 п.14.1 ст.17 ПК України).

Об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (п.185.1 ст.185 ПК України).

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п.п.188.1 ст.188 ПК України).

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п.187.1 ст.187 ПК України).

Податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (п.198.1 ст.198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст.198 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України).

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Крім цього, відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

ОСОБА_2 з п.138.4 ст.138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загально виробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон).

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ст.9 розділу 3 Закону).

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані складати фінансову звітність (ст.11 Закону).

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства (ч.1 ст.3 Закону).

Однак, суд апеляційної інстанції також враховує, що правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Будь-які документи мають силу первинних документів і можуть бути використані для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарських операцій.

При цьому, сама по собі наявність належним чином оформлених первинних документів не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності включення сум витрат до податкового обліку, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. З метою податкового обліку господарські операції мають оформлюватися будь-якими первинними документами, але їх зміст та складання повинні відповідати не лише вимогам податкового законодавства, а й законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції.

Відтак, розглядаючи спір про правомірність формування платником податку понесених витрат, необхідно надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв'язку один з одним, з'ясувати характер та зміст спірних операцій позивача з його контрагентом, дослідити договори укладені з останнім, а також усі укладені на його реалізацію первинні документи, пов'язані з їх виконанням та які належить складати залежно від певного виду господарської операції, і лише на підставі цього зробити вмотивований висновок про достовірність чи не достовірність даних, вказаних в первинних документах, або про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства чи навпаки, а також про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановити наявність зв'язку між фактом придбання товарів та робіт (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності.

Суд апеляційної інстанції враховує, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б підтвердили реальність розглядуваних господарських відносин між позивачем та контрагентами: ТзОВ Стиль Медіа , ТзОВ Північ Сервіс , ТзОВ Томас Трейд , ТзОВ Регіон трейдінг , ТзОВ Протон Трейдінг , ТзОВ Природа торг , ТзОВ Палангтир груп , ТзОВ Омега Опт торг , ТОВ Альтор , ТзОВ Хімінвест , ТзОВ Стокмус Трейд , ТзОВ Компанія продіс , ТзОВ Таміла , ТОВ Східенергоалянс , ТОВ Аверта , ПП СТК , ТОВ Мірра торг за договорами поставки продукції - шпали дерев'яні, брус дерев'яний.

Наявні у справі первинні документи за договорами поставки товарів, якими позивач обґрунтовує реальність існування розглядуваних договірних зобов'язань, а саме: податкові і видаткові накладні, акти приймання-передачі, не відображають фактичного (реального) здійснення господарських операцій.

Так, згідно матеріалів справи між позивачем ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ та вказаними вище контрагентами було укладено наступні правочини: - договір поставки за №04/02/ш від 13.02.2014 року укладений із ТОВ Таміла ; - договір поставки за №01/02/ш від 04.02.2014 року укладений із ТОВ Компанія Продіс ; - договір поставки за №01/06/ш від 11.06.2014 року укладений із ТОВ Східенергоальянс ; - договір поставки за №02/02/ш від 07.02.2014 року укладений із ТОВ Мірра торг ; - договори поставки за №01/07/ш від 10.07.2014 року, №03/07/ш від 01.08.2014 року, №01/08/б, 02/08/б від 08.08.2014 року укладені із ТОВ Стиль Медіа ; - договори поставки за №01/11/ш від 04.11.2014 р., №02/11/б від 05.11.2014 року укладені із ПП Хімінвест ; - договори поставки за №01/12/ш від 08.12.2014 року, №01/01/ш від 01.01.2015 р., №01/05/ш від 20.05.2015 р., №01/01/ш від 12.01.2015 р., №01/01/мб від 21.01.2015 р., №01/02/пб від 02.02.2015 р. укладені із ТОВ ОМЕГА-ОПТ-ТОРГ ; - договори поставки за №01/10/ш від 05.10.2015 року, №02/10/мб від 06.10.2015 р., №01/09/ш від 01.09.2015 р., №01/06/мб від 02.06.2015 р., укладені із ТОВ ПРИРОДА-ТОРГ ; - договори поставки за №01/11/ш від 10.11.2015 року, №01/12/ш від 01.12.2015 р., №02/11/мб від 01.12.2015 р., №03/11/пб від 12.11.2015 р., укладені із ТОВ Регіон-трейдинг ; - договори поставки за №01/10/16/мб від 01.04.2016 року, №02/11/мб від 11.11.2015 р., укладені із ТОВ АЛЬТТОР ; - договір поставки за №01/02/ш від 01.02.2016 року укладений із ТОВ АВЕРТА ; - договори поставки за №01/02/пб від 04.01.2016 року, №03/01/ш від 04.01.2016 р., укладені із ПП СТК ; - договір поставки за №02/02/ш від 15.02.2016 року, укладений із ТОВ ПРОТОН-ТРЕЙДЕР ; - договір поставки за №01/03/ш від 03.03.2016 року, укладений із ТОВ ПІВНІЧ СЕРВІС ; - договір поставки за №01/03/ш від 01.04.2016 року, укладений із ТОВ Стокмус трейд ; - договір поставки за №0/04/ш від 04.04.2016 року, укладений із ТОВ ТОМАС ТРЕЙД ; - договір поставки за №01/05/ш від 13.05.2016 року, укладений із ТОВ Палантир груп .

Відповідно до умов вище перелічених договорів, Постачальники за договорами на замовлення Замовника ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ передавали у власність Замовнику, а Замовник приймав та оплачував Продукцію - шпали дерев`яні не просочені І типу та ІІ типу, брус мостовий в асортименті, кількості та за цінами відповідно до специфікації до договору.

Продукція доставлялась в пункт призначення - склад Державного підприємства Рава-Руський шпалопросочувальний завод.

Однак, в матеріалах справи немає, позивачем не надано ні контролюючому органу, ні суду документів, що підтверджують реальне перевезення товару від постачальників на склад Рава-Руського шпалопросочувального заводу.

Також немає сертифікатів якості та відповідності продукції, довіреностей уповноважених осіб на приймання товару, наказів на відрядження уповноважених осіб у м. Рава-Руська, витягів з журналу реєстрації довіреностей.

Апелянтом вірно зазначено, що згідно п.2.1 вищезазначених договорів, якість продукції, яка поставляється Постачальником, повинна відповідати державним стандартам, які діють на Україні, ДСТУ 78-2009.

Таким чином, якісні характеристики товару мають відповідати технічним умовам державного стандарту для шпал дерев'яних, а саме ГОСТ 78-89 Шпалы деревянные для железных дорог широкой колеи .

У державному стандарті зазначено, що шпали повинні виготовлятися з конкретного виду деревини (п.1.1 ГОСТ 78-89), яка кількість шпал допускається з конкретними недоліками (п.1.3 ГОСТ 78-89), яким чином маркується, сортується деревина (п.п.1.4 - 1.5 ГОСТ 78-89), що повинні містити сертифікати якості (п.2.2 ГОСТ 78-89), яким чином здійснюється перевезення та пакування товару (п.4.1 ГОСТ 78-89).

Документів, які би вказували на відповідність товару вищенаведеному стандарту податковому органу та суду не представлено.

Колегія суддів також враховує, що в матеріалах справи немає доказів про наявність у вказаних вище контрагентів, тобто постачальників продукції, трудових, фінансових та інших ресурсів і засобів, а також дозвільних можливостей, щодо виготовлення та подальшого постачання позивачу ПОГ Соломія ЛООВЕО УСІ передбачених договорами поставки товарів.

При цьому, слід звернути увагу, що, наприклад, видом економічної діяльності ТзОВ Стиль Медіа (контрагент позивача) є КВЕД 73.11 Рекламні агентства (основний).

Суд апеляційної інстанції також враховує, що в матеріалах справи немає доказів того, що поставлена позивачем ПОГ Соломія ЛООВЕО УСІ на адресу замовників ДП Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України, ДП Стрийський вагоноремонтний завод , ТзОВ Термінал Карпати , ТзОВ Карпатенергохім , ТзОВ Торгівельна мережа Десятка , ДП Укрспирт , ПП Бізнес-ойл , продукція - шпали і бруси дерев'яні, це ті ж самі, які були придбані позивачем у вказаних вище 17-ти контрагентів.

Контролюючим органом обгрунтовано звернено увагу на те, що згідно договорів із ДП Стрийський вагоноремонтний завод та ДП Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України , на реалізацію шпали та брусу, виробником товару є саме позивач ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ , видом діяльності за КВЕД якого є, в тому числі, виробництво дерев'яних шпал для залізничних і трамвайних колій.

Відносно документів на транспортування товарів від вказаних вище постачальників на адресу позивача, то суд апеляційної інстанції враховує наступне.

ОСОБА_2 перевірки від 16.12.2016 року, перевезення контрагентами товару здійснювалося ніби-то залізницею.

Однак, залізничні накладні чи інші документи щодо перевезення товарів залізничним транспортом до перевірки не представлено.

Відповідно до листа-відповіді ПАТ Укрзалізниця від 27.06.2017 р. №ЦЦО-13/456, згідно даних Єдиної електронної картотеки клієнтів ТзОВ Північ Сервіс , ТзОВ Стакатто - Плюс (ТзОВ Стиль Медіа ), ТзОВ Томас трейд , ТзОВ Регіон трейдінг , ТзОВ Протон Трейдінг , ТзОВ Природа торг , ТзОВ Палангтир груп , ТзОВ Омега Оптторг , ТзОВ Альтор , ПП Велтіс-Хім-Торг (ПП Хімінвест ), ТзОВ Стокмус Трейд , ТзОВ Компанія продіс , ТзОВ Таміла , ТзОВ Східенергоальянс , ТОВ Аверта , ПП СТК та ТзОВ Мірра торг не є зареєстрованими користувачами послуг залізничного транспорту України (а.с. 142 Т.9).

ОСОБА_2 доводів представників позивача в суді, перевезення контрагентами товару здійснювалося автомобільним транспортом.

Колегія суддів враховує, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

ОСОБА_2 з п.п.11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 зазначених Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Із отриманої відповіді за №31/13-320 від 12.05.2017 року Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області видно, що у ТзОВ Північ Сервіс , ТзОВ Стакатто - Плюс (ТзОВ Стиль Медіа ), ТзОВ Томас трейд , ТзОВ Регіон трейдінг , ТзОВ Протон Трейдінг , ТзОВ Природа торг , ТзОВ Палангтир груп , ТзОВ Омега Опт торг , ТзОВ Альтор , ПП Велтіс-Хім-Торг (ПП Хімінвест ), ТзОВ Стокмус Трейд , ТзОВ Компанія продіс , ТзОВ Таміла , ТзОВ Східенергоальянс , ТзОВ Аверта , ПП СТК та ТзОВ Мірра торг відсутні будь-які транспортні засоби (а.с. 23 Т.9).

Також у матеріалах справи наявна відповідь від ДП Рава -Руський шпалопросочувальний завод за №420 від 15.04.2015 року, де підприємство зазначає, що ТзОВ Стиль - Медіа не постачався товар на склад Рава-Руського шпалопросочувального заводу (а.с. 32 Т.9).

Таким чином, вказаними вище матеріалами підтверджуються доводи відповідача про відсутність факту реального постачання товарів від розглядуваних контрагентів (постачальників) на адресу позивача ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ .

Крім цього, суд апеляційної інстанції враховує, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 року в справі № 335/13457/16-к, який набрав законної сили, встановлено факт фіктивності господарської діяльності ТзОВ Аверта .

Із змісту цього вироку суду видно, що ТзОВ Аверта було створено фіктивно та здійснювало складання первинних бухгалтерських документів щодо безтоварних операцій, в тому числі по відносинах із ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ в лютому 2016 року (договір поставки за №01/02/ш від 01.02.2016 року).

У вказаному вироку суду від 20.02.2017 року також відображено фіктивність господарських відносин ТОВ Оптметхім-2015 із ПОГ Соломія ЛООВГО УСІ в лютому 2015 року, фіктивність різних господарських відносин із контрагентами ТзОВ Природа торг , ТзОВ Регіон трейдінг , ТОВ Альтор , ПП СТК .

Таким чином, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, як уже зазначалось судом вище, будь-які документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обгрунтованість сформованого податкового кредиту та валових витрат належними документами первинного обліку покладається на платника - покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником, та на суму понесених витрат.

Встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обгрунтованість та об'єктивність доводів відповідача щодо зниження позивачем податку на прибуток, податку на додану вартість та завищення залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про скасування оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень відповідача від 29.12.2016 року.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції від 19.05.2017 р. і прийняття нової постанови суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року в адміністративній справі за позовом Підприємства об'єднання громадян Соломія Львівського обласного осередку всеукраїнської громадської організації Українська спілка інвалідів - УСІ до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Підприємства об'єднання громадян Соломія Львівського обласного осередку всеукраїнської громадської організації Українська спілка інвалідів - УСІ - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: О.М. Довгополов

ОСОБА_3

Повний текст постанови виготовлено 20.11.2017 року